вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
10 листопада 2025 рокуСправа № 912/2134/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/2134/25
за позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", вул. Соборна, 19 А, м. Кропивницький, 25009
до відповідача Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-2" "Кіровоградважбуду", вул. Кропивницького, 10, м. Кропивницький, 25015
про стягнення 276 648,46 грн
Представники
від позивача - Коробейников А.В. адвокат, довіреність №1035/01/07-21 від 12.05.2025,
від відповідача - Феоктістов О.В. адвокат, ордер серії ВА №1124666 від 29.08.2025.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-2" "Кіровоградважбуду" про стягнення заборгованості за самовільне приєднання водокористування та водовідведення в розмірі 276 648,46 грн та витрат по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв'язку з недопущенням виконавця послуги з централізованого водопостачання/водовідведення до вузла комерційного обліку води для його опломбування, відповідачу здійснено нарахування за самовільне приєднання до водокористування в розмірі 151 719,76 грн та водовідведення в розмірі 124 928,70 грн, що разом становить 276 648,46 грн.
Ухвалою від 18.08.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/2134/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 18.09.2025 о 09:10 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
01.09.2025 через систему "Електронний суд" відповідач подав відзив на позов, де заперечує позовні вимоги.
08.09.2025 через систему "Електронний суд" позивач подав відповідь на відзив.
15.09.2025 через систему "Електронний суд" відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою від 18.09.2025 суд закрив підготовче провадження у справі №912/2134/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.10.2025 о 09:10 год.
09.10.2025 суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву до 10:00 год 23.10.2025, 23.10.2025 до 10:00 год 29.10.2025 та 29.10.2025 до 14:00 год 10.11.2025.
У судовому засіданні 10.11.2025 позивач підтримав позовні вимоги, відповідач позов заперечив. Суд дослідив докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
ОКВП "Дніпро-Кіровоград" є підприємством, яке здійснює господарську діяльність в сфері водопровідно-каналізаційного господарства з метою задоволення суспільних потреб у продукції, роботах та послугах, поліпшення побутових умов населення області, а також отримання прибутку і реалізації на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів територіальних громад сіл, селищ і міст області в галузі житлово-комунального господарства.
За розпорядженням №53-од від 31.08.2023 "Про встановлення приладів комерційного обліку" ОКВП "Дніпро-Кіровоград" 01.09.2023 в підвальному приміщенні багатоквартирного будинку за адресою: м. Кропивницький, вул. Кропивницького, 10, обслуговування якого здійснює Житлово-будівельний кооператив "Будівельник-2" "Кіровоградважбуду" (скорочена назва ЖБК "Будівельник-2"), встановлено комерційний прилад обліку води APATOR PoW0Gaz SA № 22313930.
Відповідно до наказу № 66-од від 27.03.2024 "Про введення в експлуатацію ОЗ" ОКВП "Дніпро-Кіровоград" введено в експлуатацію прилад комерційного обліку води APATOR PoW0Gaz SA № 22313930 по вул. Кропивницького, 10, в підвальному приміщенні.
ОКВП "Дніпро-Кіровоград" зверталось до відповідача з листами-повідомленнями про необхідність проведення опломбування та прийняття комерційного приладу обліку води на абонентський облік із зазначенням дат опломбування: 20.09.2023 р., 31.10.2023 р., 17.11.2023 р., 05.12.2023р. (лист № 2225/13/07-21 від 12.09.2023, лист № 2479/25/07-21 від 23.10.2023 р., лист № 2647/13/07-21 від 09.11.2023 р., лист № 100773 від 29.11.2023 р.).
Як зазначає позивач, на вказані дати відповідач не надавав доступу до комерційного приладу обліку води для опломбування.
Також, 28.04.2025 позивач направив відповідачу лист-повідомлення № 887/13/07-21 про необхідність забезпечити доступ до підвального приміщення та бути присутнім 02.05.2025 року о 10.00 год для опломбування вузла комерційного приладу обліку води за адресою: м. Кропивницький, вул. Кропивницького, 10.
02.05.2025 представником ОКВП "Дніпро-Кіровоград" здійснено вихід за адресою: м. Кропивницький, вул. Кропивницького, 10 з метою опломбування вузла комерційного обліку. Голова ЖБК "Будівельник-2" ОСОБА_1 після сповіщення його на номер телефону відмовився бути присутнім та не надав доступ до комерційного приладу обліку з метою його опломбування, в зв'язку з чим представником ОКВП "Дніпро-Кіровоград" складено акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування, із зазначенням порушення: представником ЖБК "Будівельник-2" не надано доступ до вузла комерційного обліку води для його опломбування, що є порушенням пункту 2 розділу IV Правил № 190. Представник відповідача був повідомлений про проведення обстеження, та необхідність здійснення опломбування лічильника проте відмовився прибути та надати доступ до вузла комерційного обліку та для підписання акта. Акт підписаний представником позивача та двома свідками ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ).
За положеннями Правил № 190, позивач здійснив нарахування за самовільне приєднання водокористування в розмірі 151719,76 грн та водовідведення в розмірі 124928,70 грн за 30 діб з розрахунку діаметру водопроводу 65 мм та виписав рахунки №5349 від 22.05.2025 за самовільне приєднання водокористування та водовідведення, всього на загальну суму 276648,46 грн, які направив відповідачу з супровідним листом № 138928 від 23.05.2025 поштовим зв'язком, до листа також додані копія акта про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 02.05.2025 р. та розрахунок за самовільне приєднання.
Відповідач оплату виставлених рахунків не здійснив, тому за ним рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 276648,46 грн, що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.
Відносини щодо комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги); розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг; встановлення, обслуговування, заміни вузлів обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії; формування та надання споживачам рахунків на оплату комунальних послуг; забезпечення споживачів обліковою інформацією регулює Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" (далі - Закон).
Відповідно до ст. 3 Закону оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг (ч. 1).
Оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Порядок такого інформування визначається Кабінетом Міністрів України.
Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку.
У разі якщо протягом двох місяців з дати отримання повідомлення власник (співвласники) не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах або не повідомив оператора зовнішніх інженерних мереж про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, а також у разі якщо власник (співвласники) повідомив про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, але не зробив цього протягом чотирьох місяців з дати повідомлення оператором про намір встановити вузли комерційного обліку, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.
У разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється (ч. 3).
Вузли комерційного обліку приймаються оператором зовнішніх інженерних мереж на обслуговування протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання оператором звернення від власника (співвласників) (ч. 10).
За змістом ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" підприємства питного водопостачання мають право, серед іншого, забезпечувати встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку питної води відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Процедуру оснащення будівель вузлами комерційного обліку затверджено Наказом Мінрегіону №206 від 09.08.2018 "Про затвердження Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнаннями інженерних систем для забезпечення такого обліку", за яким:
"13. Вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях.
Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.
Для споживача комунальних послуг, якому послуга з постачання теплової енергії та/або гарячої води постачається зовнішніми інженерними мережами для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності на стороні споживача в кожній точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж. У разі неможливості встановлення вузла комерційного обліку на межі майнової належності вузол комерційного обліку встановлюється за домовленістю сторін в іншому місці якомога ближче до межі майнової належності.
Вузол комерційного обліку встановлюється в окремому приміщенні, що відповідає вимогам, установленим пунктом 15 цього Порядку, державним будівельним нормам і правилам, вимогам експлуатації засобу вимірювальної техніки, визначеним у супровідній документації до нього (за наявності), а вузол комерційного обліку теплової енергії - в приміщенні індивідуального теплового пункту".
Відповідно до п. 4, 5 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою КМУ від 06.06.2018 №444, повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному вебсайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого вебсайту - на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці інформаційних стендах у під'їздах будівлі.
Днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному вебсайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого вебсайту - на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог Закону та Порядку, позивач на офіційному вебсайті ОКВП "Дніпро-Кіровоград" - https://dnipro-kirovograd.com.ua/, розмістив повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку від 20.03.2020 за адресою: м. Кропивницький, вул. Кропивницького, 10 (а.с. 76).
Так, позивач зазначає про встановлення 01.09.2023 в підвальному приміщенні багатоквартирного будинку за адресою: м. Кропивницький, вул. Кропивницького, 10, обслуговування якого здійснює Житлово-будівельний кооператив "Будівельник-2" "Кіровоградважбуду" (скорочена назва ЖБК "Будівельник-2"), комерційного приладу обліку води APATOR PoW0Gaz SA № 22313930.
В подальшому, ОКВП "Дніпро-Кіровоград" зверталось до відповідача з листами-повідомленнями про необхідність проведення опломбування та прийняття комерційного приладу обліку води на абонентський облік із зазначенням дат опломбування: 20.09.2023, 31.10.2023, 17.11.2023, 05.12.2023, 02.05.2025 згідно листів № 2225/13/07-21 від 12.09.2023, № 2479/25/07-21 від 23.10.2023, № 2647/13/07-21 від 09.11.2023, № 100773 від 29.11.2023, №887/13/07-21 від 28.04.2025.
Однак, відповідач заперечуючи позовні вимоги, у відзиві від 30.08.2025, зокрема, зазначає таке:
- у встановленні загальнобудинкового лічильника всупереч визначеному Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" порядку, можуть вбачатися ознаки самоуправства підприємства-постачальника, шляхом спроби здійснення свого гаданого права на здійснення монтажу будинкового вузла обліку, ігноруючи вимогу щодо узгодження даного питання у визначеному законодавством порядку;
- співвласники будівлі після отримання повідомлення від підприємства водо- каналізаційного господарства мають провести загальні збори з цього приводу та за їх наслідками, якщо рішення прийняте, мають право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку. Наприклад, якщо управителем багатоквартирного будинку є ОСББ або ЖБК і жителі вже придбали власним коштом і встановили загальнобудинковий лічильник, голова ОСББ/ЖБК повідомляє листом водоканал про те, що після повірки та інших необхідних процедур готові передати на відповідний облік підприємству, а ще один лічильник купувати немає необхідності; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку;
- загальнобудинковий лічильник може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та намір погодити умови встановлення вузла комерційного обліку або самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку повинні бути оформлені протоколами;
- позивач жодного разу не звертався в установленому законом порядку до відповідача з приводу встановлення загальнобудинкового лічильника. Відповідно, позивач жодного разу не надавав відповідачу вартість такого встановлення, розмір та порядок сплати передбаченого цим Законом внеску за встановлення вузла комерційного обліку тощо. Як наслідок, відповідач не мав можливості провести з цього приводу загальні збори мешканців багатоквартирного будинку (членів ЖБК) та, як наслідок, не мав можливості прийняти будь-яке рішення з цього приводу.
Як вище встановлено судом, позивач у належному порядку здійснив повідомлення відповідача про намір встановлення вузла комерційного обліку шляхом публікування повідомлення від 20.03.2020 на офіційному вебсайті ОКВП "Дніпро-Кіровоград" - https://dnipro-kirovograd.com.ua/.
Однак, у встановлений ч. 3 ст. 3 Закону двомісячний строк, відповідач не надав позивачу згоду на встановлення вузла комерційного обліку на умовах позивача або повідомлення про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку.
Тому, за вказаною ч. 3 ст. 3 Закону, позивач здійснив оснащення будівлі за адресою вул. Кропивницького, 10 м. Кропивницький комерційним приладом обліку води APATOR PoW0Gaz SA № 22313930.
Викладені обставини підтверджені матеріалами справи, що спростовують заперечення відповідача.
Разом з тим, через відсутність згоди відповідача на вчинення позивачем дій з огляду та опломбування вузла комерційного обліку, позивач 02.05.2025 склав Акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування за адресою вул. Кропивницького, 10, з причин недопущення чи перешкоджання виконавцю, послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення у встановленні чи опломбуванні вузла комерційного обліку чи його елементів, проведенні обстеження мереж водопостачання та водовідведення споживача та їх обладнання, знятті показників засобу обліку.
За п. 6 розділу IV Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила), позивач здійснив нарахування відповідачу за самовільне приєднання в розмірі 276 648,46 грн.
З огляду на таке, суд зазначає, що Правила визначають порядок користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення населених пунктів України.
У п. 4 розділу І Правил визначено, що самовільне користування - користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення за відсутності договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення із виконавцем комунальної послуги, а також у випадку порушення споживачами умов укладеного між сторонами договору.
В той час, як Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг, зокрема, встановлення, обслуговування, заміни вузлів обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії (п. 3 ч. 1 ст. 2).
Саме, Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" визначено, що у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, МОЖЕ ВИМАГАТИ ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОМ СЕРВІТУТУ щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється (ст. 3).
Проте, позивач, на виконання вище вказаних норм, не звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача про встановлення відповідного сервітуту частини будівлі за адресою вул. Кропивницького, 10 у м. Кропивницькому, для опломбування та обслуговування вузла комерційного обліку з метою належного та ефективного споживання комунальної послуги кінцевим споживачем, а здійснив нарахування за самовільне приєднання з підстав не допуску його до вузла комерційного обліку.
Більше того, за п. 2 розділу IV Закону, оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, зобов'язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Тобто, вищевказаними положеннями Закону відтерміновано обов'язок позивача з оснащення вузлами комерційного обліку будівель.
Так, ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), а це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Порушені право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
За встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що оснащення будинків вузлами комерційного обліку є обов'язковим в силу вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" і власники (співвласники) будинку, у випадку відсутності згоди на встановлення вузла комерційного обліку, зобов'язані самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, а в разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку.
Такого способу захисту як нарахування та стягнення плати за самовільне приєднання в разі не допуску до встановленого вузла комерційного обліку для його опломбування/обслуговування закон не передбачає.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог ОКВП "Дніпро-Кіровоград" до Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-2" "Кіровоградважбуду" про стягнення 276 648,46 грн слід відмовити.
Відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на позивача.
Відповідач у відзиві від 30.08.2025 просить стягнути 20 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина восьма статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи у суді гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката відповідач надав копії Договору про надання правничої допомоги №14/08/2025 від 14.08.2025, акта від 14.08.2025 узгодження суми гонорару та порядку розрахунків до Договору №14/08/2025 про надання правничої допомоги від 14.08.2025 (а.с. 41-42).
За умовами Договору про надання правничої допомоги №14/08/2025 від 14.08.2025, укладеного адвокатом Феоктістовим О.В. (Представник) та ЖБК "Будівельник-2" "Кіровоградважбуд" (Замовник):
- п. 1.1. За цим Договором Представник, в інтересах Замовника приймає на себе доручення Замовника, про надання йому правничої та юридичної допомоги, та послуг Представника в господарському суді Кіровоградської області, в усіх органах влади та управління, інших установах та організаціях, незалежно від підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в органах поліції, в органах нотаріату, в органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями, в органах місцевого самоврядування, в органах опіки та піклування, в органах державної реєстрації актів цивільного стану, з питань пов'язаних із розглядом в господарському суді Кіровоградської області справи № 912/2134/25 за позовом ОКВП "Дніпро-Кіровоград" до ЖБК "Будівельник-2" "Кіровоградважбуду" про стягнення коштів, а Замовник, зі своєї сторони, зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката (представника) по наданню правничої допомоги на підставі Акту узгодження суми гонорару, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням Договору;
- п. 3.1. Розмір гонорару порядок його обчислення і внесення, порядок повернення гонорару, визначаються за домовленістю сторін шляхом складання та підписання Акту узгодження суми гонорару та порядку розрахунків.
Договір підписано сторонами.
29.08.2025 на надання правничої (правової) допомоги ЖБК "Будівельник-2" "Кіровоградважбуд" видав адвокату Феоктістову О.В. ордер серії ВА №1124666.
Згідно Акта від 14.08.2025 узгоджений Сторонами розмір гонорару складає 20 000 грн. Витрати, пов'язані з розглядом справи Замовник сплачує самостійно. Перелік послуг, що будуть надані Представником: Представник складає, підписує та подає необхідні заяви до суду; Представник супроводжує процес розгляду справи судом та у разі необхідності, приймає участь в судових засіданнях; Представник отримує за результатом розгляду справ судові рішення та передає їх Замовнику. Представник консультує Замовника з усіх питань, що виникають під час розгляду справи та стосується предмету позову чи пов'язані із цим. Представник протягом всього часу розгляду справи самостійно комунікує з судом та отримує інформацію про стан розгляду справи та надає відповідну інформацію Замовнику за його запитом або за власною ініціативою.
Адвокат Феоктістов О.В. брав участь у судових засіданнях.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18.
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Позивач клопотання про зменшення розміру заявлених витрат на правничу допомогу суду не подав.
Надані відповідачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн за рахунок позивача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Більше того, судом враховано, що згідно висновку про застосування норм права, який викладений в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (вул. Соборна, 19 А, м. Кропивницький, 25009, і.к. 03346822) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-2" "Кіровоградважбуду" (вул. Кропивницького, 10, м. Кропивницький, 25015, і.к. 22218811) 20000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів.
Повне рішення складено 19.11.2025.
Суддя В.Г. Кабакова