Справа № 216/7578/19
провадження 2/216/75/25
іменем України
10 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Цимбалістенко О.В.,
за участі секретаря судового засідання Смолдирєва М.Є.,
представника позивача Костікової Є.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, загального позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
В грудні 2019 року до суду звернувся позивач Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (надалі КПТМ «Криворіжтепломережа») з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії та просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Позивача заборгованість за період з 01.01.2002 року по 01.06.2019 рік в сумі 99259,58 та 1921,00 грн. витрат на судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії для опалення житла населенню, яке відповідно з вимогами ЖК України, зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Так, позивачем на виконання своєї статутної мети здійснюється послуга з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений будинок є багатоповерховим, опалення до квартири відповідача здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку, які є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідач фактично отримує теплову енергію.
Позивач, виконуючи свої обов'язки, постійно надавав послуги з централізованого опалення, але відповідач не здійснював оплату за отримані послуги, у зв'язку з чим виникла вказана заборгованість.
Рух справи
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2020 року прийнято позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відкрито провадження у справі в спрощеному позовному порядку.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2021 року вирішено питання про розгляд справи в загальному позовному провадженні.
13 липня 2021 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача про виклик свідків, а також долучення додаткових доказів, які свідчать про відсутність теплопостачання, а також доказів, які підтверджують введення в експлуатацію системи автономного опалення.
23 липня 2021 року від представника позивача надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що представником відповідача в долучених до матеріалів справи надано перелік документів щодо встановлення АГВ, проте не надано дозволу УЖКІ виконкому Криворізької міської ради, в якому зазначається необхідність погодження відключення від сне геми опалення з КПТМ «Криворіжтепломережа», не надано акту про відключення від мережі централізованого опалення, який подається заявником до комісії на затвердження.
Самовільне відключення позивачами від мереж централізованого опалення не тягне за собою зняття і силового навантаження на будинок та відповідно припинення нарахувань за користування централізованою системою опалення, та не є підставою для звільнення від оплати за послуги з централізованого опалення.
04 березня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача Лозицького О. про застосування до позовних вимог строків позовної давності. Крім того у вказаних поясненнях представник позивача звертав увагу суду на те, що договір про надання житлово-комунальних послуг між відповідачем та позивачем не укладався.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрально-Міського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, від 26 грудня 2024 року визначено головуючу суддю у справі: Цимбалістенко О.В. Підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи стало Рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2024 року № 3509/0/15-24, яким суддю ОСОБА_3 звільнено з посади судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 квітня 2025 року справу прийнято до провадження призначено судове засідання.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2025 року заяву представника позивача від 30 жовтня 2025 року про збільшення позовних вимог - повернуто заявнику без розгляду.
Аргументи учасників справи в судовому засіданні
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просила їх задовольнити та врахувати пояснення від 23 липня 2021 року надані до суду.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Звернула увагу суду на постанову Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року (справа № 750/12850/16-ц в якій зазначено, що питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення. Представник зазначила, що докази користування відповідачем послугами КПТМ «Криворіжтепломережа» в матеріалах справи відсунті. Окрім цього представник просила застосувати строки позовної давності щодо вимог позивача у разі задоволення позовної заяви.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна від 22 липня 2019 року № 174584713, вбачається що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 з 18.03.1994 року на підставі договору купівлі-продажу № 1-972.
Судом встановлено, що згідно з довідки КПТМ «Криворіжтепломережа» відповідач має особовий рахунок № НОМЕР_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення, які надаються КПТМ «Криворіжтепломережа».
Згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості сума боргу відповідача за період з 01.01.2002 року по 01.06.2019 року за послугу з постачання теплової енергії становить 99259,58 грн.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Відповідач є власником даної квартири з 18 березня 1994 року, тому відповідно до статті 322 ЦК України зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню та гарячому водопостачанню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633-IV (далі - Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 Закону № 2189-VIII).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2189-VІІІ, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Згідно пункту 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв.метр (куб.метр) опалювальної площі квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення згідно із законодавством. Нарахування за опалення по житловим квартирам в будинках, в яких не встановлено будинковому засобу обліку теплової енергії, виконується виходячи з вартості опалення в поточному місяці та опалювальної площі квартири. Виходячи з тарифу за 1Гкал кожного місяця виконується розрахунок фактичних витрат теплової енергії (з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря за поточний місяць згідно довідки авіаційної метеорологічної станції м. Кривого Рогу) та вартість опалення 1 кв.м. опалювальної площі.
Законом № 2189-VIII у статті 21 визначено, що одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Згідно з статтею 22 цього ж Закону одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб'єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб'єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб'єкта господарювання, що провадить таку діяльність.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16). У зв'язку з чим, суд не бере до уваги посилання представника відповідача щодо відсутності письмового договору між позивачем та відповідачем, які викладенні у поясненнях наданих до суду 04 березня 2024 року як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.
Крім того, суд зазначає, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Відповідач ОСОБА_2 не зареєстрована за спірною адресою, проте є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 з 18 березня 1994 року, на підставі договору купівлі-продажу№ 1-972, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, тому відповідно до статті 322 ЦК України зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, предметом доказування у позові є доказування розміру заборгованості та обов"язку відповідача здійснити оплату наданих послуг з теплопостачання. У свою чергу, Відповідач не позбавлений обов"язку, у разі заперечень проти позову спростувати розмір заборгованості, та обов"язок зі сплати наданих послуг.
В силу частини 2 статті 13 ЦПК України, частини 7 статті 81 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, утримання майна, яке знаходиться у власності є не правом, а обов'язком власника.
З розрахунку наданого позивачем підтверджений факт наявності заборгованості відповідача за постачання теплової енергії, за період з 01.01.2002 по 01.06.2019 тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за постачання теплової енергії ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.
Щодо посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_2 не є споживачем послуг, оскільки остання ввела в експлуатацію системи автономного опалення, суд зазначає наступне.
Представником відповідача надано до суду копію акта обстеження КП ЖЕО №20 від 19.06.2013р.. копію технічних умов ПАТ «Криворіжгаз» від 01.09.2006р.. копію технічних умов КПТМ «Криворіжтепломережа» від 04.09.2006р та копію акта приймання в експлуатацію газифікованого об'єкту від 23.04.2007р.
Проте належних доказів на думку суду щодо встановлення системи автономного опалення до матеріалів справи не надано.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (зі змінами), відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків здійснюється з ініціативи споживачів у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Цією ж Постановою встановлено, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Питання відключення мереж центрального опалення та постачання гарячої води в багатоповерхових житлових будинках регулюється Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства №4 від 22.11.2005р. (надалі Порядок), із змінами наказом Мінжитлокомунгоспу від 06.11.2007р. №169.
Порядком визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку(квартири) при відмові споживачів від таких послуг. Для вирішення даного питання, представник споживачів будинку повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої Комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади (далі - Комісії), для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення.
Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньо будинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект.
По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Форма акта, а також перелік осіб, які повинні його підписати, встановлено додатком №3 до даного Порядку. Тому цей акт складається не в довільній формі, а за підписами представника КПТМ «Криворіжтепломережа», представника власника будинку або уповноваженою ним особою, представником монтажної організації та власником квартири та затверджується комісією. В разі невиконання технічних умов індивідуальне опалення вважається самовільно встановленим.
Представником відповідача в долучених до матеріалів справи надано перелік документів щодо встановлення АГВ, проте не надано дозволу УЖКГ виконкому Криворізької міської ради, в якому зазначається необхідність погодження відключення від системи опалення з КПТМ «Криворіжтепломережа», не надано акту про відключення від мережі централізованого опалення, який подається заявником до комісії на затвердження. Акт обстеження квартири складений КП ЖЕО №20 від 19.06.2013р. не є належним доказом, оскільки це не є актом про відключення від системи центрального опалення, оскільки в даний період були внесені зміни до Порядку, та відключення від централізованого опалення здійснювалось цілим будинком.
Враховуючи вказані норми матеріального права, суд виходить з того, що від'єднання квартири від мереж централізованого опалення здійснено позивачем, без дотримання вимог щодо складання та затвердження акту про відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, закріплених у пунктах 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4. Матеріали справи не містять відповідної проектної документації, яка б засвідчувала факт відключення квартири позивача від мережі централізованого теплопостачання.
На підставі вищезазначеного чинного законодавства, позивач правомірно посилається на передбачену чинним законодавством процедуру відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення, відповідно до якої за результатами робіт по відключенню обов'язково повинен складатися акт, який підлягає затвердженню відповідною комісією і тільки це є єдиною підставою припинення між сторонами правовідносин з централізованого теплопостачання, припинення нарахувань за надання послуг по теплопостачанню.
Крім цього представник відповідача Олександр Лозицький 04 березня 2024 року надіслав заяву в якій просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог, суд вважає що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не зареєстрована за спірною адресою, проте є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 з 18 березня 1994 року, на підставі договору купівлі-продажу№ 1-972, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Позивач КПТМ «Криворіжтепломережа» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості звернувся 11 грудня 2019 року.
Відповідач ОСОБА_2 власник квартири за адресою: АДРЕСА_1 з 18.03.1994 року, тобто користувались послугами позивача у розрахунковий період.
Між тим, представник відповідача Лозицький Олександр звернувшись до суду з заявою від 04 березня 2024 року, просив суд застосувати строки позовної давності до заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Застосування строків позовної давності є спільною рисою правових систем Держав - учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No.2), №66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачами наданих позивачем житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання нежитлового приміщення.
Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у первинній редакції).Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 633, чинної з 30 серпня 2017 року).
Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).
Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то, перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заборгованість може бути стягнута в межах трьохрічного строку, що передував зверненню до суду із позовною заявою, тобто з 11 грудня 2016 року по 01 червня 2019 року у розмірі 50647,47 грн.
За таких обставин, оцінивши докази надані сторонами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, оскільки встановлено, що позивач є надавачем послуг з постачання централізованого опалення, ним були надані відповідні послуги відповідачу, як споживачу таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами, всупереч вимогам чинного законодавства, відповідач своєчасно не здійснював оплату спожитих послуг, що сприяло накопиченню боргу та порушує права та законні інтереси позивача, з відмовою від отримання послуг не звертався відповідач.
На підставі вище викладеного, з відповідача підлягає стягненню заборгованість станом в межах трьохрічного строку, що передував зверненню до суду із позовною заявою, тобто з 11 грудня 2016 року по 01 червня 2019 року у розмірі 50647,47 грн.
Щодо стягнення судового збору
При зверненні до суду із позовом позивач сплатив судовий збір за вимогу майнового характеру, як юридична особа у розмірі 1921 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.
(50647,47 *100:99259,58=51,02%; 1921*51,02:100=980,09 грн.).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 332, 526, 541, 543,256,257, 901 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд -
Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за послугу з централізованого опалення за період з 11 грудня 2016 року по 01 червня 2019 року,у розмірі 50647,47 грн. (п'ятдесят тисяч шістсот сорок сім гривень 47 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (ЄДРПОУ 03342184) суму сплаченого судового збору у розмірі 980,09 грн. (дев'ятсот вісімдесят гривень 09 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: КПТМ «Криворіжтепломережа» (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, ЄДРПОУ 03342184);
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , (зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_2 ).
Повний текст рішення складено та оголошено 10 листопада 2025 року о 16 год. 55 хв.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО