06 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/4246/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:
представниця позивача - не з'явилася;
представник відповідача - Лягера А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Карпатського біосферного заповідника (вул. Красне Плесо, буд. 77, м. Рахів, Рахівський район, Закарпатська область, 90600) до Державної податкової служби України (Львівська плаща, 8, м. Київ) про скасування індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - Карпатський біосферний заповідник в особі представниці Ємчук Лідії Вікторівни звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 12.05.2025 року за №2606/ІПК/99-00-04-01-04.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в оскаржуваній індивідуальній податковій консультації від 12.05.2025 №2606/ІПК/99-00-04-01-04 не викладено опису всіх питань, що порушені платником, натомість усі питання об'єднано в одну відповідь, в якій не зазначено порядок застосування норм податкового законодавства з урахуванням фактичних обставин, зокрема не надано конкретної відповіді на ключове питання, яке ставилося платником: «починаючи з якого періоду Заповідник має право застосувати податкову пільгу (звільнення від сплати земельного податку)». Водночас зміст податкової консультації зведений до цитування положень Податкового кодексу України без конкретних рекомендацій щодо застосування позивачем цих норм в контексті порушених запитань, не має остаточних, чітких висновків та рекомендацій стосовно конкретної ситуації та не виконує своєї функції щодо допомоги платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону з питань оподаткування і не відповідає положенням пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14, п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим таку податкову консультацію не можна вважати допомогою контролюючого органу, оскільки за фактичної відсутності висновків вона не придатна до практичного використання у діяльності платника податків і тому підлягає скасуванню. Крім того, в індивідуальній податковій консультації від 12.05.2025 №2606/ІПК/99-00- 04-01-04 відповідачем зроблено висновок, про те, що «виконання природоохоронних заходів, у т. ч. різних типів рубок та надання послуги з оброблення деревини, визначеної у п. 12 Переліку, передбачає провадження господарської діяльності з лісопильного та стругального виробництва, що після 23 жовтня 2024 року не узгоджується реєстраційними даними Заповідника в частині видів господарської діяльності. Господарська діяльність з лісопильного та стругального виробництва Постановою №1913 не передбачена».
Однак, відповідно до п. 14.1.172-1 ст. 14 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. Водночас, правові засади функціонування об'єктів природно-заповідного фонду визначаються Законом України «Про природно-заповідний фонд України», при цьому контроль за дотриманням природоохоронного законодавства не покладено на органи ДПС України. Тому, ДПС України не уповноважена давати роз'яснення з питань, що стосуються функціонування біосферного заповідника, як об'єкта природнозаповідного фонду України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
24.06.2025 року відповідачем подано до суду відзив, в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову відповідач, зокрема вказує на те, що спірна індивідуальна податкова консультація містить чітке обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, а висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства не суперечить нормам Кодексу. При цьому, інше (суб'єктивне) розуміння платником змісту тієї чи іншої норми, невиправданість висновків індивідуальної податкової консультації не свідчить про неправильність висновків контролюючого органу і не є підставою для визнання такої податкової консультації протиправною. У зв'язку з чим, незгода позивача зі змістом наданої консультацією не є підставою для її скасування.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення судового засідання, представник позивача у судове засідання не з'явилася, однак подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 31.03.2025 року Карпатський біосферний заповідник (надалі також КБЗ, Заповідник, позивач), керуючись ст. 52.1 Податкового кодексу України, звернувся до Державної податкової служби України (надалі також ДПС, відповідач) із запитом про надання податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства, зокрема надати роз'яснення з наступних питань:
1) чи має право Карпатський біосферний заповідник внести зміни до раніше поданих декларацій з плати за землю з урахуванням строків давності визначених статтею 102 Кодексу, а саме подати уточнюючий розрахунок із застосуванням податкової пільги за період липень - грудень 2024 року з огляду на те, що 10 червня 2024 року Карпатський біосферний заповідник набув у відповідності до встановлених п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 Кодексу ознак закладу науки, який повністю утримуються за рахунок коштів державного бюджету, а саме коли у відповідності до п.п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 ПК України контролюючим органом було прийнято рішення про зміну ознаки неприбутковості Карпатського біосферного заповідника на код « 0031 - бюджетні установи?;
2) в разі якщо Карпатський біосферний заповідник не має права на податкову пільгу з
підстав зазначених в п.1 даного Запиту, то чи має право Карпатський біосферний заповідник внести зміни до раніше поданих декларацій з плати за землю з урахуванням строків давності визначених статтею 102 Кодексу, а саме подати уточнюючий розрахунок із застосуванням податкової пільги за листопад - грудень 2024 року, з огляду на те, що 23 жовтня 2024 року Карпатський біосферний заповідник набув у відповідності до встановлених п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 Кодексу ознак закладу науки, який повністю утримуються за рахунок коштів державного бюджету, а саме коли відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державним реєстратором була проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, в частині зміни переліку видів економічної діяльності установи?;
3) у разі якщо всі вищеперераховані підстави (вказані в п.1, чи п.2 даного Запиту), чи строки давності не дають права Карпатському біосферному заповіднику на застосування податкової пільги (звільнення від сплати земельного податку), або якщо Заповідник має право/обов'язок застосувати інший період на застосування податкової пільги (звільнення від сплати земельного податку), то просимо вказати який правильний період, починаючи з якого Заповідник має право застосувати податкову пільгу (звільнення від сплати земельного податку)?;
4) чи підлягають сплаті (чи анульовуються) заборговані (не сплачені) суми земельного податку, а також штрафних санкцій та пені, нарахованих податковим органом, за попередній податковий період (вказаний в п.1, чи п.2, чи п.3 даного Запиту), в разі подання Заповідником уточнюючих декларацій (розрахунків)?;
5) чи підлягають поверненню Заповіднику зайво нараховані суми земельного податку, а також штрафних санкцій та пені, нарахованих податковим органом за попередній податковий період (вказаний в п.1, чи п. 2, чи п.3 даного Запиту), та сплачених Заповідником на час подання уточнюючих декларацій (розрахунків)?.
