Іменем України
18 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/10683/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомення сторнів (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, яким просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 311 від 15.04.2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора роти № 4 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговувавння правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліці Національної поліції України ОСОБА_1 .
В обгрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 проходив службу на посаді інспектора роти № 4 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берегу) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Згідно наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 15 квітня 2019 року № 311 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді - суворої догани.
З наказом був ознайомлений лише 13 червня 2019 року.
Після ознайомлення з наказом позивачу стало відомо, що було проведено службове розслідування щодо встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни та притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Позивач вважає даний наказ протиправним, з ним погодитись не може, оскільки, вважаю, що в його діях був відсутній склад дисциплінарного правопорушення, так як службову дисципліну не порушував, а також був порушений порядок проведення службового розслідування.
Згідно резолютивної частини наказу на позивача накладено дисциплінарне стягнення за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушені вимог ряду нормативно-правових актів. Тобто резолютивна частина наказу не містить конкретизації вчинення порушення службової дисципліни. В описовій частині наказу зазначено, що у ході проведення службового розслідування підтвердився факт відсутності позивача на роботі, без поважних причин 19 грудня 2018 року.
В резолютивній частині наказу Відповідач покликається на норми чинного законодавства, які передбачають усі без винятку основні обов'язки поліцейського, а також на Дисциплінарний статут НПУ.
Тобто, в Наказі не конкретизовано, невиконання якого нормативноправового акту позивачу ставиться у провину.
Позивач зазначає, що 19 грудня 2018 року маючи погане самопочуття звернувся до медичного закладу про що була видана відповідна довідка, яку надав до Управління патрульної поліції у м. Києві.
Позивач зазначає, що в його діях був відсутній склад дисциплінарного правопорушення, оскільки мав поважну причин не прибуття на службу 19 грудня 2018 року що при проведенні службового розслідування встановлено не було. Враховуючи територіальність знаходження місця служби в м. Києві та перебування у медичному закладі в м. Біла Церква.
Відповідач надав відзив на позов (а.с. 25-28) та зазначив, що доводи Позивача не відповідають дійсності, а вимоги є безпідставними та не обґрунтованими.
Відповідно до рапорту командира роти № 4 батальйону № 1 полку № 1 управління патрульної поліції у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 27.12.2018, зареєстрованого в управлінні патрульної поліції у м. Києві ДПП (далі - УПП у м. Києві ДПП) 27.12.2018 за № 3442вн/41/11/18-2018, Позивач був відсутній на денній зміні 19.12.2018 та заступив на службу лише 22.12.2018. Водночас Позивач надав листок непрацездатності, відповідно до якого мав заступити на службу 19.12.2018.
У зв'язку з відсутністю Позивача на роботі 19.12.2018 без поважних причин та з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, наказом ДПП від 22.02.2019 № 333 було призначено службове розслідування.
Відповідач наголосив, що ані Дисциплінарним статутом, ані Порядком не передбачено обов'язку уповноваженого керівника, який призначив службове розслідування, ознайомлювати з наказом про призначення службового розслідування під особистий підпис поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування.
Відповідно до наданих Позивачем пояснень, останній повідомив, що 14.12.2018 у зв'язку з погіршенням самопочуття звернувся за медичною допомогою до сімейного лікаря, котрий призначив амбулаторне лікування та відкрив лікарняний. 17.12.2018 лікар направив Позивача здати аналізи та нібито продовжив лікування до 19.12.2018. Звернувшись до лікаря 19.12.2018 Позивач отримав від медсестри листок непрацездатності, який в подальшому передав командирові.
Крім того у зазначених поясненнях Позивач просить встановити всі обставини та не притягувати його до дисциплінарної відповідальності, що в свою чергу свідчить про обізнаність останнього про проведення службового розслідування.
Відповідач звертає увагу на те, що нормами чинного законодавства не заборонено приймати до уваги пояснення, які надані до початку службового розслідування, однак безпосередньо стосуються суті скоєного порушення.
Разом з тим, відповідно до довідки (взамін листка непрацездатності) № 000161 від 14.12.2018 Позивачу призначено амбулаторне лікування та звільнено від роботи до 18.12.2019 та вказано стати до роботи з 19.12.2018.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Таким чином у Позивача були відсутні будь які правові підстави знаходитися не на роботі 19.12.2018, оскільки останнім днем перебування Позивача на лікарняному було 18.12.2019.
