Справа №305/1605/25
Провадження по справі 2/305/568/25
19.11.2025. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Марусяк М.О.
секретаря судового засідання Шемоти М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" представником якого є Чехун Юлії Віталіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" представником якого є Чехун Юлії Віталіївни, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що 18.04.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , укладено Кредитний договір (оферти) №15.04.2024-100001243. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 4000 гривень, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 18.04.2024, строком на 62 дні. Відповідно до заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору №15.04.2024-100001243 від 18.04.2024 позичальнику надається Кредит на таких умовах: 1.Дата надання/видачі кредиту - 18.04.2024; 2.Сума Кредиту: 4000 гривень. 3.Строк, на який надається Кредит - 62 днів з дати його надання. 4.Дата повернення (виплати) кредиту - 18/06/2024; 5. Первинний період користування кредитом - 31 днів з дня надання кредиту. Відповідно до п.4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_3. Згідно п. 4.3 Договору Днем надання Кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов'язався Використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. ОСОБА_1 , 18.04.2024 електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 4000 гривень, отже акцептовано умови Договору. Відповідно до Договору від 18.04.2024 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 4000 гривень, строком на 62 днів, ОСОБА_1 , 18.04.2024 отримано кредитні кошти у розмірі 4000 гривень. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 , свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 18.06.2024, утворилась заборгованість у розмірі 11580 гривень, що складається з: 4000 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 5580 гривень - нараховані проценти, неустойки в розмірі 2000 гривень, чим порушуються права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр". На підставі наведеного, просили стягнути з ОСОБА_1 на їхню користь заборгованість за Кредитним договором №15.04.2024-100001243 від 18.04.2024 у розмірі 11580 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесять) гривень та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 22.05.2025 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Надано відповідачці п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.
Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.
Відповідачка, ОСОБА_1 , була належним чином повідомленою про наявність ухвали про відкриття провадження по справі від 22.05.2025, оскільки копії ухвали про відкриття провадження по справі, копії позову та долучені до нього документи, направлялися за місцем реєстрації відповідачки, конверти з рекомендованими повідомленнями були повернуті до суду з відміткою уповноваженої особи Укрпошти від 12.07.2025, 22.07.2025, "адресат відсутній за вказаною адресою", водночас, відповідно до роздруківок трекінгу відправлень Укрпошти від 31.05.2025, 23.10.2025, вбачається, відповідачка отримувала повідомлення про розгляд справи у спрощеному порядку. Окрім цього, з огляду на відсутність відомостей про інше місце перебування ОСОБА_1 , Рахівський районний суд 23.06.2025, 21.07.2025, розміщував оголошення на офіційному сайті судової влади, що є також належним повідомленням відповідачки відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, однак відзиву на день судового розгляду справи відповідачка не надала.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідачкою у встановлений законом строк відзив не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.
У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 18.04.2024 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 , укладено Кредитний договір №15.04.2024-100001243, підписаний позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е626, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (офертою), заявою позичальника, відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцептом), підтвердженням укладення кредитного договору.
ОСОБА_1 , під час укладення кредитного договору №15.04.2024-100001243, пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку.
Підписанням договору позичальниця підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України.
Таким чином, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Відповідно до умов кредитного договору, сума кредиту: 4000 гривень, строк, на який надається кредит - 62 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 18/06/2024.
Видача відповідачці кредитних коштів в сумі 4000 гривень на рахунок, підтверджується LIQPAY квитанцією ID платежу 24516559256, відповідно до якої було успішно перераховано кошти на платіжну картку НОМЕР_1 , за договором №15.04.2024-100001243, що є доказом того, що відповідачка прийняла пропозицію кредитодавця "Споживчий центр".
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №15.04.2024-100001243 від 18.04.2024, заборгованість становить 11580 гривень та складається із основного боргу в сумі 4000 гривень, заборгованості по процентах в сумі 5580 гривень, неустойка у сумі 2000 гривень, нарахованих за період із 18.04.2024 по 18.06.2024.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 провадження №61-7203 св 20 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Зазначений вище договір, який укладений був з відповідачкою включає всі істотні умови для відповідного виду договору та він підписаний сторонами, шляхом підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що відповідає статті 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" та ст.639 ЦК України.
Відповідно до ст.ст.526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.
Вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України передбачають обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.83 ч.3 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову.
Враховуючи наведене, позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів відповідачкою, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржниця взяла на себе зобов'язання повернення кредиту, які вона не виконала, тобто відповідачкою не виконано умови укладено кредитного договору та не повернуто позивачеві отримані кредитні кошти, а також не сплачено проценти за користування ними, чим порушено права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідачкою жодних доказів на протилежне не представлено, відзив на позов неподано.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк.
Позивач надав обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання відповідачкою умов договору, а відповідачка жодних доказів відсутності у неї заборгованості перед позивачем не надала, суд вважає, що позов у частині стягнення 4000 гривень суми основного боргу та 5580 гривень заборгованості по процентах підлягає до задоволення.
Водночас, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, стягнення неустойки за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
З огляду на викладене, суд відмовляє у стягненні 2000 гривень неустойки, оскільки в Україні з 24.02.2022 по цей час діє воєнний стан на всій території, отже відповідачка звільнена від сплати неустойки за прострочення зобов'язання.
Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Виходячи знаведеного, враховуючи положення ст.ст.133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв'язку із розглядом справи в суді позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 гривні, суд стягує з відповідачки на користь позивача 2005 гривень 90 копійок, судових витрат на оплату судового збору, що пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за Кредитним договором №15.04.2024-100001243, від 18.04.2024 у розмірі 9580 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесять) гривень, яка складається з: 4000 (чотирьох тисяч) гривень - основного боргу; 5580 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесять) гривень - проценти.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 2000 (двох тисяч) гривень неустойки - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судові витрати, судовий збір, в сумі 2005 (дві тисячі п'ять) гривень 90 копійок.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ:37356833.
Відповідачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Головуюча: М.О. Марусяк