18 листопада 2025 року
Справа № 642/6878/25
Провадження № 3/642/1680/25
Іменем України
18 листопада 2025 року суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч.1 ст.163-1 КУпАП,
23 жовтня 2025 року головним державним інспектором відділу перевірок у сфері послуг Головного управління ДПС у Харківській області Сушковою О.В. складено протокол № 1761/20-40-07-30, в якому зазначено, що ОСОБА_1 допустив заниження податку на прибуток за 2023 рік в сумі 66 297,00грн., чим порушив п. 44.1 ст. 44, пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134,п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ з урахуванням змін та доповнень.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлялася шляхом надсилання смс- повістки, причини неявки суду не повідомив, в поясненнях просив розглядати справу за його відсутністю.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути дану справу у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та приходить до висновку про провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Частиною 2 ст. 38 КУпАП передбачає, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Отже, зазначеними положеннями КУпАП передбачено, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії та відповідно, унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Триваюче правопорушення це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку з відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Вказана правова позиція щодо застосування норм права викладена у Постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17.
Згідно з вимогами п. 7 ст. 247 цього ж Кодексу, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Дана норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання винності чи невинності особи оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Дане правопорушення мало місце у 2023 році, більше трьох місяців тому, даний протокол надійшов до суду 03.07.2025, на даний час сплинув строк накладення адміністративного стягнення.
Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Отже у відповідності зі ст. 247 п. 7 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 283-285 КУпАП, суд
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя Вячеслав ПАШНЄВ