вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
17.11.2025 м. Ужгород Справа № 907/421/25
Господарський суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Повідайчик Т.В., розглянувши в судовому засіданні заяву позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.»), подану представником Митровкою Ярославом Васильовичем від 21.10.2025 (зареєстровану за вхідним №02.3.1-02/9235/25 від 22.10.2025) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.», код ЄДРПОУ 36357996, місцезнаходження 88017, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Загорська, будинок 23/30,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Яворського Івана Михайловича, РНОКПП НОМЕР_1 Адреса: АДРЕСА_1 ,
про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком,
за участі представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.10.2025 у справі №907/421/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» до Фізичної особи-підприємця Яворського Івана Михайловича про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Яворського Івана Михайловича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» 212677,99 грн, з яких: основна сума боргу в розмірі 150440,06 грн, інфляційні втрати у розмірі 48446,10 грн, 3% річних у розмірі 11043,09 грн, пеня у розмірі 2748,74 грн, та 2552,14 грн сплаченого судового збору. У решті позову відмовлено. Повне рішення складено і підписано 27.10.2025.
Розгляд справи здійснено у загальному позовному провадженні.
2. 22.10.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Митровки Ярослава Васильовича надійшла заява від 21.10.2025 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу (зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/9235/25 від 22.10.2025) (далі - заява).
У заяві сторона позивача просить суд:
- поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» строк на подання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв?язку із розглядом справи №907/421/25, а причини пропуску такого строку визнати поважними;
- приєднати до матеріалів справи №907/421/25 докази понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв?язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції;
- ухвалити додаткове рішення у справі №907/421/25 та стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» із Фізичної особи-підприємця Яворського Івана Михайловича 7219 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв?язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції;
- заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в справі №907/421/25 розглянути без участі позивача та його уповноваженого представника.
До заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення долучено опис вкладень поштового відправлення накладної №1779572, з якого встановлено направлення заяви з додатками відповідачу - ФОП Яворському І.М. на адресу: АДРЕСА_1 .
3. Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої - небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
4. Згідно ухвали від 31.10.2025 задоволено заяву представника позивача - адвоката Митровки Я.В. про поновлення ТОВ «Наш-Добробут.» строку на подання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв?язку із розглядом справи №907/421/25, визнавши причини пропуску такого строку поважними; долучено до матеріалів справи №907/421/25 докази понесення ТОВ «Наш-Добробут.» витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв?язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції; заяву позивача від 21.10.2025, подану його представником про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.11.2025 на 13:45.
З довідок про доставку електронного листа, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що документ в електронному вигляді «Прийняття додаткового рішення, ухвали» від 22.10.2025 у справі № 907/421/25 (суддя Сисин С.В.) було надіслано одержувачам: позивачу та його представнику в їх Електронний кабінет. Документ доставлено до електронних кабінетів учасників справи 22.10.2025 о 12:34.
Враховуючи відсутність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, ухвала суду від 31.10.2025 направлена ФОП Яворському І.М. поштовою кореспонденцією згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R067029919922 від 31.10.2025 по місцезнаходженню відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 89422, Закарпатська область, Ужгородський район, село Минай, вулиця Тр.Будівельників, будинок 1.
07.11.2025 на адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення №R067029919922 від 31.10.2025, з якого судом встановлено вручення відповідачу 10.11.2025 ухвали суду від 31.10.2025.
Отже, учасники справи належним чином повідомлені про призначене на 17.11.2025 судове засідання по розгляду заяви представника позивача адвоката Митровки Я.В. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
5. У відповідності до ч. 1 - 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частина 8 ст. 129 ГПК України передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При розгляді заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено, що в позовній заяві від 08.04.2025 (зареєстрованій за вхідним №02.3.1-05/463/25 від 09.04.2025) позивач щодо попереднього розрахунку судових витрат зазначив, що ТОВ «Наш-Добробут.» понесені судові витрати, які складаються із судового збору за подання позову та витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 15000 грн в суді першої інстанції, 9000 грн в суді апеляційної інстанції та 7000 грн в суді касаційної інстанції. Також позивач в даному позові заявляє у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про наявність у нього витрат на професійну правничу допомогу, та вказує, що докази понесення яких будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі (з урахуванням застосування АО «Греца і партнери» погодинного обліку наданої правничої допомоги).
Під час проведення розгляду справи по суті, 15.10.2025 до закінчення судових дебатів представник позивача - адвокат Митрвка Я.В. подав усну заяву, що докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення (про що також вказано у протоколі судового засідання).
6. В судове засідання 17.11.2025 позивач і відповідач не уповноважили свого представника для участі в розгляді заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Згідно приписів ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За змістом ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання по розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин, суд розглянув справу по заяві позивача про стягнення витрат на правничу допомогу без участі сторін за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення заяви, враховуючи належне повідомлення сторін про день, час та місце судового засідання та враховуючи заяву представника позивача про розгляд справи без участі позивача та його представника.
7. У своїй заяві про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу від 21.10.2025 представник ТОВ «Наш-Добробут.» зазначає, що під час розгляду в суді першої інстанції даної справи позивач здійснив витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 7219 грн, що підтверджується наступними документами:
- детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;
- договором про надання правової допомоги від 14.11.2023;
- рахунками та актами виконаних робіт від 14.05.2025, 11.06.2025, 16.07.2025, 12.09.2025, 20.10.2025;
- документами про оплату правничої допомоги;
- витягом із статуту Адвокатського об'єднання «Греца і Партнери».
За таких обставин, заявник просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 7219 гривень.
8. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як встановлюють положення ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
9. Як було вказано вище, на підтвердження понесених витрат на загальну суму 7219,00 грн представником позивача подано суду копію договору про надання правової допомоги від 04.11.2023, укладеного Адвокатським об'єднанням «Греца і Партнери» (далі - виконавець), в особі керуючого партнера Греци Ярослава Васильовича, що діє на підставі статуту, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» (далі - клієнт) в особі директора Афанасьєва Максима Юрійовича, шо діє на підставі статуту, з другої сторони (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним договором, а клієнт зобов'язується прийняти (отримати) та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору.
Згідно з п. 3.1.4 клієнт зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги виконавця, в порядку та на умовах, визначених даним договором.
Відповідно до п. 5.1. договору, за послуги згідно цього договору клієнт сплачує виконавцю гонорар за наступними тарифами: ??
1800 грн за одну годину роботи старшого партнера об'єднання;
??1500 грн за одну годину роботи партнера об'єднання;
??1200 грн за одну годину роботи адвоката об'єднання.
Надані послуги оформляються актами виконаних робіт, що готуються виконавцем або щомісячно протягом дії цього договору, або по факту виконання конкретного замовлення (послуги) чи участі в конкретній судовій справі. Такі акти клієнт негайно зобов'язаний підписувати, та направляти на адресу виконавця (пункт 5.3 договору).
Відповідно до п. 5.4. договору, послуги вважаються прийнятими клієнтом без зауважень та у повному обсязі у разі надання (надіслання) клієнту підписаного виконавцем акту наданих послуг, якщо клієнт не надав письмових обґрунтованих заперечень про факт, обсяг та якість наданих послуг протягом 3 робочих днів з моменту отримання відповідного акту.
Згідно з актом виконаних робіт №005225 від 14.05.2025, послуги які були надані позивачу становлять: за підготовку адвокатського запиту №1 до ГУ ДПС у Закарпатській області щодо Яворського І.М. - 204,00 грн, підготовка та оформлення для подання до суду позовної заяви - 2400,00 грн, подання засобами електронної пошти адвокатського запиту №1 до ГУ ДПС у Закарпатській області щодо ОСОБА_1 - 144,00 грн, подання до суду засобами електронного зв'язку ЄСІТС позовної заяви - 300,00 грн, отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 41,00 грн, відправка відповідачу позовної заяви - 50,00 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт №005306 від 11.06.2025, послуги які були надані позивачу становлять: за представництво з метою участі у судовому засіданні призначеного на 14.05.2025 - 408,00 грн, за представництво з метою участі у судовому засіданні призначеного на 11.06.2025 - 600,00 грн.
Згідно з актом виконаних робіт №005456 від 16.07.2025, послуги які були надані позивачу становлять: за представництво з метою участі у судовому засіданні призначеного на 14.07.2025 - 600,00 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт №005701 від 12.09.2025, послуги які були надані позивачу становлять: за представництво з метою участі у судовому засіданні призначеного на 13.08.2025 - 1068,00 грн.
Згідно з актом виконаних робіт №005891 від 20.10.2025, послуги які були надані позивачу становлять: за представництво з метою участі у судовому засіданні призначеного на 15.10.2025 - 1404,00 грн.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу адвоката у даній справі до заяви долучено платіжна інструкція №1187 від 20.05.2025 - на суму 3139,00, грн, платіжна інструкція №1271 від 11.07.2025 - на суму 1008,00 грн, платіжна інструкція №1321 від 15.08.2025 - на суму 600,00 грн, платіжна інструкція №1358 від 24.09.2025 - на суму 1068,00 грн, платіжна інструкція №1378 від 21.10.2025 - на суму 1404,00 грн.
10. За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (Клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги Клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан Клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом із тим, відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Водночас вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача заявленої суми витрат на професійну правову допомогу, суд, із урахуванням фактичних обставин даної справи, бере до уваги наступне.
Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у ч. 4 ст. 126 ГПК України, так і в ч. 5-7 ст. 129 ГПК України.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
11. Здійснивши правовий аналіз норм ст. 126 та 129 ГПК України, можна дійти висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Така позиція випливає із правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у ч. 5-7 ст. 129 ГПК України.
Водночас таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України, де обов'язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та Клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15-ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15-ц).
Ті самі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, у додаткових постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, та у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
12. З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом першої інстанції, що вбачається з такого.
Суд враховує, що представництво інтересів позивача у даній справи здійснював адвокат Митровка Ярослав Васильович на підставі ордеру серії АО № 1120022 від 18.03.2024, у якому зазначено, що він є партнером адвокатського об'єднання «Греца і партнери». Вказаний адвокат, а також інший партнер цього об'єднання - адвокат Порада Сергій Володимирович (представляв інтереси згідно ордеру серії АО №1183757 від 07.07.2025) брали участь в судових засіданнях у справі, розгляд якої здійснювався за правилами загального позовного провадження, в наступні дні: 14.05.2025, 11.06.2025, 14.07.2025, 13.08.2025, 15.10.2025.
Також судом встановлено, що позовна заява від імені ТОВ «Наш-Добробут.» до ФОП Яворського І.М. про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, інфляційних втрат, 3% річних та пені підготовлена та подана адвокатом Митровка Я.В.
Отже, відомості, зазначені в актах виконаних робіт №005225 від 14.05.2025, №005306 від 11.06.2025, №005456 від 16.07.2025, №005701 від 12.09.2025, №005891 від 20.10.2025 відповідають обсягу послуг, які були надані адвокатами Митровка Я.В. і Порада С.В. (партнерами адвокатського об'єднання «Греца і партнери») у межах справи №907/421/25, та є обгрунтованими і необхідними з метою належного надання позивачу правничої допомоги у справі згідно договору про надання правової допомоги від 04.11.2023, укладеного АО «Греца і Партнери» і ТОВ «Наш-Добробут.».
Оскільки за такі послуги з надання правничої допомоги відповідно до актів виконаних робіт №005225 від 14.05.2025, №005306 від 11.06.2025, №005456 від 16.07.2025, №005701 від 12.09.2025, №005891 від 20.10.2025 згідно договору про надання правової допомоги від 04.11.2023, ТОВ «Наш-Добробут.» сплатив АО «Греца і Партнери» кошти у загальній сумі 7219 грн згідно платіжних інструкцій №1187 від 20.05.2025, №1271 від 11.07.2025, №1321 від 15.08.2025, №1358 від 24.09.2025, №1378 від 21.10.2025; враховуючи задоволення судом позовних вимог ТОВ «Наш-Добробут.» до ФОП Яворського І.М. про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, інфляційних втрат, 3% річних та пені, а тому відповідно до п. 1 ч.4 ст. 129 ГПК України такі судові витрати у вигляді витрат позивача на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню з відповідача.
Щодо цього суд зазначає, що такий розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 7219 грн є вдвічі менший за вказаний у позовній заяві орієнтовний розмір витрат на таку професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 15000 грн, що вказує про те, що такі витрати не є надмірними, з урахуванням, зокрема, кількості проведених судових засідань, розміру позовних вимог та з урахуванням розгляду справи в порядку загального провадження.
Окремо суд звертає увагу, що в ухвалі від 31.10.2025 про призначення до розгляду на 17.11.2025 заяви позивача, яку відповідач отримав 07.11.2025, відповідачу звернуто увагу на приписи ч. 6 ст. 126 ГПК України ГПК України, згідно з якою обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, при визначенні розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи, що в ухвалі від 31.10.2025 суд звертав увагу відповідача на приписи ч. 6 ст. 126 ГПК України, згідно з якою відповідач вправі подати таке клопотання, заявивши та обґрунтувавши неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на вищенаведене, враховуючи положення ст. ст. 126 і 129 ГПК України, а також врахувавши відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених витрат; виходячи із критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору; врахувавши задоволення судом позовних вимог у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення повністю зави позивача про стягнення судових витрат та стягнення з Фізичної особи-підприємця Яворського Івана Михайловича на користь ТОВ «Наш-Добробут.» витрат на правничу допомогу у розмірі 7219,00 грн. Суд вважає, що така сума відшкодування витрат на правову допомогу є співмірною із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, ціною позову та висновком суду про часткове задоволення позову.
13. За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 12, 162, 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу від 21.10.2025, подану його представником - адвокатом Митровкою Ярославом Васильовичем (зареєстровану за вх. №02.3.1-02/9235/25 від 22.10.2025) - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яворського Івана Михайловича (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» (код в ЄДРПОУ - 36357996, вулиця Загорська, будинок 23/30, місто Ужгород, Закарпатської області, 88000) 7219,00 грн (сім тисяч двісті дев'ятнадцять грн. 00 коп) на відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено 17.11.2025.
Суддя С.В.Сисин