Справа № 624/660/23
провадження № 2/624/8/25
18 листопада 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду селища Кегичівки, Берестинського району, Харківської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення режиму права спільної часткової власності та виділення в натурі часток земельних ділянок та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватного нотаріуса Кегичівського районного нотаріального округу Харківської області Удовиченко Світлана Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
У провадженні Кегичівського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення режиму права спільної часткової власності та виділення в натурі часток земельних ділянок. Так, позивач звернувся до суду з позовом про припинення спільної часткової власності, виділення зі спільного майна частки в натурі ОСОБА_1 - 5/6 частини 2-х земельних ділянок контур поля №5 земельних ділянок - № 236, НОМЕР_1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка становить 6,8821 га, та 6,8703 га, з кадастровими номерами 6323183000:01:000:0309 та 6323183000:01:000:0310 в межах Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області.
Провадження у справі відкрито ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 03 серпня 2023 року.
27 травня 2025 року представник відповідача - адвокат Ковкін О.В. подав зустрічну позовну заяву про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій просив прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи Приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Удовиченко С.О. про визнання права власності в порядку спадкування за законом. У прохальній частині зустрічного позову позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину земельної частки (паю) в розмірі 7,50 умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності спілки селян ім. Щорса, с. Нова Парафіївка, Кегичівського району, Харківської області, визначеного Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0203724. Крім цього, просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину земельної частки (паю) в розмірі 7,50 умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності спілки селян ім. Щорса, с. Нова Парафіївка, Кегичівського району, Харківської області, визначеного Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0203725.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2025 року зустрічний позов прийняти до спільного розгляду з первісним позовом.
Учасники справи, належним чином повідомлені про розгляд справи, у судове засідання не з'явились.
21.10.2025 представник позивача, адвокат Каніщева В.С. подала до суду клопотання про долучення письмових доказів, визнання обов'язковою участь у судових засіданнях відповідача ОСОБА_2 , здійснення контролю виконання ухвали суду від 30.04.2024.
Це клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2024 року було зобов'язано ОСОБА_2 надати до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали правовстановлюючий документ про право власності на дві земельні ділянки (пай), а саме на 1/6 частини контур поля №5 земельна ділянка № НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 з кадастровими номерами 6323183000:01:000:0309 та 6323183000:01:000:0310 які знаходяться в межах Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області. Станом на 20.10.2025 ухвалу суду відповідач не виконала, але заявила зустрічний позов про визнання за нею в порядку спадкування за законом право на 1/6 земельних часток (паїв) в розмірі по 7,50 умовних кадастрових гектарах, які перебувають у колективній власності спілки селян ім. Щорса, с. Нова Парафіївка, Кегичівського району, Харківської області, визначених Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0203724 та Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0203725. Відповідач не з'являється до суду на оголошення суду, не виконує ухвалу суду від 30 квітня 2024 року, що є формою зловживання процесуальними правами та є порушенням принципів цивільного процесуального права. З урахуванням заявлення зустрічного позову відповідачем та невиконанням ухвали суду від 30 квітня 2024 року, а також з метою вирішення первісного позову, позивач вважає, що для уточнення місця перебування відповідача, з'ясування усіх обставин справи, повного та об'єктивного її розгляду, необхідна особиста участь відповідача в судовому процесі, оскільки необхідно встановити факти і обставини, які можуть бути відомі лише ОСОБА_2 , з'ясувати її особисту думку щодо первісного позову з урахуванням доданих технічних та схематичного розподілу 2-х земельних ділянок, визнання або не визнання первісного позову з урахуванням поданого схематичного розподілу між позивачем та відповідачем. У зв'язку з цим просить суд здійснити належний контроль виконання ухвали суду відповідачем від 30 квітня 2024 року, визнати зловживання процесуальними правами, притягнути до відповідальності, накладанням штрафу, долучити письмові докази - схеми по 2-х земельних ділянках з виділення зі спільного майна частки в натурі ОСОБА_1 - 5/6 частини 2-х земельних ділянок контур поля №5 земельних ділянок - № НОМЕР_2 , НОМЕР_1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 6323183000:01:000:0309 та 6323183000:01:000:0310, на підставі ст. 43, ч.2 ст.128, 223 ЦПК України визначити явку відповідача ОСОБА_2 обов'язковою для дачі особистих пояснень у справі. Це клопотання представник позивача просила розглянути без її та позивача участі.
18.11.2025 позивач ОСОБА_1 подав клопотання, в якому повідомив, що підтримує та наполягає на клопотанні про обов'язкову участь відповідача. Клопотання просить розглянути без його та представника участі, яка захворіла про, що надає довідку від сімейного лікаря.
21.10.2025 представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Ковкін О.В. подав заперечення щодо заявленого позивачем ОСОБА_1 клопотання.
Заперечення обґрунтоване тим, що клопотання про долучення доказів та визнання обов'язкової участі у судових засіданнях відповідача ОСОБА_2 не відповідає вимогам процесуального законодавства, зокрема, було подано з порушенням ст.ст. 76, 83, 177, 126 ЦПК України. Також зазначає, що неможливо виділити в натурі частку у спільному майні, право власності на яку не підтверджено належними правовстановлюючими документами. Відсутність таких документів унеможливлює встановлення факту належності частки конкретній особі, а відтак і її виділення в натурі. До моменту належного оформлення права власності на частку (державної реєстрації чи наявності відповідного правовстановлюючого документа) особа не може вважатися співвласником у визначеній частці, а тому відсутні правові підстави для поділу або виділу цієї частки в натурі. Виділ частки у натурі можливий лише після документального підтвердження права власності на неї. Поки відсутній правовстановлюючий документ, власність на частку юридично не існує, тому не має правових підстав розглядати питання її виділу чи поділу. Також, зазначає, що згідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій доданих до суду документів. Наданий представником позивача доказ про відправку клопотання відповідачу є неналежними, оскільки з наданої квитанції та накладної АТ «Укрпошта» неможливо ідентифікувати, який саме документ направлено та взагалі на яку адресу. Відсутність доказів направлення документів іншим сторонам порушує принцип змагальності та рівності сторін у процесі.
Щодо обов'язкової участі відповідача, то представник зазначає, що від імені відповідача ОСОБА_2 діє її представник адвокат Ковкін О.В., який приймає участь у розгляді справи. Таким чином, участь представника забезпечує реалізацію стороною процесуальних прав та обов'язків, передбачених ЦПК України. Окрім, того визнання явки сторони обов'язковою є доцільним тоді, коли її особисті пояснення мають істотне значення для правильного вирішення спору. Ухвала про обов'язкову явку має бути вмотивованою, із зазначенням, які саме обставини та пояснення потребують з'ясування за участю цієї особи. За відсутності таких підстав особиста явка сторони не є обов'язковою, якщо її інтереси представляє адвокат. Відповідач вправі самостійно визначатись із своєю правовою позицією у справі, в тому числі щодо надання чи ненадання доказів, а також обґрунтування своєї позиції щодо наявності або відсутності підстав щодо предмету позову. Обов'язок щодо доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на цю сторону та сторона самостійно визначається щодо обґрунтування своєї позиції та доказів, які вона вважає за необхідне надати, а також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із наданням або ненаданням доказів.
Щодо накладення штрафу, то вважає цю вимогу необґрунтованою та такою що не заслуговує на увагу, оскільки з боку ОСОБА_2 немає порушень процесуального законодавства, відсутні зловживання процесуальними правами або злісного невиконання рішення суду. На цей час у ОСОБА_2 відсутні як оригінали, так і копії правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на зазначені земельні ділянки (паї). Отримати такі документи відповідач не має можливості, оскільки вони не перебувають у її володінні, та отримати їх інакше ніж у цьому судовому порядку вона не може. Отже, виконати ухвалу суду про подання правовстановлюючих документів об'єктивно неможливо, оскільки витребування доказу можливе лише за умови його наявності. Відсутність у ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки свідчить про відсутність у неї можливості підтвердити право власності на відповідні частки. З урахуванням викладеного, представник відповідача просить клопотання позивача залишити без розгляду та без задоволення. Підготовче засідання провести за його та відповідача відсутності, не заперечують проти призначення справи до розгляду по суті.
