ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18.11.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1044/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У.І., секретар судового засідання Клапків Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", пр. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад", вул. Академіка Сахарова, буд. 23, м. Івано-Франківськ, 76000
про стягнення штрафних санкцій в сумі 1 689 879,98 грн
за участю:
від позивача: Горбач А.М.
від відповідача: Футерко В.Л.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» про стягнення 1 689 879,98 грн, з яких пеня у розмірі 1 053 688,15 грн та штраф у розмірі 636 191,83 грн.
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 26.08.2025 прийняв позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до розгляду та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 07.10.2025.
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 21.10.2025 постановив продовжити строк підготовчого провадження у справі № 909/1044/25 на тридцять днів, задовольнив клопотання Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" про витребування доказів від 02.10.2025 (вх.№8536/25 від 02.10.2025) та клопотання Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" від 14.10.2025 (вх.№16761/25 від 14.10.2025) про зобов'язання позивача надати відповіді на запитання, поставлені відповідачем у відзиві.
11.11.2025 ухвалою суд відмовив Приватному акціонерному товариству "Івано-Франківський завод "Промприлад" у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, клопотання про постановлення окремої ухвали та клопотання про виклик свідка; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.11.2025.
18.11.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, зобов"язання надати заяву свідка у належній процесуальній формі та застосування заходів процесуального примусу.
У поданому клопотанні відповідач просить суд повернутися до стадії підготовчого провадження; поновити Приватному акціонерному товариству «Івано-Франківський завод «Промприлад» строк для подання клопотання про зобов'язання позивача надати відповіді на запитання у належній процесуальній формі та застосування заходів процесуального примусу; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надати заяву свідка у належній процесуальній формі; за невиконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2025 року застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" заходи процесуального примусу.
Суд вважає, що зазначені відповідачем у клопотанні обставини не є вагомими підставами для повернення до стадії підготовчого провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 177 ГПК України, серед інших завдань підготовчого провадження, важливим є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, а також вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Відповідно до положень статті 207 ГПК України, учасникам справи дозволено подавати заяви чи клопотання, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні.
В той же час згідно з пп.1, 2, 4, 6 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ч.2,3 ст.177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
ГПК України встановлено відповідні процесуальні строки на вчинення учасниками справи певних процесуальних дій, зокрема, на подання заяв по суті спору, подання заяв та клопотань, подання доказів.
При розгляді справи в порядку загального позовного провадження докази, заяви та клопотання подаються сторонами та вирішуються судом на стадії підготовчого провадження, у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до практики Верховного Суду, яку суд враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі N 234/11607/20 (провадження №61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.
Таким чином, суд першої інстанції за наявністю об'єктивних обставин має право повернутися на стадію підготовчого провадження для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Про те, як зазначалося вище, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Зважаючи на не доведення відповідачем вагомих обставин для повернення до стадії підготовчого провадження та з метою забезпечення принципів змагальності й пропорційності під час розгляду справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача від 18.11.2025 про повернення до стадії підготовчого провадження та похідної вимоги щодо зобов"язання позивача надати заяву свідка у належній процесуальній формі
Дослідивши подане клопотання відповідача в частині застосування заходів процесуального примусу, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 135 ГПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу. За частиною 2 статті 132 Господарського процесуального кодексу України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Разом із тим, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що застосування заходів процесуального примусу є правом, а не обов'язком суду.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає достатніх та вагомих підстав для застосування до позивача заходів процесуального примусу.
В судовому засіданні 18.11.2025 суд проголосив скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.01.2023 між сторонами був укладений договір № 4600007069 про закупівлю послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрат газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС с. Вікторівка, ГРС с. Гіржове, ГРС с.Новоградівка, ГРС смт. Захарівка, ГРС с.Кубей, ГРС Казанка, ГРС Михайлівка, ГРС Баштанка). Відповідач допустив прострочення виконання робіт згідно Графіку виконання робіт, у зв'язку із чим позивач на підставі п. 10.2. договору нарахував пеню в розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт та штраф за порушення строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів в розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт. Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 526, 530, 549, 610, 612, 614 626, 627, 629, 631, 837, 846 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 317 ГК України.
Позиція Відповідача.
Відповідач проти позову заперечив. Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що сторонами процесу укладено договір № 4600007069 від 13 січня 2023 року, який має ознаки договору будівельного підряду, що не передбачає відповідальність підрядника за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання. Вказав, що укладений Договір та Графік виконання робіт не містять чітких строків чи дати початку їх обчислення. Відповідно до ЦК України без визначених строків або термінів неможливо встановити факт їх порушення, що унеможливлює нарахування будь-якої пені. Оскільки договір містить нечіткі формулювання щодо строків та умов нарахування неустойки, ризики, пов'язані з такою неясністю, покладаються на позивача, який ініціював укладення цього договору. Крім того, відповідач вказує, що позивач неодноразово здійснював відхилення без будь-яких коментарів/мотивів наданих відповідачем актів виконаних робіт. Відповідач вказує, що обставини неодноразового подання відповідачем позивачу актів виконаних робіт по суті щодо одних і тих самих обсягів робіт, а також штучного затягування позивачем прийняття робіт підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_1 у заяві свідка.
Відповідач вказує, що повна відповідність об'єктів вимогам у сфері метрології після виконання підрядником робіт за договором підтверджується сертифікатами відповідності: сертифікат відповідності № UA.TR. 055.S.001102 -24, сертифікат відповідності № UA.TR. 055.S.001101-24, сертифікат відповідності № UA.TR. 055.S.001100-24, сертифікат відповідності № UA.TR. 055.S.001099 -24, сертифікат відповідності № UA.TR. 055.S.001098 -24, сертифікат відповідності № UA.TR. 055.S.001097 -24, сертифікат відповідності № UA.TR. 055.S.001096 -24, сертифікат відповідності № UA.TR. 055.S.001095 -24, що видані 19.01.2024 ДП "Івано-Франківський науково-дослідний центр стандартизації, метрології та сертифікації", що, на його думку, підтверджує виконання робіт в цілому і відсутність підстав для нарахування пені.
Стверджує, що позивач не зазнав будь-яких збитків внаслідок прострочення робіт, об'єкти не простоювали та використовувалися за призначенням. Тому вважає, що заявлена до стягнення неустойка не виконує своєї компенсаційної функції, а перетворюється на джерело необґрунтованого збагачення.
Відповідач наводить попередній власний розрахунок (додаток до відзиву № 1) суми неустойки (пені, штрафів) за Договором, згідно з яким сума неустойки становить 959 018,51 грн. Разом з тим, враховуючи, що на момент подання відзиву Відповідач позбавлений можливості надати розрахунок суми неустойки, складений з урахуванням всіх доказів, які, за позицією відповідача, підтверджують дії (бездіяльність) на стороні позивача, внаслідок яких відбувалося штучне затягування процесу здачі-прийняття робіт, такий розрахунок буде наданий додатково. Відповідач просить суд зменшити вказану суму на 90%, тобто попередньо до 95 901,85 грн. Крім того, відповідач повідомив про намір реалізувати право, передбачене ч. 1 ст. 90 ГПК України.
До заперечення на відповідь на відзив відповідач долучив розрахунок неустойки (пені, штрафів), згідно з яким сума неустойки становить 248 274,24 грн.
14.10.2025 відповідач подав до суду доповнення до клопотання про зменшення неустойки, в якому зазначив, що розмір неустойки становить 248 274,24 грн та просив суд зменшити розмір неустойки, від її розміру, який буде встановлений судом, на 90%.
за 6 днів до спливу визначеного договором строку виконання робіт.
Крім того, відповідач зазначає, що позивачем (замовником) вчинялися дії, спрямовані на штучне затягування прийняття робіт за договором, на що, вказує недотримання замовником встановленого договором порядку фіксації та документування недоліків виконаних робіт (незважаючи на те, що такий порядок визначений самим замовником). Своє доводи обгрунтовує посиланням на показання свідка ОСОБА_1 з яких вбачається, що попри відхилення замовником надісланих підрядником актів виконаних робіт через електронну систему документообігу, замовник не виконав зобов'язань, визначених пунктом 5.4. договору, а саме не повідомив письмово підрядника про такі недоліки з одночасним повідомленням про час та місце зустрічі для складення акту про недоліки виконаних робіт.
Обставини справи.
08.12.2022 ТОВ «Оператор ГТС України» в електронній системі закупівель (платформа prozorro - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-12-08-017669-a) розміщено оголошення про проведення відкритих торгів «Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Миколаївського ЛВУМГ для забезпечення вимог ДСТУ ГОСТ 8.586.1-5:2009)». За результатами проведення процедури публічної закупівлі UA-2022-12-08-017669-a, переможцем визначено ПрАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад».
13.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Замовник, Позивач) та Приватним акціонерним товариством «Івано-Франківський завод «Промприлад» (далі -Підрядник, Відповідач) укладено Договір № 4600007069 (далі - Договір).
Відповідно до умов пункту 1.1 Договору Підрядник за завданням Замовника, відповідно до умов цього Договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Миколаївського ЛВУМГ для забезпечення вимог ДСТУ ГОСТ 8.586.1-5:2009) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (із змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору.
Склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід'ємною частиною Договору (п.1.2 договору).
Обсяги закупівлі Робіт можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника (п.1.3 договору).
Загальна вартість виконуваних Робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно із Договірною ціною (Додаток №2) становить: 10 953 600,00 грн (десять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят три тисячі шістсот гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% 1 825 600,00 грн (один мільйон вісімсот двадцять п'ять тисяч шістсот гривень 00 коп.) ( п.3.1 договору).
Оплата за цим Договором проводиться в такому порядку:
Замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів, але не раніше ніж через 20 (двадцять) календарних днів з моменту прийняття Робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих Робіт.
При складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3 (п. 3.3.).
Підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладення цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього Договору та є невід'ємною його частиною (п. 4.1.).
Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей Договір у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 4.2.).
Датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього Договору. Виконання Робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди Замовника (п. 4.3.).
Місце виконання Робіт (надалі Об'єкт):
-ГРС с. Вікторівка, Одеська область, Ширяївський район, Вікторіваська с/р, комплекс будівель та споруд № 1 б/н
-ГРС с. Гіржове Одеська обл., Роздільнянський р-н., Великомихайлівська селищна ОТГ (за межами с. Гіржове)
-ГРС с. Новоградівка Одеська обл., Одеська р-н., с. Новоградківка, вул. Виноградна, 1б
-ГРС смт. Захарівка Одеська обл., Роздільнянський р-н., Захарівська с/р., Комплекс будівель та споруд №1, б/н
-ГРС с. Кубей Одеська обл., Болградський р-н., с. Кубей, вул. Кубейська 25
-ГРС Казанка Миколаївська обл., Баштанський р-н, смт Казанка, вул. Водопровідна, 51
-ГРС Михайлівка Миколаївська обл., Миколаївський р-н., с.Михайлівка, вул. Олега Кошевого, 7
-ГРС Баштанка Миколаївська обл., Баштанський р-н, м.Баштанка, вул.Промислова, 11-а (п.4.4.)
Передбачені цим Договором роботи підрядник виконує в умовах діючого виробництва яке є об'єктом підвищеної небезпеки. При цьому підрядник виконує роботи не порушуючи режимів транспорту газу та роботи газотранспортної системи, вимог з промислової безпеки та охорони праці із залученням своїх висококваліфікованих фахівців з використанням сучасних технологій. Підрядник відповідає перед замовником за якість виконаних робіт та їх відповідність вимогам, установленим національними стандартами, будівельними нормами, локальними актами замовника іншими нормативно-правовими документами та умовами цього Договору (п. 4.5.).
Передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін (п. 5.1).
Акти приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.
Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативах документів у галузі будівництва.
Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів перевіряє достовірність отриманих акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації, та у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання.
При прийманні виконаних робіт замовник може витребувати сертифікати/паспорти на застосовані матеріали, документи, що підтверджують, вартість матеріалів, розрахунки та інші витрат та іншу документацію, визначену чинним законодавством (п. 5.2.).
Замовник допускає підрядника на об'єкт (зазначені в п. 4.4. Договору) для виконання робіт згідно з пп. 7.1.1. Договору (п. 6.2.).
Роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим договором (п. 6.18.).
Замовник приймає повністю виконані (завершені) роботи. Невиконання, неналежне виконання, часткове виконання робіт підрядником, вважається невиконанням Робіт в цілому. В цьому випадку замовник має право вимагати повернення грошових коштів, якщо вони були сплачені за роботи, та вимагати відшкодування в повному обсязі понесених збитків (п. 6.19.).
Замовник зобов'язаний (п. 7.1.):
допустити підрядника на об'єкт для проведення робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об'єктах ТОВ "Оператор ГТС України". Письмово повідомити підрядника про надання йому Допуску (п.7.1.1.).
приймати виконані роботи згідно оформлених в установленому договором порядку актів приймання виконаних робіт (п.7.1.2.).
Підрядник зобов'язаний (п. 7.3.):
виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (Додаток №3) строки роботи відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик (Додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації (п. 7.3.1.).
протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання цього Договору надати замовнику заяву за встановленою формою та необхідний перелік документів для отримання допуску персоналу підрядника відповідно до вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об'єктах ТОВ "Оператор ГТС України" (п. 7.3.3.).
Жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантин, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (п. 8.1.).
Сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України (п. 8.2.).
Неповідомлення або несвоєчасне повідомленій однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань (п. 8.3.).
У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п. 10.1.).
У випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (Додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт (п. 10.2.).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 365 календарних днів. В частині гарантійних зобов'язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків до їх повного виконання (п. 11.1.).
Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від виконання обов'язків взятих на себе за цим Договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 11.2.).
Сторони домовилися про те, що з метою виконання умов Договору будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі Електронні документи). Під "обміном електронними документами" сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою системи електронного документообігу. що визначена у п. 13.6. Договору (п. 13.1.).
Сторони домовились здійснювати обмін електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати електронні документи, із застосуванням визначеної у цьому пункті Договору системи, яка забезпечує обмін Електронними документами (далі - Система електронного документообігу): комп'ютерна програма "система зовнішнього обігу електронних документів "DEALS" та відповідно до положень ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (п. 13.6.).
Відповідно до Графіку виконання робіт (Додаток № 3), види робіт передбачені Договором розділені на 3 окремі послідовні етапи із різними строками їх виконання, а саме:
Етап 1 «Обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації» граничний термін виконання робіт 120 календарних днів;
Етап 2 «Виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно - монтажні роботи, електромонтажні роботи» граничний термін виконання робіт 300 календарних днів;
Етап 3 «Пусконалагоджувальні роботи та здача в об'єкту в експлуатацію» граничний термін виконання робіт 365 календарних днів.
На підтвердження виконання робіт сторони підписали такі акти приймання:
- Акт № ПП00-00059/1 від 05.03.2024 приймання виконаних будівельних робіт і Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт № ПП00-00059/2 від 05.03.2024, ПрАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» виконано роботи на ГРС Казанка згідно пункту (етапу) 2 Графіку виконання робіт (Додаток № 3) на суму 158 253,08 грн. та 914 236,92 грн. - 05.03.2024.(роботи на ГРС Казанка виконані із затримкою на 116 днів.)
- Акт № ПП00-000036/1 від 06.03.2024 приймання виконаних будівельних робіт і Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт № ПП00-000036/2 від 06.03.2024, ПрАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» виконано роботи на ГРС Новоградівка згідно пункту 2 Графіку виконання робіт (Додаток № 3) на суму 299 551,06 грн. та 845 230,18 грн. - 06.03.2024. (роботи на ГРС Новоградівка виконані із затримкою на 117 днів.)
- Акт № ПП00-00063/1 від 15.03.2024 приймання виконаних будівельних робіт і Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт № ПП02-00063/2 від 15.03.2024, ПрАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» виконано роботи на ГРС Вікторівка згідно пункту 2 Графіку виконання робіт (Додаток № 3) на суму 238 804,40 грн. та 847 262,26 грн. - 15.03.2024. (роботи на ГРС Вікторівка виконані із затримкою на 126 дні.)
- Акт № ПП00-00065/1 від 15.03.2024 приймання виконаних будівельних робіт і Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт № ПП00-00065/2 від 15.03.2024, ПрАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» виконано роботи на ГРС Захарівка згідно пункту 2 Графіку виконання робіт (Додаток № 3) на суму 307 141,18 грн. та 847 262,26 грн. - 15.03.2024. (роботи на ГРС Захарівка виконані із затримкою на 126 дні.)
- Акт № ПП00-00058/1 від 18.03.2024 приймання виконаних будівельних робіт і Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт № ПП02-00058/2 від 18.03.2024, ПрАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» виконано роботи на ГРС Кубей згідно пункту 2 Графіку виконання робіт (Додаток № 3) на суму 289 001,47 грн. та 854 791,82 грн. - 18.03.2024. (роботи на ГРС Кубей виконані із затримкою на 129 дні).
- Акт № ПП00-00064/1 від 20.03.2024 приймання виконаних будівельних робіт і Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт № ПП00-00064/2 від 20.03.2024, ПрАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» виконано роботи на ГРС Гіржове згідно пункту 2 Графіку виконання робіт (Додаток № 3) на суму 307 141,18 грн. та 847 262,26 грн. - 20.03.2024.
- Акт № ПП00-00066/1 від 01.02.2024 приймання виконаних будівельних робіт і Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт № ПП00-00066/2 від 01.02.2024, ПрАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» виконано роботи на ГРС Михайлівка згідно пункту (етапу) 2 Графіку виконання робіт (Додаток № 3) на суму 187 539,13 грн. та 658 329,47 грн. - 01.02.2024. (роботи на ГРС Михайлівка виконані із затримкою на 83 дні).
-Акт № ПП00-000030/1 від 09.02.2024 приймання виконаних будівельних робіт і Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт № ПП00-000030/2 від 09.02.2024, ПрАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» виконано роботи на ГРС Баштанка згідно пункту 2 Графіку виконання робіт (Додаток № 3) на суму 303 692,48 грн. та 605 581,86 грн. - 09.02.2024. (роботи на ГРС Баштанка виконані із затримкою на 91 день.)
- Акт № ПП00-00072/1 від 21.02.2024 приймання виконаних будівельних робіт і Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт № ПП02-00072/2 від 21.02.2024, ПрАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» виконано роботи на ГРС Баштанка згідно пункту 2 Графіку виконання робіт (Додаток № 3) на суму 34 353,38 грн. та 254 357,58 грн. - 21.02.2024. (роботи на ГРС Баштанка виконані із затримкою на 103 дні.).
- Акт № ПП00-00074/1 від 21.02.2024 приймання виконаних будівельних робіт і Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт № ПП00-00074/2 від 21.02.2024, ПрАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» виконано роботи на ГРС Михайлівка згідно пункту 2 Графіку виконання робіт (Додаток № 3) на суму 28 075,70 грн. та 254 357,58 грн. - 21.02.2024. (роботи на ГРС Михайлівка виконані із затримкою на 103 дні).
- Акт № ПП00-000359 від 09.09.2024 приймання виконаних будівельних робіт ПрАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» виконано роботи на ГРС Казанка згідно пункту 2 Графіку виконання робіт (Додаток № 3) на суму 32 735,32 грн. - 09.09.2024. (роботи на ГРС Казанка виконані із затримкою на 304 дні.)
ТОВ «Оператор ГТС України» було направлено до ПрАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» претензії про сплату у пені у розмірі 1 053 688,15 грн. та штрафу у розмірі 636 191,83 грн. за порушення умов договору: № 9 від 11.04.2024 ТОВВИХ-24-5517 про нарахування пені за несвоєчасне виконання робіт з вимогою сплатити нараховану пеню та штраф на суму 374 619,03 грн.; № 10 від 29.04.2024 ТОВВИХ-24-6624 про нарахування пені за несвоєчасне виконання робіт з вимогою сплатити нараховану пеню та штраф на суму 1 307 011,65 грн.; № 17 від 16.12.2024 ТОВВИХ-24-19477 про нарахування пені за несвоєчасне виконання робіт з вимогою сплатити нараховану пеню та штраф на суму 8 249,30 грн.
Кошти по вказаним претензіям Відповідачем не сплачені.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
При вирішенні даного спору суд застосовує норми ГК України, який був чинний на час виникнення та існування спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
В ч. 2 ст. 317 ГК України було передбачено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Одним із видів договору підряду є договір підряду на капітальне будівництво, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх (ч. 1 ст. 318 ГК України).
Оскільки предметом Договору є надання послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів, то він за своєю правовою природою є договором підряду на виконання робіт.
Подібний висновок викладений, зокрема, в постанові КГС ВС від 28.08.2025 у справі № 910/15007/24.
Частиною 1 ст. 193 ГК України було передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 1 ст. 251 ЦК України). Строк визначається, зокрема, днями (ч. 1 ст. 252 ЦК України), і його перебіг починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України).
Сторони в п. 4.1. Договору визначили строк виконання підрядником робіт 365 календарних днів з дати укладення цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт.
Як вбачається з Графіку виконання робіт (Додаток № 3), види робіт передбачені Договором розділені на 3 окремі послідовні етапи із різними строками їх виконання, а саме:
Етап 1 «Обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації» граничний термін виконання робіт 120 календарних днів - до 13.05.2023;
Етап 2 «Виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно - монтажні роботи, електромонтажні роботи» граничний термін виконання робіт 300 календарних днів - до 09.11.2023;
Етап 3 «Пусконалагоджувальні роботи та здача в об'єкту в експлуатацію» граничний термін виконання робіт 365 календарних днів - до 15.01.2024.
Твердження відповідача про те, що строки виконання робіт в Договорі не встановлені і що вказані строки належить обчислювати іншим чином, не відповідають умовам Договору. В Графіку чітко вказано, що в ньому встановлені граничні терміни виконання кожного етапу робіт, який узгоджується із загальним строком виконання робіт, визначеним в п. 4.1. Договору.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідач при виконанні робіт обумовлених договором не дотримався погодженого із замовником графіку виконання робіт, а отже допустив прострочення виконання зобов'язання.
У визначенні періоду прострочення суд бере до уваги дату підписання сторонами актів приймання виконаних робіт, як це передбачено в п. 5.1. Договору, і відхиляє посилання відповідача на дату видачі сертифікатів відповідності.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В п. 10.2. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Враховуючи вказану договірну умову, позивачем обґрунтовано застосовано до відповідача штрафні санкції за несвоєчасне виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток №3).
Доводи відповідача наведені у відзиві на позов та в судових засіданнях не спростовують наявності зобов'язань відповідача, що передбачені умовами договору, а саме наявності термінів виконання робіт (п. 4.1. договору, додаток 3 до договору "Графік виконаних робіт"), відповідальності за несвоєчасне виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток №3) (п. 10.2. договору).
За розрахунком позивача розмір нарахованої до стягнення пені та штрафу становить 1 689 879,98 грн. Суд перевірив вказаний розрахунок і встановив, що він зроблений методологічно та арифметично правильно. І це спростовує розрахунки відповідача.
Зменшення розміру пені та штрафу.
Щодо зменшення розміру штрафних санкцій (пені та штрафу) суд зазначає наступне.
Суд встановив, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 053 688,15 грн пені та 636 191,83 грн штрафу.
Разом з тим, відповідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).
Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).
У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки суд виходить з такого. Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.
Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.
А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (правової позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).
З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).
При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).
Категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).
При цьому, суд зазначає про те, що розмір неустойки, до якого суд її зменшує, у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Як вбачається з встановлених судом обставин справи, відповідачем хоча з порушенням строків, однак виконано зобов'язання за договором №4600007069 від 13.01.2023 в повному обсязі, при цьому, порушення строків виконання робіт відповідачем у вказаній справі не призвело до безповоротних негативних наслідків для позивача. Крім того, суд враховує те, що неустойка нарахована не за прострочення виконання всіх робіт, а переважно за проміжний етап. Разом з тим, позивач не надав доказів понесення збитків чи погіршення фінансового стану, зумовлених порушенням відповідачем його господарських зобов'язань.
При цьому, суд зазначає, що можливість зменшення розміру штрафних сканцій є засобом недопущення їх використання ані як інструменту для отримання необґрунтованих доходів, ані як способу уникнути відповідальності. У питанні зменшення розміру неустойки, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, суд щоразу виходить з конкретних обставин. Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23, від 09.11.2023 у справі №902/919/22).
З огляду на викладене, враховуючи інтереси сторін в межах їх аргументів та наданих доказів, керуючись загальними засадами цивільного законодавства (справедливості, добросовісності, розумності), суд вважає за доцільне зменшити розмір пені та штрафу на 50%, а саме до 526 844,08 грн пені та 318 095,92 грн штрафу.
При цьому, щодо визначення розміру до якого суд її зменшує, суд звертається до висновку викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 січня 2024 року у справі №911/2269/22: У зв'язку з викладеним, враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), до якого суд має право її зменшити, суд не вбачає підстав для відступу від аналогічної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.02.2023 у справі № 920/437/22 щодо застосування, зокрема, положень частини третьої статті 551 ЦК України.
З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Трофимчук проти України" вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").
Висновок суду.
Враховуючи викладене, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих та досліджених у ході розгляду справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 526 844,08 грн пені та 318 095,92 грн штрафу.
В частині стягнення 526 844,08 грн пені та 318 095,92 грн штрафу слід відмовити у зв'язку зі зменшенням судом розміру штрафних санкцій.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені.
Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" (76000, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Академіка Сахарова, будинок 23, ідентифікаційний код 05782912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490) 526 844,08 грн пені, 318 095,92 грн штрафу та 25 348,20 грн судового збору.
Відмовити в позові в частині стягнення 526 844,08 грн пені та 318 095,92 грн штрафу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19.11.2025
Суддя Гула У.І.