Справа № 485/1365/25
Провадження № 2/485/602/25
19 листопада 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду м.Снігурівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , співвідповідач: Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 18 травня 2025 року о 12 год. 15 хв. по вул.Центральна в м.Снігурівка Баштанського району Миколаївської області, керуючи ТЗ Mitsubishi Outlender, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з ТЗ ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 27 травня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопоршення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В результаті протиправних дій ОСОБА_2 було пошкоджено ТЗ ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , належний позивачу ОСОБА_1 .
Про настання страхового випадку було повідомлено страхову компанію відповідача ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія".
07 липня 2025 року ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" виплатило позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 9 948,00 грн. без надання жодних калькуляцій.
Згідно Висновку щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №ЕР-134/07-25 від 04 липня 2025 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 складає 23 186,02 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 61 305,95грн.
Таким чином, враховуючи те, що страхове відшкодування, виплачене ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" не покриває в повному обсязі матеріальні збитки завдані позивачу, непокрита сума завданих збитків підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 13 238,02 грн., а також витрати за послуги експерта з проведення незалежної оцінки майна у розмірі 8 200,00 грн та супутні поштові та банківські витрати у розмірі 447,00грн.
Крім того, позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає у психологічних стражданнях, нервовому потрясінні, ускладненні вирішення сімейно-побутових питань через неможливість експлуатації транспортного засобу та витрачений час для збирання доказів для відшкодування матеріальних збитків, а тому просить стягнути моральну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 1 000,00 грн
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - ПрАТ "УПСК").
30 вересня 2025 року позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої з урахуванням уточнень зазначених позивачем усно у судовому засіданні, просить стягнути з ОСОБА_2 та ПрАТ "УПСК" матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 24 307,42 грн., з яких 13 238,02 грн - залишок встановленої вартості матеріального збитку; 8200 грн. - послуги експерта з проведення незалежної оцінки майна; 447,00 супутні поштові та банківські витрати, 2422,40 грн. -судовий збір, та стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн.
У відзиві на позов відповідач ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог просить відмовити. Заперечення мотивовані тим, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована в ПрАТ "УПСК", яке й має відповідати за позовом. Страховою компанією на рахунок позивача було здійснено страхове відшкодування у розмірі 9 948,00 грн. Крім того, транспортний засіб вважається знищеним, а тому матеріальні збитки мають визначатися як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач не надав суду оцінку транспортного засобу після пошкодження /а.с.71-73/.
У відзиві на позов співвідповідач ПрАТ "УПСК" проти позову заперечив. Мотивом такого зазначає, що ПрАТ "УПСК" у повному обсязі здійснено виплату страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу ВАЗ-21011. Розрахунок страхового відшкодування здійснено з урахуванням звіту про визначення вартості матеріального збитку, який виконано на замовлення ПрАТ "УПСК" яким встановлено ринкову вартість КТЗ до ДТП - 15 678,00 грн. та вартість відновлювального ремонту - 54 987,18 грн., а також звіту про оцінку пошкодженого транспортного засобу яким встановлено вартість пошкодженого об'єкта оцінки 6 460,00 грн. Оскільки витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу позивача перевищують вартість транспортного засобу до ДТП відповідно до положень пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб позивача вважається фізично знищеним. Таким чином, відшкодуванню підлягала наступна сума: 15 678,00 грн. (ринкова вартість транспортного засобу до ДТП) - 6 460,00 грн. (вартість транспортного засобу після ДТП) = 9 948,00 грн., яка була виплачена позивачу, що підтверджується платіжним дорученням. Зазначає, що позивач не позбавлений можливості реалізувати залишки його транспортного засобу шляхом продажу технічно справних деталей та металобрухту, що залишились у його власності. Крім того, звератають увагу, що згідно висновку щодо вартості матеріального збитку, наданого позивачем, транспортний засіб так само вважається знищеним. Беручи до уваги висновок експерта, що виконаний на замовлення позивача, наводять альтернативний розрахунок до сплати страхового відшкодування, що не свідчить про визнання позовних вимог,: 23 186,02 грн. (ринкова вартість транспортного засобу до ДТП згідно висновку експерта, наданого позивачем) - 6 460,00 грн. (вартість транспортного засобу після ДТП) - 9 948,00 грн. (розмір сплаченого страхового відшкодування) = 6 778,02 грн. Вважають відсутніми підстави для стягнення з ПрАТ "УПСК" витрат на проведення експертного дослідження. З урахуванням вище зазначеного, у задоволенні позову просять відмовити повністю.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, з викладених в уточненій позовній заяві підстав просив про їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, у відзиві просив справу розглядати у його відсутність /а.с.73/.
Співвідповідач Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважав за можливе здійснити розгляд справи у їх відсутність.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 18 травня 2025 року о 12 годині 15 хвилин в м.Снігурівка по вул.Центральна, буд.66, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем "Mitsubishi Outlender" з державним номерним знаком НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2101, з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.13.1 ПДР України.
Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 27 травня 2025 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП /а.с.11-14/.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" згідно полісу № ЕР-227546098 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01 квітня 2025 року. В договорі передбачено, що страхова сума за шкоду заподіяну майну складає 250 000,00 грн.
03 червня 2025 року до ПрАТ "УПСК" позивачем ОСОБА_1 було направлено повідомлення про дорожньо-транспорту пригоду та заяву про страхову виплату у розмірі 50 000,00 грн /а.с.15-17/.
На підставі угоди про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування від 26 червня 2025 року відповідачем ПрАТ "УПСК" на рахунок позивача ОСОБА_1 виплачено страхове відшкодування у розмірі 9 948,00 грн /а.с.18-20/.
02 липня 2025 року між позивачем ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , який діє на підставі виписки з Єдиного державного реєстру серії ААБ №630789 від 14 березня 2012 року (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №672/21 від 09 вересня 2021 року, виданий Фондом державного майна України), укладено договір №ЕР-134/07-25 на проведення незалежної оцінки майна /а.с.21-23/.
Відповідно до звіту №ЕР-134/07-25 про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу виконаного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 04 липня 2025 року матеріальний збиток внаслідок пошкодження КТЗ "ВАЗ 2101" д.н.з. НОМЕР_2 складає 23 186,02 грн, що складає ринкову вартість цього автомобіля до пошкодження; вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на дату ДТП становить 61 305,95 грн. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним /а.с.46-58/.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною другою статті 22 ЦК збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до частини першої статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За змістом зазначеної норми закону обов'язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди.
Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою. Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 22 лютого 2022 року по справі № 201/16373/16-ц).
Зокрема, як вбачається з умов договору страхування №ЕР-227546098, розмір страхової суми на одну потерпілу особу становить 250 000,00 грн
Доказів того, що розмір матеріальної шкоди перевищує ліміт відповідності визначений у договорі про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності до суду не надано, а тому відсутні підстави для стягнення матеріальної шкоди із відповідача ОСОБА_2 , оскільки покладення обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і оплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, визначеній у ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Таким чином, позивачем не доведено, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а тому ОСОБА_2 є неналежним відповідачем в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Разом з тим, статтею 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" врегульовано порядок відшкодування шкоди, завданої власнику (володільцю) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, та яка пов'язана з фізичним знищенням транспортного засобу.
Пунктом другим положення статті 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У разі досягнення згоди між потерпілою особою та страховиком (МТСБУ) щодо відчуження потерпілою особою на користь страховика (МТСБУ) знищеного транспортного засобу страхова (регламентна) виплата розраховується як сума:
ринкової вартості транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
документально підтверджених витрат, пов'язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.
Пунктом першим цієї статті зазначеного Закону передбачено, що транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Таким чином, ремонт належного позивачу ОСОБА_1 автомобіля вважається економічно недоцільним, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість на момент ДТП. Отже, розмір завданого позивачу матеріального збитку має становити різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.
Вимога про відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі, виходячи з вартості автомобіля, без врахування залишкової вартості пошкодженого транспортного засобу, і одночасне залишення у власності позивача цього автомобіля, не є обґрунтованою.
До схожих висновків прийшов Верховний Суд в постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 203/2064/19.
Крім того, утилізаційної вартості на момент дослідження не зазначено ні в звіті, наданому позивачем, ні в угоді про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування страхової компанії, на підставі якої здійснена страхова виплата.
Таким чином, розмір страхового відшкодування залежить також від того, визнає власник транспортний засіб фізично знищеним чи ні. У разі визнання його таким, власнику відшкодовується шкода у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам, пов'язаним з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з матеріалами справи, позивач не визнав свій автомобіль повністю знищеним. Навпаки, ним прийнято рішення здійснити ремонт транспортного засобу, що свідчить про намір подальшої експлуатації. Водночас, позивачем не надано доказів щодо проведення такого ремонту та його вартості.
Співвідповідач ПрАТ "УПСК" надав звіт №431.25Е_УПСК_30888 автомобіля ВАЗ 2101 р/н НОМЕР_2 , виготовлений ПП "Експерт-Сервіс-Альфа", відповідно до якого ринкова вартість автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 6 460,00 грн. Вказаний висновок позивач не спростував. Від проведення експертизи з метою визначення ринкової вартості утилізації автомобіля відмовився.
У свою чергу позивач на підтвердження ринкової вартості автомобіля до моменту ДТП у розмірі 23 186,02 грн. надав звіт про оцінку ЕР-134/07-25 від 04 липня 2025 року, який виконаний за наявності наданих замовником більш детальних вихідних даних, який суд приймає за достовірний, та який співвідповідач не заперечив.
З урахуванням того, що ремонт належного позивачу автомобіля вважається економічно необґрунтованим, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість на момент ДТП, суд приходить висновку, що розмір завданого позивачу матеріального збитку має становити різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП та має становити 23 186,02 грн. (ринкова вартість транспортного засобу до ДТП згідно висновку експерта, наданого позивачем) - 6 460,00 грн. (ринкова вартість транспортного засобу після ДТП за висновком наданим відповідачем) - 9 948,00 грн. (розмір сплаченого страхового відшкодування) = 6 778,02 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП частково обгрунтована та підлягає до задоволення у розмірі 6 778,02 грн.
Щодо вимог про відшкодування вартості поштових відправлень та банківських послуг у загальній сумі 447,00 грн., то такі є недоведеними належними доказами. Позивач не надав суду копій відправлень, опису вкладень, виду та розрахунку банківських послуг, у зв'язку з чим неможливо встановити їх належність та необхідність виходячи з предмету спору.
Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди
Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з статтею 23 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є зокрема, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах, суд виходить із того, що сама по собі обставина пошкодження належного позивачеві автомобіля, сам факт ДТП з вини відповідача, є підтвердженням заподіяння позивачу моральної шкоди, яка полягала у надмірному хвилюванні, переживанні, потребі докласти додаткові зусилля для організації повсякденного життя у зв'язку із неможливістю використовувати транспортний засіб, витрачений час на звернення до страхової компанії та здійснення оцінки завданих збитків.
Судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1 під час ДТП не зазнав будь-яке ушкодження здоров'я, а тому відшкодування моральної шкоди покладається на винуватця ДТП - відповідача ОСОБА_2 .
Таким чином, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн.
Отже, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, з урахуванням всього вище зазначеного, позов ОСОБА_1 у частині відшкодування матеріальної шкоди до ПрАТ "УПСК" підлягає задоволенню частково у розмірі 6 778,02 грн., у частині відшкодування моральної шкоди до ОСОБА_2 у розмірі 1000,00 грн. Решта вимог недоведені.
За правилами частини 1, пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн., з відповідача ПрАТ "УПСК", до якого позов задоволено на 27,88%, на користь позивача судовий збір у розмірі 337,68 грн. та витрати з оцінки (залучення спеціаліста) у розмірі 2 286,16 грн. на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , співвідповідач: Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , 6 778,02 (шість тисяч сімсот сімдесят вісім грн. 02 к.) страхового відшкодування матеріальної шкоди, та 2 623,84 грн. (дві тисячі шістсот двадцять три грн. 84 к) судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , 1 000,00 грн (тисяча грн 00 к.) на відшкодування моральної шкоди, та 1 211,20 грн (тисяча двісті одинадцять грн 20 к.) судового збору.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Суддя І.А.Квєтка
Дата складення повного судового рішення 19.11.2025.