29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"12" листопада 2025 р. Справа № 924/731/25
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кучеревич М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Фермерського господарства "Магія рослин", с. Білгородка Шепетівського району Хмельницької області
до Ізяславської міської ради, м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області
про визнання права власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю
Представники сторін:
від позивача: Тарасюк О.А. - згідно статуту та довіреності вих.№18 від 08.09.2025;
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
18.07.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Фермерського господарства "Магія рослин", с.Білгородка Шепетівського району Хмельницької області до Ізяславської міської ради, м.Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області згідно якої позивач просить визнати право власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю - цех з переробки рослинної сировини, що складається з: 1. Приміщення приймання сировини 49,3 кв.м; 2. Приміщення для миючих засобів і інвентаря 4,0 кв.м; 3. Приміщення для зберігання сировини 37,2 кв.м; 4. Кімната відпочинку 14,5 кв.м; 5. Коридор 13,0 кв.м; 6. Роздягальня 8,4 кв.м; 7. Вбиральня 1,6 кв.м; 8. Душева 1,0 кв.м; 9. Пральня 1.7 кв.м; 10. Приміщення попередньої обробки 19,6 кв.м; 11. Приміщення переробки 34.7 кв.м; 12. Приміщення для інвентаря та миючих засобів 6,1 кв.м; 13. Електрощитова 2,9 кв.м; 14. Упаковочна 38,2 кв.м; 15. Приміщення для зберігання готової продукції 37.4 кв.м; 16. Приміщення для відвантаження готової продукції 21,6 кв.м; 17.Приміщення для зберігання сухих трав 34,2 кв.м; 18. Приміщення для сушіння трав 93,7 кв.м, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6822180700:0:010:0015 та знаходиться за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, с.Білогородка, вул. Андрія Ткачука, будинок 10-Б.
Ухвалою суду від 23.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/731/25 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 30.09.2025 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою, відповідно до ст.185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позивач - Фермерське господарство "Магія рослин", с.Білгородка Шепетівського району Хмельницької області наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що відповідно до ст.392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вказує, що неможливість внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності, через відмову Державної інспекції архітектури та містобудування України у внесені відомостей в систему, відмова Сектору містобудування та архітектури Ізяславської міської ради у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, у зв'язку з відсутністю містобудівної документації на населений пункт, свідчать про наявність спору про право позивача, що й стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Позивач вживав заходів для введення об'єкта в експлуатацію, проте зіткнувся з перешкодами, зумовленими відсутністю містобудівної документації. У відповіді на адвокатський запит Ізяславська міська рада (лист №39/03-14 від 23.01.2025) повідомила, що генеральний план населеного пункту, план зонування території та детальний план території села Білогородка не розроблялися. Відсутність містобудівної документації також підтверджується Рішенням Сектору містобудування та архітектури Ізяславської міської ради №01/2025 від 15.01.2025 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень.
Зазначає, що згідно з Висновком експерта № 14-165/24 цех з переробки рослинної сировини, розташований за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, с.Білогородка, вул.Андрія Ткачука,10-Б, відповідає архітектурно-будівельним (ДБН), санітарним та протипожежним нормам. Експерт у своєму висновку зазначає, що будівля "підлягає здачі в експлуатацію з подальшим використанням за призначенням" та "пошкоджень і деформацій не має". Крім того, фізичний знос конструктивних елементів будівлі визначено на рівні 20%, що свідчить про її добрий технічний стан.
Будівля цеху з переробки рослинної сировини є безпечною для експлуатації та не створює загрози життю та здоров'ю людей. Це є ключовим фактором для прийняття рішення про визнання права власності, оскільки стаття 376 Цивільного кодексу України вимагає щоб самочинне будівництво не створювало такої загрози. Експерт підтвердив, що будівля відповідає всім необхідним нормам і правилам. При цьому, здійснена реконструкція з самочинною добудовою не порушує права та законні інтереси інших осіб, оскільки здійснена виключно на земельній ділянці з кадастровим номером 6822180700:01:010:0015, яка належить позивачу на праві власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 388905857 від 30.07.2024. Межі вказаної земельної ділянки є видимими в натурі на місцевості, спору щодо їх розміру із сусідніми землекористувачами немає, реконструйована будівля не перешкоджає доступу до сусідніх земельних ділянок, забезпечуючи належний прохід та проїзд.
За таких обставин, коли об'єкт збудовано без належних дозвільних документів і введення його в експлуатацію у звичайному порядку є неможливим, єдиним правовим механізмом захисту права власності позивача є звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво на підставі статті 376 Цивільного кодексу України. Саме тому позивач звернувся з даним позовом до суду з позовною заявою про визнання права власності.
У додаткових поясненнях вказав, що належним відповідачем у справі про визнання права власності на самочинне будівництво є той орган, який має повноваження вирішувати питання щодо такого будівництва. Однак, у даному випадку саме Ізяславська міська рада своєю бездіяльністю створила неможливість для позивача звернутися до іншого компетентного органу. Наведене свідчить про те, що фактично лише Ізяславська міська рада порушила права позивача, а тому саме до неї заявлено позов. Саме наявність містобудівної документації на населений пункт є передумовою для звернення до будь-якого іншого органу, зокрема ДІАМ. Відповідач не виконав свого прямого обов'язку щодо розробки цієї документації, що унеможливило отримання позивачем дозволу на будівництво та легалізацію в адміністративному порядку.
Відповідач помилково стверджує, що ДІАМ є єдиним компетентним органом, оскільки позивач не міг звернутися до ДІАМ з питанням про легалізацію, оскільки ця процедура вимагає наявності містобудівних умов та обмежень, яких не існує з вини відповідача. Таким чином, саме відповідач, як орган місцевого самоврядування, став стороною, яка оспорює або не визнає право позивача на забудову, що робить його належним відповідачем у даній справі.
Відповідач - Ізяславська міська рада, м.Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області проти позову заперечує. Посилається на те, що станом на дату звернення позивача до Сектору містобудування та архітектури Ізяславської міської ради (13.01.2025) щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером 6822180700:01:010:0015, а також станом на момент подання позивачем до Державної інспекції архітектури та містобудування України повідомлення про початок будівельних робіт (19.02.2025) на вищевказаній земельній ділянці вже знаходився завершений об'єкт самочинного будівництва. Відтак, твердження позивача, що саме через неможливість отримання містобудівної документації (зокрема, містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки) ним було здійснено самочинне будівництво, є безпідставними. За таких обставин відмова сектору містобудування та архітектури Ізяславської міської ради у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не має вирішального значення у цій справі і не може вважатися обґрунтованою підставою здійснення позивачем будівництва без дотримання вимог законодавства у сфері будівництва.
Зазначає, що позивач, маючи намір здійснити реконструкцію належного йому об'єкту нерухомого майна, не був позбавлений права виготовити у встановленому законом порядку за власний рахунок детальний план території (вид містобудівної документації на місцевому рівні) щодо земельної ділянки, яка перебуває у нього на праві власності, з метою дотримання під час проектування та здійснення будівництва вимог чинного законодавства.
Інформація щодо внесення відповідних відомостей до Реєстру будівельної діяльності щодо об'єкту, що є предметом позову, відсутня в доданих до позовної заяви матеріалах. Відтак, на момент звернення позивача до суду факт здійснення ним самочинного будівництва на належній йому земельній ділянці відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю не встановлений, і позивач не поніс жодної відповідальності за проведення будівельних робіт без дозвільних документів.
Вказує, що виготовлений КП "Шепетівське РБТІ" технічний паспорт від 16.10.2024 на цех з переробки рослинної сировини, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, с. Білогородка, вул. Андрія Ткачука, 10-Б, не містить ідентифікатора об'єкта нерухомого майна та реєстраційного номера в Реєстрі будівельної діяльності, що не відповідає пункту 11 Порядку. Тобто зазначений технічний паспорт не зареєстрований в ЄДЕССБ, що підтверджується також протоколом перевірки, що міститься у Витязі з Реєстру будівельної діяльності від 04.06.2025.
