Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 листопада 2025 року Справа№200/7523/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
30.09.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про:
- визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області о/р № НОМЕР_1 від 25.08.2025, яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в перерахунку пенсії державного службовця;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ: 13559341) здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з урахуванням довідок від 01.08.2025 № СХ/2/7568-25 та від 01.08.2025 № СХ/2/7573-25, які видані Східним Міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці з 18.08.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». 18.08.2025 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок про складові заробітної плати від 01.08.2025, однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняло рішення про відмову у перерахунку пенсії, яке позивач вважає протиправним.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що 10.12.2015 прийнято Закон України «Про державну службу» № 889-VIII, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням. Закон № 889-VIII набув чинності 01.05.2016, а положення Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п. 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII). Натомість, у ст. 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у ст. 42 якого визначено підстави для перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих, державних службовців до яких не віднесено.
Вказав, що право на перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням нових довідок про складові заробітної плати для осіб, котрим вже була призначена пенсія за спеціальними законами, не передбачено діючим законодавством, тому Позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 15.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази у справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.05.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
18.08.2025 ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», додавши до заяви: паспорт, ідентифікаційний код, трудову книжку, наказ про звільнення, довідку про класифікацію посад; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що проведи класифікацію посад державної служби № СХ/2/7568-25 від 01.08.2025; довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №СХ/2/7573-25 від 01.08.2025.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області для розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії.
За наслідками розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Житомирській області прийнято рішення від 25.08.2025 о/р №914370159473 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Підставою відмови у рішенні відповідач зазначив, що оскільки п. 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 не передбачає проведення перерахунку раніше призначених пенсій.
Позивач не погоджується з вказаним вище рішенням, вважає його протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист, тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
Водночас суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
Право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках. Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
До 01 травня 2016 року умови пенсійного забезпечення державних службовців визначалися Законом № 3723-ХІІ.
Водночас з 01 травня 2016 року принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначаються Законом № 889-VIII.
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV.
Крім того, пунктом 1 Порядку № 622 також, аналогічно до положень статті 90 Закону № 889-VІІІ, визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058-IV.
Суд зазначає, що підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічні положення закріплені у Порядку № 622.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 06.05.2021 була призначена пенсія за віком за нормами Закону № 3723-ХІІ, яку він отримує і наразі.
18.08.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі оновлених довідок про складові заробітної плати, однак рішенням відповідача відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що перерахунок пенсій державних службовців не передбачений чинним законодавством.
Суд зазначає, що порушене у справі питання можливості перерахунку пенсії, призначеної за нормами Закону № 3723-ХІІ, на підставі нових довідок про складові заробітної плати неодноразово було предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19.03.2025 у справі № 300/936/23 викладено правовий висновок, згідно з яким ані Закон № 889-VIII, ані Закон № 1058-IV не містять положень, які б передбачали підстави або механізм для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною (збільшенням) розміру заробітної плати діючих службовців. Аналогічним чином, жодних підстав для такого перерахунку не передбачає і стаття 37 Закону № 3723-ХІІ, яка регламентує порядок призначення пенсії за віком державним службовцям.
Верховний Суд у згаданій постанові також наголосив на принципі прямої дії закону в часі: до правовідносин щодо перерахунку пенсій підлягає застосуванню законодавство, чинне на момент звернення за перерахунком, а не те, що діяло на час первинного призначення пенсії. Отже, законодавство, чинне на момент звернення позивача, не передбачало можливості проведення перерахунку пенсії державного службовця, зокрема на підставі поданих нею довідок про оновлені складові заробітної плати.
У Рішенні Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17), ухваленому за конституційною скаргою щодо перевірки на відповідність Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, Суд визнав вказане положення таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), у частині, в якій воно унеможливлювало здійснення перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XІІ зі змінами.
Водночас Суд наголосив на обов'язку Верховної Ради України внести відповідні законодавчі зміни з метою врегулювання порядку і механізму перерахунку пенсій, призначених за зазначеною нормою, з урахуванням приписів Конституції України, принципу правової визначеності та висновків цього Рішення.
Таким чином, Конституційний Суд України підтвердив необхідність законодавчого унормування механізму реалізації права на перерахунок пенсії державного службовця, однак до моменту такого врегулювання саме по собі визнання норми неконституційною не створює підстав для автоматичного перерахунку пенсії в судовому порядку без відповідного законодавчого механізму.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права були викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 520/6418/21.
Також, у постанові від 25.07.2025 у справі №140/5363/24 Верховний Суд, керуючись указаними вище висновками, також наголосив, що чинне законодавство України не встановлює правового механізму перерахунку пенсії, призначеної за нормами Закону № 3723-ХІІ, у зв'язку зі зміною (збільшенням) складових заробітної плати. Визнання підпункту 1 пункту 2 розділу XI Закону № 889-VIII таким, що не відповідає Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022), не надає особі безпосереднього права на перерахунок пенсії без наявності відповідного законодавчого врегулювання механізму такого перерахунку. До моменту внесення Верховною Радою України відповідних змін, якими буде унормовано порядок реалізації цього права, вимоги про переведення особи на пенсію державного службовця та її перерахунок не можуть вважатися обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2025 у справі №420/25000/24.
На підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що пенсія позивача не може бути перерахована згідно із Законом №3723-XII на підставі довідок Східного Міжрегіонального управлінням Державної служби України з питань праці від 01.08.2025, жодної протиправної бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах допущено не було, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7; ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв