про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Справа № 621/3779/25
Провадження № 1-кс/621/573/25
19 листопада 2025 року м. Зміїв Харківської області
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 ,
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Харків, громадянин України, з фаховою передвищою освітою, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , оператор безпілотних літальних апаратів 2 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ), не маючий місця реєстрації, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 25.12.2009 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 3 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
2) 14.09.2010 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч.1, ч.4 ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
3) 23.12.2011 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ст.71 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі, звільнений 15.08.2013 умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 20 днів на підставі постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 07.08.2013;
4) 05.05.2014 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений 13.08.2021 за відбуттям строку покарання;
5) 21.03.2024 Київським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 08.05.2025 умовно - достроково на підставі ухвали Індустріального районного суду міста Харкова від 30.04.2025 на невідбутий строк у зв'язку з проходженням військової служби за контрактом,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 статті 121 Кримінального кодексу України,
Ст.слідчий відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 , в провадженні якої знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221260000554 від 17.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 121 Кримінального кодексу України, звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 , оператор безпілотних літальних апаратів 2 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ), відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
17.11.2025 року, близько 19 години 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_8 разом з військовослужбовцями ВЧ НОМЕР_1 перебував в домоволодінні АДРЕСА_2 , де разом розпивали спиртні напої, під час чого у ОСОБА_8 на побутовому ґрунті, раптово виникла словесна сварка з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку намагався припинити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , в зв'язку з чим у ОСОБА_8 виник умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останньому.
З метою реалізації свого злочинного умислу, в той же день і час, 17.11.2025 року, близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи в приміщенні кімнати будинку вище вказаного домоволодіння, ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи злочинний намір, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , діючи умисно, взяв до рук кухонний ніж, яким наніс не менше одного удару ззаду в область правого стегна ОСОБА_10 , внаслідок чого останньому було спричинено спричинено проникаючі сліпі колото - різані рани правого стегна, з ушкодженням зовнішньої стегнової артерії та вени праворуч, з повним їх перетином, ушкодженням м'язів передньої групи правого стегна.
По ступеню тяжкості ці тілесні ушкодження, відповідно до висновку експерта № 12-14/259-Зм/25 від 18.11.2025, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно п. 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.).
17.11.2025 року ОСОБА_8 затриманий в порядку статті 208 КПК України.
18.11.2025 року ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 статті 121 Кримінального кодексу України - умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, та наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які можуть зберігати на собі сліди злочину та мати значення для справи, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілого та свідків, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання, вказуючи на обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого правопорушення, особу підозрюваного, який є раніше неодноразово судимим, намагався знищити речові докази у справі та залишити місце події, що свідчить про наявність ризиків, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що підозра не є достатньо обгрунтованою, і фактичні обставини справи свідчать про те, що він не мав умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень своєму побратиму. Він дійсно викинув ніж, яким було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_11 , оскільки знаходився в стані аффекту, а потім пішов з місця поії в сторону с.Таранівка Чугуївського району Харківської області, однак не збирався нікуди тікати чи переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Будучи раніше судимим, він ніколи не перебував у розшуку, завжди виконував покладені на нього процесуальні обов'язки, в зв'язку з чим просить обрати йому менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту , який він зобов'язується відбувати за місцем мешкання його дружини й двох неповнолітніх дітей.
Захисник ОСОБА_12 заперечував проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки кваліфікація дій підозрюваного може бути змінена на менш тяжку з огляду на обставини справи, а також на те, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, офіційно одружений, має двох неповнолітніх дітей, а тому цілодобовий домашній арешт в достатній мірі забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
На обґрунтування доводів клопотання в судовому засіданні досліджено письмові докази:
- Витяг з ЄРДР №12025221260000554 від 17.11.2025, внесеного за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України;
- постанову про створення слідчої групи,
- постанова про призначення групи прокурорів,
- рапорти ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області,
- заявою ОСОБА_13 ,
- протоколом огляду місця події від 17.11.2025,
- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання,
- протоколи допиту свідків,
- постанову про доручення призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням,
- висновок судово-медичного експерта №12-14/259-Зм/25 від 18.11.2025 про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого;
- акт про застосування службового собаки
- копію документів, що характеризують особу підозрюваного, в тому числі характеристику за місцем реєстрації, відомості про наявність судимостей; свідоцтво про шлюб; свідоцтва про народження неповнолітніх дітей;
- копію повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 18.11.2025, передбаченого ч.2 статті 307 Кримінального кодексу України,
- протокол допиту підозрюваного,
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, додані до клопотання, слідчий суддя зазначає наступне:
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді - судді суду першої інстанції - належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ч.1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 статті 177 Кримінального процесуального України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною 1, частиною 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно ч.1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
В судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який, у разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (п.32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Наявність обґрунтованої підозри сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бекчієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Суд також приймає до уваги роз'яснення Верховного Суду, який у своєму Листі № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» вказав, що слідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану, що введений в Україні з 24.02.2022 в зв'язку з агресією російської федерації, та близькість місця перебування підозрюваного до зони активних бойових дій і тимчасово непідконтрольних державі територій, суд вважає ризик ймовірного переховування та втечі достатньо високим.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим та прокурором у клопотанні, які підтверджені належними й допустимими доказами, а саме: підозрюваний може переховуватися від органу досудового слідства, оскільки одразу після спричинення тілесних ушкоджень потерпілому покинув місце правопорушення та був затриманий в іншому населеному пункті, розташованому за 20 км від місця події. Крім того, підозрюваний намагався позбутися знаряддя вчинення злочину - ножа, який в подальшому було віднайдено співробітниками поліції за допомогою використання службової собаки, а отже ризик знищення, або спотворення будь-якої з речей, які можуть зберігати на собі сліди злочину та мати значення для справи, є доведеним. Суддя вважає також доведеними ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків події, які є співслужбовцями підозрюваного та місце перебування яких відоме підозрюваному, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи перешкоджання провадженню іншим чином.
Зважаючи на те, що підозрюваному інкримінується вчинення тяжкого злочину, що створює загрозу для населення та становить підвищену суспільну небезпечність, вказане унеможливлює, на думку суду, обрання менш суворих запобіжних заходів у виді домашнього арешту та особистого зобов'язання.
На думку суду, незважаючи на виключний характер такого запобіжного заходу, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є доцільним в умовах воєнного стану для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання ризикам, визначеним статтею 177 КПК України.
При цьому, згідно ч.3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.5 статті 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З метою уникнення безальтернативності визначеного запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за можливе одночасно визначити підозрюваному запобіжний захід у виді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, з покладенням обов'язків, встановлених статтею 194 КПК України.
Відповідно до положень ч.1-3 статті 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.
З протоколу затримання підозрюваного від 18.11.2025 року вбачається, що фактично ОСОБА_4 був затриманий 17.11.2025 о 21 годині 30 хвилин, в зв'язку з чим строк тримання під вартою підозрюваного належить рахувати з цього часу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 17.11.2025 до 15.01.2026, але в межах строку досудового розслідування, у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор".
Визначити підозрюваному запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання процесуальних обов'язків, визначених КПК України, в сумі 121 120,00 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р ua 208201720355299002000006674, одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249, банк одержувача: ДКСУ м Київ, МФО одержувача: 820172. Призначення платежу: застава за _____ (ПІБ) , згідно ухвали Зміївського районного суду Харківської області внесені (ПІБ особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання 17.11.2025.
Виконання ухвали доручити співробітникам БКС ГУНП в Харківській області та направити підозрюваного до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Зобов'язати слідчого негайно повідомити родичів підозрюваного про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області із встановленою ним періодичністю, та за першою вимогою - до прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку
У разі невиконання підозрюваним обов'язків, покладених цією ухвалою, застава звертається в дохід Державного бюджету України та може бути застосовано інший запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення - з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 19.11.2025
Слідчий суддя ОСОБА_1