8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" листопада 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2485/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатий В.О.
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
розглянувши заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 23727 від 13.10.2025) у справі
за заявою ОСОБА_2
про неплатоспроможність ОСОБА_2
учасники у справі про неплатоспроможність не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_2 призначено арбітражного керуючого Черкасова С.А.; призначено попереднє засідання суду на 06.11.2025.
17.09.2025 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 № 77164.
13.10.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 23727), в якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до боржника в розмірі 20 000,00 євро, що за курсом, встановленим Національним банком України, становить 964 106,00 грн.
В обґрунтування заяви з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 посилається на неналежне виконання боржницею умов розписки від 09.01.2025.
Ухвалою суду від 20.10.2025 призначено заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 23727 від 13.10.2025) до розгляду в попередньому засіданні суду на "06" листопада 2025 р. о(об) 12:20.
Постановлено заявнику - ОСОБА_1 надати суду:
- ОРИГІНАЛИ довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 343282 та пенсійного посвідчення заявника (для огляду в судовому засіданні);
- РОЗБІРЛИВІ та засвідчені належним чином копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 343282 та пенсійного посвідчення заявника, додані до заяви з грошовими вимогами до боржника;
- додаткові докази на підтвердження заявлених вимог (за наявності).
Керуючому реструктуризацією та боржниці до дати проведення судового засідання:
- розглянути заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх.№23727 від 13.10.2025);
- письмово повідомити про результати розгляду ОСОБА_1 та суд;
- надати суду докази повідомлення ОСОБА_1 про результати розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника (вх. № 23727 від 13.10.2025).
04.11.2025 до суду від заявника надійшла заява (вх.№2504) на виконання ухвали суду від 20.10.2025, про долучення до матеріалів справи копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 343282 та пенсійного, копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 343282 та пенсійного посвідчення.
05.11.2025 до суду від керуючого реструктуризацією надійшло повідомлення (вх.№25760) про результати розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 23727 від 13.10.2025).
Зі змісту зазначеного повідомлення вбачається, що грошові вимоги ОСОБА_1 керуючим реструктуризацією не визнаються, з підстав відсутності доказів, що підтверджують фінансову спроможність заявника щодо надання відповідної позики в розмірі 20 000,00 Євро.
Присутній у судовому засіданні 06.11.2025 заявник підтримав заяву з грошовими вимогами в повному обсязі.
Протокольною ухвалою суду від 06.11.2025, повідомлено учасників у справі про відкладення розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 23727 від 13.10.2025) в попередньому засіданні суду на 12 листопада 2025 року о(б) 12:15 год.
Постановлено заявнику - ОСОБА_1 до дати проведення судового засідання надати суду:
- докази джерел походження коштів, наданих ним як фізичною особою у позику за договором позики від 09.01.2025 у розмірі 20 000 тисяч Євро.
- додаткові докази на підтвердження заявлених вимог (за наявності).
11.11.2025 до суду від заявника надійшли заперечення на відмову керуючого реструктуризацією у визнанні грошових вимог (вх.№26226), зокрема з додатками у вигляді доказів джерел походження коштів, наданих ним як фізичною особою у позику за договором позики від 09.01.2025 у розмірі 20 000 тисяч Євро.
Присутній у судовому засіданні заявник підтримав заяву з грошовими вимогами в повному обсязі, з підстав викладених у заявах по суті справи.
Керуючий реструктуризацією в судовому засіданні 12.11.2025 повідомив про результати розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника.
Присутня у судовому засіданні боржниця та її представник повідомили про визнання вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
У судовому засіданні 12.11.2025 оголошено перерву на 12.11.2025 о 15:00.
Після перерви учасники у справі про неплатоспроможність у судове засідання не з'явилися.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 23727 від 13.10.2025), дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення учасників у справі про неплатоспроможність, суд встановив наступне.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_2 призначено арбітражного керуючого Черкасова С.А.; призначено попереднє засідання суду на 06.11.2025.
17.09.2025 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 № 77164.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
13.10.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 23727), в якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до боржника в розмірі 20 000,00 євро, що за курсом, встановленим Національним банком України, становить 964 106,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так у постанові від 01.03.2023 у справі № 902/221/22 Верховний Суд зазначив про те, що під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог суд має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам, поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов'язків суду на цій стадії суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18);
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);
- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).
Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства, що містять правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та порядку розгляду цих заяв судом.
В обґрунтування заяви з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 посилається на неналежне виконання боржницею умов розписки від 09.01.2025.
Зі змісту розписки від 09.01.2025 судом встановлено, що ОСОБА_2 отримала у ОСОБА_1 20 000,00 Євро та зобов'язалась повернути зазначені кошти до 01.02.2025 в повному обсязі.
Заявник стверджує, що ОСОБА_2 в зазначені строки грошові кошти не повернула, чим допустила порушення своїх зобов'язань, що не спростовується боржницею.
На підтвердження походження грошових коштів, наданих у позику, заявником надано копію довідки про доходи №9274 2529 0225 0257 від 07.11.2025, копію довідки про доходи №2017 6419 1500 0028 від 11.11.2025, копію довідки з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суму нарахованого доходу, копію свідоцтва про укладання шлюбу НОМЕР_1 від 30.12.1972, довідку про склад сім'ї.
Надаючи правову кваліфікацію даному спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доказів, які б свідчили про повернення ОСОБА_2 Картавих В.І грошових коштів за розпискою від 09.01.2025 матеріали справи не містять.
Частиною другою 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Так, у заяві ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржниці здійснено розрахунок суми основного боргу за розпискою від 09.01.2025 станом на день звернення з відповідною заявою а саме 10.10.2025 (що підтверджується штампом відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла заява до суду).
Судом встановлено, що станом на 10.10.2025 за курсом Національного банку України 1 Євро складає 48,2053 грн.
Таким чином, сума основного боргу на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника (10.10.2025) за розпискою від 09.01.2025 становить 964 106,00 грн.
У відповідності до ч.1ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника задовольнити; визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника в розмірі 964 106,00 грн. основного боргу (2 черга задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст. ст. 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232-235 ГПК України
Задовольнити заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 23727 від 13.10.2025).
Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника в розмірі 964 106,00 грн. основного боргу (2 черга задоволення вимог кредиторів).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Повну ухвалу складено та підписано 19.11.2025 (враховуючи перебування судді Усатого В.О з 14.11.2025 по 18.11.2025 включно на лікарняному).
Суддя Усатий В.О.