Справа № 484/5783/25
Провадження № 2-о/484/189/25
19 листопада 2025 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Маржиної Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ткаченко К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Первомайський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті, -
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сікорського М.М. звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Краматорська Донецької області, Україна, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Краснодар, Краснодарський край, російська федерація, обґрунтовуючи вимоги заяви тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території російської федерації, Краснодарський край, м. Краснодар, про що 14.06.2023 року 92300031 Відділом запису актів цивільного стану Красноармійського району управління запису актів цивільного стану Краснодарського краю складений актовий запис про смерть № 170239230003100655004. ОСОБА_2 на час смерті мала громадянство України, що підтверджується паспортом громадянина України. ОСОБА_2 виїхала до території рф у лютому 2023 році, де проживала у доньки (сестри Заявника) ОСОБА_3 . Саме донька поховала матір та в 2025 році встановила їй пам'ятник. Перебуваючи на території агресора, ОСОБА_2 набула громадянство рф для отримання соціальних виплат, при цьому від громадянства України вона не відмовлялась. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме на квартиру по АДРЕСА_1 , проте нотаріусом йому було відмовлено в оформленні спадщини, у зв'язку з ненаданням відповідного державного зразку свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , тому він вимушений звернутися до суду із вказаною заявою.
Ухвалою суду від 22.10.2025 року у справі відкрито провадження, вирішено розглядати справу в порядку окремого провадження та призначено справу до розгляду на 19.11.2025 року, 09:30 годину.
Заявник в судове засідання не з'явився, проте від його представника ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд даної справи за його відсутності та відсутності заявника, вимоги заяви просив задовольнити та встановити зазначений факт.
Представник заінтересованої особи - Первомайського відділу ДРАЦС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, проте від начальника відділу Обертун О.В. на адресу суду надійшла заява про розгляд даної справи за відсутності представника відділу, проти вимог заяви не заперечувала, при цьому, звернула увагу, що в прохальній частині заяви заявник не зазначив усіх даних, необхідних для державної реєстрації смерті та складання відповідного актового запису.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги заяви законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з п.4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території російської федерації, Краснодарський край, м. Краснодар, про що 14.06.2023 року 92300031 Відділом запису актів цивільного стану Красноармійського району управління запису актів цивільного стану Краснодарського краю складений актовий запис про смерть № 170239230003100655004 (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ) /а.с.9/.
Зазначене підтверджується свідоцтвом про смерть, перекладеним з російської на українську мову, а також лікарським свідоцтвом про смерть /а.с.10, 11/.
ОСОБА_2 , уродженка м. Краматорська Донецької області, Україна, на час смерті мала громадянство України, що підтверджується паспортом громадянина України з безконтактним електронним носієм запис № НОМЕР_3 , документ № НОМЕР_4 , орган, що видав: 1443, дата видачі: 19.10.2020 року, РНОКПП: НОМЕР_1 , з визначеним місцем проживання: АДРЕСА_1 /а.с.15, 16/.
ОСОБА_2 є матір'ю заявника ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 29.04.1962 року Краматорським бюро ЗАГС Донецької області, актовий запис № 408 від 29.04.1962 року. Місце народження - м. Краматорськ, Донецька область. Батьками заявника зазначено: ОСОБА_5 та ОСОБА_2 /а.с.8/.
За життя ОСОБА_2 отримала квартиру АДРЕСА_2 , на підставі довідки про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі, виданого ЖБК «Космос 2» від 20.04.1992 року. Право власності на вказану квартиру зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 09.03.2021 року /а.с.18, 19, 20, 21, 22/.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме на квартиру по АДРЕСА_1 , спадкоємцем якої є заявник, проте нотаріусом йому було відмовлено в оформленні спадщини, у зв'язку з ненаданням відповідного державного зразку свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .
Частинами 3, 4 статті 49 ЦК України встановлено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану, орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Згідно роз'яснень, які викладені у пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Відповідно п. 1 Розділу 5 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (діалі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до ч. 4, 7 глави 1 розділу II вищевказаних Правил, у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; державна реєстрація повинна проводитись в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; з проханням про державну реєстрацію звернулась недієздатна особа або особа, яка немає необхідних для цього повноважень.
Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Однак факт смерті вже зареєстрований іноземним органом реєстрації, що підтверджено належним доказом.
Відповідно ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» у редакції від 23.12.2022, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
На час дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, ст. 13 даної Конвенції було передбачено, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за встановленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Крім того, документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних сторін доказовою силою офіційних документів.
23.12.2022 року набрав чинності Закон України від 01.12.2022 №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993». Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з Російською Федерацією та республікою Білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України'2-2.01.1993 та Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28.03.1997 та вихід України з Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997.
Таким чином, дія Конвенції від 22.01.1993р. та Протоколу від 28.03.1997р. зупинена з 27.12.22 р.
Відповідно до статті 72 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, зупинення дії договору відповідно до його положень або відповідно до цієї Конвенції звільняє учасників, у взаємовідносинах яких зупиняється дія договору, від зобов'язання виконувати договір у своїх взаємовідносинах протягом періоду зупинення.
24 лютого 2022 року у відповідь на акт збройної агресії рф проти України, вторгнення російських військ задля знищення Української держави, захоплення силою української території та встановлення окупаційного контролю Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з рф без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.
В подальшому, Міністерство закордонних справ України повідомило про припинення виконання своїх функцій Посольством України в Москві та консульських установ України на території рф.
Таким чином, зважаючи на припинення дипломатичних відносин та закриття всіх консульських установ, зазначена консульська дія з реєстрації смерті громадян України, померлих за кордоном, не може бути вчинена Посольством України в рф.
Відповідно до ч.9, 10 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права)
Враховуючи той факт, що заявниця позбавлена юридичної можливості засвідчити в Україні факт смерті в позасудовий спосіб внаслідок обставин, що не залежали від неї, а також те, що особисті немайнові та майнові права заявника перебувають у стані правової невизначеності, позбавлена прав, які з цим пов'язані, а отже, потребує гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами державного захисту.
Пункт 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачає можливість встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
За таких обставин, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою, обставини, наведені нею, знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, є передбачені законом підстави для задоволення заявлених вимог заяви.
Керуючись ст.ст. 247, 258, 265, 293, 316, 317, 319, 430 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Первомайський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті, - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянки України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стать жіноча, уродженки м. Краматорська Донецької області, Україна, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації в м. Краснодар, Краснодарський край.
Роз'яснити заявнику, що рішення суду про встановлення фактів, які підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими орган.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 .
Заінтересована особа: Первомайський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 33201223, адреса: вул. Грушевського, 1, м .Первомайськ, Миколаївська область, 55213.
Повний текст судового рішення виготовлено 19 листопада 2025 року.