12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 136/831/14-ц
провадження № 61-4783св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Брицька сільська рада Липовецького району Вінницької області, правонаступником якої є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області, правонаступником якої є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про визнання права власності на нерухоме майно,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 13 березня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі відмовлено. Виправлено описку, допущену у вступній та резолютивній частині ухвали Верховного Суду від 30 квітня 2025 року. Правильно зазначено відповідача «Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області, правонаступником якої є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області» замість помилково зазначеного «Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області».
З урахуванням змісту заяви ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 30 квітня 2025 року, Верховний Суд також попередив заявника, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частини перша, четверта статті 44 ЦПК України).
26 серпня 2025 року від ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшло клопотання про закриття касаційного провадження, яке відкрите передчасно, вказуючи, що справа є такою, ціна позову в якій не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому судові рішення у ній не підлягають касаційному оскарженню. Аналогічного змісту клопотання ОСОБА_2 міститься у відзиві на касаційну скаргу, поданому у травні 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення цієї ухвали.
На виконання указаної ухвали Верховного Суду від ОСОБА_1 14 жовтня 2025 року надійшла уточнена редакція касаційної скарги.
З урахуванням доводів скаржника, Верховний Суд зробив висновок, справа може мати виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, тому ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання особи, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження відмовлено. Справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до вимог статті 33 ЦПК України протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 жовтня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Краснощокову Є. В. Судді, які входять до складу колегії: Гудима Д. А., Дундар І. О., Крат В. І., Пархоменко П. І.
27 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 подав до Верховного Суду заяву про відвід усієї колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_2 про відвід усієї колегії суддів Касаційного цивільного суду від участі у розгляді справи визнано необґрунтованою. Заяву про відвід передано для вирішення іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2025 року у складі судді Коломієць Г. В. у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів відмовлено.
04 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 вдруге заявив відвід усій колегії суддів Касаційного цивільного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2025 року визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_2 04 листопада 2025 року заяви про відвід усій колегії суддів Касаційного цивільного суду. Заяву ОСОБА_2 про відвід усієї колегії суддів Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2025 року залишено без розгляду. Попереджено ОСОБА_2 , що продовження зловживання процесуальними правами у справі може призвести до застосування щодо нього заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України, зокрема накладення штрафу.
11 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 втретє подав відвід усій колегії суддів Касаційного цивільного суду змісту.
Суть вказаної заяви так само зводиться виключно до незгоду із процесуальними діями та рішеннями судді-доповідач Краснощокова Є. В., процесуальними діями та рішеннями Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І. при попередньому розгляді справи. Додатково висловив своє невдоволення процесуальним рішенням судді Коломієць Г. В. , яка ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2025 року відмовила у задоволенні аналогічної заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів.
Зазначає, що інші судді Верховного Суду - Сінельников Є. В. у справі № 136/1480/22, Тітов М. Ю. у справі № 136/972/14 відмовили фермерам ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження враховуючи малозначність справи. Тому вважає, що в цій справі суд зобов'язаний був прийняти таке ж рішення.
У заяві про відвід ОСОБА_2 знову вживає зневажливі та брутальні висловлювання, які не притаманні для написання ділових документів, що відображають ставлення заявника до судової влади, суддів, інших учасників справи, надає особисту характеристику суддям, оцінку їхній професійній діяльності, висловлює завідомо безпідставні звинувачення щодо суддів, повторно (втретє) заявив завідомо безпідставний відвід колегії суддів, який вже вирішений судом, за відсутності інших підстав або нових обставин. Такі дії спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи Верховним Судом.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
За змістом статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання цивільного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (образити, принизити суд, його суддів, інших учасників процесу, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції тощо), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 44, пункті 1 абзацу другого частини четвертої статті 135, частині дев'ятій статті 141, частині першій статті 143, пункті 5 частини першої статті 144, статті 148 ЦПК України (див. зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 липня 2021 року у справі № 9901/235/20 (пункт 20), ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/598/19, ухвалу Верховного Суду від 29 серпня 2022 року у справі № 127/11940/21 (пункти 21-22).
Дії учасника справи чи його представника мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом такими особами неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, суду, суддів тощо. У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасник судового процесу має ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, суду та конкретних суддів. Суд не має толерувати використання у процесуальних заявах образливих характеристик (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19, від 7 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 8 липня 2021 року у справі № 9901/235/20 (пункт 22)).
Безперечно, учасник справи може мати сумніви у тому, чи відповідають дії суду чинному законодавству, а також щодо незалежності та безсторонності суддів. Він вправі висловити ці сумніви у поданій до суду заяві про відвід. Проте має бути стриманим і коректним, утримуватися від надання особистісних характеристик й оцінок, а тим паче від огульних і надуманих звинувачень (див. ухвалу Верховного Суду від 29 серпня 2022 року у справі № 127/11940/21 (пункти 23-24)).
З огляду на викладене, подання вказаної заяви у формі, яку використав заявник, є проявом недобросовісної реалізації відповідного процесуального права всупереч завданню цивільного судочинства, тобто з іншою метою, ніж для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення конкретної цивільної справи.
Тому Верховний Суд визнає поданий втретє відвід ОСОБА_2 виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв'язку з чим його заяву необхідно залишити без розгляду.
В ухвалі від 05 листопада 2025 року Верховний Суд попередив ОСОБА_2 , що продовження зловживання процесуальними правами у справі може призвести до застосування щодо нього заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України, зокрема накладення штрафу. Разом з тим, станом на час подання заяви про відвід втретє ОСОБА_2 вказаної ухвали не отримав. Тому Верховний Суд вважає за необхідне вдруге попередити ОСОБА_2 , що продовження зловживання процесуальними правами у справі буде мати наслідком накладення на нього штрафу.
Керуючись статтями 12, 43, 44, 260, 263 ЦПК України
Визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_2 11 листопада 2025 року заяви про відвід усій колегії суддів Касаційного цивільного суду.
Заяву ОСОБА_2 про відвід усієї колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2025 року залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко