Справа № 953/10319/25
н/п 2/953/4281/25
19 листопада 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої - судді Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судових засідань - Кот Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Грищенка О.В. звернулася до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , відповідно до якої просить розірвати шлюб, укладений 10 вересня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Червонозаводським районним у місті Харкові відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що складено відповідний актовий запис № 417; після розірвання шлюбу прізвище позивача змінити на дошлюбне « ОСОБА_3 »; стягнути з ОСОБА_2 понесені судові витрати.
В обгрунтування позову посилається на те, що 10 вересня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_5 . Від шлюбу подружжя має сина народження. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що тривалий час ОСОБА_2 належної уваги та турботи до дружини не проявляє, сторони мають різні погляди на шлюб та сім'ю, тобто подружнє життя не склалося, що призвело до фактичного припинення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюбних відносин. З червня 2025 року позивач та відповідач разом не проживають, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть. Крім того, ОСОБА_7 втратила почуття любові та поваги до ОСОБА_2 . Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб із відповідачем, примирення сторін виключається. Таким чином, на теперішній час подружні відносини між позивачем та відповідачем припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Вважає, що за таких умов, шлюб необхідно розірвати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м.Харкова від 01.10.2025 позовну заяву передано для розгляду головуючій судді Лисиченко С.М.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 02.10.2025 відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка у судове засідання, яке призначене на 19.11.2025, не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена судом у встановленому законом порядку. Електронним шляхом до суду надійшла заява представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Грищенка О.В. з проханням розглянути справу без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання, яке призначене на 19.11.2025, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом у встановленому законом порядку. Засобами поштового зв'язку до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про визнання позову, якою прохає суд розгляд справи провести без його участі, повністю визнає заявлені позивачем позовні вимоги і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення її позову.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до даних свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 10.09.2016 Червонозаводським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, зареєстрований 10 вересня 2016 року Червонозаводським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №417. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_5 , дружини - ОСОБА_5 .
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зазначений факт підтверджується даними, що містяться у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , виданому 28.04.2017 Київським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено актовий запис за №192. Батьки дитини: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд зазначає, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 Сімейного кодексу України ).
Згідно із статтею 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, на час розгляду даної справи вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть.
Збереження шлюбу суперечить інтересам як позивачки, так і відповідача. Будь-яких доказів на підтвердження того, що після розірвання шлюбу будуть порушені особисті та майнові права сторін, а також їх дитини, суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, та визнання позову відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, суд відновляє позивачці ОСОБА_1 - дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141, 142 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 2 статті 142 передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на зазначене, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
На підставі частини 1 статті 142 ЦПК України, частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» з наступними змінами, у зв'язку з визнанням позову відповідачем, позивачці слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись статтями 12, 13, 206, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 10 вересня 2016 року Червонозаводським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №417.
Після розірвання шлюбу відновити позивачці ОСОБА_1 - прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , 50 відсотків сплаченого нею судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, що було сплачено згідно з квитанцією №6215-8730-7386-4739 від 30.09.2025 в сумі 1211,20 гривень, призначення платежу: 101 3498108321; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Київський районний суд м.Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відомості про учасників справи:
позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ..
Суддя - С.М. Лисиченко