За результатами вказаного вище службового розслідування дисциплінарною комісією прийнято висновок службового розслідування, який був затверджений начальником ДПП 15.03.2019.
Відповідно до вказаного висновку повністю підтвердився факт порушення Позивачем службової дисципліни, що виразився у відсутності на роботі без поважних причин 19.12.2018 та не вжитті останнім заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайного інформування про це безпосереднього керівника.
Разом з тим дисциплінарною комісією було враховано характер проступку, обставини, за яких він був учинений, наявністю у Позивача діючого дисциплінарного стягнення у вигляді догани, якек було накладено на останнього наказом ДПП від 16.01.2019 № 21, негативну характеристику Позивача, ступінь його вини та ставлення до служби, та вказаним висновком рекомендовано застосувати до Позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Відтак наказом ДПП про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 15.04.2019 № 311 за вчинення вказаного вище дисциплінарного проступку до Позивача застосовне дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі - Закон № 3863-ІХ) пункт 2розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.
Так, приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначеначастиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року зазначену справу прийнято до розгляду.
Дослідив матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами наступні обставини.
ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора роти № 4 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговувавння правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліці Національної поліції України з 21.08.2017 по 20.06.2019 (а.с. 61-69).
Наказом Департаменту патрульної поліці Національної поліції України від 22.02.2019 № 333 призначено службове рзслідування за фактом відсутності на роботі, без поважних причин 19 грудня 2018 року інспектора роти № 4 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговувавння правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с. 34).
Підставою для призначення службового розслідування став рапорт командира роти № 4 батальйону № 1 полку № 1 управління патрульної поліції у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 27.12.2018 (а.с.33), в якій зазначено, що ОСОБА_1 був відсутній на денній зміні 19.12.2018 та заступив на службу лише 22.12.2018. Водночас Позивач надав листок непрацездатності, службу 19.12.2018.
15 березня 2019 року затверджено Висновок службового розслідування за фактом відсутності на роботі, без поважних причин 19 грудня 2018 року інспектора роти № 4 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговувавння правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с. 43-46).
Наказом Департамента патрульної поліції Націоналної поіції України від 15.04.2019 №311 (а.с. 47-48) інспектора роти № 4 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговувавння правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилась у порушенні вимог пугктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присіги працівника поліції, пунктів 1, 2, 5 та 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України - оголошено сувору догану.
Вірушуючи спір по суті, суд ураховує наступні норми чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»(далі - Закон № 580-VIII).
За приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» і визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Пунктами 1, 2, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки та сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
За змістом пункту 7 частини шостої статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський має право ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення.
Частиною 2 цієї статті Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин другої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частин першої, дев'ятої - п'ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Статтею 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до частини першої статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
За приписами частини другої статті 18 Дисциплінарного статуту встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (частина третя статті 18 Дисциплінарного статуту).
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Приписи частин першої, другої статті 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За приписами пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити:
- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
- обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- вид і розмір заподіяної шкоди;
- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються (пункт 2 розділу ІV Порядку № 893).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (пункт 3 розділу ІV Порядку № 893)
Відповідно до пункту 13 розділу V Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Пунктами 2-5 розділу VІ Порядку № 893 установлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
- дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
- підстава для проведення службового розслідування;
- форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
- обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
- посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
- пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
- пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
- документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
- обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Аналіз положень пунктів 2, 3 розділу IV Порядку № 893 у взаємозв'язку з положеннями пункту 7 частини шостої статті 1, частин першої, дев'ятої статті 15 та частин першої-третьої статті 18 Дисциплінарного статуту, свідчить про те, що член дисциплінарної комісії, який проводить службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування. У свою чергу, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування має право на захист шляхом участі у службовому розслідуванні, у тому числі надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи. Водночас поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, наділено також правом відмовитися від надання пояснень.
Стосовно посилань позивача на допущення відповідачем процедурних порушень під час проведення службового розслідування, зокрема, позбавлення його можливості надати пояснення з приводу допущення порушення Дисциплінарного статуту, суд зауважує наступне.
Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Разом з тим саме по собі, невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
Отже, при доведеності порушення працівником трудової дисципліни, невідібрання у нього письмових пояснень з цього приводу, не може бути підставою для визнання наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності незаконним.
Саме такий правовий висновок зазначено в постанові Верховного Суду від
За матеріалами справи 12 лютого 2019 року ОСОБА_1 надав пояснення щодо причин відсутності на службі 19.12.2018 (а.с. 40-41).
Суд враховує, що такі пояснення були надані позивачем до початку службового розслідування, але за вказаним фактом, що не суперечить вимогам Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.
Щодо посилань позивача на наявність поважних причин не прибуття на службу 19 грудня 2018 року суд зазначає наступне.
Сторонами не заперечується та підтверджується належними доказами перебування ОСОБА_1 на лікарняному з 14 грудня 2018 року по 18 грудня 2018 року (лист непрацездатності № 000161, виданий 14 грудня 2018 року Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги Білоцерковського району" Білоцерківської районної ради).
Відповідно до вказаного листа непрацездатності - стати до роботи 19 грудня 2018 року.
Позивач зазначає, що 19 грудня 2018 року маючи погане самопочуття звернувся до медичного закладу про що була видана відповідна довідка, яку надав до Управління патрульної поліції у м. Києві.
До позовної заяви позивачем надано довідку від 22.02.2019 (а.с. 24а), відповідно до якої ОСОБА_1 19 грудня 2018 року був на прийомі в полікліниці Білоцерківській ЦРП у лікаря терапевта з приводу залишкового явища ГРВ та рекомендовано амбулаторне лікування.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за № 1005/6196 (далі - Інструкція № 455), тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6 (п. 1.2 Інструкції № 455).
Відповідно до п. 2.19 Інструкції № 455 особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов'язковим зазначенням часу проведеної консультації.
Оглядом наданої позивачем довідки від 22.02.2019 на підтвердження поважності причин не прибуття позивача на службу 19.12.2018, суд встановив, що в порушення п. 2.19 Інструкції № 455 не містить у собі жодних даних про час перебування ОСОБА_1 в лікувальному закладі.
Крім того, суд зауважує, що за вищенаведеними нормами чинного законодавства тільки листок непрацездатності є документом, що засвідчує тимчасову непрацездатність громадян.
З огляду на наведене суддійшов висновку, що позивачем не доведено поважність причин не прибуття на службу 19.12.2018.
Суд наголошує, що відповідачем подані додаткові пояснення по справі, в яких зазначив відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 13.06.2019 № 434 за вчинення дисциплінарного проступку до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Наказом від 20.06.2019 № 448 о/с Позивача відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції.
Позивач, не погоджуючись з прийнятими рішеннями про його звільнення, звернувся з відповідним позовом до суду та рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2020 у справі № 640/12182/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі № 640/12182/19 апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2020 - без змін. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.06.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2021.
Позивач також надав додаткові пояснення, в яких звернув увагу суду, що на те що під час звільнення було допущено масу помилок на які я акцентував не одноразово, на типі перевищення строків в 60 діб, не встановлено особи яка спала чи сиділа з похиленою голово, а на сам перед це відсутність в моїх діях жодних порушень дисциплінарного характеру на томість одна з причин за якою мене було звільнено це саме порушення ПДР, а саме створення Аварійної ситуації відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 165998 від 01.04.2019, було скасовано судом (Дата набрання законної сили: 18.07.2019; Провадження № 3-5150/19; справа 760/15918/19). Вказані вище обставини свідчать про необхідність прийняти справу до повторного розгляду та повноцінно оцінити всі нововиявлені обставини і факти і скасувати наказ 448 від 20.06.2019 р., та в повному обсязі задовільнити мої позовні вимоги.
Суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Предметом оскарження у справі № 640/10683/19 є застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення наказом № 311 від 15.04.2019, тому в межах цієї справи суд перевіряє:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд також звертає увагу сторін, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Отже обставини та надана їм правова оцінка судовими рішенннями у справі № 640/12182/19 не є обов'язковими для суду під час розгляду справи № 640/10683/19, а суд не знайшов підстав для їх врахування.
Оскільки під час розгляду справи судом не встановлено порушення порядку проведення службового розслідування та підтверджено відсутність поважних причин не прибуття на службу ОСОБА_1 19.12.2018, суд дійшов висновку про правомірність прийняття до позивача дисциплінарного стягнення наказом № 311 від 15.04.2019, та як наслідок відсутністьзаконних підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 257, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова