про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2025 року м. Житомир справа №240/25862/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
встановив:
11.11.2025 до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся з позовом Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова, в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова грошові кошти за витрати пов'язані з його навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі в розмірі 11236,51 грн.
Перевіряючи позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Крім того, частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом оскарження у даній справі є стягнення з колишнього курсанта - громадянина ОСОБА_1 на користь Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова суми у розмірі 11236,51 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 під час навчання.
Отже, спір виник з приводу відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвело до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних із утриманням у навчальному закладі, а тому даний спір стосується проходження відповідачем публічної служби, навіть якщо притягнення особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувалося після звільнення особи.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верхового Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16.
Враховуючи наведене, дана справа відноситься до категорії справ, для яких частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений місячний строк звернення до суду.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.
Встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Варто звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Так, судом встановлено, що громадянин ОСОБА_1 проходив навчання та військову (публічну) службу у Житомирському військовому інституті ім.С.П.Корольова (далі - Інститут) з 30.07.2025 до 15.08.2025 на посаді курсанта.
13.08.2025 солдатом ОСОБА_1 подано рапорт про відрахування його з числа курсантів Інституту, у зв'язку із небажанням продовжувати навчання.
15.08.2025 наказом начальника Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова №33-КС (по особовому складу) з солдатом ОСОБА_1 , курсантом штатним навчального курсу навчального загону Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова розірвано контракт для проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого військового навчального закладу, відраховано з числа курсантів через небажання продовжувати навчання та звільнено з військової служби. Відповідно до наказу начальника Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова №233 (по стройовій частині) від 15.08.2025 солдата ОСОБА_1 , курсанта НОМЕР_1 БПС навчальної групи Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова виключено зі списків особового складу Інституту та всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Громадянин ОСОБА_1 має обов'язок відшкодувати витрати на його утримання в Інституті під час навчання, про що свідчить розрахунок відшкодування витрат від 15.08.2025.
Оскільки відповідач зобов'язання добровільно не виконав, для позивача з 15.08.2025 розпочався перебіг місячного строку для звернення до суду з позовом, який закінчився 15.09.2025.
Відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, в порушення вимог ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску до суду не надав.
Частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Д.М. Гурін