У відповідь на вказаний запит, ДПС України надала Заповіднику індивідуальну податкову консультацію від 12.05.2025 року №2606/ІПК/99-00-04-01-04, в якій зазначила, що:
«Питання 1-3.
Підпунктом 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 Кодексу передбачено, що від земельного податку звільняються, зокрема, заклади науки (крім національних та державних дендрологічних парків) (за умови використання за цільовим призначенням), які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.
Заповідник як заклад науки відповідатиме вимогам, визначеними п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 Кодексу, за умови повного утримання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Заповідник є бюджетною, неприбутковою, науковою природоохоронною установою, який внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій з ознакою « 0031 - бюджетні установи» з 10.06.2024 року. Згідно з реєстраційними даними до 23.10.2024 Заповідник крім основного виду господарської діяльності за кодом КВЕД « 72.19 - Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук» ДК 009:2010, також провадив господарську діяльність, що кодифікується за кодами КВЕД « 02.20 - Лісозаготівлі» та « 16.10 - Лісопильне та стругальне виробництво» ДК 009:2010. Оскільки 23.10.2024 види господарської діяльності, що кодифікуються за кодами КВЕД « 16.10 - Лісопильне та стругальне виробництво» та « 02.20 - Лісозаготівлі» ДК 009:2010, були виключені з реєстраційних даних, то в обліковій картці Заповідника такі коди видів господарської діяльності вже відсутні.
При цьому, Заповідник сплачує земельний податок згідно зі ст.ст. 269, 286 Кодексу, з
урахуванням висновків, викладених у попередніх ІПК.
У попередньому зверненні від 18.02.2025 (ІПК 1590) повідомляється, що Заповідник відповідно до стратегічних завдань, визначених у Проекті організації території Заповідника, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 26.07.2019 № 271, здійснює санітарно-оздоровчих заходи та різні типи рубок.
Внаслідок виконання природоохоронних заходів, в т. ч. рубок різних типів, утворюється деревина (ділова та дров'яна), частину якої Заповідник згідно з п. 12 Переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природнозаповідного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1913 (далі - Постанова № 1913, Перелік), реалізує іншім суб'єктам господарювання.
Заповідник висловлює думку, що надані ним послуги з оброблення деревини не порушують вимоги щодо додержання режиму територій та об'єктів природнозаповідного фонду, встановленими п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 Кодексу, критерію повного утримання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. При цьому слід зазначити, що виконання природоохоронних заходів, у т. ч. різних типів рубок та надання послуги з оброблення деревини, визначеної у п. 12 Переліку, передбачає провадження господарської діяльності з лісопильного та стругального виробництва, що після 23 жовтня 2024 року не узгоджується реєстраційними даними Заповідника в частині видів господарської діяльності. Господарська діяльність з лісопильного та стругального виробництва Постановою №1913 не передбачена.
З наведеного вбачається, що Заповідник як заклад науки відповідатиме вимогам, визначеними п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 Кодексу, за умови повного утримання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Питання 4, 5.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку і строки, визначені цим Кодексом (п. 36.1 ст. 36 Кодексу).
Враховуючи норму п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, Заповідник як платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок грошові зобов'язання як податкове зобов'язання в т. ч. з Податку, та/або інше зобов'язання контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію та пеню, які мають відображення в обліковій картці платника податків внаслідок задекларованих та/або уточнених сум податкових зобов'язань та нарахованих штрафних (фінансових) санкцій та пені.
Умови повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені ст. 43 Кодексу.
