19 листопада 2025 року м. Київ № 320/44789/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, в частині стягнення на суму понад 9446,00 грн;
зобов'язати зменшити суму виконавчого збору, що стягується в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 до 9446,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 здійснюється примусове виконання рішення немайнового характеру, виконавчий збір має бути стягнутий з боржника лише в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати, проте здійснений державним виконавцем розрахунок, не відповідає передбаченому Законом України «Про виконавчий збір» розміру виконавчого збору.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
На підставі наведеного, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Окружним адміністративним судом міста Києва у адміністративній справі № 826/15342/18 було видано виконавчий лист від 15.01.2020, яким ОСОБА_1 зобов'язано відновити цілісність конструкції перекриття між квартирою та горищним простором, шляхом замурування отвору у стелі квартири, який об'єднує простір квартири з простором горища будинку, у квартирі АДРЕСА_1 .
На підставі зазначеного виконавчого листа, старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лазаревою Альоною Ігорівною 04.02.020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Крім того, старший державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лазарева Альона Ігорівна в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесла постанову від 04.02.2020 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 18892 гри.
24.11.2023 представник боржника ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_1, що підтверджується відповідною розпискою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Позивач не погоджується з визначеним оскаржуваною постановою розміром виконавчого збору, у зв'язку з неправильним його розрахунком, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 1 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII)
Пункти 3, 4 ч. 1, п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII покладають на державного виконавця обов'язок перевірки наявності у виконавчому документі та зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження для фізичних осіб - реєстраційного номера облікової картки платника податків, для юридичних осіб - код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Приписами ч. ч. 1 - 3 ст. 27 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Судом досліджено, що, у даному випадку, Окружним адміністративним судом міста Києва у адміністративній справі № 826/15342/18 було видано виконавчий лист від 15.01.2020, яким ОСОБА_1 зобов'язано відновити цілісність конструкції перекриття між квартирою та горищним простором шляхом замурування отвору у стелі квартири, який об'єднує простір квартири з простором горища будинку, у квартирі АДРЕСА_1 .
На підставі зазначеного виконавчого листа, старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лазаревою Альоною Ігорівною 04.02.020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Крім того, старший державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лазарева Альона Ігорівна в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесла постанову від 04.02.2020 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 18892 грн.
Водночас, суд зауважує, що ураховуючи зазначені норми, а також те, що в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 здійснюється примусове виконання рішення немайнового характеру - зобов'язання вчинити дії, виконавчий збір мав бути стягнутий з боржника ОСОБА_1 лише в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати.
Так, розмір мінімальної заробітної плати станом на 04.02.2020 (дата винесення постанови про стягнення виконавчого збору) складав 4723 грн, тому державний виконавець мав винести постанову про стягнення виконавчого збору лише в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати, тобто 9446 грн (4723 грн. х 2), оскільки ОСОБА_1 , як боржник є не юридичною, а фізичною особою.
Натомість, виконавчий збір відповідно до зазначеної постанови стягнуто державним виконавцем в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, а саме 18892 грн (4723 грн. х 4), тобто як з юридичної, а не фізичної особи, з огляду на що, постанова державного виконавця, є протиправною та підлягає скасуванню в частині стягнення виконавчого збору на суму понад 9446 грн, а позовні вимоги в цій частині, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача зменшити суму виконавчого збору, що стягується в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 до 9446,00 грн, не підлягають задоволенню, оскільки охоплюється висновком суду про задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваної постанови в частині, що перевищує встановлений ч. 3 ст. 27 Закону № 1404-VIII розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню з позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, на переконання суду, постанова про стягнекння виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, в частині стягнення на суму понад 9446,00 грн, є протиправною та підлягає скасуванню, адже не відповідає вимогам Закону № 1404-VIII.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 287, 293, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнекння виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, в частині стягнення у розмірі 9446,00 грн (дев'ять тисяч чотириста сорок шість гривень).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції судов івитрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.