18 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/5902/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан інгредієнти" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколан інгредієнти" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "Еколан інгредієнти") звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці (далі - відповідач) у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА 101000/2024/000445/2 від 21.11.2024.
В обґрунтування позову вказує, що з метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим Позивачем декларантом - ТОВ «АТСФ» (далі - «Декларант») була подана митна декларація № 24UA101020040511U6 від 20.11.2024 (далі - «МД») з необхідними документами. Митна вартість товару була визначена відповідно до п.п. 1 п.1 ст. 57 МКУ - за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Позивач у позові зазначає, що він у повному обсязі здійснив оплату партії Товару у відповідності до умов Контракту та надав митному органу всі документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України, які містять об'єктивні і достовірні дані, які піддаються обчисленню та підтверджують заявлену митну вартість саме за ціною Інвойсу, що є невід'ємною частиною Контракту, на підставі якого товар імпортується. На переконання позивача, описані митницею в Рішенні розбіжності жодним чином не свідчать про неможливість визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки самі по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Позивач стверджує, що вказані митницею розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товару за ціною договору (контракту). Позивач вважає, що митним органом здійснено формальний підхід до аналізу документів, наданих декларантом для підтвердження складової митної вартості товару за основним методом та не проаналізовано їх повній мірі, крім того акцентовано увагу на даних, які не мають впливу на визначення складової митної вартості товару в розумінні норм ст.ст. 49-50. 53. 54. 55. 58 МКУ. Просить позов задовольнити.
Суддя своєю ухвалою від 10.03.2025 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 24.03.2025 (вх. №23068/25 від 26.03.2025). Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що у митного органа були обґрунтовані підстави вважати, що документи, подані до митного оформлення за №24UA101020040511U6 від 20.11.2024 у митного органу містили розбіжності не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відповідач у відзиві зазначає, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач, під час проведення консультації з декларантом вказав, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. На переконання відповідача, дійсна вартість товару для митних цілей повинна підтверджуватися належними документами, тобто такими, які містять об'єктивні відомості про вартість товару. Проте, відповідач вважає, що ні основні, ні додаткові документи, надані позивачем, не містили об'єктивних відомостей про митну вартість задекларованого товару, тобто їх не можна вважати належними. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог щодо підтвердження митної вартості товарів, а тому митниця мала право на коригування митної вартості. Відповідач вважає, що дії посадових осіб митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, коригування митної вартості товару відповідають приписам законодавства з питань державної митної справи, а тому підстави для скасування рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товару від 21.11.2024 № UA 101000/2024/000445/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 101020/2024/007747 відсутні. Просить відмовити у задоволенні позову.
Через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 25.03.2025 представник позивача подав відповідь на відзив (вх. №23263/25 від 27.03.2025).
Заперечення на відповідь на відзив надійшло через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 02.04.2025 (вх. №25762/25 від 04.04.2025).
У період із 30.06.2025 по 18.07.2025, із 06.08.2025 по 26.08.2025 та із 29.10.2025 по 13.11.2025 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що 16.09.2024 між продавцем MT KOMPOZIT KІMYA SANАYI ve TICFRET LIMITED SIRKETI (Туреччина) та покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти" було укладено контракт №40 (далі - Контракт №40 від 16.09.2024, а.с. 27-29) за умовами якого:
1.1 Продавець зобов'язується постачати, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати на умовах Контракту Товари (надалі - Товари) в асортименті та в кількостях, зазначених у Інвойсах, які є невід'ємною частиною Контракту.
2.1 Ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару, що підлягає поставці, зазначається сторонами у Інвойсах до цього контракту, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
3.2 поставка кожної партії товарів здійснюватиметься з відповідними замовленнями покупця, що підтверджуватимуться продавцем шляхом виставлення проформи інвойсу на адресу покупця
4.1 покупець здійснює оплату в доларах США шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця згідно з умовами, вказаними у проформі інвойс.
Встановлено, що 20.11.2024 з метою імпорту товару «Прямий ровінг покритий проклейкою на основі силану, сумісною з ненасиченими поліефірними, вініл ефірними та епоксидними смолами, і призначений для намотування ниток, пултрузії та плетіння; Direct roving 4800 TEX E6CR24-4800-386Т, прямий у бобінах, діаметр елементарної нитки 24 мкм; Direct roving 2400 TEX E6CR24-2400-386T», прямий у бобінах, діаметр елементарної нитки 24 мкм; Торгівельна марка: Jushi; Виробник: Jushi Egypt for Fiberglass Industry S.A.E було подано митну декларацію № 24UA101020040511U6, (а.с. 17).
Матеріали справи свідчать, що для визначення митної вартості товарів, що імпортувалися на територію України, було обрано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Разом з митною декларацією були подані такі документи:
- 4100 - контракт № 40 від 16.09.2024;
- 0271 - пакувальний лист від 30.10.2024;
- 0380 - інвойс № MTECO202406 від 30.10.2024;
- 0730 - автортранспортна накладна від 14.11.2024;
- 3001- банківський платіжний документ, що стосується товару №56 від 30.10.2024;
- 3004 - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №РЛ-0000668 від 20.11.2024;
- 3007 - довідка про транспортні витрати №20/11/24 від 20.11.2024;
- 3008 - документ, що підтверджує вартість страхування від 14.11.2024;
- 4301 - договір (контракт) про перевезення №2204-1/24 від 22.04.2024;
- 9000 - заявка № 23 MT Compozit #129 від 12.11.2024.
На вимогу митного органу декларантом додатково було надано:
- проформу-рахунок №МТЕСО202406 від 30.10.2024;
- Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №380/20892/23;
- Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №380/23113/23;
- комерційний інвойс від компанії CHENGDU CHANG YUAN SHIN CO.,LTD
CUKL10601/2024 від 18.01.2024;
- прайс-лист виробника CHENGDU CHANG YUAN SHUN CO/LTD від 03.01.2024;
- прайс-лист від виробника SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP від 06.08.2024.
Митним органом, за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів, прийнято рішення №UA101000/2024/000445/2 від 21.11.2024 (а.с. 11) про коригування митної вартості товарів, якою визначено митну вартість товару за другорядним методом. У п. 33 "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості" вказано:
"Згідно із даними графи 44 митної декларації №24UA101020040511U6 поданої до митного оформлення дана операція здійснюється за зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі-продажу від 16.09.2024 №40, стороною якого є виробник товару, що декларується. Однак із відомостей графи 34, та електронного інвойсу даної митної декларації випливає, що продавець МТ KOMPOZIT KIMYA SANAYIVE TiCARET LIMITED SERKETI не є виробником товару, а отже Контракт не прямий.
Відповідно до п. 4.1 Контракту № 40 від 16.09.2024 покупець здійснює оплату шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця згідно з умовами вказаними у Проформінвойсі. Документ не долучений до митного оформлення".
"До митного оформлення надано платіжне доручення в іноземній валюті № 56 від 30.10.2024. Зазначений документ не може бути використано як документ, що підтверджує ціну, що була фактично сплачена за товару тому, що містить посилання на проформу-інвойс, який не долучено до митного оформлення. У зв'язку із відсутність повної інформації, за яким саме документом здійснюється оплата, у митних органів виникають обґрунтовані сумніви щодо того, чи стосується даний документ оцінюваного товару. Також даний документ може бути додатковою оплатою за товар так як відповідно до інвойсу № МТЕС0202406 від 30.10.2024 основна оплата була здійснена готівкою.
Надана додатково проформа-інвойс № МТЕС0202406 від 30.10.2024 прийнята до уваги митним органом, але даний документ не усуває розбіжностей у відомостях.
Додатково надані комерційний інвойс від компанії CHENQDLf CHANG YUAN SHIN CO.,LTD №CUKL10601/2024 від 18.01.2024, прайс-лист виробника CHENGDU CHANG YUAN SHUN CO/LTD.6/H від 03.01.2024, прайс-лист від виробника SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP б/н від 06.08.2024 не можуть бути використані митним органом в якості документів, які свідчать про ціну придбання товару продавцем, у зв'язку із тим, що опис товару, торгівельна марка а також виробник відрізняється від опису товару, який зазначеній у графі 31 митної декларації № 24UA101020040511U6, та супровідних документах зазначених у 44 графі митної декларації. Також надані прайс-листи не можуть підтверджувати митну вартість оцінюваної партії товару, оскільки; 1) не складені виробником оцінюваної партії товару; 2) не містять у своєму переліку товар, що за описом є тотожним з оцінюваним товаром; 3) ціни на товари в даних документах сформовані в Китаї, що не є ні країною походження товару, ні країною його відправлення. Додатково надані Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 №380/20892/23, від 21.12.2023 №380/23113/23 не можуть бути використані для підтвердження заявленої митної вартості так як дані рішення не стосується даної поставки."
Звертаючись до суду, позивач вважає рішення №UA101000/2024/000445/2 від 21.11.2024 про коригування митної вартості товарів протиправним та таким, що порушує його права та інтереси.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено частиною третьою ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).
Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно з ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
У ч. 2 ст. 58 МК України закріплено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).
Оцінивши підстави прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості суд встановив наступне.
За умовами Контракту №40 від 16.09.2024, продавець зобов'язується постачати, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати на умовах Контракту Товари (надалі - Товари) в асортименті та в кількостях, зазначених у Інвойсах, які є невід'ємною частиною Контракту. Ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару, що підлягає поставці, зазначається сторонами у Інвойсах до цього контракту, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Покупець здійснює оплату в доларах США шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця згідно з умовами, вказаними у проформі інвойс.
Належними доказами підтверджується, що до митного органу декларантом було надано:
- 3001- банківський платіжний документ, що стосується товару №56 від 30.10.2024 у якому у рядку "Призначення платежу" міститься посилання на контракт №40 від 16.09.2024 та проформу інвойс МТЕКО202406 від 30.10.2024. Сума: 15165,00дол США (а.с. 23);
- 0380 - інвойс № MTECO202406 від 30.10.2024, у якому міститься інформація про товар: Direct roving 4800 TEX E6CR24-4800-386Т- 13407,75 дол США; Direct roving 2400 TEX E6CR24-2400-386T - 1757,25 дол США. Всього 15165,00 дол США (а.с. 14)
- проформу-інвойс №МТЕСО202406 від 30.10.2024, яка містить інформацію про товар його вагу, ціну та вартість: Direct roving 4800 TEX E6CR24-4800-386Т- 13407,75дол США; Direct roving 2400 TEX E6CR24-2400-386T - 1757,25 дол США. Всього 15165,00 дол США; ідентифікуючі дані контракту, назви сторін (а.с. 43).
Отже, є помилковим та таким, що спростовується належними доказами, твердження митного органу, зазначене у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки декларантом, на виконання умов контракту №40 від 16.09.2024 надано до митного оформлення проформу-інвойс №МТЕСО202406 від 30.10.2024, на яку міститься посилання у платіжному документі №56 від 30.10.2024. Окрім того, інвойс № MTECO202406 від 30.10.2024 містить інформацію про товар та його вартість, що додатково підтверджує відсутність розбіжності у відомостях, про які зазначає відповідач.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд також зауважує, що прайс-лист - це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання, що містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням цін, а іноді коротких характеристик.
Прайс-лист, прайс або ж прейскурант це перелік товарів з урахуванням їхніх характеристик та ціни. В українському законодавстві відсутнє правове регулювання форми прайс-листа. Прайс-лист стосується всіх учасників ринку за замовчуванням.
Комерційна пропозиція це документ або набір інформації, спрямований від компанії до потенційного клієнта чи партнера з метою запропонувати товари, послуги або співпрацю на визначених умовах. Комерційна пропозиція зазвичай є елементом бізнес-комунікації й має переконати отримувача прийняти пропозицію або розпочати переговори. Комерційна пропозиція може бути індивідуальною (спрямованою конкретній особі чи компанії з урахуванням її потреб) або масовою (стандартною для широкої аудиторії).
Відповідачем не здобуто та не надано суду будь-яких доказів того, що прайс-лист чи комерційна пропозиція, які надано декларантом при митному оформленні товару, містить у собі занижені ціни.
Інші наведені в рішенні мотиви не свідчать про те, що дані обставини могли вплинути на заявлену митну вартість.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч. 3 ст. 53 МК України.
Позивач надав митному органу документи, які, на переконання суду, підтверджують заявлену ним митну вартість товару.
Суд зауважує, що митний орган першочергово має здійснювати контроль та аналіз поданих разом з митною декларацією документів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом з тим, слід врахувати, що наявність у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17, від 22.04.2019 у справі №815/6242/17, від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16, приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За приписами статті 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Застосування митним органом з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №520/10381/2020.
Водночас, зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товарів, вказаних у №24UA101020040511U6 визначена митним органом за резервним методом "із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару; МД № 24UA100330505991U0 від 02.04.2024 - «Рівниця із скловолокна на основі комплексних ниток прямодіючого ровінга з безалкаїдного бороглинокремнійєвого скла; ASSEMBELED ROVING E6CR13-2400-180 СР2 - 6048кг. Лінійна щільність 2400 tex, товщина нитки - 13 мікрон, текс ровінга 5% ГМ/км, намотана на картонну бабіну, вага бабіни 17,5кг. Призначена для власного воробництва склопластикових виробів. Країна виробництва CN, Торгівельна марка JUSHI Виробник JUSHI EGYPT FOR FIBERGLASS INDUSTRY S.A.E.-1.51 доларів США за кілограм.
Однак, у оскаржуваному рішенні не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.
Окрім того, товар, який розмитнювався позивачем і товар, вказаний у митній декларації, МД 24UA100330505991U0 не є подібним (аналогічним), оскільки, на переконання суду:
позивачем згідно МД №24UA101020040511U6 розмитнювався товар: "Прямий ровінг покритий проклейкою на основі силану, сумісною з ненасиченими поліефірними, вініл ефірними та епоксидними смолами, і призначений для намотування ниток, пултрузії та плетіння; Direct roving 4800 TEX E6CR24-4800-386Т, прямий у бобінах, діаметр елементарної нитки 24 мкм; Direct roving 2400 TEX E6CR24-2400-386T», прямий у бобінах, діаметр елементарної нитки 24 мкм".
тоді як у МД 24UA100330505991U0 товаром є: "Рівниця із скловолокна на основі комплексних ниток прямодіючого ровінга з безалкаїдного бороглинокремнійєвого скла; ASSEMBELED ROVING E6CR13-2400-180 СР2 - 6048кг. Лінійна щільність 2400 tex, товщина нитки - 13 мікрон, текс ровінга 5% ГМ/км, намотана на картонну бабіну, вага бабіни 17,5кг "
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказана декларація не може вважатися об'єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.
Враховуючи наведене, суд вважає, що митна декларація №24UA100330505991U0 не містить параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товарами, що ввозились позивачем.
Висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
У ході розгляду справи, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Враховуючи встановлені судом обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов до висновку, що позивачем подано до митного органу належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 21.11.2024 №UA101000/2024/000445/2 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн
У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан інгредієнти" (вул. Митрофана Довнар-Запольського, буд.5, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ: 34763972) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25,м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000445/2 від 21.11.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан інгредієнти" документально підтверджені судові витрати у сумі 3028 ( три тисячі двадцять вісім ) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
18.11.25