621/3714/25
1-кп/621/330/25
іменем України
19 листопада 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області :
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025226310000147 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харків, є громадянином України, має середньо-спеціальну освіту, не одружений, працює наладником ФО-П " ОСОБА_6 ", зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у кримінальному проступку, передбаченому частиною частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України,
05 листопада 2025 року близько 21:45 години ОСОБА_5 перебував за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де вживав алкогольні напої разом зі співмешканкою ОСОБА_4 . В ході вживання спиртних напоїв, на грунті ревнощів, між ними виникла сварка, під час якої у ОСОБА_5 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Того ж числа, близько 21:50 години, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_5 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за вищевказаною адресою, схопив ОСОБА_4 лівою рукою за каптур кофти, в яку вона була одягнена, та, утримуючи її таким чином, умисно наніс один удар керамічною чашкою, яку тримав у правій руці, в область голови ОСОБА_4 , завдавши їй забійну рану в лобній частині праворуч, яка по ступеню тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Зазначеними діями ОСОБА_5 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Викладені вище обставини кримінального провадження щодо часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.
З'ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз'яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку у повному обсязі визнав та під час судового розгляду показав, що увечері 05.11.2025 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 вдома вживали алкогольні напої, де між ними виникла сварка, під час якої він наніс один удар чашкою в область голови ОСОБА_4 , спричинивши їй тілесні ушкодження.
У вчиненому кримінальному проступку щиро розкаявся, виявив готовність нести передбачену законом відповідальність.
Оцінивши зазначені вище докази, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та взаємозв'язку достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 є винуватим в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, і його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України.
Під час призначення покарання ОСОБА_5 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано:
- ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є кримінальним проступком;
- обставини, що пом'якшують покарання, відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 66 Кримінального кодексу України, якими визнаються щире каяття обвинуваченого, що виявилося у критичному ставленні до вчиненого кримінального правопорушення та готовності нести кримінальну відповідальність, а також у відсутності претензій з боку потерпілої, про що вона заявила в судовому засіданні;
- обставини, що обтяжують покарання, відповідно до пунктів 6-1, 13 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, якими визнається вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння;
- особу обвинуваченого, який раніше не судимий (а. п. 23); на обліку в психіатричному та наркологічному кабінеті не перебував (а. п. 22, 24), не одружений; за місцем проживання скарги на його поведінку не надходили (а. п. 25).
З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, та обставини, що обтяжують покарання, особи обвинуваченого, позиції потерпілої ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді штрафу в межах санкції частини 2 статті 125 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Визнати ОСОБА_5 винуватим у кримінальному проступку, передбаченому частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 (одну тисячу сімсот) грн 00 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити учасникам судового провадження.
Головуючий: ОСОБА_1