про повернення позовної заяви
19 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/24672/25
категорія 102020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Липа Володимир Анатолійович, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Бердичівської РДА Житомирської області Шутько Олени Петрівни про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
Рішенням суду визнати порушення Відповідачем прав Позивача, що виражаються у порушенні права Позивача на отримання інформації, яка стосується його особистих прав і не є державною чи іншою таємницею.
Рішенням суду зобов'язати Відповідача вчинити певні дії, у відповідність до ст.5 п. 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; зокрема: усунути перешкоду шляхом надання можливості для ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи (номер невідомий), що стосується оренди земельної ділянки, власником, якої є Позивач ( ОСОБА_1 ), в тому числі і здійснення фотофіксації матеріалів цієї реєстраційної справи (номер невідомий).
Ухвалою суду від 03.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з позовними вимогами, приведеними до відповідності приписам статті 5 КАС України; копії відповіді Державного реєстратора відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Бердичівської РДА Житомирської області Шутько Олени Петрівни від 27.03.2025; доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів відповідачу, з урахуванням вимог статті 44 КАС України; доказу сплати судового збору в розмірі 968,96 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
04.11.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшло від позивача клопотання про долучення квитанції про сплату судового збору та додано копію квитанції від 14.10.2025 на суму 1211,20 грн.
06.11.2025 через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1 подав заяву на ухвалу суду від 03.11.2025.
Розглянувши вказану заяву, суд зауважує, що ухвала від 03.11.2025 містить чіткі вказівки на недоліки позовної заяви та шляхи їх усунення, зокрема, в ухвалі є посилання на частину 9 статті 44 КАС України та зазначено про неприєднання позивачем до позовної заяви доказів надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи.
Також, в ухвалі суду від 03.11.2025 зазначено, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що звертався до відповідача щодо спірного питання на що отримав відповідь від 27.03.2025, однак не по суті звернення. Проте, ні до позовної заяви ні до заяви на усунення недоліків такої відповіді відповідача не додав. При цьому, в позовній заяві позивач зазначає, що копія долучається.
Також не виконано вимогу процесуального закону в частині подання доказу надсилання копії позовної заяви та копії доданих до позовної заяви документів іншим учасникам справи, з урахуванням положень статей 44 та 161 КАС України.
Таким чином, ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху позивачу запропоновано подати: уточнену позовну заяву з позовними вимогами, приведеними до відповідності приписам статті 5 КАС України; копію відповіді Державного реєстратора відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Бердичівської РДА Житомирської області Шутько Олени Петрівни від 27.03.2025; докази надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів відповідачу, з урахуванням вимог статті 44 КАС України; доказ сплати судового збору в розмірі 968,96 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, вказані вимоги ухвали позивачем не виконані в повному обсязі та не зазначено підстав, що унеможливили усунення недоліків у визначений судом спосіб.
Суд, акцентує увагу на тому, що зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною. Обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Усуваючи недоліки позовної заяви, позивач в повній мірі не усунув недоліки позовної заяви.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
За правилами передбаченими частинами 5 та 6 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене і враховуючи те, що позивач не усунув в повному обсязі недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву належить повернути позивачеві на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Окремо суд зауважує, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Сторона, яка задіяна у судовому розгляді справи, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина 2 статті 44 КАС України).
У пункті 37 рішення від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Суд вважає, що повернення позовної заяви позивачу у зв'язку з невиконанням ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви переслідує легітимну мету та має розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Адже розгляд позовної заяви, яка складена без дотримання вимог КАС, не передбачений положеннями процесуального законодавства. Позивач був повідомлений про наслідки неусунення недоліків у встановлений судом строк і мав реальну можливість їх усунути у визначений судом спосіб, чого, однак, не зробив.
Отже, рішення про повернення позовної заяви зумовлене не будь-яким свавільним небажанням суду розглядати звернення позивача до суду, а лише невиконанням ним процесуальних вимог закону щодо форми та порядку подання позовної заяви.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Бердичівської РДА Житомирської області Шутько Олени Петрівни про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.А. Липа