Вирішуючи правомірність оскаржуваної ІПК, суд керується наступним.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 ст. 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Відповідно до ст. 52 ПК України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Пунктом 52.2 ст. 52 ПК України передбачено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Згідно із пунктом 52.3 ст. 52 Податкового кодексу України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов'язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
Положеннями ст. 53 ПК України встановлено, що у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
Отже, податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов'язку: 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
Тож, з наведеного слідує, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз'яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його правомірної поведінки у визначеному колі податкових правовідносин, яка не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування, тобто, офіційне розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
При цьому, обов'язковими складовими письмової податкової консультації є опис питань, що порушуються платником податків, обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Головним є те, що індивідуальна податкова консультація має все ж таки надати відповідь на поставлені у запиті платника податків питання щодо офіційного тлумачення норм законодавства з питань оподаткування, адже такий запит надсилається до податкового органу з практичною метою, а не просто має в собі містити загальні посилання на ПК України чи частково відповідати на поставлені питання.
З наявних у справі матеріалів суд встановив, що позивач звернувся до відповідача за отриманням індивідуальної податкової консультації в письмовій формі.
Суд зазначає, що метою податкової консультації є викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. Податкова консультація обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Щодо порушеного позивачем питання у зверненні на отримання податкової консультації, суд виходить з такого.
Заповідник у зверненні щодо отримання ІПК від 31.03.2025 № 292, посилаючись на індивідуальну податкову консультацію, надісланою листом ДПС від 24.03.2025 № 1590/ІПК/99-00-04-01- 04 ІПК (далі - ІПК 1590) на попереднє звернення від 18.02.2025, висловив думку, що після його реєстрації в Реєстрі неприбуткових установ та організацій з 10.06.2024 з ознакою неприбутковості « 0031 - бюджетні установи» та внесених змін до реєстраційних даних в частині видів господарської діяльності ДК КВЕД 009:2010, виникли підстави для застосування податкової пільги зі сплати земельного податку (далі - Податок), передбаченої п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 Кодексу.
Позивач у позовній заяві зазначає, що здійснює природоохоронну діяльність в рамках наявної господарської діяльності по коду КВЕД « 91.04 - Функціонування ботанічних садів, зоопарків і природних заповідників» ДК 009:2010; стверджує, що «… не надає платні послуги в розумінні господарсько-підприємницький діяльності, оскільки здійснює суто природоохоронну діяльність і побічний результат такої діяльності (у вигляді залишків деревини), на вимогу держави, реалізує населенню, отримані кошти зараховуються до спеціального фонду державного бюджету». Заповідник повідомляє, що у відповідності до природоохоронних заходів, передбачених пп. 29, 44 постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» (далі - Постанова № 1147), побічним ефектом є отримання деревини (відходів, дров'яної, частково ділової).
Крім цього, позивач зазначає, що висновки оскаржуваної ІПК суперечать висновкам раніше наданої ІПК 1590, на підставі висновків якої Заповідник подав уточнюючі податкові декларації з плати за землю на зменшення податкових зобов'язань з Податку за періоди листопад - грудень 2024 року та 2025 рік, застосувавши податкову пільгу за кодом «18010550» відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету № 127/1.
Заповідник висловлює позицію, що надані ним послуги з оброблення деревини не порушують вимоги щодо додержанням режиму територій та об'єктів природнозаповідного фонду, встановлений п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 Кодексу критерію повного утримання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Разом з тим, у попередніх індивідуальних податкових консультація ДПС, а саме від 04.10.2022 № 1638/ІПК/99-00-04-01-04-06 та від 06.03.2024 № 1173/ІПК/99-00-04-01-04, викладені висновки щодо неможливості застосування Заповідником зазначеної вище пільги зі сплати Податку з огляду на таке.
Відповідно до Кодексу скористатися звільненням від сплати Податку мають право, зокрема заклади науки (крім національних та державних дендрологічних парків) (за умови використання за цільовим призначенням), які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 Кодексу).
Одним з критеріїв застосування зазначеної норми Кодексу є утримання таких бюджетних установ за рахунок бюджетних коштів.
Бюджетним кодексом України (далі - Бюджетний кодекс) визначено, що бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (частина дванадцята ст. 2 Бюджетного кодексу).
Бюджетні установи, крім фінансування з державного бюджету, до коштів загального фонду бюджету додатково отримують власні надходження, які включаються до спеціального фонду бюджету (частина четверта ст. 13 Бюджетного кодексу).
Згідно з п. 1.2 Положення про Заповідник, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.08.2020 № 101 (в редакції наказу Міндовкілля від 04.04.2022 № 186) встановлено, що Заповідник є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, науково-дослідною установою міжнародного значення, входить до складу природно-заповідного фонду України, який внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій з ознакою « 0031 - бюджетні установи» з 10.06.2024 року.
Поряд з цим, розділом 4 «Структура та режим території Заповідника» Положення про Заповідник передбачено заборону будь-якої господарської та іншої діяльності, що суперечить цільовому призначенню території функціональних зон Заповідника, виконання покладених на Заповідник завдань, визначених у Проєкт організації Заповідника та охорони його природних комплексів, затвердженого наказом Міндовкілля від 276.07.2019 № 271 (далі - Проєкт).
Водночас у Постанові № 1147 визначено, що для заходів з охорони і раціонального використання природних рослинних ресурсів передбачена діяльність, зокрема зі спорудження установок для утилізації відходів лісозаготівельної та деревообробної промисловості (п. 42 Постанови № 1147), що в свою чергу, надає можливість здійснювати лісопильне та стругальне виробництво, оброблення деревини.
Згідно з реєстраційними даними до 23.10.2024 Заповідник крім основного виду господарської діяльності за кодом КВЕД « 72.19 - Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук» ДК 009:2010, також провадив господарську діяльність, що кодифікується за кодами КВЕД «02.20 - Лісозаготівлі» та « 16.10 - Лісопильне та стругальне виробництво» ДК 009:2010.
Оскільки 23.10.2024 види господарської діяльності, що кодифікуються за кодами КВЕД «16.10 - Лісопильне та стругальне виробництво» та « 02.20 - Лісозаготівлі» ДК 009:2010, були виключені з реєстраційних даних, то в обліковій картці Заповідника такі коди видів господарської діяльності вже відсутні.
Внаслідок виконання природоохоронних заходів, в т. ч. рубок різних типів, утворюється деревина (ділова та дерев'яна), частину якої Заповідник згідно з п. 12 Переліку, які можуть надаватися бюджетними установами природнозаповідного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1913 (далі - Постанова № 1913, Перелік), реалізує населенню та іншім суб'єктам господарювання.
Отже виконання природоохоронних заходів, у т. ч. різних типів рубок та надання послуги з оброблення деревини, визначеної у п. 12 Переліку, передбачає провадження господарської діяльності з лісопильного та стругального виробництва, що після 23 жовтня 2024 року не узгоджується з реєстраційними даними Заповідника в частині видів господарської діяльності.
Господарська діяльність з лісопильного та стругального виробництва Постановою № 1913 не передбачена.
Крім цього, у Постанові № 1913 передбачено обмеження території для надання платних послуг бюджетними установами природно-заповідного фонду. Відповідно до примітки до п. 12 розділу ІІ Переліку платні послуги, зокрема з оброблення деревини або виробів з неї, реалізація деревини та виробів з неї (сувенірів, пиломатеріалів і столярних виробів) не можуть надаватися на територіях природних заповідників, заповідних зон національних природних парків, біосферних заповідників, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів і дендрологічних парків.
Відповідач вказав на те, що діяльність Заповідника як закладу науки не відповідає вимогам п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 Кодексу, оскільки на території Заповідника здійснюється рубка дерев, тобто здійснюється виробнича діяльність з лісозаготівлі та лісопильні, а отже отримані доходи від реалізації деревини не можуть класифікуватися як власні кошти відповідно до частини четвертої ст. 13 Бюджетного кодексу.
На підставі зазначеного, у Заповідника відсутні підстави щодо застосування пільги зі сплати Податку, передбаченою п.п 282.1.4 п. 3282.1 ст. 282 Кодексу, та подання уточнюючих податкових декларації з плати на зменшення податкових зобов'язань з Податку за період листопад-грудень 2024 року та за 2025 рік.
Враховуючи норму п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, Заповідник як платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок грошові зобов'язання як податкове зобов'язання, в т. ч. з Податку, та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію та пеню, які мають відображення в обліковій картці платника податків внаслідок задекларованих та/або уточнених сум податкових зобов'язань та нарахованих штрафних (фінансових) санкцій та пені.
Умови повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені ст. 43 Кодексу.
Отже, спірна індивідуальна податкова консультація містить чітке обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, а висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства не суперечить нормам Кодексу. При цьому, інше (суб'єктивне) розуміння платником змісту тієї чи іншої норми, невиправданість висновків індивідуальної податкової консультації не свідчить про неправильність висновків контролюючого органу і не є підставою для визнання такої податкової консультації протиправною. У зв'язку з чим, незгода позивача зі змістом наданої консультацією не є підставою для її скасування.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування оскаржуваної індивідуальної податкової консультації від 12.05.2025 року за №2606/ІПК/99-00-04-01-04.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
На підставі наведеного та керуючись ст. 139, 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Карпатського біосферного заповідника (вул. Красне Плесо, буд. 77, м. Рахів, Рахівський район, Закарпатська область, 90600) до Державної податкової служби України (Львівська плаща, 8, м. Київ) про скасування індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.11.2025 року.
СуддяС.А. Гебеш