Третя особа приватний нотаріус Кегичівського районного нотаріального округу Харківської області Удовиченко С.О. надіслала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглядаючи заявлені клопотання, суд виходить з таких положень Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Згідно ч. 1 т. 144 ЦПК України, заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.
Відповідно до ч.1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев'ятою статті 203 цього Кодексу. Під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідач, боржник є юридичною особою) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як встановлено у підготовчому засіданні відповідача ОСОБА_2 ухвалою суду від 30.04.2024 було зобов'язано надати суду правовстановлюючий документ про право власності на дві земельні ділянки (пай), а саме на 1/6 частини контур поля №5 земельна ділянка № НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 з кадастровими номерами 6323183000:01:000:0309 та 6323183000:01:000:0310 які знаходяться в межах Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області. Визначено, що документи необхідно надати протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Представник відповідача повідомив суд, що вищезазначених документів відповідач ОСОБА_2 не має, для їх отримання відповідачем поданий зустрічний позов про визнання за нею права, в порядку спадкування, на земельні частки (паї).
За таких обставин підстави для висновку про зловживання відповідачем її процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу відсутні.
Щодо клопотання позивача про визнання обов'язкової явки відповідача ОСОБА_2 , суд виходить з такого.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 221 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених цим Кодексом, у разі: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 09.07.2024, у зв'язку з неявкою відповідача, відсутністю необхідних правовстановлюючих документів для розгляду справи та проведення відповідної експертизи, для з'ясування усіх обставин справи, повного та об'єктивного її розгляду, судом була визнана необхідною обов'язкова явка відповідача ОСОБА_2 .
З часу постановлення цієї ухвали змінилися обставини справи, на цей час у справі бере участь представник відповідача, який представляє інтереси відповідача та користується всіма її правами та виконує відповідні обов'язки сторони. Представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву, поданий зустрічний позов.
На підставі викладеного, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, участь у справі представника відповідача, надання стороною відповідача відзиву, подачі зустрічного позову, суд не вбачає підстав для необхідності безпосередньої участі відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні. Позивач не навів достатніх підстав, які б свідчили про неможливість всебічно і повно з'ясувати обставини справи без дачі відповідачем особистих пояснень.
Щодо клопотання позивача про долучення доказів, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.ч.1-5, 9, 10 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Позивач просить суд долучити докази, а саме: схеми по 2-х земельних ділянках з виділення із спільного майна частки в натурі ОСОБА_1 . Надані докази без точної дати їх складання датовані 2024 роком, однак, подані до суду 21.10.2025.
Позивач у своєму клопотанні причини їх неподання у встановлені законом строки не повідомив, клопотання про встановлення додаткового строк для їх подання не заявив.
За таких обставин докази до розгляду судом не приймаються.
Розглядаючи питання щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, суд враховує, що позивач та його представник подали заяви про розгляд без їх участі лише поданих клопотань. Своєї думки щодо закриття підготовчого провадження суду не повідомили. Позивач повідомив, що неявка представника позивача зумовлена її хворобою, про що суду надані докази.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.
Керуючись ст.ст. 12, 43, 44, 58, 83, 143, 144, 198, 221, 223, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотань представника позивача про долучення письмових доказів, визнання обов'язковою участь у судових засіданнях відповідача, здійснення контролю виконання ухвали суду від 30.04.2024 - відмовити.
Відкласти підготовче засідання до 11 години 00 хвилин 16 грудня 2025 року.
В підготовче засідання викликати учасників справи.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т.В. Богачова