про залишення зустрічної позовної заяви без руху
18 листопада 2025 року справа № 320/22655/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЗ" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в адміністративній справі за первісним позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЗ" про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЗ", в якому позивач просить суд прийняти рішення на користь Головного управління ДПС у м. Києві, яким стягнути з усіх розрахункових рахунків відкритих у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "СИЗ" (код ЄДРПОУ 41370017) податковий борг, у розмірі 262 333,65 гривень.
Підставою позову зазначено несплату відповідачем заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 07.12.2022 №358100411 за основним платежем на суму 233 548,00 грн, штрафних санкцій на суму 23 354,80 грн, пені на податкове повідомлення - рішення від 03.03.2021 №176340415 на суму 1 730,22 грн, податкового повідомлення-рішення форми "Н" від 12.08.2024 №915590413 на суму 4 384,09 грн. Відповідач у встановлені строки добровільно заборгованість не погасив. Оскільки вжиті позивачем заходи для погашення податкового боргу позитивного результату не дали, позивач у межах своїх повноважень звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
15.07.2025 канцелярією суду зареєстровано зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЗ" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 07.12.2022 №358100411, подану через підсистему "Електронний суд" 09.07.2025.
До зустрічного позову представником ТОВ "СИЗ" додано звiтну податкову декларацію з ПДВ100717; звітний Дод.1 Відомості про суми ПДВ, зазначені у ПНРК до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)100719; звітний Дод.2 Довідка про суму від'ємного значення; наказ; докази сплати судового збору у розмірі 3082,83 грн; докази направлення копії зустрічної позовної заяви з додатками на адресу Головного управління ДПС у м. Києві.
Дослідивши зустрічний позов ТОВ "СИЗ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 вказаного Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 вказаного Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої зазначеної статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Судом встановлено, що наданий зустрічний адміністративний позов не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
З'ясовуючи питання щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду із даним зустрічним позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.12.2022 № 358100411, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відтак, для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права.
Одночасно Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.
Також Верховний Суд зробив висновок, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено лише спеціальний строк у податкових правовідносинах (строк давності), протягом якого у платника податків за загальним правилом існує право ініціювати в суді спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Водночас правового висновку про те, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено процесуальний строк звернення до суду, а так само і про те, що він становить 1095 днів, постанова Верховного Суду не містить.
У розвиток наведеного правозастосування, з урахуванням змін, що відбулися в суспільних відносинах, а також практичних результатів існування тривалий час судової практики, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду в податкових спорах становить 1095 днів, Верховний Суд у складі судової палати вважає за необхідне змінити попередні підходи до застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду в податкових правовідносинах.
Верховний Суд у складі судової палати вважає, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Отже, Верховний Суд у складі судової палати вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.
Таким чином, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. У разі, якщо процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення не застосовувалась, для оскарження податкового повідомлення-рішення застосовується шестимісячний строк звернення до суду, передбачений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.
Предметом спору у зустрічній позовній заяві є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Киві від 07.12.2022 №358100411 за основним платежем на суму 233 548,00 грн, штрафних санкцій на суму 23 354,80 грн
ТОВ "СИЗ" не було оскаржено податкове повідомлення-рішення від 07.12.2022 №358100411 в адміністративному порядку, що позивачем не заперечується.
У зустрічній позовній заяві представник позивача зазначає, що ТОВ «СИЗ» стало відомо про наявність податкового повідомлення-рішення №358100411 від 07.12.2022 після відкриття провадження у справі №320/22655/25 (що підтверджується у тому числі корінцями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0410719095656 та № 0416719123396 - листи повернулись за закінченням терміну зберігання, у зв'язку з дистанційною роботою ТОВ «СИЗ» в період 2022 року), перебіг шестимісячного строку на оскарження податкового повідомлення-рішення №358100411 від 07.12.2022 розпочався 24.06.2025.
З наданих Головним управлінням ДПС у м. Киві доказів вбачається, що копію ППР ГУ ДПС у м. Києві №358100411 від 07.12.2022 було направлено контролюючим органом позивачу засобами поштового зв'язку рекомендованою поштовою кореспонденцією із штрихкодовим ідентифікатором №0410719123396 за адресою місцезнаходження платника податків, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою в довідці про причини повернення/досилання за формою №20 "за закінченням терміну зберігання" із проставленням дати повернення - 14.12.2022.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до абзацу другого пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 42.3. ст. 42 ПКУ передбачено, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Згідно з пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
У постанові від 09.10.2018 у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
За змістом наведених положень надіслане ППР ГУ ДПС у м. Києві №358100411 від 07.12.2022 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає податковій адресі платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення оператором поштового зв'язку відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
Отже ППР ГУ ДПС у м. Києві №358100411 від 07.12.2022 вважається врученим позивачу 14.12.2022.
У даному випадку, останнім днем на оскарження податкового повідомлення-рішення №358100411 від 07.12.2022 є 15.06.2023. У той же час, до суду зустрічну позовну заяву ТОВ "СИЗ" подано через підсистему "Електронний суд" 09.07.2025. Тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У той же час, до зустрічної позовної заяви представником ТОВ "СИЗ" не додано заяви про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, суд доходить висновку, що для запобігання обмеження права позивача за зустрічним позовом на звернення до суду, останньому необхідно надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №358100411 від 07.12.2022 та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Зустрічну позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки зустрічної позовної заяви, а саме:
- надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №358100411 від 07.12.2022 та докази поважності причин його пропуску.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки зустрічної позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику) за зустрічною позовною заявою, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.