Справа № 149/2071/25
Провадження №2/149/922/25
Номер рядка звіту 40
18.11.2025 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олійника І. В.,
за участі секретаря Янюк А. Й.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" заявлено позово до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Короткий виклад позовних вимог
Позов мотивований тим, що між ТОВ "Мілоан" та відповідачем укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримала грошові кошти у розмірі 4000 грн, які зобов'язалася повернути та сплатити проценти за користування кредитом. У порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала та допустила заборгованість в загальному розмірі 13380 грн, з яких: 4000 грн - заборгованість за кредитом, 8700 грн - заборгованість за відсотками, 680 грн - за комісією, які позивач, як особа, яка набула право вимоги, просить стягнути, разом з судовими витратами у розмірі 9422,4 грн, з яких: 2422,40 - судовий збір, 7000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Рух справи
Ухвалою суду від 10.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом), відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 31.07.2025 заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення, витребувано у позивача докази.
Ухвалою суду від 17.10.2025 задоволено клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Позиція сторін
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлена завчасно і належним чином.
28.07.2025 відповідач подала відзив на позовну заяву узагальнені доводи зводяться до того, що нарахування процентів у розмірі 8700 грн є не співрозмірним сумі кредиту, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на позичальника як споживача послуг, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації. На думку відповідача розмір процентів не може перевищувати 4000 грн. Також відповідач ставить під сумнів те, що до позивача перейшло право вимоги, а витяг з реєстру боржників, на її переконання, має ознаки підробки, оскільки неможливо розібрати чи є там печатка, також потребує дослідження акт приймання-передачі. Враховуючи це, відповідач просить частково задовольнити позовні вимоги у розмірі 4000 грн основного боргу, 4000 грн відсотків за користування кредитом.
28.07.2025 до суду надійшло клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки такі витрати є необгрунтованими, завищеними та підлягають зменшенню.
05.08.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, за змістом котрої позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими, а доводи відповідача викладені у відзиві, безпідставними. Відповідачем не надано доказів погашення нею заборгованості на користь первісного або нового кредитора, відтак взяте нею зобов'язання належно не виконане.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом
01.02.2024 ОСОБА_1 подала заяву на отримання кредиту, де зазначено номер банківського рахунку для зарахування кредитних коштів, анкету-заяву (а.с. 12 зворот, 14).
Укладенню договору передувало підписання його сторонами паспорта кредиту (а.с.105-106)
01.02.2024 між ТОВ " Мілоан" та відповідачем укладено електронний договір про споживчий кредит №103032677 (а.с. 6-11) (далі - Договір) за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 4000 грн строком 95 днів, із денною процентною ставкою 2,47% за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту - 680 грн. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 420 грн, які нараховуються за ставкою 2.10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строк користування протягом пільгового періоду, проценти за користування протягом поточного періоду, стандартна процентна ставка - 2,30% - 8280 грн (п.п. 1.2-1.5.3). Кредит наданий позичальнику безготівково на рахунок з використанням банківської картки (п. 2.1 Договору). Позичальник зобовязується повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом (п. 2.4.1 Договору).
Сторони Договору узгодили графік платежів (а.с. 12).
Договір було підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором (а.с. 13 зворот).
Платіжним дорученням від 01.02.2024 підтверджено перерахування коштів у розмірі 4000 грн на банківський рахунок, вказаний відповідачем (а.с. 15).
У період з 01.02.2024 по 06.05.2024 ТОВ «Мілоан» нараховані проценти (а.с. 15 зворот, 16). Розмір заборгованості на дату закінчення кредитування 06.05.2024 визначено позивачем на суму 13380 грн, з яких тіло кредиту - 4000 грн, проценти 8700, комісія - 680 грн (а.с. 16 зворот).
28.05.2024 між ТОВ " ФК «Кредит-Капітал»" та позивачем укладено договір факторингу № 108-МЛ/Т за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за Договором у розмірі 13380 грн, з яких: 4000 грн - тіло кредиту, 8700 грн - проценти за користування кредитом, 680 грн - комісія (а.с. 17-27). Набуття позивачем права вимоги підтверджено витягом з Реєстру боржників, актом приймання-передачі від 28.05.2025 (а.с. 28, 111, 112).
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» повідомлено відповідача про укладення договору факторингу (а.с. 28 зворот).
Позивач скористався правом на правничу допомогу (а.с. 31-33).
Позиція суду
Щодо укладення Договору
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України або ГК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Приймаючи до уваги те, що Договір підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", він за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Щодо відступлення права вимоги
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Приймаючи до уваги те, що позивачем надано документи, які підтверджують відступлення права вимоги за Договором, суд доходить висновку, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором.
Доводи відповідача про ознаки підробки печаток на копіях акту приймання-передачі та реєстрі боржників спростовані наданими на виконання ухвали суду витягом (а.с. 111) та нотаріально посвідченою копією акту приймання передачі, які містять всі необхідні реквізити та належним чином засвідчені (а.с. 112).
Щодо розміру заборгованості
За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Обгрунтовуючи розмір заборгованості за Договором позивач виходить з того, що відповідач не повернула кредит в розмірі 4000 грн, не сплатила проценти за користування кредитом за період у розмірі 8700 грн, а також комісію - 680 грн.
Відповідач вважає завищеним проценти.
Оцінюючи вказані доводи сторін суд виходить з наступного.
Сторони Договору узгодили, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 420 грн, які нараховуються за ставкою 2.10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строк користування протягом пільгового періоду (5 днів), проценти за користування протягом поточного періоду, стандартна процентна ставка - 2,30% - 8280 грн (п.п. 1.2-1.5.3 Договору) нараховано за 90 днів.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентноїставки, розрахованої відповіднодо частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1% (статтю 8 було доповнено частиною п'ятою згідно із Законом№ 3498-IX від 22.11.2023).
Згідно з пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» № 3498-IX, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів -2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Закон набрав чинності 24.12.2023 року.
При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Зазначене дає підстави для висновку, що у випадку продовження дії кредитних договорів після набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.
Закон України № 3498-ІХ набув чинності 24.12.2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження максимального розміру денної процентної ставки, у період часу з 24.12.2023 року до 22.04.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки 2,5 % (що не перевищує денну процентну ставку, визначену в Договорі № 103032677 від 01.02.2025), у період часу з 22.04.2024 року до 06.05.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки мав становити 1,5 %, а не 2,30% як наведено у розрахунку заборгованості (а.с. 15-16). Отже за період з 22.04.2024 по 06.05.2024 року денна процентна ставка у 1,5% від суми кредиту 4000 грн складає 60 грн в день, отже розмір процентів за цей період становитиме 900 грн (60х15). Відтак загальний розмір заборгованості за кредитом - 12900 грн, з яких: 4000 грн тіло кредиту, 8220 - проценти, комісія - 680 грн.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України).
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач стверджує, що на професійну правничу допомогу понесено витрати у розмірі 7000 грн (а.с. 31-33).
При визначенні розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача суд приймає до уваги правові висновки, висловлені Верховним Судом у постановах від 20.05.2020 у справі № 240/3888/19 та від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18. Зокрема про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. Ураховуються такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів і обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Враховуючи те, що предмет спору є типовим для позивача та не є складним, позов задоволено частково, а також те, що складення позовної заяви не потребувало значних витрат часу адвоката, представник позивача не приймав участь у судових засіданнях, а обґрунтованість понесених витрат у заявленому обсязі не доведено, приймаючи до уваги доводи відповідача наведені у клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, суд, враховуючи принципи справедливості та співмірності, доходить висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню у розмірі 5000 грн.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі
Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2335,50 грн (2422,40 грн (сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви)/13380 грн (ціна позову) х 12900 грн (розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення) грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»» заборгованість за договором про споживчий кредит №103032677 від 01.02.2024 року у розмірі 12900 (дванадцять тисяч дев'ятсот) грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4000 грн, за процентами - 8220 грн, комісією -680 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»» судовий збір у розмірі 2335,50 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1 28 корпус, м. Львів, 7900;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 19.11.2025.
Суддя Ігор ОЛІЙНИК