ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
19.11.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1042/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вул. Франка, буд. 11, с.Дзвиняч, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77750
про стягнення 5610,50 грн, а саме: 3097,25 грн - основного боргу, 375,07 грн - пені, 332,73 грн - 3 % річних, 1805,45 грн - інфляційних втрат.
встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про стягнення 5610,50 грн, а саме: 3097,25 грн - основного боргу, 375,07 грн - пені, 332,73 грн - 3 % річних, 1805,45 грн - інфляційних втрат.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині своєчасного розрахунку за поставлений природний газ за листопад 2021 року в сумі 3097,25 грн.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 375,07 грн пені, 332,73 грн 3 % річних, 1805,45 грн інфляційних втрат.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подав.
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Позивач відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За змістом пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України від 09.04.2015р. №329-VIII "Про ринок природного газу" (далі - Закон №329), постачальник "останньої надії" - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р позивача визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Враховуючи, що згідно з інформаційною платформою Оператора ГРМ у відповідача були відсутні постачальники природного газу на підставі укладеного договору (не перебував у реєстрі споживачів будь-якого із постачальників), то у відповідності до положень п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС такого споживача Оператором ГРМ було автоматично включено (зареєстровано) в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", тобто позивача.
Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 р., постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Таким чином, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України" (як постачальником) та Комунальним некомерційним підприємством "Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (як споживачем) укладено типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", який затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.
Враховуючи викладене, в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS000164VHY00T (відповідач) був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х930000008780В) у т.ч. у період: 01.11.2021 по 10.11.2021.
Обсяг природного газу, використаний відповідачем у вказаний період та внесений в алокацію позивача як постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х930000008780В), становить: 01.11.2021 по 10.11.2021 - 0,18436 тис. куб. м.
Факт включення відповідача до реєстру споживачів позивача як постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля позивача як постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:
- листом оператора ГТС від 08.07.2025 № ТОВВИХ-25-10591 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS000164VHY00T;
- довідкою форми 10, видною АТ "Івано-Франківськигаз".
Таким чином, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
З 1 жовтня 2021 року ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.
У відповідності до п. 4.1 договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті.
Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price (Архів ціни ПОН для непобутових споживачів - додається у вигляді роздруківки на паперовому носії).
Відповідно до пункту 4.3 договору, постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
На виконання вказаного пункту позивачем направлялись на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки були проігноровані.
Відповідно до пункту 4.5. договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивачем належним чином виконано взяті на себе зобов'язання відповідно до договору, поставлено відповідачу природний газ на суму 3097,25 грн за листопад 2021 року.
Однак, відповідач не оплатив вартість спожитого природного газу за листопад 2021 року, внаслідок чого утворився борг в сумі 3097,25 грн.
У зв'язку із порушенням грошового зобов'язання, позивачем нараховано відповідачу 375,07 грн пені, 332,73 грн 3% річних, 1805,45 грн інфляційних втрат.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.
Відносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Статтею 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договору.
Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи. Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.
Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.
Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".
Постачальник "останньої надії" зобов'язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз'яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.
Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов'язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.
Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднювати на своєму вебсайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об'єкта; кінцевий строк постачання природного газу.
Отже, сторони уклали договір постачання природного газу, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, до якого застосовуються положення Цивільного кодексу України.
В ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем за спожитий природний газ за листопад 2021 року в сумі 3097,25 грн.
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати боргу за спожитий природний газ суду не надав.
Отже, позовні вимоги про стягнення 3097,25 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 4.5. типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії» у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Отже, позивач здійснив нарахування пені правомірно, відповідно до п. 4.5 договору за період прострочення з 01.01.2022 по 30.06.2022. Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено його правильність, отже позовні вимоги про стягнення 375,07 грн пені є обґрунтованими.
Відповідно до вимог пункту 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Враховуючи те, що відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.
Перевіривши нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення з 01.01.2022 по 31.07.2025, суд встановив, що такий розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, відтак 332,73 грн 3% річних та 1805,45 грн інфляційних втрат підлягають стягненню.
З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 3097,25 грн основного боргу, 375,07 грн пені, 332,73 грн 3 % річних, 1805,45 грн інфляційних втрат.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Комунального некомерційного підприємства "Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про стягнення 5610,50 грн - задовольнити.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вул. Франка, буд. 11, с.Дзвиняч, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77750 (ідентифікаційний код 42175646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116 (ідентифікаційний код 40121452) 3097 (три тисячі дев'яносто сім) грн 25 коп. основного боргу, 375 (триста сімдесят п'ять) грн 07 коп. пені, 332 (триста тридцять дві) грн 73 коп. 3 % річних, 1805 (одну тисячу вісімсот п'ять) грн 45 коп. інфляційних втрат, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.11.2025
Суддя Неверовська Л.М.