Справа № 194/725/25
Номер провадження № 2/194/626/25
19 листопада 2025 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.,
за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному позовному провадженніцивільну справу за позовом представника позивача Мерцалова Михайла в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -
Представник позивача адвокат Мерцалов М.Ю. звернувся до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 07.12.2024 року о 00-30 год. відповідач ОСОБА_2 , під час словесного конфлікту з позивачем, кулаком правої руки нанесла останньому два удари в область лівої сторони обличчя. Своїми умисними та протиправними діями відповідач спричинила позивачу тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, параорбітальної гематоми лівого ока, забійної рани на слизовій оболонці верхньої губи ліворуч в проекції 2,3 зубів, пошкодження коронок 2,3 зубів верхньої щелепи ліворуч. Вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 року по справі №194/2195/24 визнано ОСОБА_2 винною у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. У зв'язку з нанесеними відповідачем тілесними ушкодженнями позивачу, останній потребував медикаментозного лікування - на придбання ліків ним були витрачені кошти. Нанесені позивачу тілесні ушкодженняспричинили йому сильний фізичний біль по всьому тілу, зокрема нестерпні головні болі та безсоння. Позивачем були перенесені сильні душевні хвилювання, моральні страждання, він ще по сьогоднішній день відчуває пригнічення та психологічну напругу, втрату психологічної рівноваги. Через все це звичний уклад позивача змінився. Просить стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000, 00 грн., матеріальної шкоди у розмірі 2500, 00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, проте представник позивача надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі сторони позивача, просить позов задовольнити, не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належними чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомила. Відзив на позов суду не надала.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, обґрунтування позовних вимог та їх заперечення, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Так, в судовому засідання встановлено, що вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 року по справі №194/2195/24 визнано ОСОБА_2 винною у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, за наступних обставин.
Відповідач ОСОБА_2 07.12.2024 року приблизно о 00.30 годин перебувала біля 1-го під'їзду будинку АДРЕСА_1 . В цей момент у неї виник словесний конфлікт з позивачем на грунті раптово виниклих неприязних відносин. В ході вказаного конфлікту у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень позивачу. Керуючись своїм злочинним умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, переслідуючи мету заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, але не бажаючи від них відмовлятись, відповідач кулаком правої руки нанесла позивачу два удари в область лівої сторони обличчя. Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_2 спричинила позивачу ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми, струсу головного мозку, параорбітальної гематоми лівого ока, забійної рани на слизовій оболонці верхньої губи ліворуч в проекції 2,3 зубів, пошкодження коронок 2,3 зубів верхньої щелепи ліворуч.
Нанесені позивачу тілесні ушкодження, а саме закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, параорбітальна гематома лівого ока, забійна рана на слизовій оболонці верхньої губи ліворуч в проекції 2,3 зубів, пошкодження коронок 2,3 зубів верхньої щелепи ліворуч спричинили йому сильний фізичний біль по всьому тілу, зокрема нестерпні головні болі та безсоння.
Зазначена подія, яка спричинила такі наслідки для здоров'я позивача, стала психологічною травмою для останнього - ним були перенесені сильні душевні хвилювання, моральні страждання. Позивач ще по сьогоднішній день відчуває пригнічення та психологічну напругу, втрату психологічної рівноваги. Через все це звичний уклад позивача змінився.
Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди у сумі 2192,59 грн., оскільки у зв'язку з нанесеними відповідачем тілесними ушкодженнями позивачу, останній потребував медикаментозного лікування - на придбання ліків ним були витрачені кошти в сумі 2192,59 грн., що підтверджується копіями фіскальних чеків від 09.12.2024 року, 10.12.2024 року, 12.12.2024 року, 13.12.2024 року, 20.12.2024 року.
Позовні вимоги в частині стягнення коштів на лікування у розмірі 307,41 не знайшли свого підтвердження, оскільки на підтвердження витрат коштів на лікування у цьому розмірі позивачем не надано належних та допустимих розмірів.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає в фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодовуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодовування.
Так, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш ані ж достатнім.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12.07.2007 р.).
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди знайшли своє підтвердження, оскільки ОСОБА_1 , дійсно зазнав моральних страждань у зв'язку з тимчасовим розладом здоров'я, яке підтверджується копіями медичної картки, наданими позивачем, з огляду на характер спричинення тілесних ушкоджень, необхідності докладання значних моральних та матеріальних зусиль для відновлення здоров'я. Судом також враховано, що нанесені позивачу тілесні ушкодження, спричинили йому сильний фізичний біль по всьому тілу, зокрема нестерпні головні болі та безсоння. Зазначена подія, яка спричинила такі наслідки для здоров'я позивача, стала психологічною травмою для останнього - ним були перенесені сильні душевні хвилювання, моральні страждання. Позивач ще по сьогоднішній день відчуває пригнічення та психологічну напругу, втрату психологічної рівноваги. Через все це звичний уклад позивача змінився.
Проте, суд вважає, що розмір заявленої моральної шкоди є завищеним, і з урахуванням вимог справедливості вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо моральної шкоди частково, а саме: у розмірі 30000,00 грн., що буде справедливим та достатнім, на думку суду, для компенсації понесених позивачем моральних страждань та переживань.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.
Інтереси позивача у справі представляє адвокат Мерцалов М.Ю., що підтверджується ордером про надання правничої допомоги ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати на професійну правничу допомогу встановлено у позовній заяві в розмірі, що становить 10000,00 грн.
Відповідач не довів суду неспівмірність витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 у справі №922/1964/21 викладена правова позиція, в якій зазначено, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Така правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 по справі № 596/2305/18.
З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 2192,59 грн., моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Щодо стягнення судового збору суд враховує наступне.
За п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою (один відсоток розміру задоволених позовних вимог), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 76, 80, 81, 89 ЦПК України та ст.ст.23,1166,1167,1187 ЦК України, суд, -
Позовну заяву представника позивача Мерцалова Михайла в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , 2192,59 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , 30000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , 10000,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення виготовлений 19 листопада 2025 року.
Головуючий суддя В.О. Корягін