Справа № 420/23747/25
18 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 11.07.2025 року головного державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбенка Микити Олеговича про зупинення вчинення виконавчих дій щодо виконавчого провадження №78588504.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року у адміністративній справі №420/7361/25, яке набрало законної сили 19.06.2025 року, судом видано виконавчий лист від 19.06.2025 року №420/7361/25 про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 щодо внесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у відповідності до довідки Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №20/1905 від 05.12.2022 р. та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 , з урахуванням висновків суду. Вказаний виконавчий лист був пред'явлений до примусового виконання до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), внаслідок чого постановою головного державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.07.2025 року було відкрито виконавче провадження №78588504.
Водночас, 11.07.2025 року державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було видано постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №78588504 до припинення або скасування воєнного стану.
Вважаючи вищевказану постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №78588504 незаконною, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 22.07.2025 року у справі №420/23747/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін в порядку ст.262 ч.5 КАС України за наявними у справі матеріалами з урахуванням особливостей розгляду справи, визначених ст. 287 КАС України. Відповідачу запропоновано в 5-денний строк з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі надати відзив на адміністративний позов.
24.07.2025 року від представника Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що при зупиненні виконавчого провадження, виконавець керувався нормами, викладеними у Законі України "Про виконавче провадження". Крім того, за твердженням відповідача, зупинення виконавчого провадження не позбавляє боржника можливості виконати рішення суду, крім того, державним виконавцем на адресу боржника направлено постанову про відкриття виконавчого провадження та вимогу державного виконавця.
Ухвалою суду від 23.07.2025 року провадження у справі №420/23747/25 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст.236 КАС України та в подальшому поновлено ухвалою суду від 12.11.2025 року.
На виконання вищевказаної ухвали, Хаджибейський відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надіслав до суду матеріали виконавчого провадження.
Порядок розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження визначений ст.ст. 258, 262 КАС України.
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду (частина 4 ст. 287 КАС України).
Судом у справі встановлено наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року по справі №420/7361/25 було задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 щодо внесення відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у відповідності до довідки Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №20/1905 від 05.12.2022 р. та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 щодо внесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у відповідності до довідки Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №20/1905 від 05.12.2022 р. та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 , з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення по справі №420/7361/25 набрало законної сили 19.06.2025 року.
19.06.2025 року було видано виконавчий лист по справі №420/7361/25.
10.07.2025 року головним державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78588504 на підставі виконавчого листа №420/7361/25, виданого 19.06.2025 року Одеським окружним адміністративним судом. У зазначеній постанові було вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Водночас, 11.07.2025 року головним державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №420/7361/25, виданого 19.06.2025 року, до закінчення воєнного стану.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч 2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно ст.1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.3 ст. 18 Закон №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням.
Відповідно до ст.10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
За ч.1 ст.13 Закону України №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Абзацами 22, 23 пункту 10-2 Закону №1404-VIII визначено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Положення, передбачені абзацом 22 цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Як вбачається з матеріалів вказаної адміністративної справи, боржником у виконавчому провадженні №78588504 з виконання виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом 19.06.2025 року у справі №420/7361/25, є ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Варто зазначити, що відповідно до ст. 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Вказана норма знайшла своє відображенні в ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», згідно якої у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження судів.
Таким чином Конституцією України гарантовано, що в умовах воєнного стану не може бути обмежено право особи на судовий захист, який включає в себе і право на виконання судового рішення.
Як вже зазначалось вище, примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
В свою чергу невчинення державним виконавцем у повному обсязі виконавчих дій та всіх належних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», для примусового виконання рішення суду, порушує, перш за все, право особи на судовий захист, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також принцип обов'язковості судового рішення.
Судом встановлено, що судове рішення, з приводу виконання якого виник даний спір, стосується питання розгляду заяви ОСОБА_1 та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо непридатності позивача до військової служби та виключення з військового обліку.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, термін якого продовжено до теперішнього часу.
Крім того, указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено проведення загальної мобілізації у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, а воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Частиною 8 статті 4 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Статтею 22 цього Закону визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації та встановлено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (частина 5 статті 22)
Таким чином, призов громадян на військову службу здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації в умовах особливого періоду, зокрема, в умовах дії режиму воєнного стану.
Зважаючи на те, що на даний час в Україні діє особливий період (діє режим воєнного стану та оголошена мобілізація) вирішення питання про визнання особи непридатною до військової служби є актуальним саме на час дії такого періоду, та після його закінчення втрачає будь-який сенс.
Слід зазначити, що право на позивача на оскарження рішень, дій чи бездіяльності, в тому числі, територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не підлягає обмеженню в умовах воєнного стану, як і право на виконання судового рішення, оскільки гарантується Конституцією України, а тому невиконання ухваленого в даному випадку на користь позивача судового рішення фактично нівелює гарантії судового захисту для позивача.
З урахуванням гарантованого Конституцією України, навіть в умовах воєнного стану, права на судовий захист, складовою частиною якого є право на виконання судового рішення, а також зважаючи на предмет спору у справі №420/7361/25, за наслідком вирішення якого Одеським окружним адміністративним судом постановлено судове рішення на користь позивача, яке підлягає безумовному виконанню, та яке стосується правовідносин, які виникли у зв'язку з дією в Україні особливого періоду режиму воєнного стану та підлягають врегулюванню саме у цей період, суд вважає, що положення пункту 102 Закону України «Про виконавче провадження» в частині зупинення у період дії воєнного стану в Україні вчинення виконавчих дій, не підлягають застосуванню під час виконання виконавчого провадження №78588504, оскільки суперечать нормам Конституції України та порушують право позивача на судовий захист та виконання судового рішення.
Такого правового висновку дійшов П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 20.05.2025 року по справі №420/5968/25.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.07.2025 року у виконавчому провадженні №78588504 про зупинення вчинення виконавчих дій є необґрунтованою, протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи наявність підстав для задоволення адміністративного позову позивача, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн. з Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 72-77, 241-246, 255, 257, 258, 262, 287, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.07.2025 року у виконавчому провадженні №78588504 про зупинення вчинення виконавчих дій.
Стягнути з Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 287 ч.6, 293, 295 КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65036, м. Одеса, вул. Старицького, 10-а, код ЄДРПОУ 41405463).
Суддя О.В. Білостоцький