Звертає увагу, що позивач здійснив самочинне будівництво до подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Вказує, що визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, який не прийнятий до експлуатації, за відсутності відомостей про його відповідність вимогам державних будівельних норм, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.
Акцентує, що в обґрунтуваннях Висновку № 14-165/24 від 02.04.2025 експертом не зазначено чи дотримано позивачем при проведенні реконструкції належної йому будівлі вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 №173, зокрема, щодо відокремлення об'єкта будівництва від житлової забудови санітарно-захисними зонами, та не враховано, що функціональне призначення об'єкта самочинного будівництва не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки з кадастровим номером 6822180700:01:010:0015, яка віднесена до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення: для роздрібної торгівлі та комерційних послуг.
Виходячи з положень додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 №1051 цех з переробки рослинної сировини може бути розміщений на земельній ділянці з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком.
Крім того, на геодезичному плані розташування будівлі цеху з переробки рослинної сировини, що міститься у складі висновку № 14-165/24 від 02.04.2025, не вказано про наявність суміжних землевласників чи землекористувачів.
Земельна ділянка з кадастровим номером 6822180700:01:010:0015, на якій знаходиться цех з переробки рослинної сировини, розміщена в межах населеного пункту с. Білогородка, в зоні житлової та громадської забудови, безпосередньо межує та знаходиться на незначній відстані: з присадибними земельними ділянками з кадастровими номерами 6822180700:01:010:0038, 6822180700:01:010:0014; земельними ділянками комерційного призначення з кадастровими номерами 6822180700:01:010:0006, 6822180700:01:010:0007, належними на праві власності фізичним особам. Поряд із вказаною земельною ділянкою на відстані близько 75 м знаходиться територія закладу освіти.
Вважає, що експерт неповно та необ'єктивно дослідив обставини відповідності самочинного будівництва вимогам архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил. Відтак, висновок експерта № 14-165/24 від 02.04.2025 викликає сумніви у його достовірності та допустимості.
Зазначає, що позивачем не доведено будь-якими належними доказами відповідність об'єкта самочинного будівництва екологічним вимогам. Адже, зазначене питання не було предметом дослідження при проведенні інженерно-технічної експертизи експертом Кутею В.П.
Ізяславська міська рада не утворила органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до 18 березня 2020, Сектор містобудування та архітектури Ізяславської міської ради не наділений наглядовими та контрольними повноваженнями у сфері будівництва. Відтак, повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів, здійснює Державна інспекція архітектури та містобудування.
Ізяславська міська рада не уповноважена здійснювати в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, а також не має повноважень вирішувати питання прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію, тобто не є компетентним органом у справі про визнання права власності на самочинне будівництво, а таким органом є Державна інспекція архітектури та містобудування.
Тому, Ізяславська міська рада є неналежним відповідачем у цій справі. Належним відповідачем у цій справі є Державна інспекція архітектури та містобудування України.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
Позивач, Фермерське господарство "Магія рослин", с.Білгородка Шепетівського району Хмельницької області є фермерським господарством у розумінні Закону України "Про фермерське господарство", що підтверджується його Статутом та Випискою з ЄДР. Господарство здійснює свою діяльність відповідно до положень Статуту, Закону України "Про фермерське господарство" та інших актів законодавства України, що регулюють діяльність юридичних осіб. ФГ "Магія рослин" було створено шляхом зміни назви ФГ "Оксана".
Згідно статуту Фермерського господарства "Магія рослин", затвердженого протоколом №6 загальних зборів від 20.07.2024, складений капітал господарства становить:
- нежитлова будівля, перукарня з вбудованим магазином за адресою об'єкта Хмельницька область, Шепетівський район, с.Білогородка, вул. Андрія Ткачука, будинок 10-Б, загальною площею 221,6кв.м., право власності на яка підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 07.08.2024 №390034057;
- земельна ділянка площею 0,0565га, кадастровий номер 6822180700:01:010:0015 за адресою Хмельницька область, Шепетівський район, с. Білогородка, вул. Андрія Ткачука, 10, із категорією земель: Землі житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням: для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, право власності на яку підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 30.07.2024 №388905857, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.06.2025 №НВ-9968673362025.
Відповідно до протоколу №6 загальних зборів членів ФГ "Оксана" від 20.07.2024 затверджено рішення про реконструкцію та добудову нежитлового приміщення фермерського господарства по вул.Ткачука Андрія, 10-Б.
Рішенням Сектору містобудування та архітектури Ізяславської міської ради від 15.01.2025 фермерському господарству "Магія рослин" відмовлено у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером 6822180700:01:010:0015 на підставі ч.4 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з приміткою - відсутня містобудівна документація на населений пункт. Зазначене рішення сектору містобудування та архітектури Ізяславської міської ради у встановленому законом порядку не оскаржувалось позивачем.
У відповідь на адвокатський запит, щодо надання інформації про те, чи вготовлялась містобудівна документація, а саме генеральний план населеного пункту, план зонування території та детальний план території села Білогородка, Шепетівського району Хмельницької області, Ізяславська міська рада у листі від 23.01.2025 №39/03-14 повідомила, що вищевказана містобудівна документація по населеному пункту Білогородка не розроблялась і надати копії витребуваних документів є неможливим.
Для дотримання процедури отримання дозвільної документації для початку реконструкції приміщення нежитлової будівлі, перукарні з вбудованим магазином в цех крафтового виробництва по переробці, сушіння фруктів, ягід та лікарських рослин по вул. Ткачука Андрія, 10-Б в с.Білогородка, Шепетівського району, Хмельницької області, позивач, через ЦНАП Ізяславської міської ради подав до Державної інспекції архітектури та містобудування України повідомлення про початок будівельних робіт СС1, на що у відповідь на подані документи отримав Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про звернення до ЦНАП Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: САО1:1454-7531-0158-0009, дата подачі: 19.02.2025.
Як вбачається із вказаного витягу, позивачу відмовлено у внесені відомостей в систему, інформація що унеможливлює внесення обов'язкових відомостей до системи:
D007468. Перевірка статусу реєстрації містобудівних умов та обмежень забудов земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження не зареєстровано. Зверніться до уповноваженого органу містобудування та архітектури для зміни статусу документу.
D007475. Проєктна документація, розробка якої почалась після 01.08.2021 підлягає обов'язковій реєстрації в ЄДЕССБ. Зверніться до проєктувальника для отримання реєстраційного номера. Після отримання реєстраційного номера, затвердіть проєкт, скориставшись АРМ Замовника/Заявника ЄДЕССБ.
Позивач здійснив самочинну добудову, а саме реконструкцію нерухомого майна нежитлової будівлі (перукарні з вбудованим магазином) добудувавши до нього цех з переробки рослинної сировини, що складається з: 1. Приміщення приймання сировини 49,3 кв.м; 2. Приміщення для миючих засобів і інвентаря 4,0 кв.м; 3. Приміщення для зберігання сировини 37,2 кв.м; 4. Кімната відпочинку 14,5 кв.м; 5. Коридор 13,0 кв.м; 6. Роздягальня 8,4 кв.м; 7. Вбиральня 1,6 кв.м; 8. Душева 1,0 кв.м; 9. Пральня 1.7 кв.м; 10. Приміщення попередньої обробки 19,6 кв.м; 11. Приміщення переробки 34.7 кв.м; 12. Приміщення для інвентаря та миючих засобів 6,1 кв.м; 13. Електрощитова 2,9 кв.м; 14. Упаковочна 38,2 кв.м; 15. Приміщення для зберігання готової продукції 37.4 кв.м; 16. Приміщення для відвантаження готової продукції 21,6 кв.м; 17. Приміщення для зберігання сухих трав 34,2 кв.м; 18. Приміщення для сушіння трав 93,7 кв.м, за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, с. Білогородка, вул. Андрія Ткачука, будинок 10-Б.
Вказані будівлі розміщені на належній йому земельній ділянці з кадастровим номером 682218070:01:010:0015, розташованою за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, с.Білогородка, вул. Андрія Ткачука, 10. Право власності на зазначену земельну ділянку площею 0,0565га підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав №388905857 від 30.07.2024. Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 26.06.2025 №НВ-9968673362025 цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення - роздрібна торгівля та комерційні послуги, що відповідає функціональному призначенню об'єкта нерухомості.
На замовлення позивача виготовлено технічний паспорт на цех з переробки рослинної сировини, станом на 16.10.2024, розроблений КП "Шепетівське районне бюро технічної інвентаризації".
Після закінчення реконструкції, на адресу Державної інспекції архітектури та містобудування України було направлено декларацію про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1) за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, с.Білогородка, вул. Ткачука Андрія, 10-Б.
У листі до позивача ДІАМ зазначив: "Відповідно до пункту 31 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, встановлено, що документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів подаються за вибором замовника до відповідного органу державного-архітектурного контролю:
в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.
у паперовій формі або поштовим відправленням з описом вкладення через центри надання адміністративних послуг.
Під час прийняття документів у замовників адміністратори центрів надання адміністративних послуг через Портал Дія або електронний кабінет користувача створюють заявку з накладанням електронного підпису, завантажують до кабінету шляхом сканування документи, що поданні заявником, та надсилають до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
З огляду на зазначене, ДІАМ повертає надіслані Вами документи з метою їх подальшої подачі через центри надання адміністративних послуг або через Портал Дія (https:diia.gov.ua)".
04.06.2025 позивач, через ЦНАП Ізяславської міської ради подав до Державної інспекції архітектури та містобудування України декларацію про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1) за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, с.Білогородка, вул. Ткачука Андрія, 10-Б.
Згідно Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про звернення до ЦНАП Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер СА01:7519-2538-0592-6315 дата подачі: 04.06.2025, відмовлено у внесені відомостей в систему. Як вбачається із вказаного витягу, позивачу відмовлено у внесені відомостей в систему, серед іншого, унеможливлює внесення обов'язкових відомостей до системи: D007469. Перевірка статусу реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт. Повідомлення про початок будівельних робіт не зареєстровано. Зверніться до органу державного архітектурно-будівельного контролю для зміни статусу.
В якості доказу відсутності істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об'єкті нерухомості позивачем надано суду висновок №14-165/24 за результатами проведення інженерно-технічної експертизи судовим експертом Кутя В.П.
Згідно з Висновком експерта № 14-165/24 будівля цеху з переробки рослинної сировини, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, с.Білогородка, вул. Андрія Ткачука, 10-Б, відповідає архітектурно-будівельним (ДБН), санітарним та протипожежним нормам, готова для експлуатації за основним призначенням.
Конструктивні елементи будівлі цеху з переробки рослинної сировини пошкоджень і деформацій не мають. Фізичний знос конструктивних елементів будівлі визначено на рівні 20%, що свідчить про її добрий технічний стан.
За таких обставин, коли об'єкт збудовано без належних дозвільних документів і введення його в експлуатацію у звичайному порядку є неможливим, єдиним правовим механізмом захисту права власності позивач обрав звернення до суду з позовом до Ізяславської міської ради, м.Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області про визнання права власності на самочинне будівництво на підставі статті 376 Цивільного кодексу України.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
В розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути особи, зазначені у ст. 4 ГПК України (стаття 45 ГПК України).
Тлумачення статті 48 ГПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Відповідно до частин першої та другої ст.48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі №200/8461/15-ц).
З урахуванням вказаного визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів.
Частиною другою статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.
Аналогічні положення встановлені в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №671 "Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю" (зі змінами), відповідно до якого у разі, коли сільські, селищні, міські ради не утворили органи державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до 18 березня 2020, повноваження таких органів здійснює Державна інспекція архітектури та містобудування (далі - ДІАМ).
Судом враховується, що Ізяславська міська рада не утворила органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до 18 березня 2020, Сектор містобудування та архітектури Ізяславської міської ради не наділений наглядовими та контрольними повноваженнями у сфері будівництва. Відтак, повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів, здійснює ДІАМ.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 №1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду" утворено ДІАМ, затверджено Положення про ДІАМ.
Пунктом 1 Положення про ДІАМ визначено, що ДІАМ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно з пунктом 3 Положення про ДІАМ основним завданням ДІАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: підготовка та внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, архітекторами та іншими проектувальниками, підрядниками, експертами, експертними організаціями та відповідальними виконавцями робіт, інженерами-консультантами, власниками будівель та лінійних споруд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил територіальними органами ДІАМ, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності; ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
ДІАМ відповідно до покладених на неї завдань видає дозволи на виконання будівельних робіт, реєструє повідомлення про внесення змін до них, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта або відмовляє в їх видачі, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію) (підпункти 15-2, 15-3 пункту 4 Положення про ДІАМ).
Підпунктом 11 пункту 6 Положення про ДІАМ передбачено, що ДІАМ для виконання покладених на неї завдань має право проводити претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів.
ДІАМ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення про ДІАМ).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 №960 "Питання Державної інспекції архітектури та містобудування", яка набрала чинності 15 вересня 2021, Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення ДІАМ повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Цією постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 №294 "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України" та інші пов'язані з нею постанови.
Враховуючи викладене, Ізяславська міська рада не уповноважена здійснювати в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, а також не має повноважень вирішувати питання прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію, не є компетентним органом у справі про визнання права власності на самочинне будівництво. Тому Ізяславська міська рада є неналежним відповідачем у цій справі.
Така позиція відповідача у даній справі узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 30 серпня 2023 у справі №307/3457/20, від 08 травня 2024 у справі №126/1663/23.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі І 523/9076/16-ц (провадження І 14-61цс18)).
Судом також враховується, що позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин. (Постанова ВП ВС від 14.12.2021 у справі №344/16879/15-ц, Постанова ВП ВС від 13.07.2022 у справі №645/6151/15-ц)
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.
У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд вважає, що факт відсутності утвореного Ізяслаською міською радою органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ненаділення Сектору містобудування та архітектури Ізяславської міської ради наглядовими та контрольними повноваженнями у сфері будівництва не є доказом оспорювання чи невизнання Ізяслаською міською радою, яка є відповідачем у даній справі, прав власності позивача на самочинне будівництво.
Крім того, на підставі частини третьої статті 376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, яка перебуває у власності особи, за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проєктною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК України) (Постанова Верховного Суду від 08.05.2024 у справі №126/1663/23).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13, ст.74 ГПК України).
Отже, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог. У позові Фермерського господарства "Магія рослин", с. Білгородка Шепетівського району Хмельницької області до Ізяславської міської ради, м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області про визнання права власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю належить відмовити.
Доводи позивача судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються викладеними судом висновками. Неможливість внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності через відмову Державної інспекції архітектури та містобудування України у внесені відомостей в систему, відмова Сектору містобудування та архітектури Ізяславської міської ради у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у зв'язку з відсутністю містобудівної документації на населений пункт, не свідчать про наявність спору про право позивача, яке оспорюється Ізяслаською міською радою.
Судом приймається до уваги, що позивач фактично не мав можливості звернутися до ДІАМ з питанням про легалізацію самочинного будівництва, оскільки ця процедура вимагає наявності містобудівних умов та обмежень, однак, міською радою не можуть здійснюватись повноваження, віднесені законодавством до відання інших органів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 18.11.2025.
Суддя С.І. Крамар