18 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/16440/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо невиплати ОСОБА_1 із 01.01.2025 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ, з врахуванням норм статті 45 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік".
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2025 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХП, з врахуванням норм статті 45 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік".
В обґрунтування позову зазначає, що позивач з 26.04.1986 по теперішній час постійно проживала та працювала на територіях, які віднесено до зони гарантованого добровільного відселення; просила у відповідача поновити їй з 01.01.2025 нарахування та виплату підвищення до пенсії, к непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ, на що відповідач листом від 04.06.2025 повідомив про відсутність підстав для цього.
Ухвалою від 26.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; витребувано у позивача докази на підтвердження того, що вона в період з 15.10.1998 по 27.02.2022, з 02.03.2001 по 29.04.2001 працювала на територіях, які віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Витребувані судом докази позивач не надав.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 01.01.2025 є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача, проживає в населеному пункті, який, відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, і останній не виплачує йому з 01.01.2025 доплату до пенсії, передбачену статтею 45 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає.
Предметом спору є бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті позивачу з 01.01.2025 доплати до пенсії за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, передбаченої статтею 45 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік".
Статтею 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Прийнятті рішення суд враховує, що пунктом 1 Постанови №1524 установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:
- особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
Згідно з довідкою Коростенської міської ради від 08.05.2025 № 9543 (а.с. 8) позивач з 26.04.1986 по 14.10.1988; з 28.02.2000 по 01.03.2001; з 20.04.2001 по 18.05.2007 та з 18.05.2007 по даний час зареєстрована в Коростенському районі, Житомирської області, який відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Наданий акт про фактичне місце проживання ОСОБА_1 від 11.06.2025 (а.с. 9) підтверджує, що в періоди з 15.10.1998 по 27.02.200; з 02.03.2001 по 19.04.2001 позивач не була зареєстрована в зоні гарантованого добровільного відселення.
Крім того, наявною у матеріалах справи копією трудової книжки (а.с. 10-12) підтверджується, що з 20.09.1993 позивач працювала у Інституті господарства Полісся, що знаходиться в м. Житомирі, яке не відноситься до зони радіоактивного забруднення.
В інший спосіб факт проживання або роботи у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення за сукупно всі вказані періоди позивачем не підтверджено, доказів на виконання ухвали суду від 26.06.2025 не надано.
Вказане свідчить про те, що після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) позивач самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінив місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернувся на постійне місце проживання до цих зон, що виключає можливість встановити протиправність дій відповідача щодо не виплати позивачу з 01.01.2025 доплати в розмірі 2361 грн
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк