Дата документу 21.10.2025
Справа № 334/3759/25
Провадження № 2/334/2399/25
21 жовтня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Добрєва М.В.,
за участі секретаря - Лук'янченко Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати за послуги з постачання теплової енергії,
12 травня 2025 року Концерн «МТМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 28.02.2025 на загальну суму 86731,1 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Позивача.
02 жовтня 2021 року на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії. Вказаний договір є публічним договором приєднання та вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаного договору будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, а також співвласників в інших будівлях, приміщення в яких є самостійними об'єктами нерухомого майна у відповідності до ч. 8 ст. 14 Закону, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності належать нежитлове приміщення 2 за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до вищенаведеного, станом на 01 листопада 2021 року типовий індивідуальний договір № 71202431 про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Договір) за адресою: АДРЕСА_1 нежитлове приміщення 2, між позивачем та відповілачами з 01 листопада 2021 року є укладеним. Житловий будинок АДРЕСА_2 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії. Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії Відповідачу за період з 01.11.2021 - 28.02.2025 рр. на загальну суму 86731,1грн. грн., що підтверджується розрахунком суми грошової заборгованості. Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення відповідачів підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м.Запоріжжі (відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР), знаходженням нежитлового приміщення Відповідачів у багатоквартирному житловому будинку. Позивачем були сформовані та надані Відповідачу рахунки на оплату спожитої послуги. Відповідачі за період з 01.11.2021 - 28.02.2025 рр. не виконали свої обов'язки по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії згідно умов Договору, у зв'язку з чим за у Відповідачів виникла грошова заборгованість у розмірі 86731,1 грн., тому позивач просить суд стягнути з відповідачів суму заборгованості з оплати за послуги з постачання теплової енергії за вказаний період в сумі 86731,1 та стягнути судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.
У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Корсік Я.І. надав пояснення та просив суд відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт та обсяг наданої послуги.
Представник позивача Науменко М.В. в судовому засідання просив задовольнити позов, підтримав обставини, викладені у ньому, а також зазначив, що через відсутність відповідного рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту опублікування 02.10.2021 позивачем на офіційному веб-сайті позивача Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, з 01.11.2021 між сторонами індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 71202431 є укладеним. Розподіл теплової енергії між окремими житловими та нежитловими приміщеннями виконувався пропорційно до їх площі. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається. Вказане приміщення не підпадає під термін неопалювальне приміщення.
Відповідно до Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.2019 року врегульовано процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.
Для вирішення питання відключення будинку, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП, власник подає до органу місцевого самоврядування відповідну заяву.
Орган місцевого самоврядування відповідно до законодавства розглядає подані документи за наявності затвердженої ним схеми теплопостачання відповідного населеного пункту.
Заява про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП передається на розгляд Комісії. (п.4,5 розділу ІІ Порядку ).
Комісія приймає рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП та надає пропозиції щодо типу системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), яку можна встановити в будівлі після відключення.
Для відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, власник (співвласники) забезпечує розроблення проєкту відключення будівлі від ЦО та/або ГВП, який має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил, і проєкту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил.
Відповідно до п.10 розділу ІІ Порядку відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється виконавцем відповідної комунальної послуги, або оператором зовнішніх інженерних мереж, якщо він не є виконавцем комунальної послуги, або залученим власником (співвласниками) суб'єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, з обов'язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, в присутності виконавця відповідної комунальної послуги після отримання рішення органу місцевого самоврядування, що дозволяє відключення такої будівлі.
Після виконання робіт із відключення будівлі від ЦО та/або ГВП складається акт про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від зовнішніх інженерних мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання)/постачання гарячої води.
Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника (співвласників) про перегляд умов або розірвання договору про надання відповідної комунальної послуги.
Таким чином, для звільнення від оплати за житлово-комунальні послуги споживач повинен не лише не мати відповідного договору та фактично не користуватися послугами, а відмовитися в установленому порядку від їх отримання.
Матеріали справи не містять доказів, які б засвідчували факт відключення нежитлового приміщення відповідачів від мереж центрального теплопостачання та ненадання послуг з постачання тепла.
Встановлено, що відповідачами не надано акту про відключення приміщення від мереж централізованого опалення, який подається на затвердження відповідної комісії, відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення приміщення від мереж центрального теплопостачання та ненадання послуг з централізованого опалення.
Лише перелічені документи, а не акт про обстеження системи опалення та ГВП на предмет звіряння вихідних даних наданого розрахунку теплового навантаження на опалення, можуть свідчити про ненадання до приміщення відповідача послуг з централізованого опалення.
Належні, допустимі докази відключення приміщення від мереж центрального опалення у відповідності до встановленої процедури стороною відповідачів не надано, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію.
Відповідно до визначення наведеного в Методиці опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.
Частиною 1 статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від системи централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Враховуючи знаходження приміщення відповідача в багатоквартирному будинку та відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення вказані приміщення є опалювальними.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення за вищевказаною адресою та користувалися послугами позивача.
Відповідно пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахункового відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.
Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду. Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.
Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги. У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг. Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та(у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Розподіл теплової енергії у будівлі/будинку здійснюється у відповідності до пунктів 5,6 Розділу ІІІ Методики.
Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулами 13,14.
Згідно пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 34 Договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до пункту 38 Договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.
Статтею 322 Цивільного кодексу України встановлено тягар утримання майна, а саме, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, Концерн «Міські теплові мережі у період з 01.11.2021 по 28.02.2025 надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії в нежитлове приміщення № 2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто відповідачі не виконали свої обов'язки згідно Договору по оплаті за надану послугу з постачання теплової енергії, у зв'язку з чим за Відповідачами виникла грошова заборгованість.
Доводи представника відповідача щодо неотримання послуги з постачання теплової енергії на приміщення в ході судового розгляду спростовані та не знайшли свого об'єктивного підтвердження.
На підставі наявних у справі доказів, суд прийшов до переконання про можливість задоволення позову у повному обсязі.
Судові витрати підлягають стягненню у сумі 2422,40 грн з відповідача
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Керуючись статтями 10 - 13, 76 - 81, 89, 141, 193, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати за послуги з постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії в сумі 86 731,10 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у сумі 2 422, 40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Суддя: Добрєв М. В.