Справа № 522/11240/22
Провадження № 1-кп/522/1663/25
19 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянуши у відкритому судовому засіданніклопотання прокурора про продовження строку застосованих запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 укримінальному провадженні № 12022162510000841 від 09.08.2022 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, об'єднане з кримінальним провадженням № 12023163510000045 від 21.01.2023 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, -
І. Суть питання, що вирішується.
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження № 12022162510000841 від 09.08.2022 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України об'єднане з кримінальним провадженням № 12023163510000045 від 21.01.2023 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.11.2025 року.
Враховуючи те, що до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у судовому засіданні суд поставив на обговорення учасників судового провадження питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
ІІ. Позиція і клопотання учасників судового провадження.
1. Клопотання прокурора.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на 60 діб, оскільки відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
2. Позиція сторін щодо заявленого клопотання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з тим що обвинувачений відбуває покарання за іншим вироком.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав захисника.
ІІІ. Положення закону, яким керувався суд
За змістом ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 315 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
ІV. Висновки та мотиви суду.
Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши надане клопотання прокурора та заперечення захисника, суд приходить до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, ступінь яких не зменшився, та інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, зважаючи на таке.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177, ст. 197 КПК України, підставою продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При вирішенні питання про доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує також, крім іншого, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, ризик повторення чи продовження ним протиправної поведінки.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у їх вчиненні, а тому суддя вважає доведеним прокурором існування ризиків передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду, можливості вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого є запобігання спробам переховуватись від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Керуючись ст. 3, 7, 9, 27, 31, 176-178, 181, 183-184, 194-196, 291, 315, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 17 січня 2026 року включно.
Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 19.11.2025 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1