18 листопада 2025 р. Справа № 608/1744/25
Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Тренич А.Г.
за участю секретаря судового засідання Николайчук З.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заліщики в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Українські фінансові операції» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві позивач вказав, що 17.04.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора було укладено договір №4564477 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 9000,00 грн., строк кредиту 350 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2.5 % від суми кредиту за кожен день користування. Крім цього, 17.04.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в рамках кредитного Договору №4564477 було укладено додатковий договір, за яким відповідач отримав додатково кредитні кошти у розмірі 8000,00 грн. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором та додатковим договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит в зазначених сумах, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. 25.11.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу №25/11/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та додатковим договором, заборгованість ОСОБА_1 станом на час заявлення позову становить 165550,00 грн., з яких: 17000,00 грн. - заборгованість за основним боргом (сумою кредитів); 94575,00 грн. - заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором та 53975,00 грн. - заборгованість за процентами нарахованими позивачем.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 165550,00 грн., судові витрати в розмірі 2422,40 грн. та витрати за правничу правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 03.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07.10.2025 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов'язано АТ «Універсал Банк» надати суду інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: 1) витребувано у АТ «Універсал Банк» 04082, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19 інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 17.04.2024 року на дану платіжну картку банком емітентом якої є АТ «Універсал Банк», у сумі 9000,00 грн. за ініціативою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек Україна»; 2) витребувано підтвердження факту зарахування коштів на платіжну картку цього ж позичальника у сумі 8000,00 грн. за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Універсальні платіжні рішення».
АТ «Універсал Банк» виконало вимоги вказаної ухвали суду та надало витребувані документи.
Позивач не делегував свого представника в судове засідання, в позовній заяві просить провести розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявсь належним чином, відзиву на позовну заяву не надавав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст.280 Цивільного процесуального кодексу України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
За вказаних обставин, з підстав, визначених ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
17.04.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4564477 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно вказаного договору відповідачу надано кредит в сумі 9000,00 грн. шляхом переказу на його платіжну картку, яку відповідачем вказано особисто під час укладення вищевказаного договору. Кредит наданий строком на 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Стандартна процентна ставка становить 2.50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 договору. Знижена процентна ставка становить 0,63% в день та застосовується, якщо клієнт до 11.05.2024 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Крім цього, 17.04.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в рамках кредитного Договору №4564477 було укладено додатковий договір, за яким відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 8000,00 грн., тобто враховуючи внесені зміни до договору, які оформлені додатковим договором - сума кредиту відповідача на дату укладення договору склала 17000,00 гривень.
Позичальник зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з пункту 1.1 Договору, укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Пунктом 9.3 Договору передбачено, що він вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов'язань за ним.
У пункті 9.7.1. Договору визначено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони Товариства електронним підписом, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання.
Електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що створений шляхом використання клієнтом одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Відповідач, відповідно до умов Договору в особистому кабінеті прийняв пропозицію укласти договір №4564477 про надання споживчого кредиту від 17.04.2024 року та підписав кредитний договір електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора «24849», також в особистому кабінеті прийняв пропозицію укласти додатковий договір до договору №4564477 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.04.2024 року та підписав додатковий договір електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора «53093».
Позивачем надано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4564477 від 17.04.2024 року в редакції додаткової угоди №4564477-Т1 від 17.04.2024 року, та Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), із зазначенням основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та іншу додаткову інформацію, підписаних електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Згідно з п.2.1 Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 .
Кредитні кошти були перераховані відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_3 у розмірі 17000,00 грн. двома платежами, а саме: 17.04.2024 року в розмірі 9000,00 грн. та 17.04.2024 року у розмірі 8000,00 грн., що підтверджується листом АТ «Універсал Банк (вх.№ЕП-1201).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 4564477 від 17.04.2024 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 25.11.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 120075,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 17000,00 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 94575,00 грн., штрафні санкції - 8500,00 грн.
25.11.2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» (фактор) та ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) укладено Договір факторингу № 25/11/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Українські фінансові операції» права грошової вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі боржників, в тому числі до відповідача за Договором №4564477 про надання споживчого кредиту від 17.04.2024 року.
На виконання Договору факторингу між сторонами складено Акт прийому-передачі реєстру боржників та Акт прийому-передачі інформації згідно Реєстру боржників в електронному виді за Договором факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024 року.
Згідно наданого позивачем розрахунку в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 26.11.2024 року по 01.04.2025 року (127 календарних днів) здійснено донарахування процентів за процентною ставкою 2,5 %, у сумі 53975,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (17000,00 грн. *2,5% =425 грн. * 127 календарних дні = 53975,00 грн.), тому сума нарахованих відсотків позивачем за 127 календарних днів становить 53975,00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 цього Кодексу встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
За змістом ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, договір укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У відповідності до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У відповідності до ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Судом встановлено, що 17.04.2024 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №4564477 та додатковий договір до договору №4564477 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов яких відповідачу надано кредит в розмірі 17000,00 грн., який він зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування ним на визначених у Договорі умовах.
Фактично отримані та використані відповідачем грошові кошти у добровільному порядку кредитору повернуті не були.
Первісний кредитор ТОВ «Лінеура Україна» відступив своє право грошової вимоги до відповідача - ТОВ «Українські фінансові операції», згідно Договору відступлення прав вимоги № 25/11/2024 від 25.11.2024 року.
Відтак, ТОВ «Українські фінансові операції», як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за укладеним ним Договором №4564477 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.04.2024 року.
За таких обставин, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 165550,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом (сумою кредитів) - 17000,00 грн., заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором 94575,00 грн., заборгованість за процентами нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» за 127 календарних днів 53975,00 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем, за правилами ст.141 ЦПК України, покладаються на відповідача, тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України, до основних засад цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Позивач надав суду: копію договору №01/08/2024-А від 01.08.2024 року про надання юридичних послуг, укладеного між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідух Є.О.; копію акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) згідно Договору №01/08/2024-А від 01.08.2024 року; заявку №4564477 на виконання доручення до Договору №01/08/2024-А від 01.08.2024; свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю Дідуху Євгену Олександровичу Серії КС №5972/10 від 24.03.2017 року; детальний опис робіт (наданих послуг) №4564477 від 20.07.2025 року; рахунок на оплату №4564477 від 20.07.2025 року.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Разом з тим, згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у постановах від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц вказує, що аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору.
В договорі про надання юридичної послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024 року зазначено, що вартість послуг узгоджена сторонами у Акті наданих послуг та клієнт зобов'язується сплатити адвокату винагороду відповідно до даного акту, що становить 10000,00 грн.
Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
В статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Проаналізувавши надані позивачем документи (докази), беручи до уваги незначну складність справи та її обставини, характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд вважає, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, та вважає, що стягненню підлягають 3000,00 грн., при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з конкретних обставин справи.
Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 625, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст.5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 274, 279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за Кредитним договором №4564477 від 17.04.2024 року у розмірі 165550,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом (сумою кредитів) - 17000,00 грн., заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором - 94575,00 грн., заборгованість за процентами нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» - 53975,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896) 3000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», м.Київ, вул.Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 40966896.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 18 листопада 2025 року.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