Справа № 344/5141/25
Провадження № 22-ц/4808/1479/25
Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.
Суддя-доповідач Луганська
18 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів - Баркова В.М., Максюти І.О.
учасники справи
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України)
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2025 року, ухвалене судом у складі судді Пастернак А.І,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2025 року ТОВ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказало, що 22.01.2022 року ОСОБА_1 звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг з відкриттям поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку.
Клієнт своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погоджується з тим, що анкета заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Банк свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконувала, у зв'язку із чим виникла заборгованість в сумі 56 484,31 грн, яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 56 484,31 грн.
У зв'язку з викладеним позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 56 484,31 грн, також судовий збір.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2025 року позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним задоволено.
Суд стягнув із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 22.01.2022 року в розмірі 56 484, 31 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2025 року та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що згідно анкети-заяви від 22.01.2022 року відповідачка погодилась отримувати банківські послуги, проте звертає увагу суду, що в анкеті-заяві зазначено лише її анкетні дані, контактна інформація, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Водночас, анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору, у ній відсутні будь-які відомості стосовно оформлення кредиту, зазначення суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, наслідки порушення умов кредитування, тощо.
Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що клієнт своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погоджується з тим, що анкета заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про надання банківських послуг від АТ «Універсал Банк» 22.01.2022 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, та саме у зазначеному в цих документах, що додані до позовної заяви розмірах і порядку нарахування.
Також наявність в матеріалах справи паспорта споживчого кредиту не свідчить, що нею було погоджено встановлені банком відсотки саме у такому розмірі, який позивач просить стягнути як заборгованість за відсотками. Окрім того, звертає увагу суду, що в даній роздруківці заяви вказано, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.
На підтвердження позовних вимог АТ «Універсал Банк» додано до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором, в якому відсутні дані щодо будь-якого руху коштів за період з дати підписання анкети-заяви на надання банківських послуг до дати звернення з позовом до суду по рахунку, що просила відкрити відповідачка при підписанні анкети-заяви від 22 січня 2022 року, фактично отриманих відповідачем сум.
Розрахунок не містить також інформації про оплату відповідачем коштів окремо на погашення кредиту та на оплату процентів за користування. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач , не є первинним документом, який підтверджує користування кредитом, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.
Послалась на те, що надані копії анкети-заяви та інших копій долучених позивачем до позовної заяви в якості доказів не є належно засвідченими. Зазначила, що існує порядок засвідчення, який міститься у Національному стандарті України, затвердженого Державним підприємством «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» № 144 від 01.07.2020 «ДСТУ 4163-2020», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Зазначила, що в заяві-анкеті позичальника від 22.01.2022 року процентна ставка не зазначена та відсутні відомості про суму кредиту та кінцевий термін повернення кредитних коштів. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Вказала, що судом першої інстанції не враховано, що внесені нею кошти на погашення кредитної заборгованості безпідставно розподілялись позивачем на погашення нарахованих банком процентів, а не на погашення тілу кредиту.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено позивачу право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження АТ «Універсал Банк» отримало через підсистему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 56 484, 31 грн і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн * 30 = 90 840 грн), тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 22.01.2022 року відповідачка підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, положеннями якої визначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал банк», таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates складають договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідачу відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 у гривні та встановлено кредитний ліміт в розмірі 50 000 грн. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць.
Встановивши факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором від 22.01.2022 року, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 22.01.2022 року в розмірі 56 484,31 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не відповідає вимогам закону та встановленим обставинам справи, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22.01.2022 року відповідачка підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується копією анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, підпис перевірено успішно цілісність даних підтверджено, вище наведене зазначено у формі підтвердження електронного документу.
Положеннями анкети-заяви визначено, що пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць.
На підставі укладеного договору відповідачу відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 у гривні та встановлено кредитний ліміт.
Анкета-заява підписана обома сторонами електронними цифровими підписами, а саме представником банку Єременко Я.В. та ОСОБА_1 в мобільному застосунку monobank.
Згідно довідки розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку № НОМЕР_3 становить 50 000 грн.
До кредитного договору банком долучено умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank та паспорт споживчого кредиту. На яких відсутній підпис відповідачки.
З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» вбачається, що станом на 03.02.2025 року у відповідача утворилась загальна заборгованість у розмірі 56 484,31 грн.
Відповідно до довідки про наявність рахунку від 30.04.2025 року, відповідачці ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_4 та надано картку НОМЕР_5 .
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Із матеріалів справи вбачається, що 22.01.2022 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг цифровим підписом у мобільному додатку monobank, в якій просила відкрити поточний рахунок НОМЕР_4 у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку.
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус, місце роботи. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 .
Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Також анкета-заява містить положення щодо того, що пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць.
Отже, між сторонами по справі виникли договірні зобов'язання із приводу надання кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок на умовах, погоджених відповідачкою в анкеті-заяві, а саме з встановленням пільгового періоду за користування кредитним лімітом 62 днів, а у разі виходу з пільгового періоду з нарахуванням процентної ставки 3,1% на місяць.
Згідно довідки розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку № НОМЕР_3 становить 50 000 грн.
З виписки про рух коштів по карті від 30.04.2025 року по картці НОМЕР_5 , рахунок № НОМЕР_4 , вбачається, що 22.01.2022 року відповідачці було встановлено кредитний ліміт в розмірі 20 000 грн, в подальшому 17.09.2022 року було підвищено кредитний ліміт на 30 000 грн, отже в загальній сумі кредитній ліміт по картці НОМЕР_5 становить 50 000 грн.
Аналогічна інформація міститься в наданій ОСОБА_1 до суду першої інстанції виписці про рух коштів по картці по картці НОМЕР_5 , рахунок № НОМЕР_4 від 15.04.2025 року.
Також з наданих сторонами виписок про рух коштів вбачається, що у період з 22.01.2022 року по 01.12.2024 року відповідачка користувалась кредитними коштами, здійснювала розрахунки карткою, перекази з картки грошових коштів, частково погашала заборгованість.
З 01.04.2022 року після закінчення пільгового періоду, позивачем щомісячно почало нараховуватись відповідачці відсотки на суму заборгованості по кредиту за ставкою 3,1% на місяць, яка встановлена в анкеті-заяві.
29.11.2022 року ОСОБА_1 повністю використано наданий кредитний ліміт по картці в розмірі 50 000 грн та на даний час не повернуто в повному обсязі.
Кошти, які ОСОБА_1 періодично вносить на карту списувались банком на погашення відсотків, які позивач правомірно нараховував, оскільки списання відсотків в розмірі 3,1% на місяць від суми заборгованості по кредиту передбачено умовами анкети-заяви, яка підписана ОСОБА_1 .
Звертаючись до суду із позовом банк просив стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла у сумі 56 484,31 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за тілом кредиту 56 484,31 грн; заборгованість за пенею - 0 грн.
Отже позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за договором б/н від 22.01.2022 року тільки в частині тіла кредиту.
З розрахунку заборгованості наданому банком вбачається, що після погашення заборгованості по відсоткам відповідача, одночасно збільшувалася на суму погашення відсотків заборгованість за кредитом (тілом). Отже заборгованість за відсотками щомісячно погашалась банком за рахунок кредитних коштів.
В позовній заяві позивачем зазначено, що на підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 50000 грн у вигляді встановлено кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_5 .
На підставі анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 22.01.2022 року ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок в гривні та встановлено кредитний ліміт 20000 грн, який станом на 17.09.2022 року було збільшено до 50000 грн.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що сума 6 484,31 грн, яка включена позивачем до заборгованості за тілом кредиту, є нарахованими процентами за порушення строку повернення кредитних коштів. Вимог про стягнення процентів за користування коштами у встановленому законом порядку позивач не заявляв.
Суд першої інстанції не врахував, що позивачем вимог про стягнення з відповідача процентів за користування коштами у всиновленому законом порядку не заявлялося та помилково стягнув нараховані проценти в розмірі 6 484,31 грн.
Доводи апеляційної скарги в цій частині є слушними.
Також колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що долучені до позовної заяви умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідачки ні рукописного, ні електронного, а тому їх не можна розцінювати, як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 22.01.2022 року шляхом підписання анкети-заяви.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та п дійшов помилкового висновку про ознайомлення відповідачки з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, паспортом споживчого кредиту.
Проте колегія суддів звертає увагу скаржниці на те, що підписана нею анкета-заява містить положення щодо пільгового періоду за користування кредитним лімітом 62 днів, а у разі виходу з пільгового періоду з нарахуванням процентної ставки 3,1% на місяць, тому списання відсотків за користування кредитом банк здійснював правомірно.
Не можуть також бути визнані обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що позивачем було надано до матеріалів справи документи, які не були належно посвідчені у відповідності до вимог ДСТУ 4163-2020, оскільки згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 зазначено, що: «Вимоги до процесуальних документів і додатків до них визначає процесуальний закон, а не Національний стандарт України, затверджений Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики. Правила проставлення відмітки про засвідчення копії документа, визначені у пункті 5.27 ДСТУ 4163-2020, не поширюються на засвідчення копій документів, які учасники справи подають до суду».
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Отже банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Вказані висновки відповідають позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18-ц.
Отже, рух коштів по картці відповідачки є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ньому зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, сплати послуг карткою, часткове погашення заборгованості, наявність заборгованості за кредитом, що відповідачем не спростовано.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки, суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення яким позовні вимоги ТОВ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 22.01.2022 року в розмірі 50 000 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що є підстави для перерозподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028, 00 грн (а.с. 11).
При зверненні з апеляційною скаргою відповідачкою сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн ( а.с. 142).
Позовну заяву Універсал Банк задоволено на 88,52%, тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Універсал Банк» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2680,38 грн.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено на 11,48 %, тому з ТОВ «Універсал Банк» на її користь за подання апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог підлягає стягненню судовий збір в розмірі 417,13 грн.
Згідно з ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи положення ч.10 ст.141 ЦПК України, остаточно підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Універсал Банк» різниця суми судового збору в розмірі 2263,25 грн.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 в користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», код ЄДРПОУ: 21133352, адреса: вул. Автозаводська, буд.54, офіс 19, м. Київ, заборгованість за кредитним договором від 22.01.2022 року в розмірі 50 000 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 в користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», код ЄДРПОУ: 21133352, адреса: вул. Автозаводська, буд.54, офіс 19, м. Київ, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2680,38 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 18 листопада 2025 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.М. Барков
І.О. Максюта