18 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 559/2790/23
провадження № 61-2320св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія»,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-Захід»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-Захід», про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками
Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 серпня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 23 січня 2025 року
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, у якому просили зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі - ТОВ «Західна агровиробнича компанія») повернути їй земельні ділянки площею 2,59 га з кадастровим номером 5621688500:11:009:0158 та 0,14 га з кадастровим номером 5621688500:09:001:0244, які знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області, зобов'язати ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 5621688500:11:009:0158 та 5621688500:09:001:0244.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалась на те, що їй на праві власності у порядку спадкування за заповітом належать земельні ділянки площею 4,26 га, кадастровий номер 5621688500:11:009:0158, та площею 0,14 га, кадастровий номер 5621688500:09:001:0244, які розташована на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області.
17 травня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачці стало відомо, що на належних їй земельних ділянках зареєстровано право оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» (далі - ТОВ «Захід Агро») на підставі договорів оренди від 15 квітня 2014 року та 01 серпня 2016 року в подальшому було зареєстровано перехід права оренди на зазначені земельні ділянки до ТОВ «Західна агровиробнича компанія», при цьому жодних договорів між нею і ТОВ «Західна агровиробнича компанія» чи ТОВ «Захід Агро» не укладалося.
ТОВ «Західна агровиробнича компанія» користується належними їй земельними ділянками, чим порушує її право на користування та розпорядження належним їй майном.
У зв'язку з цим позивач просили позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області рішенням від 29 серпня 2024 року позов задовольнив. Визнав відсутнім право оренди у ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку з кадастровим номером 5621688500:11:009:0158, що розташована на території Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області, яке зареєстроване державним реєстратором КП «Центр реєстрації прав» П'ятигорської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Яцюком М. І. на підставі рішення від 14 листопада 2018 року № 44027185, номер запису про інше речове право: 7331643. Зобов'язав ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 5621688500:11:009:0158, що розташована на території Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області. Визнав відсутнім право оренди у ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку з кадастровим номером 5621688500:09:001:0244, що розташована на території Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області, яке зареєстроване державним реєстратором Веснянської сільської ради Корецького району Рівненської області Музики І. Є. на підставі рішення від 06 серпня 2019 року № 48112582, номер запису про інше речове право: 16130247. Зобов'язав ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5621688500:09:001:0244, що розташована на території Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області. Вирішив питання про розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Рівненський апеляційний суд постановою від 23 січня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» залишив без задоволення. Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 серпня 2024 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У лютому 2025 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» подало до Верховного Суду касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 серпня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 23 січня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами факту виконання сторонами договорів оренди землі та додаткових угод до них. Тобто між сторонами існували договірні відносини, що свідчить про наявність волевиявлення орендодавця на укладення та виконання додаткових угод до договорів оренди землі, незважаючи на те, що підпис на цих угодах не позивачки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
08 квітня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Встановлено, що 25 червня 2025 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановила ухвалу, якою передала справу № 456/252/22 за касаційною скаргою Приватного підприємства «Приватна агрофірма «Батько і Син» на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 403 ЦПК України для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22), відступу від висновку об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23) та у постанові від 02 червня 2025 року у справі № 144/1440/22 (провадження № 61-12561сво24), від висновку Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 15 жовтня 2024 року у справі № 910/14543/23, в частині того, що єдиним належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.
Мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вказала, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт можна спростувати не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, - шляхом викладення у мотивувальній частині судового рішення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов'язане з позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок та/або скасування відповідного речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, залежно від установлених обставин. Вважає, що відмова в задоволенні позову з підстав обрання неефективного способу захисту та вказівка на необхідність застосування іншого «не передбаченого законом» способу - про визнання відсутнім права оренди, рішення за наслідками задоволення якого не підлягає примусовому виконанню, не тільки не приведе до реального поновлення прав власника земельної ділянки, а фактично зумовить необхідність ініціювання нових судових процесів, не сприяє принципу процесуальної економії та своєчасному захисту порушених прав позивача і створює ризики зловживання правами з боку орендарів, які є більш сильною стороною орендних правовідносин порівняно з власниками земельних ділянок - фізичними особами. Судова практика щодо повернення майна власнику, яке вибуло з його володіння на підставі правочину з підробленим підписом, була та є сталою десятки років. Наразі у згаданих постановах Великої Палати Верховного Суду, об'єднаної палати Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду, від висновків у яких має намір відступити колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, не наведено переконливих мотивів радикальної зміни судової практики та необхідності застосування нового способу захисту, який не передбачений законом та є декларативним.
У судовій практиці Верховного Суду сформувалися два різні підходи щодо належного способу захисту у подібних правовідносинах, які не сприяють розумній передбачуваності судових рішень та створюють загальну атмосферу відсутності правової визначеності.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду 29 жовтня 2025 року вказану справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду (провадження № 14-75цс25).
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 456/252/22 (провадження № 14-75цс25).
Керуючись статтями 252, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити касаційне провадження у справі № 559/2790/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-Захід», про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 серпня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 23 січня 2025 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 456/252/22 (провадження № 14-75цс25).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов