Справа № 461/9314/25
Провадження № 2-н/461/883/25
про відмову у видачі судового наказу
18.11.2025 року місто Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., розглянувши заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 боргу за послуги з постачання теплової енергії,
встановив:
I. Фактичні обставини справи, суть заяви та дані про особу, яка її заявила, суть питання, яке вирішується судом
Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» звернулось із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 боргу за послуги з постачання теплової енергії.
Згідно ч. 5 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Згідно відповідей з Єдиного державного демографічного реєстру №2017200, 2017343 та2017412 від 18.11.2025, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається зі змісту вищезгаданої відповіді №2017412 від 18.11.2025, боржник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітньою.
Таким чином, інформація надана суду дає підстави для відмови у видачі судового наказу.
II. Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу
У відповідності із вимогами ч. 1 ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно ч. 2 ст. 33 ЦК України, неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 59 ЦПК України, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Враховуючи викладене, оскільки представник заявника звернувся до суду із заявою про солідарне стягнення з боржників заборгованості, проте один з боржників є малолітньою особою, тобто на час розгляду справи не має повної цивільної дієздатності у розумінні статей 30-34 ЦК України, а тому не може бути боржником по цій справі, та враховуючи також, що безспірні вимоги заявника у наказному провадженні, - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорених цивільно-правових відносин, на підставі чого, суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу заявнику слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 165, 258, 260 ЦПК України,
постановив:
У задоволенні заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 боргу за послуги з постачання теплової енергії відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 18 листопада 2025 року.
Суддя В.В. Стрельбицький