вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" листопада 2025 р. м. Київ Справа №911/1363/25
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання: Кашуба В.М.
Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи-підприємця Борисової Наталії Павлівни
до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРС-ТРАНС"
про стягнення заборгованості,
за участю представника:
позивача: Яковенко О.Г., - адвоката (ордер, серії AX №1253719, від 10.04.2025 року);
відповідача: не з'явився,
17 квітня 2025 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Борисової Наталії Павлівни (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРС-ТРАНС" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 324 550,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача послався на порушення відповідачем умов заявки-договору про транспортно-експедиційні послуги №23102024 від 23.10.2024 року.
Ухвалою суду від 21.04.2025 року позовна заява фізичної особи-підприємця Борисової Наталії Павлівни залишена без руху, на підставі ч. 1 ч. 174 Господарського процесуального кодексу України.
23 квітня 2025 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 25.04.2025 року відкрите провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, з метою дотримання принципу змагальності сторін, дійшов висновку про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання на 06 серпня 2025 року, про що постановлена ухвала суду від 01.07.2025 року.
06 серпня 2025 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволене судом.
Представник відповідача в засідання 06 серпня 2025 року не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 06.08.2025 року строк проведення підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 03 вересня 2025 року.
25 серпня 2025 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду від 01.07.2025 року, надійшли додаткові пояснення, долучені до матеріалів справи.
Представники позивача та відповідача в засідання 03 вересня 2025 року не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 03.09.2025 року закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 08 жовтня 2025 року.
08 жовтня 2025 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом відмовлено.
Представник відповідача в засідання 08 жовтня 2025 року не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 08.10.2025 року судове засідання відкладене на 05 листопада 2025 року.
05 травня 2025 року та 11 червня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли клопотання про закриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, судом встановлено, що, у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем, представник позивача просила стягнути з відповідача основний борг у сумі 136 550,00 грн, тому в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі судом було відмовлено.
У засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, просила суд позов задовільнити.
Представник відповідача в засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Так, з метою повідомлення відповідача про засідання, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.04.2025 року, ухвала суду про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 01.07.2025 року, ухвала суду про відкладення підготовчого засідання від 06.08.2025 року, ухвала суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 03.09.2025 року та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 08.10.2025 року були направлені рекомендованими листами із повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08137, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Щаслива, будинок 20, квартира 94.
Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження.
При цьому, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема, суду.
Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвали Господарського суду Київської області про відкриття провадження у справі від 25.04.2025 року, ухвала суду про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 01.07.2025 року, ухвала суду про відкладення підготовчого засідання від 06.08.2025 року, ухвала суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 03.09.2025 року та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 08.10.2025 року внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень 25 квітня 2025 року, 01 липня 2025 року, 07 серпня 2025 року, 05 вересня 2025 року та 13 жовтня 2025 року відповідно.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Так, явка в судове засідання сторін - це право, а не обов'язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатись без їх участі, якщо їх нез'явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Так, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив на позовну заяву не подав, заяв та клопотань на адресу суду не направляв.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
23 жовтня 2024 року між фізичною особою-підприємцем Борисовою Наталією Павлівною (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мерс-Транс" (далі - відповідач) була укладена заявка-договір №23102024 про транспортно-експедиційні послуги (далі - заявка-договір) за маршрутом: м. Суми (Україна) - м. Актау (Казахстан).
Відповідно до умов заявки-договору, сторони погодили: адресу завантаження та замитнення: м. Суми; дату та час завантаження: 28.10.2024; адресу розмитнення: м. Актау; адресу розвантаження: м. Актау; кордон: Порубне-Сірет; нормативний час простою: 48 години завантаження, 48 години розмитнення та розвантаження; дату та час прибуття на розвантаження: 25-30 діб з дня отримання відвантажувальних документів; виконавця: ФОП Борисова Наталія Павлівна; найменування вантажу, масу: обладнання; суму заявки: 4800$ безготівковий розрахунок по курсу НБУ на дату завантаження + 200.00 дол простой машини; термін та умови оплати: 90% після вивантаження товару впродовж 10 робочих днів, 10% після отримання оригіналів документів впродовж 1-3 робочих днів; додаткові умови: за запізнення транспорту на завантаження або розвантаження відповідач утримує з перевізника 3 750 грн. за кожну добу затримки. Понаднормові простої: на території України 50$/доба, за межами України 100$/доба. За будь який вихід (прямий, непрямий) на прямого замовника штраф 100% від суми заявки; номер автомобіля, причепа, відомості про водія, CMR: MAN НОМЕР_1 / SCHMITZ НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .
15 листопада 2023 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Віст-2013" (далі - перевізник) був укладений договір №32 на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - договір), відповідно до п. 1. якого, цей договір визначає порядок взаємовідносин, що виникають між позивачем і перевізником при плануванні, розрахунках і здійсненні доставки вантажу автомобілями в міських, міжміських і міжнародних сполученнях. Виконання перевезень здійснюється відповідно до умов: «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України від 14.10.97 №363, Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (CMR), Європейської угоди про режим праці та відпочинку водіїв (ESTR), Конвенції про дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ADR), і Європейської угоди про перевезення швидкопсувних вантажів, Митної конвенції МДП, а також вимог міжурядових угод про міжнародне автомобільне сполучення».
За твердженнями представника позивача, 07 листопада 2024 року перевізник здійснив завантаження вантажу, а 30 грудня 2024 року вантаж прибув до місця розвантаження.
07 листопада 2024 року позивач надав відповідачу рахунок на оплату №95, на суму 206 550,00 грн, який відповідач 27.12.2024 року оплатив частково, а саме в сумі 50 000,00 грн.
За твердженнями представника позивача, 30 грудня 2024 року позивач надав відповідачу акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №95 від 30.12.2024 року, на суму 206 550,00 грн (далі - акт здачі-приймання робіт), який відповідачем підписаний не був.
Частиною 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
24 лютого 2025 року позивач повторно направив відповідачу акт здачі-приймання робіт, лист з яким був повернутий позивачу, в зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідач у розписках від 30 грудня 2024 року та 04 березня 2025 року проти боргу перед позивачем, відповідно до заявки-договору, не заперечував, зобов'язувався, у разі прострочення сплати наданих послуг, сплатити компенсацію в розмірі 50 доларів США за кожну добу прострочення (згідно з розпискою від 30.12.2024 року), а також компенсацію за період з 11.01.2025 року до 31.03.2025 року в сумі 2 100,00 грн за кожний день прострочення, що складає 168 000,00 грн (згідно з розпискою від 04.03.2025 року).
Оскільки відповідач надані послуги сплатив частково, позивач, вважаючи, що його права порушені, звернувся до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 324 550,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Судом встановлено, що 23 жовтня 2024 року між позивачем та відповідачем була укладена заявка-договір №23102024 про транспортно-експедиційні послуги (далі - заявка-договір) за маршрутом: м. Суми (Україна) - м. Актау (Казахстан).
Як уже зазначалось, відповідно до умов заявки-договору, сторони погодили: адресу завантаження та замитнення: м. Суми; дату та час завантаження: 28.10.2024; адресу розмитнення: м. Актау; адресу розвантаження: м. Актау; кордон: Порубне-Сірет; нормативний час простою: 48 години завантаження, 48 години розмитнення та розвантаження; дату та час прибуття на розвантаження: 25-30 діб з дня отримання відвантажувальних документів; виконавеця: ФОП Борисова Наталія Павлівна; найменування вантажу, масу: обладнання; суму заявки: 4800$ безготівковий розрахунок по курсу НБУ на дату завантаження + 200.00 дол простой машини; термін та умови оплати: 90% після вивантаження товару впродовж 10 робочих днів, 10% після отримання оригіналів документів впродовж 1-3 робочих днів; додаткові умови: за запізнення транспорту на завантаження або розвантаження відповідач утримує з перевізника 3 750 грн. за кожну добу затримки. Понаднормові простої: на території України 50$/доба, за межами України 100$/доба. За будь який вихід (прямий, непрямий) на прямого замовника штраф 100% від суми заявки; номер автомобіля, причепа, відомості про водія, CMR: MAN НОМЕР_1 / SCHMITZ НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .
15 листопада 2023 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Віст-2013» (далі - перевізник) був укладений договір №32 на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - договір), відповідно до п. 1. якого, цей договір визначає порядок взаємовідносин, що виникають між позивачем і перевізником при плануванні, розрахунках і здійсненні доставки вантажу автомобілями в міських, міжміських і міжнародних сполученнях. Виконання перевезень здійснюється відповідно до умов: «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України від 14.10.97 №363, Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (CMR), Європейської угоди про режим праці та відпочинку водіїв (ESTR), Конвенції про дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ADR), і Європейської угоди про перевезення швидкопсувних вантажів, Митної конвенції МДП, а також вимог міжурядових угод про міжнародне автомобільне сполучення».
До будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів автомобільним транспортом за винагороду, якщо в договорі місце приймання вантажу до перевезення та місце його видачі знаходяться на території різних країн, з яких хоча б одна є учасником Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, до таких договорів застосовуються положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція).
Відповідно до ст. 4 Конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.
Отже, підтвердженням дорожнього перевезення вантажів у відповідності до норм та правил Конвенції є укладення відповідної угоди на спеціальному бланку - міжнародній товарно-транспортній накладній CMR, заповнення якого сторонами договору перевезення є доказом узятих ними на себе зобов'язань щодо виконання умов перевезення вантажів та підтверджує прийняття перевізником товару для доставки його до місця знаходження отримувача даного вантажу.
Судом встановлено, що 30 грудня 2024 року перевізник, відповідно до умов заявки-договору, здійснив вивантаження товару, що підтверджується копіями міжнародних товарно-транспортних накладних CMR №915752, №915747, №915749, долученими до матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно, до умов заявки-договору, сума наданих послуг складає 4 800,00 доларів США, згідно з курсом НБУ на дату завантаження.
Частиною 1 ст. 524 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
07 листопада 2024 року перевізник здійснив завантаження вантажу, що підтверджується копіями міжнародних товарно-транспортних накладних CMR №915752, №915747, №915749, долученими до матеріалів справи.
Судом встановлено, що 07 листопада 2024 року, відповідно до відомостей на порталі www.minfin.com.ua, курс НБУ складав 41,4562 грн за 1 долар США.
Так, відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги в сумі 198 989,76 грн (4 800,00 доларів США x 41,4562).
Разом з цим, 07 листопада 2024 року позивач надав відповідачу рахунок на оплату №95 на суму 206 550,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Представник позивача документів, що підтверджували б заборгованість відповідача перед позивачем на суму 7 560,24 грн, суду не надала.
27 грудня 2024 року відповідач здійснив часткову оплату наданих позивачем послуг, а саме на суму 50 000,00 грн, що підтверджується копією інформаційного повідомлення про зарахування коштів №147.
05 травня 2025 року та 11 червня 2025 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли клопотання, у зв'язку з частковою оплатою заборгованості відповідачем на суму 20 000,00 грн, що підтверджується копіями інформаційних повідомлень про зарахування коштів №3 від 30.04.2025 року та №5 від 06.06.2025 року.
Як уже зазначалось, частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували б сплату позивачу основного боргу в сумі 128 989,76 грн не надав, тому стягнення з відповідача підлягає основний борг у цій сумі.
Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 168 000,00 грн неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
05 листопада 2025 року в засіданні судом був оглянутий конверт із трек-номером 6103901780973, в якому містились: претензія-вимога щодо невиконання відповідачем умов заявки-договору №23102024 від 23.10.2024 року, рахунок на оплату №95 від 23.12.2024 року, на суму 265 250,00 грн, а також два примірники акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №95 від 30.12.2024 року.
До матеріалів справи долучені копії розписок від 30.12.2024 року, в якій відповідач проти боргу не заперечував, та від 04.03.2025 року, в якій відповідач зобов'язався сплатити компенсацію за прострочення оплати наданих позивачем послуг у розмірі 2 100,00 грн за кожен день прострочення за період з 11.01.2025 року до 31.03.2025 року, що складає 168 000,00 грн.
Умови компенсації за прострочення оплати наданих позивачем послуг, визначені відповідачем у розписці від 04.03.2025 року, за своєю правовою природою, є пенею, у розумінні частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України.
Разом з цим, судом встановлено, що у заявці-договорі відсутні положення щодо можливості нарахування пені.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідач документів, що підтверджували б внесення змін до договору-заявки суду не надав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 168 000,00 грн неустойки є необґрунтованою та задоволенню судом не підлягає.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", ст. 524, ч. 2 ст. 533, ч. 1 ст. 549, ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч.1 ст. 626, ст. 654, ч. 1 ст. 903, ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ст. ст. 2, 3, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. 1, 3 ст. 9, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ст. 19, п. 2 ч. 2 ст. 46, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 129, ч. 9 ст. 165, ст. 222, ст. 223, ч. ч. 1, 3 ст. 232, ст. 233, ч. 4 ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовільнити частково позов фізичної особи-підприємця Борисової Наталії Павлівни до товариства з обмеженою відповідальністю "Мерс-Транс" про стягнення заборгованості.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мерс-Транс" (08137, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Щаслива, будинок 20, квартира 94, ідентифікаційний код 45314532) на користь фізичної особи-підприємця Борисової Наталії Павлівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 128 989,76 грн (сто двадцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн 76 коп.) основного боргу та 1 547,88 грн (одну тисячу п'ятсот сорок сім грн 88 коп) витрат зі сплати судового збору.
Відмовити в іншій частині позову.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складене 19.11.2025 року.
Суддя С. Грабець