про залишення позовної заяви без руху
19 листопада 2025 рокусправа №380/15353/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 31.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідачем 18.08.2025 (вх. №66981) подано відзив на позовну заяву, в межах якого заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що позивачем пропущено трьохмісячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, оскільки позивач дізнався (повинен був дізнатися) про порушення свого права, принаймні з 14.03.2025, коли адвокат Мандрик В.В., котрий діяв в інтересах позивача, отримав відповідь на свій адвокатський запит від військової частини НОМЕР_1 . З наданої відповіді вбачається, що адвокату разом з відповіддю було надано довідку №1044 від 12.03.2025 про нараховане та отримане грошове забезпечення за 2023 рік; розрахункову картку за 2024 рік №1045 від 12.03.2025; розрахункову картку №1046 від 12.03.2025. Отже, позивач, як мінімум, знав про своє порушене право з 14.03.2025.
При розгляді клопотання суд керується таким.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові в справі №380/2355/20 від 28.05.2021.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 КАС України).
Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом позову є поведінка відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення, основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 18.12.2022 по 20.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб станом на 01.01.2022, 01.01.2023, з підстав її протиправності.
Тобто, спірні правовідносини виникли у зв'язку із проходженням позивачем публічної (військової) служби.
Суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Закон № 2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.
Стаття 233 КЗпП України (в редакції, чинній на дату подання позовної заяви до суду) врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів таким чином.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Водночас статтею 233 КЗпП України передбачена можливість у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП України, поновлення вказаних строків, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Таким чином, законодавець встановив тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Як вбачається з долучених до справи документів, вперше в інтересах позивача до відповідача із адвокатським запитом стосовно нарахованих при звільненні сум грошового забезпечення 06.03.2025 звернувся адвокат Мандрик Владислав Володимирович.
Відповідь на вказаний запит відповідач направив на адресу адвоката Мандрика В.В. листом від 14.03.2025 №1827/2307, до якого долучив довідку про нарахування та утримання грошового забезпечення та розрахункові карти ОСОБА_1 від 12.03.2025.
Позивач звернувся до суду із цим позовом 28.07.2025, тобто через більш ніж чотири місця після одержання повідомлення про нараховані та виплачені позивачу суми грошового забезпечення.
Наведене свідчить, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною 2 статті 233 КЗпП України.
Суд зауважує, що долучений до матеріалів справи лист командування в/ч НОМЕР_1 від 14.04.2025 №1726/3026 у відповідь на адвокатський запит Єрьоміної В.А. не спростовує доводів відповідача щодо пропуску строку звернення до суду, оскільки адвокати Мандрик В.В. та Єрьоміна В. А., які здійснювали представництво інтересів ОСОБА_1 , є членами адвокатського об'єднання «МЕРЕЖА ПРАВА», що знаходиться за адресою :65062, Одеська обл., м. Одеса, р-н Приморський, вул. Генуезька, буд. 24, літ. В., і підтверджується ордерами обох адвокатів, наявних у справі.
Вказане свідчить про обізнаність позивача про можливе порушення права його принаймні з березня 2025 року, тобто з моменту отримання відповіді на адвокатський запит від 14.03.2025 №1827/2307.
Суд розцінює повторне звернення адвоката Єрьоміної В.А. у квітні 2025 року до в/ч НОМЕР_1 із аналогічного змісту запитом як таке, що спрямоване на введення суду в оману щодо своєчасності звернення до суду з цим позовом.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 дійшов висновку про те, якщо мають місце правовідносини, які виникли у період після 19 липня 2022 року, відповідно до таких правовідносин підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України № 2352-IX).
У вказаній постанові Верховний Суд також зробив важливий висновок, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Враховуючи те, що предмет спору охоплює період з 18.12.2022 по 20.05.2023, то до спірних правовідносин застосовуються положення статті 233 КЗпП України в редакції від 19.07.2022.
З огляду на норми статті 122 КАС України та статті 233 КЗпП України, позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Долучена до позовної заяви заява про поновлення строку звернення до суду не містить будь-яких обґрунтувань неможливості звернення позивача з цим позовом у межах трьохмісячного строку з дня отримання відповіді на адвокатський запит адвоката Мандрика В.В. від 14.03.2025 №1827/2307.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 122, 161, 169,171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Позивачу протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску.
У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О. П. Хома