Господарський суд Харківської області
8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3638/24 вх. № 3638/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши матеріали справи за заявоюОСОБА_1
про неплатоспроможність
11.10.2024 до суду надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (вх. №3638/24) в порядку п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 11.10.2024 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/3638/24 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.
Ухвалою суду від 31.10.2024 прийнято заяву до розгляду та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, у зв'язку з не однократною неявкою заявника в судові засідання та неможливістю з'ясування його особи.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2025 ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 у справі №922/3638/24 скасовано. Справу №922/3638/24 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.
19.11.2025 матеріали справи повернулися до Господарського суду Харківської області.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.
Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. Самовідвід - особиста заява судді про усунення себе від участі у розгляді даної справи.
Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
В рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з ч. 1 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Так, приймаючи ухвалу від 01.09.2025, про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, суддею Господарського суду Харківської області Прохоровим С.А. у справі №922/3638/24 вже сформована правова позиція щодо особистої явки боржника у судове засідання або його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності та його можливості брати участь у процедурі, яку суд вважає обов'язковою, оскільки за для уникнення зловживання іншими особами виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи, що суддею Прохоровим С.А.. у справі вже сформована правова позиція, суд вважає, що подальший розгляд заяви у складі судді Прохорова С.А. може викликати як в учасників справи так і в стороннього спостерігача сумнів у неупередженості судді.
Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи, що суд у демократичному суспільстві має викликати довіру і, насамперед, у сторін процесу, а один із чинників, який забезпечує безсторонність суду, полягає у тому, щоб сумніви в безсторонності суду були усунені, з метою уникнення будь-яких можливих сумнівів щодо неупередженості і об'єктивності судді Прохорова С.А. у справі №922/3638/24, суддя Прохоров С.А. доходить висновку про необхідність заявлення самовідводу.
Керуючись ст. ст. 2, Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 20, 30, 31, 35, 38, 39, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити самовідвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи №922/3638/24 за заявою ОСОБА_1 про визнання його неплатоспроможнім.
Передати матеріали справи №922/3638/24 за заявою ОСОБА_1 для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого судді відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.11.2025.
Суддя Прохоров С.А.