Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 листопада 2025 року Справа№200/6582/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
27 серпня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не видачі довідки форми 5, довідки про нарахування та сплати грошового забезпечення під час лікування;
- зобов'язання Військову частина НОМЕР_1 надати діючому військовослужбовцю ОСОБА_1 :
довідку про обставини поранення (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2008, № 402-довідку форми 5);
довідку про нарахування та сплату грошового забезпечення під час лікування;
наказ про виведення мене поза штат під час лікування та обґрунтовані підстави.
-зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та сплатити військовослужбовцю ОСОБА_1 грошову винагороду у розмірі 100 000,00 грн за час лікування січень 2025 року - лютий 2025 року.
В обґрунтування позову позивач вказує, що 31.12.2024 року отримав акуботравму під час виконання службових обов'язків при захисті Батьківщині, що підтверджується первинною медичною карткою форми 100 та у зв'язку з чим перебував на лікуванні у період з 02.01.2025 по 17.01.2025 та з 25.01.2025 по 17.02.2025. Вказує, що неодноразово звертався до відповідача із рапортами в яких просив направити його до військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) для встановлення придатності до подальшого проходження військової служби, проте відповіді від відповідача не отримав.
Зазначає, що після звернення до суду позивачем було отримано направлення на проходження ВЛК та відповідно до висновку ВЛК від 26.04.2025 його було визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку оперативного забезпечення, охорони. Проте, станом та дату подачі вказаного позову відповідачем не було проведено розслідування про обставини/причини захворювання, не було видано довідки про обставини травми за Формою 5 та не було виплачено додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період перебування на стаціонарному лікуванні.
За захистом своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.
16 вересня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого відповідач проси відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції зазначає наступне.
Щодо видачі позивачу первинної медичної карти Форми № 100 вказує, що військової частиною НОМЕР_1 проведено службову перевірку за зверненням дружини позивача - громадянка ОСОБА_2 , та встановлено, що зазначено довідки Форми № 100 була видана близько 22 год. 50 хв. 01.01.2025 в порушення вимог наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 09.07.2018 № 258 «Про затвердження Керівництва з медичної евакуації в Збройних Силах України» старшим бойовим медиком 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , який не будучи наділеним таким правом та за відсутності відповідних підстав (отримання травми під час виконання бойового завдання) безпідставно склав ПМК (форми 100) щодо старшого сержанта ОСОБА_1 .
Щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні вказує, що у довідці ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.04.2025 № 2025-0426-2127-2943-7 зазначено «Травма, ТАК, пов'язана із проходженням військової служби», а не із захистом Батьківщини та не зазначена ступінь тяжкості травми (поранення), що унеможливлює виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн за весь період стаціонарного лікування.
Також вказує, що проведеним службовим розслідуванням щодо самовільного залишення місця служби старшим сержантом ОСОБА_1 , вчиненого у бойовій обстановці 31.12.2025, військовою частиною НОМЕР_1 встановлено факт самовільного, без наказу та дозволу командирів (начальників) залишення місця служби - позицію «ГЕНА» поблизу с. Загризове Ізюмського р-ну Харківської області у зв'язку з чим, у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та 17.04.2025 року до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення № 62025170020005141 щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Враховуючи приписи п. 15 розділу ХХХІV наказу МОУ № 260 позивача не було включено до наказів про виплату додаткової винагороди.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху на підставі частини 13 статті 171 КАС України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року виправлено описку, допущену в першому абзаці резолютивної частини ухвали суду від 05 листопада 2025 року по справі № 200/6582/25.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовними вимогами до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та продовжено розгляд справи.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 від 20.08.1998 року, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 15.05.2019 має статус учасника бойових дій.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу з 24.07.2024 (наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.07.2024 № 217) у військовій частині НОМЕР_1 та 20 травня 2025 року звільнено із займаної посади та визнано таким вибув до нового місця проходження служби (наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.05.2025 № 144).
Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України позивач в період з 21.12.2024 по 31.12.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в Харківській області, Ізюмський р-н., н.п. Борова, н.п. Загризове.
Підстава: журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 інв. №3/54дск від 25.10.2024.
Відповідно до витягу з журналу бойових дій інв. №3/54дск від 25.10.2024 особовий склад НОМЕР_4 окремого стрілецького батальйону що 31.12.2024 брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районнах їх здійснення: ПРКБ «ГЕНА» старший сержант ОСОБА_1 .
Відповідно до первинної медичної картки Форми № 100, яка складена об 22 год 50 хв 01 січня 2025 року ОСОБА_1 отримав акубаротравму та ЗЧМТ.
Згідно з медичною картою № 50 (форма №300) від 01.01.2025 позивача було евакуйовано до ВМКЦ ПНР м. Харкова. Також у картці зазначено, що пацієнт доставлений бойовим медиком з ППД, лікарем військової частини не оглядався, зі слів пацієнта акуботравму отримав 31.12.2024, зі слів 01.01.2025 був побитий відомою йому особою. Загальний стан: середнього ступеня важкості. Діагноз: Т70.0 - баротравма вуха, ЗЧМТ, АБТ без пошкодження барабанних перетинок. Перелом кісток носа? Гіпертензивний синдром.
Відповідно до консультаційного висновку в/ч НОМЕР_5 № 67 ОСОБА_1 направлений до МКЛ Швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова для подальшого стаціонарного лікування. Діазноз: акубаротравма без пошкодження цілісності барабанної перетинки. Консолідована травма зовнішнього носу. ЗЧМТ, струс головного мозку.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.01.2025 № 2 старшого сержанта ОСОБА_1 направлено на лікування у зв'язку з пораненням до КНП «ЛШМДНВ ім. проф. О.І. Мещанінова» м. Харків.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 78 позивач у період 02.01.2025 по 17.01.2025 позивач перебував на лікуванні у КНП «МКЛ Швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» (анамнез мінно-вибухова травма 31.12.2024 під час бойових дій).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.01.2025 № 6 відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України (якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи до їх повернення) увільнено старшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти , з займаної посади і зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.01.2025 № 17 старший сержант ОСОБА_1 прибув та приступив до виконання службових обов'язків з лікування з КНП «ЛШМДНВ ім. проф. О.І. Мещанінова» м. Харків.
18 січня 2025 року військової частиною НОМЕР_1 проведено службове розслідування стосовно самовільного залишення місця служби старшим сержантом ОСОБА_1 , вчиненого у бойовій обстановці 01.01.2025 на підставі якого видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 18.01.2025 № 33 «Про результати службового розслідування щодо самовільного залишення місця служби старшим сержантом ОСОБА_1 , вчиненого у бойовій обстановці 31.12.2025» відповідно до якого наказно підготовити повідомлення про вчинення військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, колишнім головним сержантом 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , старшим сержантом ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та разом з матеріалами службового розслідування направити його керівнику Територіального управління ДБР, розташованому у м. Полтаві, для прийняття правового рішення за даним фактом.
17.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесенні відомості про кримінальне правопорушення № 62025170020005141 щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.01.2025 № 30 старшого сержанта ОСОБА_1 направлено на лікування до військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_1 у зв'язку з пораненням.
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого № 74 позивач у період 25.01.2025 по 17.02.2025 перебував на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону (анамнез 31.12.2024 отримав вибухову травму, ЗЧМТ,струс головного мозку, акуботравму. Лікувався стаціонарно з 02.01.2025 по 17.01.2025. Після отриманої травми відмітив порушення зору, періодичну диплопію).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.02.2025 № 50 старший сержант ОСОБА_1 прибув та приступив до виконання службових обов'язків з лікування військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_1 .
Згідно з рапортом заступника командира військової частини НОМЕР_1 з ППП від 15.03.2025 на телефон гарячої лінії надійшов дзвінок від дружини старшого сержанта ОСОБА_1 , громадянки ОСОБА_2 зі скаргою відповідно до якої старший сержант ОСОБА_1 не отримав в визначений термін довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 16.03.2025 № 173 на підставі рапорту заступника командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу майору ОСОБА_3 від 15.03.2025 щодо можливого неналежного виконання службових обов'язків особами медичного пункту військової частини НОМЕР_1 , з метою з'ясування наявності можливих підстав для проведення службового розслідування, а також встановлення особи (осіб) можливого правопорушника (правопорушників) наказно провести службову перевірку щодо можливого неналежного виконання службових обов'язків службовими особами медичного пункту військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.04.2025 № 156 наказано вважати завершеною службову перевірку щодо можливого неналежного виконання обов'язків службовими особами медичного пункту військової частини НОМЕР_1 невидачі довідки про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) старшому сержанту ОСОБА_1 .
Довідкою ВЛК від 26.04.2025 № 2025-0426-2127-2943-7 на підставі статті 76в, 39б, 64в графи ІІ розкладу хвороб ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Опис діагнозу: наслідки вибухової травми (31.12.2024), акуботравма, ЗЧМТ в формі струсу головного мозку з синдромом лікворно-венозної дисциркуляції. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.05.2025 № 144 старшого сержанта ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та визнано таким, що 20 травня 2025 року вибув до нового місця проходження служби.
У позовній заяві позивач вказує, що неодноразово звертався до військової частини НОМЕР_1 із рапортами, щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), проте відповіді не отримав, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд виходить із такого.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (в редакції спірного періоду) встановлено, що військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до п.11 Розділу XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджений наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, (далі Порядок) у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Відповідно до п.12 Порядку, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Таким чином, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджений наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, підставою нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень, за час перебування на стаціонарному лікуванні, а також перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії є пов'язаність цього поранення, травми саме із захистом Батьківщини.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут).
В силу вимог статті 255 Статуту військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.
Згідно з пунктом 260 Статуту (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) на стаціонарне лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров'я поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються в порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров'я за висновком лікаря військової частини, а для надання допомоги у разі виникнення невідкладного стану за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. За необхідності, з огляду на стан здоров'я військовослужбовця, хворі доставляються до лікувальних закладів у супроводі медичного працівника (фельдшера, санітарного інструктора тощо).
У разі направлення на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров'я поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі номер електронного направлення (а в разі відсутності технічної можливості виписування направлень в електронній формі - направлення в паперовій формі), медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров'я за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 №1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України.
Вказаний Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
За змістом пункту 5 розділу І вказаного Порядку розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360.
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами). Ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
За змістом абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Інструкції про розслідування, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ вищевказаної Інструкції визначено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
Командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо) (п.5 розділу ІІ вищевказаної Інструкції)
За змістом пункту 10 розділу ІІ Інструкції обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є: отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком; раптове погіршення стану здоров'я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов'язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров'я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду;
Згідно пункту 18 розділу ІІ Інструкції за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 1.2 глави 1 Розділу І Положення № 402, Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до абз. 7 п.1.3 Положення №402, основними завданнями військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
У свою чергу, порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначений у главі 2 Розділу 2 Положення №402.
Згідно з підпунктом 21.1, 21.2 глави 21 Розділу 2 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
При цьому, постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II цього Положення (пункт 20.7 глави 20 Розділу 2 Положення №402).
Також, пунктами 21.7.-21.8 глави 21 Розділу 2 Положення №402 передбачено, що Постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).
Із змісту пункту 21.5 глави 21 Розділу 2 Положення № 402 слідує, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
в) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.
г) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.
Отже, наведені положення передбачають право військовослужбовця на отримання довідки про обставини травми за наявності достатніх підстав, а також ініціювання цих питань та подання рапортів з питань, що виникають під час проходження військової служби.
Встановлення обставин поранення військовослужбовця здійснюється у передбаченому вищенаведеними нормативними актами порядку. Виданню військовослужбовцю довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передує певна процедура, та її оформлення належить до виключної компетенції спеціально уповноваженого органу, відповідно до висновків, зазначених в акті комісією з розслідування нещасного випадку.
При цьому, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є первинним документом, який засвідчує факт травми та фіксує обставини за яких вона була отримана. Встановлені в довідці обставини є підставою для подальшого отримання особою спеціальних соціальних статусів, встановлення зв'язку між отриманою травмою та захистом Батьківщини та призначення соціальних виплат.
Обов'язок надати військовослужбовцю довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за встановленою формою виникає у командира після проведення розслідування та видання наказу, на підставі якого складається довідка за формою наведеною у додатку 5 до Положення № 402. Тобто, фактичною підставою для складання спірної довідки відповідний наказ.
Відповідно до первинної медичної картки Форми № 100, яка складена об 22 год 50 хв 01 січня 2025 року ОСОБА_1 отримав акубаротравму та ЗЧМТ.
Згідно з медичною картою № 50 (форма №300) від 01.01.2025 позивача було евакуйовано до ВМКЦ ПНР м. Харкова. Також у картці зазначено, що пацієнт доставлений бойовим медиком з ППД, лікарем військової частини не оглядався, зі слів пацієнта акуботравму отримав 31.12.2024, зі слів 01.01.2025 був побитий відомою йому особою. Загальний стан: середнього ступеня важкості. Діагноз: Т70.0 - баротравма вуха, ЗЧМТ, АБТ без пошкодження барабанних перетинок. Перелом кісток носа? Гіпертензивний синдром.
Відповідно до консультаційного висновку в/ч НОМЕР_5 № 67 ОСОБА_1 направлений до МКЛ Швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова для подальшого стаціонарного лікування. Діагноз: акубаротравма без пошкодження цілісності барабанної перетинки. Консолідована травма зовнішнього носу. ЗЧМТ, струс головного мозку.
Судом встановлено, що 18 січня 2025 року військової частиною НОМЕР_1 проведено службове розслідування стосовно самовільного залишення місця служби старшим сержантом ОСОБА_1 , вчиненого у бойовій обстановці 01.01.2025 на підставі якого видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 18.01.2025 № 33 «Про результати службового розслідування щодо самовільного залишення місця служби старшим сержантом ОСОБА_1 , вчиненого у бойовій обстановці 31.12.2025» відповідно до якого наказно підготовити повідомлення про вчинення військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, колишнім головним сержантом 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , старшим сержантом ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та разом з матеріалами службового розслідування направити його керівнику Територіального управління ДБР, розташованому у м. Полтаві, для прийняття правового рішення за даним фактом. 17.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення № 62025170020005141 щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У подальшому, згідно з рапортом заступника командира військової частини НОМЕР_1 з ППП від 15.03.2025 на телефон гарячої лінії надійшов дзвінок від дружини старшого сержанта ОСОБА_1 , громадянки ОСОБА_2 зі скаргою відповідно до якої старший сержант ОСОБА_1 не отримав в визначений термін довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 16.03.2025 № 173 на підставі рапорту заступника командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу майору ОСОБА_3 від 15.03.2025 щодо можливого неналежного виконання службових обов'язків особами медичного пункту військової частини НОМЕР_1 , з метою з'ясування наявності можливих підстав для проведення службового розслідування, а також встановлення особи (осіб) можливого правопорушника (правопорушників) наказано провести службову перевірку щодо можливого неналежного виконання службових обов'язків службовими особами медичного пункту військової частини НОМЕР_1 .
Суд враховує ту обставину, що підставою для видачі довідки про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (пункт 1.9 глави 1 розділу II) є наказ командира (начальника) військової частини.
Однак, як убачається з висновків проведеного службового розслідування, який затверджений наказом командира військової частини військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2025 № 156 обставини отримання поранення (травми) позивачем не підтвердились, підстави для видачі довідки про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) не встановлені.
Судом зазначає, що медичні документи, складені 01.01.2025 та 02.01.2025 (первинна медична картка Ф-100, медична карта № 300, консультаційний висновок), містять відомості про акубаротравму та ЗЧМТ позивача, однак ці документи фіксують лише стан здоров'я та скарги пацієнта, а не підтверджують сам факт отримання травми в умовах ведення бойових дій чи у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби.
Більше того, відповідно до пояснень начальника медичної служби - начальника медичного пункту в/ч НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_4 , відомо, що 31.12.2024, виконуючи бойове завдання, старший сержант ОСОБА_1 обороняв позицію поблизу с. Загригозве Ізюмського р-ну Харківської області та був на цій позиції старшим групи військовослужбовців. Близько 15 год 30 хв цього дня, 31.12.2024, ОСОБА_1 самовільно, без наказу та дозволу командирів (начальників), в бойовій обстановці прийняв рішення щодо залишення обороняємої позиції «ГЕНА», ним особисто та підпорядкованими йому військовослужбовцями, після чого залишив позицію та привуб разом із підлеглими до КСП «ГАВАНЬ».
01.01.2025 року ОСОБА_4 зателефонував старший бойовий медик 3 стрілецької роти молодший сержант ОСОБА_5 та повідомив що у старшого сержанта ОСОБА_1 підвищився артеріальний тиск, який не вдається нормалізувати. З цього приводу ним, ОСОБА_4 було прийнято рішення щодо госпіталізації ОСОБА_1 до передової хірургічної групи КНП «Ізюмська ЦМЛ» ІМР для подальшого обстеження та лікування, про що ОСОБА_4 усно повідомив ОСОБА_5 .
02.01.2025 року молодший сержант ОСОБА_5 засобами зв'язку надіслав Первинну медичну карту форми № 100 щодо ОСОБА_1 , яку він самовільно, власнору, не маючи на це повноважень, заповним і розписався замість лікаря. В діагнозі була вказано «акубаротравма, ЗЧМТ» а не артеріальна гіпертензія, хоча ОСОБА_5 ним, ОСОБА_4 не надавалось жодних вказівок про видачу цього документу ОСОБА_1 . Окрім того, ОСОБА_5 взагалі не мав права заповнювати таку форму, так як не являється лікарем.
ОСОБА_4 також відомо, що надалі ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з приводу нібито отриманих поранень, проте підстав для внесення його в наказ по пораненням не було, так як не було відповідного рапорту командира цього підрозділу, що є єдиною підставою для внесення у відповідний наказ.
Проведене службове розслідування за результатами якого видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2025 № 156, не встановило факту отримання позивачем травми (поранення) за обставин, які давали би підстави для видачі довідки за формою додатка 5 до Положення № 402.
Тим паче, в ході службового розслідування було встановлено, що довідка від 01.01.2025 Форми № 100 складена безпісдтавно та неуповноваженою на те особою, тобто є незаконною та не має жодного юридичного значення.
При цьому, омандира військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2025 № 156 є чинним, не скасований та не оскаржений у судовому порядку, а тому має презумпцію правомірності та обов'язковий характер для посадових осіб військової частини.
Крім того, відповідно до витягу з журналу бойових дій (зареєстрований у діловодстві інв. №3/54дск від 25.10.2024) доповіді щодо травмування старшого сержанта ОСОБА_1 за 31.12.2024 відсутні.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність у командира військової частини НОМЕР_1 юридичних підстав для оформлення та видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оскільки обов'язковий для складання такої довідки юридичний факт - встановлення командиром факту отримання військовослужбовцем травми у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби - не підтверджений матеріалами службового розслідування та не відображений у відповідному наказі.
Щодо позовних вимог зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та сплатити військовослужбовцю ОСОБА_1 грошову винагороду у розмірі 100 000,00 грн за час лікування січень 2025 року - лютий 2025 року.
Як вже було зазначено, відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що Постанова №168 передбачає дві підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 такої Постанови, у розмірі 100000 грн, а саме:
1) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
2) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
В підтвердження наявності у позивача права на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн позивачем надано до суду довідку військово-лікарської комісії, виписки із медичної картки стаціонарного хворого.
Суд зауважує, що підставою для отримання додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн можуть бути документи, які підтверджують факт того, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини або перебував у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Натомість до суду не надано доказів того, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним саме із захистом Батьківщини або у зв'язку із отриманням тяжкого поранення.
Надані позивачем до суду медичні документи свідчать про отримання позивачем поранення (контузії, травми, каліцтва), проте не підтверджують того, що таке поранення пов'язано саме із захистом Батьківщини.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять документів, які б підтверджували той факт, що отримане позивачем поранення (контузія, травма, каліцтво) отримано під час виконання бойового завдання при безпосередній участі у бойових діях здійснених ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та пов'язано саме з виконанням обов'язків військової служби із захисту Батьківщини, суд дійшов висновку, що відповідач не мав підстав для виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому адміністративний позов позивача задоволенню не підлягає.
З огляду на результат вирішення спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова