Справа № 209/9501/24
13 листопада 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Берелет В.В.,
секретаря Коваль Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
26 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 848751, згідно умов якого відповідачка отримала кредит в розмірі 14800 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом, строком на 360 днів. 01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК Кредит Капітал» було укладено договір факторингу № 01022024, згідно умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 848751.
Представник позивача зазначає, що відповідачка порушила умови кредитного договору, внаслідок чого має прострочену заборгованість в розмірі 86432 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 14800 грн.; заборгованості за відсотками - 71632 грн., які представник позивача просить стягнути з відповідачки. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 2422,40 грн. судового збору.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про дату та місце розгляду справи сповіщена, причини своєї неявки до суду не повідомила.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Оцінивши докази по справі суд вважає, що вимоги позивача мають бути задоволені, бо у судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачкою, на підставі ст.1054 ЦК України, договору кредитування № 848751 від 26 червня 2023 року встановлені договірні відносини, згідно яких відповідачка отримала кредит у розмірі 14800 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом, строком на 360 днів.
01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК Кредит Капітал» було укладено договір факторингу № 01022024, згідно умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 848751.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Однак, відповідачка, отримавши кредит, всупереч вимогам ст. ст. 526, 527 ЦК України, умови договору по своєчасному поверненню кредиту не виконала, заборгувавши 86432 грн., які складаються із заборгованості за тілом кредиту - 14800 грн.; заборгованості за відсотками - 71632 грн.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенції) зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи ( 23 рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року № 63566/00).
Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 86432 грн.
Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» /ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «Креді Агріколь Банк», місце реєстрації - 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, заборгованість за кредитним договором № 848751 від 26 червня 2023 року в розмірі 86432 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 14800 грн.; заборгованості за відсотками - 71632 грн., крім того 2422,40 грн. судового збору, всього 88854 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: В. В. Берелет
р