Справа № 639/7443/25
Провадження № 2/642/2383/25
19 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та визначення порядку користування земельною ділянкою, -
У жовтні 2025 року до Новобаварського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна та визначення порядку користування земельною ділянкою, в якій просив:
- розділити домоволодіння, яке розташовано по АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в натурі;
- виділити ОСОБА_1 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_2 з надвірними постройками у власність: житлові кімнати №№1-4 та 1-3 житлового будинку А-1; сарай «Ж» з льохом «Б», гараж «Д», зливну яму №7, дворовий водопровід №5, хвіртку №3, огорожу №1, ворота №4;
- виділити у власність ОСОБА_2 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_2 з надвірними постройками у власність: житлові кімнати №№1-5, 1-2, тамбур №1, передпокій №1-1, кухня №1-6, вбиральня №Г, навіс №3 та К, огорожа №2, хвіртка №6;
- визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0,0414 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками зазначеного домоволодіння - позивачем ОСОБА_1 , з одного боку, та відповідачем ОСОБА_2 , з іншого боку;
- виділити майно- 1/2 частки земельної ділянкою площею 0,0414 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 в натурі;
- виділити майно- 1/2 частки земельної ділянкою площею 0,014 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_2 в натурі;
- припинити право спільної сумісної власності на домоволодіння яке розташовано по АДРЕСА_1 та яке розташовано на земельній ділянці площею 0,0414 га. між позивачем ОСОБА_1 , з одного боку, та відповідачем ОСОБА_2 , з іншого боку та стягнути судові витрати.
Ухвалою Новобаварського районного суду м.Харкова від 15.10.2025 справу передано на розгляд Холодногірському районному суду міста Харкова.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 14.11.2025 цивільна справа була передана для розгляду судді Проценко Л.Г.
Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізація особою права на звернення до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Цивільного процесуального кодексу України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї.
Позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем в порушення зазначених вимог у позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти сторін, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно п.10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення зазначених вимог позивачем не підтверджено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до позовної заяви позивачем зазначена ціна позову у розмірі 830959,00 грн.
До позову доданий звіт з незалежної оцінки майна від 10.09.2025, а саме: житлового будинку, загальною площею 78,7 кв.м., житловою площею 57,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість складає 830959,00 грн.
При цьому зазначено, що власником будинку є ОСОБА_1 , що не відповідає позову та додаткам до нього.
Згідно платіжної інструкції № 2.330470623.1 від 29.09.2025 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8309,59 грн., враховуючи ціну позову.
В даному випадку спір між сторонами по справі виник з приводу права на житловий будинок та земельну ділянку, що підлягають грошовій оцінці, в зв'язку із чим позов, заявлений позивачем, є позовом майнового характеру, проте як ціну позову вказано лише вартість житлового будинку.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Як вбачається з позовної заяви позивач, зокрема, просить суд: визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0,0414 га., за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками: позивачем ОСОБА_1 , з одного боку, та відповідачем ОСОБА_2 , з іншого боку та виділити кожному по 1/2 частці зазначеної земельної ділянки в натурі, не зазначаючи кадастровий номер спірної земельної ділянки.
Приписами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ст.12 зазначеного закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно.
Таким чином, належними доказами на підтвердження вартості майна, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість станом на дату подання позову до суду.
Однак, до матеріалів справи не доданий звіт з оцінки земельної ділянки, складений суб'єктом оціночної діяльності, з висновком про його вартість станом на дату подання позову до суду, і на частину якої претендує позивач.
Позивачем подана позовна заява майнового характеру, тому ставка судового збору за її подання, з урахуванням ціни позову та приписів ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Суд позбавлений можливості перевірити правильність сплати судового збору та встановити суму судового збору, який підлягає сплаті за пред'явлення позову до суду.
Отже, позивачу необхідно зазначити відомості щодо адрес електронної пошти сторін, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, додати до позовної заяви звіт про оцінку земельної ділянки з висновком про її вартість станом на дату подання позову до суду, визначити дійсну ціну позову, виходячи з дійсної ринкової вартості майна, та відповідно доплатити судовий збір, враховуючи вартість як житлового будинку, так і земельної ділянки, а також виконати вимоги п.10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Крім того, позивачем заявлена вимога щодо припинення права спільної сумісної власності на домоволодіння, що не відповідає матеріалам доданим до позовної заяви, оскільки спільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності, а з витягу з Державного реєстру речових прав вбачається, що частки у праві власності визначені.
Згідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001(п. 53) встановлено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Крім того, Верховний суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Аналогічний висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21).
Пунктами 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та визначення порядку користування земельною ділянкою - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair
Ухвала набирає сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Г. Проценко