18 листопада 2025 рокусправа № 380/13607/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСОПТОРГ»
до Львівської митниці
про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів
Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСОПТОРГ» звернулось з позовом до Львівської митниці, у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000166/1 від 13.05.2025, №UA209000/2025/000170/1 від 14.05.2025, №UA209000/2025/000168/1 від 14.05.2025, №UA209000/2025/000169/1 від 14.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.
Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.
Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг» (Покупець) та Фірмою «ORIENTAL TRADE WORLDWIDE LIMITED» (Гонг Конг) (Продавець, Китай) 17.04.2019 укладено Контракт №910, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує папір, картон, пакувальні матеріали, самоклеюча етикетка, фольга та запчастини до паперорізальних машин в асортименті згідно додатків до контракту, згідно з умовами, висловленими у даному Контракті. Загальна сума Контракту складає 6 000 000,00 дол. США та 9 000 000,00 Евро. Умови поставки - Інкотермс 2010.
Відповідно до п. 5.1 Контракту, Покупець оплачує товари в доларах США на банківський рахунок Продавця по факту постачання протягом 30 днів.
Відповідно до Додаткової угоди №2_1 від 16.11.2020 до вищезазначеного Контракту були внесені зміни до Контракту у зв'язку зі зміною директора Продавця: « 1. Фірма «ORIENTAL TRADE WORLDWIDE LIMITED» Гонг Конг, в особі директора Костенко А.В., діючій на підставі Статуту, далі «Продавець».
09.07.2021 укладено Додаткову угоду №4, за змістом якої змінено юридичну адресу Продавця на наступну: ORIENTAL TRADE WORLDWIDE LIMITED, room 2103, Futura Plaza, 111 How Ming Street, Kwun Tong, Hong Kong.
У подальшому сторони уклали Додаткову угоду №7 від 28.04.2023 року, за якою п. 5.1 Договору викладено в наступній редакції: Покупець оплачує Товари шляхом перерахунку суми згідно з інвойсами на банківський рахунок Продавця в доларах США або євро як по факту постачання протягом 30 днів так і за попередньою оплатою.
26.09.2024 з сторони Контракту уклали Додаткову угоду №8, якою змінено п. 2.1 Договору, зазначили, що загальна сума контракту становить 120 000 000,00 в доларах США і 15 000 000,00 в Євро. Сума контракту може змінюватися залежно від обсягу поставок.
21.03.2025 сторони Контракту погодили Додаткову угоду №03213 за змістом якої визначили, що Продавець продає, а Покупець купує товари в кількості та за ціною зазначеною нижче - Sea Dragon Plus High Bulk GC2 in sheets (Sea Dragon Plus високий масовий GC2 на аркушах) в кількості 92.993 тн. нетто в сумі 71 604.61 дол. США. Вказані умови поставки DAP Львів, умови оплати - передплата, спосіб оплати - банківський переказ. Вантажовідправник - Central National-Gottesman Europe GmbH, Altmannsdorfer Strasse 74, 1120 Viena, Austria. Вантажоодержувач ТОВ «СЕРВІСОПТОРГ», місце розвантаження - м. Львів, вул. Городоцька, 357-Б.
Продавцем Товару сформовано і видано рахунки-фактури:
- інвойс №910/03213-40708 від 21.03.2025 , який містить умови поставки - DAP Львів, товару: Картон крейдований Sea Dragon Plus High BulkGC2 в аркушах, код товару 4810929000, на загальну суму - 17 914.05 дол. США . Вантажовідправник - Central National-Gottesman Europe GmbH, Altmannsdorfer Strasse 74, 1120 Viena, Austria. Вантажоодержувач ТОВ «СЕРВІСОПТОРГ», місце розвантаження - м. Львів, вул. Городоцька, 357-Б.
- інвойс №910/03213-40709 від 21.03.2025 , який містить умови поставки - DAP Львів, товару: Картон крейдований Sea Dragon Plus High BulkGC2 в аркушах, код товару 4810929000, на загальну суму - 17 973.34 дол. США. Вантажовідправник - Central National-Gottesman Europe GmbH, Altmannsdorfer Strasse 74, 1120 Viena, Austria. Вантажоодержувач ТОВ «СЕРВІСОПТОРГ», місце розвантаження - м. Львів, вул. Городоцька, 357-Б.
- інвойс №910/03213-40710 від 21.03.2025, який містить умови поставки - DAP Львів, товару: Картон крейдований Sea Dragon Plus High BulkGC2 в аркушах, код товару 4810929000, на загальну суму - 17 984.89 дол. США. Вантажовідправник - Central National-Gottesman Europe GmbH, Altmannsdorfer Strasse 74, 1120 Viena, Austria. Вантажоодержувач ТОВ «СЕРВІСОПТОРГ», місце розвантаження - м. Львів, вул. Городоцька, 357-Б.
- інвойс №910/03213-40711 від 21.03.2025 , який містить умови поставки - DAP Львів, товару Картон крейдований Sea Dragon Plus High BulkGC2 в аркушах, код товару 4810929000, на загальну суму - 17 732.33 дол. США. Вантажовідправник - Central National-Gottesman Europe GmbH, Altmannsdorfer Strasse 74, 1120 Viena, Austria. Вантажоодержувач ТОВ «СЕРВІСОПТОРГ», місце розвантаження - м. Львів, вул. Городоцька, 357-Б.
Продавцем товару Фірмою «ORIENTAL TRADE WORLDWIDE LIMITED» надано ТОВ «СЕРВІСОПТОРГ» пакувальний лист №910/03213 від 21.03.2025 року, який містить опис товару який готується до поставки - з ідент. номери контейнерів MSDU6059840, MЕDU7423898, MSNU6703799, MSDU5460858 в кількості 227 палет, вага нетто 92 993,00 кг, брутто - 98 813,00 кг, зазначено країну походження - Китай, місце відправлення - Yantian, Китай, місце прибуття - Gdansk, Польща. Найменування товару марка - Sea Dragon Plus High Bulk GC2 in sheets (Sea Dragon Plus високий масовий GC2 на аркушах).
З метою здійснення митного оформлення товарів представником Позивача було подано наступні митні декларації:
№25UA209050000571U6 від 07.05.2025 року, в порядку у режимі IM 40 DE, картон крейдований картон, багатошаровий, лицева сторона подвійного мелування, оборотна- сіра, з вмістом волокон, отриманих мех. Способом понад 10% мас. марка Sea Dragon Plus High Bulk GC2, щільність 300 г/м2 в аркушах, формат 640*900 мм - 2904 кг, щільність 215 г/м2 в аркушах, формат 640*900 мм - 5205 кг, щільність 215 г/м2 в аркушах, формат 700*1000 мм - 15156 кг виробник Nine Dragons Paper Holdings Limited, торгова марка Sea Dragon, який надійшов на умовах вищезазначеного Контракту №910 від 17.04.2019 року, інвойсу №910/03213-40708 від 21.03.2025 року. Митна вартість товару була визначена з ціни угоди (а саме інвойсу №910/03213 40708 від 21.03.2025 року), що підлягала сплаті відповідно до умов Контракту.
№25UA209050000605U8 від 13.05.2025 року, в порядку у режимі IM 40 DE, картон крейдований картон, багатошаровий, лицева сторона подвійного мелування, оборотна- сіра, з вмістом волокон, отриманих мех. способом понад 10% мас. марка Sea Dragon Plus High Bulk GC2, щільність 300 г/м2 в аркушах, формат 640*900 мм - 3267 кг, щільність 300 г/м2 в аркушах, формат 700*1000 мм - 9702 кг, щільність 230 г/м2 в аркушах, формат 700*1000 мм - 10373 кг виробник Nine Dragons Paper Holdings Limited, торгова марка Sea Dragon, який надійшов на умовах вищезазначеного Контракту №910 від 17.04.2019 року, інвойсу №910/03213-40709 від 21.03.2025 року. Митна вартість товару була визначена з ціни угоди (а саме інвойсу №910/03213 40709 від 21.03.2025 року), що підлягала сплаті відповідно до умов Контракту.
№25UA209050000603U0 від 13.05.2025 року, в порядку у режимі IM 40 DE, картон крейдований картон, багатошаровий, лицева сторона подвійного мелування, оборотна- сіра, з вмістом волокон, отриманих мех. способом понад 10% мас. марка Sea Dragon Plus High Bulk GC2, щільність 250 г/м2 в аркушах, формат 700*1000 мм - 910 кг, щільність 230 г/м2 в аркушах, формат 700*1000 мм - 2706 кг, щільність 250 г/м2 в аркушах, формат 640*900 мм - 9724 кг, щільність 230 г/м2 в аркушах, формат 640*900 мм - 10017 кг виробник Nine Dragons Paper Holdings Limited, торгова марка Sea Dragon, який надійшов на умовах вищезазначеного Контракту №910 від 17.04.2019 року, інвойсу №910/03213-40710 від 21.03.2025 року. Митна вартість товару була визначена з ціни угоди (а саме інвойсу №910/03213-40710 від 21.03.2025 року), що підлягала сплаті відповідно до умов Контракту.
№25UA209050000604U9 від 13.05.2025 року, в порядку у режимі IM 40 DE, картон крейдований картон, багатошаровий, лицева сторона подвійного мелування, оборотна- сіра, з вмістом волокон, отриманих мех. способом понад 10% мас. марка Sea Dragon Plus High Bulk GC2, щільність 270 г/м2 в аркушах, формат 640*900 мм - 4849 кг, щільність 270 г/м2 в аркушах, формат 700*1000 мм - 9080 кг, щільність 250 г/м2 в аркушах, формат 700*1000 мм - 9100 кг, виробник Nine Dragons Paper Holdings Limited, торгова марка Sea Dragon, який надійшов на умовах вищезазначеного Контракту №910 від 17.04.2019 року, інвойсу №910/03213-40711 від 21.03.2025 року. Митна вартість товару була визначена з ціни угоди (а саме інвойсу №910/03213 40711 від 21.03.2025 року), що підлягала сплаті відповідно до умов Контракту.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу наступні документи:
1) МД №25UA209050000571U6 від 07.05.2025 року; пакувальний лист №910/03213 від 21.03.2025 року; рахунок-фактура (інвойс) №910/03213-40708 від 21.03.2025 року; накладна ЦІМ №31517667 від 06.05.2025 року; декларація про походження товару №910/03213-40708 від 21.03.2025 року; висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією №080 від 25.02.2025 року; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів №910 від 17.04.2019 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №03213 від 21.03.2025 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2_1 від 16.11.2020 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №4 від 09.07.2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №5-2 від 04.01.2022 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №7 від 28.04.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №8 від 26.09.2024 року.
2) МД №25UA209050000605U8 від 13.05.2025 року: пакувальний лист №910/03213 від 21.03.2025 року; рахунок-фактура (інвойс) №910/03213-40709 від 21.03.2025 року; накладна ЦІМ №31517663 від 06.05.2025 року; декларація про походження товару №910/03213-40709 від 21.03.2025 року; висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією №080 від 25.02.2025 року; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів №910 від 17.04.2019 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №03213 від 21.03.2025 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2_1 від 16.11.2020 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №4 від 09.07.2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №5-2 від 04.01.2022 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №7 від 28.04.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №8 від 26.09.2024 року.
3) МД №25UA209050000603U0 від 13.05.2025 року: пакувальний лист №910/03213 від 21.03.2025 року; рахунок-фактура (інвойс) №910/03213-40710 від 21.03.2025 року; накладна ЦІМ №31517674 від 06.05.2025 року; декларація про походження товару №910/03213-40710 від 21.03.2025 року; висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією №080 від 25.02.2025 року; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів №910 від 17.04.2019 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №03213 від 21.03.2025 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2_1 від 16.11.2020 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №4 від 09.07.2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №5-2 від 04.01.2022 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №7 від 28.04.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №8 від 26.09.2024 року.
4) МД №25UA209050000604U9 від 13.05.2025 року: пакувальний лист №910/03213 від 21.03.2025 року; рахунок-фактура (інвойс) №910/03213-40711 від 21.03.2025 року; накладна ЦІМ №31517665 від 06.05.2025 року; декларація про походження товару №910/03213-40711 від 21.03.2025 року; висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією №080 від 25.02.2025 року; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів №910 від 17.04.2019 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №03213 від 21.03.2025 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2_1 від 16.11.2020 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №4 від 09.07.2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №5-2 від 04.01.2022 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №7 від 28.04.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №8 від 26.09.2024 року.
Відповідач надав позивачу запити щодо надання додаткових документів, на які позивач повідомив про неможливість надання документів у зв'язку з їх відсутністю.
За результатами розгляду поданих документів відповідачем прийнято:
Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/000166/1 від 13.05.2025 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209050/2025/000016, якими було скориговано митну вартість товарів на підставі МД №UA408020/2025/005222 від 21.02.2025 року) - де митна вартість такого товару становить 0,99 дол. США за кг.
Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/000170/1 від 14.05.2025 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209050/2025/000018, якими було скориговано митну вартість товарів на підставі МД №UA408020/2025/005222 від 21.02.2025 року) - де митна вартість такого товару становить 0,99 дол. США за кг;
Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/000168/1 від 14.05.2025 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209050/2025/000020, якими було скориговано митну вартість товарів на підставі МД №UA408020/2025/005222 від 21.02.2025 року) - де митна вартість такого товару становить 0,99 дол. США за кг;
Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/000169/1 від 14.05.2025 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209050/2025/000019, якими було скориговано митну вартість товарів на підставі МД №UA408020/2025/005222 від 21.02.2025 року) - де митна вартість такого товару становить 0,99 дол. США за кг.
Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно усталеної практики Верховного Суду, наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих Позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Така правова позиція наведена, зокрема у постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі № 460/2674/20. «... витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України [...]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації» (постанова від 17.07.2019 року у справі №809/872/17); «... у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом» (постанова від 05.02.2019 року у справі №816/1199/15); «...щодо доводів відповідача стосовно того, що митна вартість товарів, вказана декларантом, є нижчою від ціни, інформація про яку наявна у митного органу, слід відзначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості» (постанова від 15.02.2023 року у справі №815/2552/16); «... у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів» (постанова від 05.03.2019 року у справі №815/143/174); «... в силу ч.2 ст.55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства» (постанова від 21.12.2018 року у справі №815/1670/17).
Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронні митні декларації: № 25UA209050000571U6 від 07.05.2025, №25UA209050000605U8 від 13.05.2025, №25UA209050000604U9 від 13.05.2025, №25UA209050000603U0 від 13.05.2025 відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 цих декларацій.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митних декларацій додано документи згідно переліку, який наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митну вартість товару згідно з поданих митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору.
Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.
Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 3 метод.
Рішення про коригування митної вартості № UA209000/2025/000166/1 від 13.05.2025 мотивується таким: « Відповідно до додатку №03213 від 21.03.2025 до контракту від 17.04.2019 №910 умовами оплати є передплата. Банківських платіжних документів про здійснення попередньої оплати не надано. Відповідно до інформації зазначеної у МД №25UA209050000571U6 (графа 15) країною відправлення вантажу є Китай. Однак, до митного оформлення не надано транспортні (перевізні) документи за всім маршрутом слідування товару, що є порушенням вимог п.2 ст. 53 МКУ. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом».
Такі ж аргументи наведені у рішеннях про коригування митної вартості №UA209000/2025/000169/1 від 14.05.2025, №UA209000/2025/000168/1 від 14.05.2025, №UA209000/2025/000170/1 від 14.05.2025.
Щодо цих доводів відповідача суд враховує таке.
Відповідно до п. 5.1 зовнішньоекономічного Контракту №910 від 17.04.2019 року, Покупець оплачує товари в доларах США на банківський рахунок Продавця по факту постачання протягом 30 днів.
Згідно Додаткової угоди №7 від 28.04.2023 року внесено зміни до пункту 5 абзацу 5.1, а саме «Покупець оплачує товари шляхом перерахунку суми згідно з інвойсами на банківський рахунок Продавця в доларах США або Євро як по факту постачання протягом 30 днів так і за попередньою оплатою».
Можливість здійснення оплати після розмитнення товару не суперечить вимогам національного та міжнародного законодавства, а визначені сторонами договору умови оплати не впливають на формування ціни за товар.
Відповідачем не вказано яким саме чином вказані обставини впливають на визначення митної вартості товару.
Сторонами Контракту фактично закріплено обрання післяплати як умови оплати за замовчуванням, якщо інше не передбачено товаросупровідними документами або інвойсом, що свідчить про необґрунтованість доводів митного органу стосовно відсутності у інвойсі умов оплати товару.
Суд зауважує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №803/3649/15.
У постанові від 17.04.2018 року по справі №815/329/17 Верховний Суд зробив висновок, що навіть відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду (Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №803/49/16) строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару, рівно ж як і дотримання сторонами умов договору щодо порядку та способу оплати товару не впливає на визначення митної вартості товарів. Вказане узгоджується також із практикою Верховного суду, зокрема у справі № 804/16553/14.
Відповідач не обґрунтував наявності невідповідності між ціною визначеною в інвойсах, або підстав вважати, що надані позивачем документи містять розбіжності, або наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення .
Декларантом ,у свою чергу, були надані всі наявні документи, що підтверджували заявлену митну вартість товару.
Щодо не надання транспортних (перевізних) документів за всім маршрутом слідування товару, то суд враховує наступне.
21.03.2025 сторони Контракту погодили Додаткову угоду №03213 за змістом якої визначили, що Продавець продає, а Покупець купує товари в кількості та за ціною зазначеною нижче - Sea Dragon Plus High Bulk GC2 in sheets (Sea Dragon Plus високий масовий GC2 на аркушах) в кількості 92.993 тн. нетто в сумі 71 604.61 дол. США. Вказані умови поставки DAP Львів, умови оплати - передплата, спосіб оплати - банківський переказ. Вантажовідправник - Central National-Gottesman Europe GmbH, Altmannsdorfer Strasse 74, 1120 Viena, Austria. Вантажоодержувач ТОВ «СЕРВІСОПТОРГ», місце розвантаження - м. Львів, вул. Городоцька, 357-Б.
Умова поставки DAP Incoterms 2020 (Delivered At Point) перекладається як "Постачання у пункті". Цей термін означає, що продавець виконує свої зобов'язання за зовнішньоторговельним контрактом, коли передає у розпорядження покупця продукцію готову до вивантаження у призначеному пункті та випущену митницею в рамках процедури експорту (також сплачуються вивізні мита та збори, якщо це необхідно).
При цьому транспортування до призначеного пункту можливі витрати, пов'язані з транзитом територією іноземної держави та оплатою митних складів у разі затримок оформлення, оплачується продавцем, а імпортне митне оформлення та розвантаження при прибутті залишається обов'язком покупця. При необхідності перевести та митне оформлення в країні прибуття на продавця використовують термін DDP Incoterms 2020.
Оскільки поставка товару здійснювалась на умовах DAP Україна (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС), то і відсутні документи, які підтверджують понесені Позивачем витрати на перевезення, так як витрати на перевезення уже включені у вартість товару, що декларується, адже відповідно до умов постачання DAP, вони покладають на Продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Ціна DAP означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.
Таке тлумачення умов DAP застосовує Верховний Суд у рішеннях у подібних правовідносинах.
Так, Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2020 року по справі №804/3463/15 зазначив: «Відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 умови поставки DAP («Delivered At Point») означають, що продавець виконав зобов'язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений у митному режимі експорту і готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Вказані умови покладають саме на продавця нести всі витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товару у місце призначення, включаючи, де це знадобиться, будь-які збори для експорту із країни призначення. Отже, поставка товару на умовах DАР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі вартість пакування та маркування), тому для цілей визначення митної вартості ця вартість не потребує коригування».
Також у рішеннях про коригування митної вартості митний орган вказав, що декларантом додатково надано комерційну пропозицію продавця. Комерційна пропозиція адресована конкретному покупцю на умовах поставки DAP-Львів по своїй суті не є прайс-листом адресованим необмеженому колу покупців.
На такі аргументи відповідача суд зазначає, що прайс-лист виробника товару не є тим документом, який необхідно подавати при митному оформленні.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.
Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
В комерційній практиці відмінність комерційної пропозиції від прейскуранта (прайс листа) полягає в його персоналізації обмеженому колу покупців. Відомості, зазначені в комерційній пропозиції продавця, адресовані безпосередньо конкретному покупцю. З наданого позивачем до митного оформлення документу вбачається, що останній містить відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування певних товарів, ціну, умови поставки та інші відомості.
Враховуючи те, що інформація, що міститься в прайс-листах, відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, не викликає сумнівів той факт, що цінова пропозиції поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії оцінюваного товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.09.2019 № 820/859/17.
Водночас, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів; прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців; жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічна правова позиція викладена ВС/КАС у постанові 23 жовтня 2020 року по справі № 810/690/17.
Отже, позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у деклараціях митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті суб'єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За наведених доводів, позовні вимоги слід задовольнити та оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів - визнати протиправними та скасувати.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).
Згідно ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав копію рахунку на оплату № 165 від 02.06.2025 на суму 11000,00 грн. Інших документів не надав.
Отже, витрати на правову допомогу на дату розгляду справи не підтверджені належними документами, а рахунок на оплату не свідчить про узгодження сторонами розміру наданих юридичних послуг та не підтверджує фактичне їх надання (за видати послуг). Тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заявлених витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000166/1 від 13.05.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000170/1 від 14.05.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000168/1 від 14.05.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000169/1 від 14.05.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСОПТОРГ» (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30-а, ЄДРПОУ: 31543614) судовий збір в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна