Справа №522/23957/25,
Провадження №1-кп/522/3441/25
18 листопада 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №12024162510000749, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4.06.2024 року, на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який працює водієм в ТОВ «Турист», який зареєстрований, та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд
03.06.2024 року о 16 годині 22 хвилині, у світлий час доби, в умовах необмеженої видимості і сухого дорожнього покриття, без опадів, ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автобусом марки «ХАЗ», р.н. НОМЕР_1 , виконуючи пасажирські перевезення по встановленому міському маршруту N?198, здійснював рух по лівій смузі свого напрямку руху проїзної частини проспекта Шевченка, у Приморському районі м. Одеси, з боку проспекта Лесі Українки, в напрямку вулиці Семінарської, на якому організовано двосторонній рух по двом смугам руху у кожному напрямку, що поділені дорожньою розміткою 1.3, 1.5 та наявною на проїзній частині дорожньою розміткою 1.12 згідно Правил дорожнього руху України.
При під?їзді до регульованого перехрестя просп. Шевченка - вул. Семінарської, режим проїзду транспортних засобів на якому на момент дорожньо-транспортної пригоди регулювався в першу чергу автоматичними світлофорами, що працювали у справному штатному режимі та вище зазначеною дорожньою розміткою, видимість та оглядовість яких для водія ОСОБА_3 була необмеженою, водій ОСОБА_3 був не уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, та при увімкненні у його напрямку руху жовтого сигналу світлофора, що забороняє рух, проявив злочинну недбалість, проігнорував вимоги вказаного сигналу світлофору, і продовжив рух в напрямку перехрестя, перебуваючи при цьому ще до в?їзду на перехрестя та до світлофорного об?єкта.
Водій ОСОБА_3 , при продовженні свого руху на заборонений сигнал світлофору, і перед проїздом даного перехрестя, не переконався в безпеці маневру, в тому що його маневр буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки для інших учасників дорожнього руху, маючи технічну можливість, не зупинив керований ним транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 згідно Правил дорожнього руху України, або перед перехрещуваною проїзною частиною вул. Семінарської, продовжив рух без зупинки на заборонений жовтий сигнал світлофору у своєму напрямку руху, та в?їхав на перехрестя просп. Шевченка - вул. Семінарської, де почав виконувати маневр лівого повороту з просп. Шевченка на вул. Семінарську, в результаті чого допустив зіткнення з мотоциклом марки «Yamaha МТ Т9» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який здійснював рух по просп. Шевченка у зустрічному напрямку, та проїжджав дане перехрестя у прямому напрямку руху також на заборонений червоний сигнал світлофору.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла «Yamaha MT
Т9» р.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_7 отримав наступні тілесні ушкодження: закриту травму грудної клітки у вигляді забою обох легень, закриту травму живота у вигляді ушкодження брижі тонкої кишки та десерозацією поперечної ободової кишки, яка супроводжувалася активною внутрішньочеревною кровотечею (в черевній порожнині 200 мл. крові), відкритий перелом лівої плечової кістки на рівні середньої та нижньої третини зі зміщенням уламків, рану лівого плеча, закритий перелом правої стегнової кістки в нижній третині зі зміщенням відламків, садна верхніх та нижніх кінцівок. Перелічені ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, та могли бути отримані в умовах ДТП (зіткнення автобуса та мотоцикла). Враховуючі дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення Кікабідзе Дачі за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 03.06.2024 року. Указані ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень, які за ознакою небезпеки для життя, згідно п.2.1.3 «м», «л» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом N?6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Судом було встановлено, що в умовах дорожньо-транспортної пригоди дії водія автобуса «ХА3», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 регламентувалися вимогами п.8.7.3 (г) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водію автобуса заборонявся виїзд на перехрестя на жовтий сигнал світлофора. Водій цього автобуса «ХАЗ», р.н. НОМЕР_1 належним виконанням вимог пункту п. 8.7.3 (г) Правил дорожнього руху України, відмовившись від виїзду на перехрестя на жовтий сигнал світлофора, мав технічну можливість запобігти зіткнення з мотоциклом та його дії перебувають у причинному зв?язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином водій ОСОБА_3 своїми необережними діями у формі злочинної недбалості допустив порушення вимог п. п. 2.3 (б), 8.7.3. (г), 8.10 Правил дорожнього руху України, які вказують на те, що:
п. 2.3. ПДР «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п.8.7.3 ПДР «Сигнали світлофора мають такі значення:
г) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;
п. 8.10. ПДР «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 стоп, якщо їх немає - не ближче 10 метрів до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів» - чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження»,
- чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 тяжке тілесне ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаного кримінального правопорушення, та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, що описані в обвинувальному акті.
До судового засідання потерпілий ОСОБА_8 не з'явився, звернувся до суду із письмовою заявою від 27.10.2025 року, у якій просив проводити судовий розгляд без його присутності, та зазначив, що у нього відсутні будь-які претензії до обвинуваченого ОСОБА_3 , тому просив призначити йому покарання не пов'язане із позбавленням волі.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз'яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаного кримінального правопорушення повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що він позитивно характеризується за місцем роботи, згідно до характеристики за №231 від 31.10.2025 року, та обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, що він раніше не судимий, що вінмає на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 від 30.09.2008 року), та батька пенсійного віку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (пенсійне посвідчення серія НОМЕР_4 ), у якого задовільний стан здоров'я, згідно до медичної виписки за №6441.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який згідно до акту медичного огляду на стан сп'яніння за №001808 від 3.06.2025 року не перебував у стані сп'яніння, та був тверезим, ступеню тяжкості кримінального правопорушення, наявності вище зазначених трьох пом'якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що із метою запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень обвинуваченим, та з метою його виправлення йому необхідно призначити покарання без ізоляції від суспільства у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, та звільнити цього обвинуваченого від відбування основного покарання, із випробуванням, та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , наявності трьох пом'якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає недоцільним покладення на указаного обвинуваченого додаткових обов'язків, передбачених ч.3 ст.76 КК України.
Також, відповідно до ст.77 КК України, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який позитивно характеризується за місцем роботи, приймаючи до уваги вище зазначені три обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає недоцільним призначення указаному обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого, як альтернативне у санкції статті ч.2 ст.286 КК України, у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.124 КПК України суд вважає необхідним стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави України документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме за проведення судової експертизи за N?24-3204 від 11.09.2024 року вартістю 2 271 грн. 84 коп., за проведення судової експертизи за N?24-3205 від 11.09.2024 року вартістю 2 271 гривня 84 копійок, за проведення судової експертизи за N?24-3206 від 11.09.2024 року вартістю 2 271 гривня 84 копійок, за проведення судової експертизи за N?24-3740 від 21.10.2024 року вартістю 11 359 грн. 20 коп., за проведення судової експертизи за N?24-3740/1 від 21.10.2024 року вартістю 11 359 грн. 20 коп., за проведення судової експертизи за N?1188-34-25/1 від 26.03.2024 року вартістю 8 481 грн. 60 коп., за проведення судової експертизи за N?1188-34-25 від 10.03.2025 року вартістю 8 481 грн. 60 коп., а всього на загальну суму у розмірі 46 497 грн. 12 коп. на користь держави України.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.124 КПК України суд вважає необхідним стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави України 240 грн. 99 коп. документально підтверджені витрати за надання послуг «Центр 077» від 10.06.2024 року №01.1.-13/201з.
Суд вважає, що у подальшому застосуванні арешту, який був накладений, згідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 2.07.2025 року на речові докази, а саме на автобус марки «ХАЗ», р.н. НОМЕР_1 , мотоцикл марки «Yamaha МТ Т9» р.н.з. НОМЕР_5 відпала потреба, тому його необхідно скасувати, на підставі ст.174 КПК України.
У зв'язку із відсутністю клопотань учасників судового провадження міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно використано як засіб чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
У зазначеному прокурором формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, будь-які посилання на використання ОСОБА_3 автобуса марки «ХАЗ», р.н. НОМЕР_1 , як знаряддя злочину відсутні, тому до цього автобуса не може бути застосована спеціальна конфіскація, та указаний автобус підлягає поверненню власнику цього транспортного засобу ТОВ «Турист» (законному володільцю).Вище указаної правової позиції дотримується також і Верховний Суд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду, відповідно до постанови суду від 07 травня 2025 року справа №335/12523/23, провадження № 51-3838км24.
Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 124, 174, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті позбавлення волі - 3 /три/ роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання, з випробуванням строком на 2 /два/ роки.
На підставі ч.1 ст.76 КК України строком на 2 /два/ роки покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк відбування покарання, а саме іспитовий строк ОСОБА_3 , по цьому вироку Приморського районного суду м. Одеси, рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 18.11.2025 року. Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.
Стягнути із ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 46 497 грн. 12 коп. на користь держави України.
Стягнути із ОСОБА_3 процесуальні витрати за надання послуг «Центр 077» у розмірі 240 грн. 99 коп. на користь держави України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 2.07.2025року, а саме на:
-автобус марки «ХАЗ» р.н.з. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 10.06.2022 року, 2006 року випуску, власник: ТОВ «Турист», адреса: м. Одеса, вул. Гагарінське Плато, буд. 5,
-мотоцикл марки «Yamaha МТ Т9» р.н.з. НОМЕР_5 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 20.04.2023, 2014 року випуску, власник: ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_2 - скасувати.
Речовий доказ - автобус марки «ХАЗ» р.н.з. НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 10.06.2022, 2006 року випуску, власник: ТОВ «Турист», адреса: м. Одеса, вул. Гагарінське Плато, буд. 5 повернути власнику за належністю.
Речовий доказ - мотоцикл марки «Yamaha МТ Т9» р.н.з. НОМЕР_5 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 20.04.2023, 2014 року випуску, власник: ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_2 вважати повернутим потерпілому ОСОБА_8 за належністю.
Речовий доказ - DVD-R диск із написом «Центр-077» із присвоєним номером №«01.1-13/201з» об'ємом 4,7 GB із відеозаписами зберігати у матеріалах цього кримінального провадження.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд. Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1