18 листопада2025 року
м. Київ
справа № 134/2247/24
провадження № 61-13783ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства «Діонісій-2015», яка подана адвокатом Зянько Ніною Георгіївною, на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особи, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача - Фермерське господарство «Діонісій-2015», про розірвання договору оренди землі,
24 грудня 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 10 листопада 2011 року між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ОСОБА_2 .
Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 травня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Розірвано укладений 10 листопада 2011 року між ОСОБА_4 (правонаступником якого є ОСОБА_3 ), та ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 0521980800:03:001:0019 загальною площею 3,8421 га, яка розташована на території Крижопільської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області (за межами с. Голубече).
30 жовтня 2025 року засобами поштового зв'язку ФГ «Діонісій-2015» подало до Верховного Суду касаційну скаргу.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі № 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом року, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
Предметом спору у цій справі є розірвання договору оренди земельної ділянки від 19 листопада 2011 року, згідно якого орендодавець ОСОБА_4 та орендар ОСОБА_2 домовились про оренду земельної ділянки строком на 49 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 78 348, 80 грн. Згідно вказаного договору встановлено, що орендна плата за використання земельної ділянки становить 3 % від її нормативної грошової оцінки за рік.
Таким чином, ціна позову у цій справі становить 7 051,39 грн (78 348, 80 грн * 3 % * 3), яка не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн * 250 = 757 000,00 грн).
У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа оскаржується до Верховного Суду згідно підпункту а) в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, зокрема якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах та має виняткове значення для заявника, посилаючись на те, що постановою апеляційного суду розірвано договір оренди земельної ділянки (паю) між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (правонаступник ОСОБА_3 - позивач), чим поставлено під сумнів законність договору суборенди, укладеного між ОСОБА_2 то ФГ «Діонісій - 2015». Це впливає на права ФГ «Діонісій-2015», оскільки земельна ділянка може бути вилучена з його володіння. Проте ФГ витратило значні кошти на обробіток земельної ділянки, а тому може втратити те, на що розраховувало, можуть бути понесені збитки. В інший спосіб захистити свої права, ніж оскаржити постанову апеляційного суду, скаржник не може. Питанням права, яке має фундаментальне значення, є визначення, чи можна вважати систематичною несплату орендної плати для розірвання договору оренди земельної ділянки згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, якщо мало місце прострочення сплати оренди за один рік, умислу на несплату орендної плати за другий рік в орендаря не було, строк прострочення орендної плати є незначним (кілька днів), наявні поважні об'єктивні причини, що перешкоджали орендарю сплатити вчасно орендну плату.
Проте у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженимисудовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, або має виняткове значення для заявника.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Вказівка в резолютивній частині постанови Вінницького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства «Діонісій-2015» на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року у справі № 134/2247/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко