Номер провадження 2/243/198/2025
Номер справи 243/5366/24
Про залишення позовної заяви без розгляду.
18 листопада 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Агеєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Панченко Андрій Вікторович, про визнання договору про поділ спільного майна недійсним, -
ОСОБА_1 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Панченко А.В., про визнання договору про поділ спільного майна недійсним.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та розгляд справи повідомлялася належним чином, на вказану нею електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 причини неявки суду не повідомила та не зверталася до суду з заявою про розгляд справи у її відсутності.
12 серпня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з можливістю використання сторонами по справі власних технічних засобів за допомогою системи «EasyCon».
У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, до суду надала клопотання про витребування доказів, в якому вказала, що просить суд розглянути клопотання про витребування доказів у її відсутності, тому 24 грудня 2024 року підготовче судове засідання проведено у відсутності позивача, витребувано докази та справу призначено до розгляду, з можливістю використання сторонами по справі власних технічних засобів за допомогою системи «EasyCon».
Як вбачається з матеріалів справи кореспонденція, яка направляється на вказану позивачем електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , нею отримується, про що свідчать довідки про отримання електронного листа за електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та його адвокат Білогуров О.В. не з'явилися, про дату, час та розгляд справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, однак надали до суду Відзив на позов.
Третя особа - приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Панченко А.В. в судове засідання не з'явився, однак до суду надав заяву, в якій просив суд розглядати справу у його відсутності та надав суду докази, які були затребувані судом відповідно до ухвали суду від 24.12.2024.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналогічні положення містить також ч. 5 ст. 223 ЦПК України.
Так, в судові засідання, призначені на 11 годину 00 хвилин 27 лютого 2025 року, 14 годину 30 хвилин 18 березня 2025 року, 13 годину 00 хвилин 24 квітня 2025 року, 10 годину 00 хвилин 06 червня 2025 року, 15 годину 30 хвилин 25 вересня 2025 року, 13 годину 00 хвилин 11 листопада 2025 року та 09 годину 00 хвилин 18 листопада 2025 року, позивач ОСОБА_1 не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та спосіб слухання справи, шляхом направлення судової повістки - виклику на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку нею вказано у позові та клопотанні, та які вона отримувала на вказану електронну адресу, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
Якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом.
Таку позицію висловив Верховний Суд у справі 759/14068/19, постанова від 30 листопада 2022 року.
Таким чином, суд приходить до переконання про належне повідомлення позивача по справі та її представника.
10 січня 2025 року ухвала суду про витребування доказів по справі від 24.12.2024 була виконана та приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Панченком А.В. були надані всі витребувані судом документи.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 в жодному судовому засіданні, участі не приймала, не ознайомлювалася з доказами, які за її заявою були витарувані судом та про причини неявки суд не повідомляла, та не звертався з заявами про розгляд справи у її відсутності, хоча була належним чином повідомлена про дату судового розгляду.
Таким чином, суд зазначає, що для виклику позивача, судом були здійсненні заходи спрямовані на своєчасне та належне повідомлення ОСОБА_1 про виклик в судові засідання стосовно розгляду її позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.
ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.
Нез'явлення в судове засідання позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору по справі.
Суд з врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що належним чином повідомлений позивач ОСОБА_1 про дату, час та спосіб розгляду справи в призначених судових засіданнях участі не приймав жодного разу, та не надав заяв про відкладення розгляду справи або заяву про розгляд справи у його відсутності, натомість заявив клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції, в які жодного разу не виходив, суд доходить висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов'язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.
З врахуванням викладеного, суд приходить висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Панченко Андрій Вікторович, про визнання договору про поділ спільного майна недійсним, підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Панченко Андрій Вікторович, про визнання договору про поділ спільного майна недійсним - залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали виготовлений 18 листопада 2025 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Донецької області О.В. Агеєва