Справа № 953/9316/25
н/п 2-а/953/364/25
19 листопада 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Власової Ю.Ю.,
секретар судового засідання - Тютюнова Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Харківській області, поліцейського 2 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області сержанта поліції Дубкова Арсенія Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: Департамент патрульної поліції Національної поліції України,
Управління патрульної поліції в Харківській області,
поліцейський 2 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області сержанта поліції Дубков Арсеній Сергійович,
1. Процедура.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Харківській області, поліцейського 2 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області сержанта поліції Дубкова А.С. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі.
Також, позивач просить вирішити питання розподілу судових витрат у справі.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.09.2025 позовна заява прийнята до розгляду та у справі відкрито провадження.
2. Аргументи учасників справи
Вимоги позову позивач обґрунтовує тим, що 09.01.2025 поліцейським 2 взводу 6 роти 3 батальйону УПП в Харківській області сержантом поліції Дубковим А.С. прийнято постанову серії ЕНА № 5622177 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 425 грн.
Згідно вказаної постанови він 01.09.2025 о 12:27:21 у м. Харкові, по вул. Бучми, 1А, керував транспортним засобом NISSAN BLUEBIRD, НОМЕР_1 , та не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії на права керування таким ТЗ та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на вимогу співробітника поліції, чим порушив П.2.1.ПДР - керування ТЗ особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на ТЗ, поліса страхування (ч. 1 ст. 126 КУпАП України).
Тобто, як убачається із оскаржуваної постанови серії ЕНА № 5622177 від 01.09.2025, він керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом.
Разом із тим, відповідачем - поліцейським 2 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області сержантом поліції Дубковим А.С. не надано доказів на підтвердження існування судового рішення про позбавлення його права керування транспортним засобом, яке б набрало законної сили. Не наданого такого рішення і іншими відповідачами у справі. Будь-якого рішення про позбавлення права керування транспортним засобом ним не отримувалося, про існування такого рішення йому також невідомо.
Відтак, посадова особа, яка притягнула його до адміністративної відповідальності, не виконала вимоги закону щодо збирання доказів, фіксування доказами правопорушення, доведення складу та події адміністративного правопорушення.
Оскільки відповідачами не надані відповідні докази того, що станом на 01.09.2025 він не мав права керування транспортним засобом, внаслідок позбавлення такого права судовим рішенням, що набрало законної сили, виходячи з принципу презумпції невинуватості, позивач вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, а склад зазначеного в ній адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, (у даному випадку факт керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами) не встановлений.
Отже оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки недотримання відповідачем вимог закону щодо збирання доказів і доказування події та складу адміністративного правопорушення є підставою для скасування такої постанови.
Крім того, позивач вказує, 01.09.2025 - у день винесення постанови він перебував на перехресті та мав намір попрямувати до магазину. У цей момент до нього під'їхали працівники поліції, які повідомили, що здійснюють опитування у зв'язку з пошуком автомобіля марки “Нива» зеленого кольору. Після цього поліцейські почали вимагати від нього пред'явлення страхового полісу та документів на право керування транспортним засобом, хоча жодної зупинки йоо автомобіля ними не здійснювалося, а транспортний засіб у той момент навіть не перебував у русі. Надалі, без наявності законних підстав, поліцейські склали оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення. Таким чином, усі подальші дії посадових осіб поліції не ґрунтувалися на вимогах закону та відбулися за відсутності визначених законом підстав для перевірки документів чи складання адміністративних матеріалів.
Таким чином, позивач вважає, що складання працівником поліції оскаржуваної постанови від 01.09.2025 за відсутності факту порушення водієм Правил дорожнього руху не є підставою для складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення ним Правил дорожнього руху, зокрема не надано відповідних матеріалів фото - чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб'єкт владних повноважень обгрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.
За таких обставин, за відсутністю доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ним правопорушення, викладений а оскаржуваній постанові, не зазначення таких доказів у тексті самої постанови, поліцейським 2 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області сержантом поліції Дубковим А.С. неправомірно притягнуто його до адміністративної відповідальності.
Відтак, позивач просить скасувати постанову поліцейського 2 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області сержанта поліції Дубкова А.С. серії ЕНА № 5622177 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП України, справу про адміністративне правопорушення - закрити, а також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на його користь сплачений судовий збір.
У відзиві на адміністративний позов ОСОБА_1 відповідач Департамент патрульної поліції Національної поліції України просить залишити його без задоволення, оскільки позивачем порушено вимоги п. 2.1 а ПДР, і його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а отже постанова серії ЕНА № 5622177 від 01.09.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є законною та обґрунтованою.
3. Позиції учасників судового провадження
Позивач у судове засідання не з'явився, просив провести розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилися.
Зважаючи на належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду даної справи, враховуючи положення ч. ч. 1-3 ст. 268 КАС України, розгляд справи здійснений за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
01.09.2025 поліцейським 2 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області сержантом поліції Дубковим А.С. прийнято постанову серії ЕНА № 5622177 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до позивача ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 425 грн.
Згідно вказаної постанови, позивач 01.09.2025 о 12:27:21 у м. Харкові, по вул. Бучми, 1 А, керував транспортним засобом NISSAN BLUEBIRD, НОМЕР_1 , та не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії на права керування таким ТЗ та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на вимогу співробітника поліції, чим порушив п.2.1.ПДР - керування ТЗ особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на ТЗ, поліса страхування.
5. Мотиви і висновки суду
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII), встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
Відповідно до статті 14 Закону № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до статті 52 Закону № 3353-XII, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
У пункті 1.1 ПДР зазначено, що ці Правила відповідно до Закону № 3353-XII встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР зазначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Абзацом 2 частини другої статті 16 Закону № 3353-XII передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників поліції, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 2.4 ПДР визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: (1) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; (2) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; (3) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
У пункті 2.1 ПДР України зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: (а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; (б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).
Частина перша статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: (1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених; (2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; (3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; (4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; (5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо- транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; (6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Згідно із положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до пункту 10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі: порушення водієм Правил дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо- транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; необхідності залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в'їзду-виїзду.
Згідно частин дев'ятої, десятої статті 15 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Як установлено судовим розглядом та посвідчується матеріалами справи, 01.09.2025 о 12.27 за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 1-А, працівниками патрульної поліції зупинено транспортний засіб NISSAN BLUEBIRD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водієм якого є позивач ОСОБА_1 . Працівники поліції пояснили позивачу підстави застосування поліцейських превентивних заходів та висунули вимогу пред'явити документи. Позивач на вимоги працівників поліції документи не пред'явив, вважаючи причину зупинки транспортного засобу незаконною.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до частини п'ятої статті 258 КУпАП, оспорювання особою допущеного порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не покладає на уповноважену особу обов'язку зі складення протоколу про таке правопорушення.
Тому, сержант поліції Дубков А.С. повідомив про початок розгляду адміністративної справи. Позивачу в повному обсязі роз'яснені його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтями 268, 289, 307 та 308 КУпАП, що підтверджується відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників поліції № 471784 та № 475938, які надані відповідачем Департаментом патрульної поліції Національної поліції України до відзиву на позовну заяву.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З відеозаписів з портативних відеореєстраторів № 471784 та № 475938 та відеозапису руху автомобіля NISSAN BLUEBIRD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зафіксовано на відеореєстратор 70MAI, досліджених у судовому засіданні, судом установлено, що позивач 01.09.2025 о 12.27 за адресою: місто Харків, вулиця Бучми, 1-А, керуючи транспортним засобом NISSAN BLUEBIRD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зупинений інспектором поліції згідно з пунктом 5 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» та не пред'явив для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, що вказує на вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.
Тому, сержантом поліції Дубковим А.С. було винесено постанову серії ЕНА № 5622177 за частиною першою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень 00 копійок, у якій чітко описане правопорушення.
Отже, аргументи, зазначені позивачем у позовній заяві, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що працівники поліції жодної зупинки його транспортного засобу NISSAN BLUEBIRD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не здійснювали та транспортний засіб у цей момент навіть не перебував у русі, оскільки таке твердження протирічить обставинам події та спростовується відеозаписами з відеореєстратора 70MAI.
Так, з відеозапису встановлено, що 01.09.2025 о 12.27 працівники поліції прямують за автомобілем NISSAN BLUEBIRD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зупиняється та з водійського місця для сидіння водія виходить позивач ОСОБА_1 та прямує у бік службового транспортного засобу.
Окрім того, переглядом відеозапису з портативного відеореєстратора № 471784 (01.09.2025 о 12.28.16) вбачається, що працівниками поліції подавався звуковий сигнал перед зупинкою транспортного засобу NISSAN BLUEBIRD, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Тобто, вказане свідчить про те, що позивач керував транспортним засобом NISSAN BLUEBIRD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та в момент зупинки перебував за кермом вказаного автомобіля.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що складання працівником поліції оскаржуваної постанови від 01.09.2025 за відсутності факту порушення водієм ПДР не є підставою для складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП, оскільки право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 465/6677/16-а від 21.11.2018, у справі № 524/126/17 від 16.08.2019, у справі № 127/19283/17 від 25.09.2019, у справі № 545/3654/16-а від 19.02.2020.
Крім того, доводи позивача про те, що постанова серії ЕНА № 5622177 від 01.09.2025 складена інспектором поліції за керуванням ним транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом, спростовуються змістом оскаржуваної постанови, згідно якої, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення ним вимог п. 2.1 ПДР, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб та поліса страхування.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.
Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17).
За встановлених судовим розглядом обставин, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова винесена відповідно до КУпАП, а розгляд справи відбувся з дотриманням процедури визначеної цим же Кодексом. Під час розгляду справи працівник поліції з'ясував, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, дослідив матеріали, які підтверджують винність останнього у вчиненні правопорушення, а також з'ясував всі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18 та від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16.
Інші доводи позивача на такий висновок суду не впливають.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
6.3. Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 8, 9, 72-78, 241-246, 286, 293 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Харківській області, поліцейського 2 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області сержанта поліції Дубкова Арсенія Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі, - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідачі: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3;
Управління патрульної поліції в Харківській області, м. Харків, вул. Шевченка, 315А;
поліцейський 2 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області сержанта поліції Дубков Арсеній Сергійович, м. Харків, вул. Шевченка, 315А.
Суддя Ю.Ю. Власова