17 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 758/1887/23
провадження № 61-6165св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державне підприємство «Адміністрація морських портів України»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Первинна профспілкова організація професійних працівників Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Первинна профспілкова організація професійних працівників Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «Адміністрація морських портів України»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Первинна профспілкова організація професійних працівників Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - Профспілка ДП ««Адміністрація морських портів України»), про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Подільський районний суд міста Києва рішенням від 13 жовтня 2023 року позов задовольнив.
Поновив ОСОБА_1 на посаді професіонала з розвитку персоналу 2 категорії департаменту кадрової політики апарату управління ДП «Адміністрація морських портів України» з 10 січня 2023 року. Стягнув із ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 січня 2023 року до 13 жовтня 2023 року в розмірі 725 670,00 грн. Стягнув із ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073,00 грн.
Стягнув із ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
Рішення суду в частині поновлення на роботі допустив до негайного виконання.
Подільський районний суд міста Києва додатковим рішенням від 01 листопада 2023 року доповнив резолютивну частину рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року та допустив негайне виконання рішення
в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ДП «Адміністрація морських портів України» оскаржило його в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд постановою від 25 квітня 2025 року рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року змінив у частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період із 10 січня 2023 року до 13 жовтня 2023 року, що підлягає стягненню з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 .
Зменшив розмір середнього заробітку із 725 670,00 грн до 225 538,64 грн, без вирахування податків та обов'язкових платежів. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Стягнув із ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6 625,63 грн. Стягнув із ДП «Адміністрація морських портів України» на користь держави судовий збір у розмірі 6 183,10 грн.
Верховний Суд ухвалою від 30 вересня 2025 року закрив касаційне провадження у справі № 758/1887/23 за касаційною скаргою ДП «Адміністрація морських портів України» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року та за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року.
Ухвалу суду касаційної інстанції мотивовано тим, що Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДП «Адміністрація морських портів України» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року та за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року у малозначній справі, що є підставою для закриття касаційного провадження.
Надходження заяви про повернення судового збору
15 жовтня 2025 року до Верховного Суду від представника ДП «Адміністрація морських портів України» Ігнатенко Т. Б. надійшла заява про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги. Вимоги заявника обґрунтовані тим, що згідно із пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Оскільки Верховний Суд закрив касаційне провадження у цій справі, заявник вважає, що сплачений ним за подання касаційної скарги судовий збір підлягає поверненню.
Рух справи в суді касаційної інстанції
27 жовтня 2025 року листом Верховного Суду із суду першої інстанції витребувано справу до суду касаційної інстанції для вирішення питання щодо повернення судового збору.
12 листопада 2025 року матеріали справи передані судді-доповідачу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 141 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підстави повернення судового збору передбачені статтею 7 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, що викладені в постановах Верховного Суду.
В ухвалі Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 816/731/16 (адміністративне провадження № К/9901/9639/19) викладено висновок, що «наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції. Зазначене підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження» та неможливість їх ототожнення. Пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає можливість повернення судового збору лише у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» не передбачає, що унеможливлює задоволення клопотання Товариства про повернення судового збору. Зазначений висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження №11-42апп19)».
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19) зробила висновок, що «згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року
«Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Отже, наведеною нормою Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі. Однак, оскільки Велика Палата Верховного Суду закриває касаційне провадження у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від касаційної скарги, то підстав для повернення судового збору немає».
У постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження
№ 14-20цс22) Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження №11-42апп19).
Верховний Суд ухвалою від 12 лютого 2025 року передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 405/2617/21, в якій вирішувалася правова проблема, пов'язана із застосуванням пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» під час розгляду касаційним судом клопотання про повернення особі сплаченого судового збору за подання касаційної скарги у разі закриття касаційного провадження, яке було відкрите помилково.
У вказаному пункті Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 30 квітня 2025 року в указаній справі мотивувала повернення справи на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду тим, що тлумачення норм ЦПК України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» свідчить, що Велика Палата має право переглядати судові рішення у касаційному порядку за касаційною скаргою; не може розглядати окремі процесуальні клопотання, наприклад, про повернення судового збору, якщо справа вже вирішена касаційним судом. Якщо підстав для передачі справи за касаційною скаргою до Великої Палати немає, усі процесуальні питання, включаючи повернення судового збору, вирішує Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду як суд касаційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду вже висловила аналогічну правову позицію в ухвалі від 29 травня 2024 року в справі № 727/9565/22 (провадження № 14-64цс24, пункти 37-38) та зазначила, що окремі клопотання, не пов'язані з переглядом судового рішення за касаційною скаргою, не підлягають розгляду Великою Палатою. Такі питання вирішує суд, який розглядає справу в касаційному порядку.
Цивільним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду (постанови Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 130/1001/17 (провадження № 51-7588км18), від 18 січня 2021 року у справі № Б-23/75-02 (н.р.Б-7346/2-19), від 29 вересня 2021 року у справі № 166/1222/20 (провадження № 61-9003св21).
З урахуванням наведеного, зважаючи на ієрархію висновків Верховного Суду, у разі різного тлумачення норм процесуального права у цій справі підлягає застосовуванню саме висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в ухвалі від 29 травня 2019 року в справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19), від якого в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22) Велика Палата Верховного Судуне відступила, тому відсутні підстави для повернення судового збору.
Аналогічний підхід застосовано в ухвалі Верховного Суду від 06 серпня 2025 року у справі № 405/2617/21 (провадження № 61-2867св24).
Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про повернення судового збору відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
СуддіВ. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська