вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
05.11.2025м. ДніпроСправа № 904/3283/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сучасні системи з'єднання конвеєрних стрічок", м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 489 462,09 грн., пені у розмірі 24473,10 грн., 3% річних у розмірі 18 065,17 грн., інфляційної складової у розмірі 30322,18 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
При секретарі судового засідання Дейнеці А.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Скиба О.С. (в залі суду) - довіреність № 11- ПУ/АУП/2025 від 15.01.2025
РУХ СПРАВИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сучасні системи з'єднання конвеєрних стрічок" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 489 462,09 грн., пені у розмірі 24 473,10 грн., 3% річних у розмірі 18 065,17 грн., інфляційної складової у розмірі 30 322,18 грн.
Ухвалою суду від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/3283/24 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 19.08.2024 справу № 904/3283/24 ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 25.09.2024.
В підготовчому засіданні від 25.09.2024 було оголошено перерву до 04.11.2024.
Ухвалою суду від 25.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою від 04.11.2024 зупинено провадження у справі № 904/3283/24 до закінчення розгляду справи № 922/2132/24.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2025 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 про зупинення провадження у справі № 904/3283/24 залишено без змін.
Позивач надав на адресу суду клопотання про поновлення провадження у справі. Позивач вказав, що рішенням Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі №922/2132/24, позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Сучасні системи з'єднання конвеєрних стрічок на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля збитки у сумі 577 605,20 грн. та судовий збір у сумі 8 664,08 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі № 922/2132/24 залишено без змін.
Ухвалою суду від 06.10.2025 провадження у справі № 904/3283/24 поновлено. Призначено підготовче засідання на 13.10.2025.
Ухвалою суду від 13.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05.11.2025.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сучасні системи з'єднання конвеєрних стрічок" (надалі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 8309-ПУ-УМТС-Т від 03.07.2019 (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що у порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (надалі - продукція), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. 2.1 договору, покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється в його власність, у відповідності до умов цього договору.
Відповідно до п. 5.2 договору, ціни на продукцію, що поставляється, вказуються сторонами у відповідних специфікаціях до договору.
Позивач вказав, що на виконання умов договору між сторонами було підписано специфікації від 28.04.2022, 03.12.2021, 08.07.2022, 14.10.2022, 27.01.2022, 30.09.2021 (надалі - специфікації).
Позивач вказав, що виконав умови договору, у період з 18.01.2021 по 25.11.2022 поставив відповідачу товар на загальну суму 2 593 149,29 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000015 від 18.01.2021, № РН-0000058 від 19.02.2021, № РН-0000072 від 12.03.2021, № РН-0000095 від 05.04.2021, № РН-0000125 від 14.05.2021, № РН-0000132 від 25.05.2021, № РН-0000136 від 14.06.2021, № РН-0000143 від 09.07.2021, № РН-0000154 від 03.08.2021, № РН-0000157 від 09.08.2021, № РН-0000158 від 16.08.2021, № 161 від 23.08.2021, №186 від 08.10.2021, № 188 від 13.10.2021, № 195 від 26.10.2021, № 202 від 16.11.2021, № 2 від 13.01.2022, № 3 від 13.01.2022, № 4 від 13.01.2022, № 8 від 28.01.2022, № 10 від 04.02.2022, № 15 від 17.02.2022, № 16 від 28.04.2022, № 17 від 06.05.2022, № 19 від 15.06.2022, № 20 від 29.06.2022, № 23 від 14.07.2022, № 24 від 22.07.2022, № 26 від 09.09.2022, № 27 від 11.10.2022, № 28 від 20.10.2022, № 29 від 10.11.2022, № 30 від 25.11.2022.
Пунктом 5.4 договору визначено, що розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником за цим договором, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням п. 5.4 договору, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару є таким, що настав.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки у повному обсязі.
Всього, як зазначив позивач, відповідачем було здійснено оплату товару на суму 2 103 687,20 грн.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сучасні системи з'єднання конвеєрних стрічок" у розмірі 489462,09 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказав, що затримав оплату частини товару, стягнення заборгованості за яким є предметом цього спору, на суму 167870,20 грн. на підставі п. 4.3 договору внаслідок не реєстрації постачальником в ЄРПН податкових накладних за результатами господарських операцій між сторонами. Відповідач наполягає на тому, що застосував до позивача оперативно-господарську санкцію на суму ПДВ 167 870,20 грн., яку покупець може бути потенційно позбавлений права включити до податкового кредиту внаслідок дій/бездіяльності позивача.
Відповідач наполягає на тому, що отримав від позивача лист № 14 від 24.05.2023, у якому останній надав свою згоду на затримання оплати товару на суму 167 870,20 грн.
Крім того, відповідач заперечив проти покладення на нього витрат позивача на правову допомогу у розмірі 17 000 грн. Відповідач вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю цієї справи, витраченим адвокатом часом та кількістю поданих доказів.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основного боргу за договором поставки № 8309-ПУ-УМТС-Т від 03.07.2019 у розмірі 489 462,09 грн., пені у розмірі 24 473,10 грн., 3% річних у розмірі 18 065,17 грн., інфляційної складової у розмірі 30 322,18 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сучасні системи з'єднання конвеєрних стрічок" (надалі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 8309-ПУ-УМТС-Т від 03.07.2019 (надалі - договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 8.1 договору, цей договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх обов'язків, строк дії договору встановлюється до 31.12.2020 включно.
У випадку не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що у порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (надалі - продукція), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. 2.1 договору, покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється в його власність, у відповідності до умов цього договору.
Відповідно до п. 5.2 договору, ціни на продукцію, що поставляється, вказуються сторонами у відповідних специфікаціях до договору.
На виконання умов договору між сторонами було підписано специфікації від 28.04.2022, 03.12.2021, 08.07.2022, 14.10.2022, 27.01.2022, 30.09.2021 (надалі - специфікації).
У специфікаціях сторони погодили найменування, ціну, кількість товару тощо.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач виконав умови договору, у період з 18.01.2021 по 25.11.2022 поставив відповідачу товар на загальну суму 2 593 149,29 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000015 від 18.01.2021, № РН-0000058 від 19.02.2021, № РН-0000072 від 12.03.2021, № РН-0000095 від 05.04.2021, № РН-0000125 від 14.05.2021, № РН-0000132 від 25.05.2021, № РН-0000136 від 14.06.2021, № РН-0000143 від 09.07.2021, № РН-0000154 від 03.08.2021, № РН-0000157 від 09.08.2021, № РН-0000158 від 16.08.2021, № 161 від 23.08.2021, № 186 від 08.10.2021, № 188 від 13.10.2021, № 195 від 26.10.2021, № 202 від 16.11.2021, № 2 від 13.01.2022, № 3 від 13.01.2022, № 4 від 13.01.2022, № 8 від 28.01.2022, № 10 від 04.02.2022, № 15 від 17.02.2022, № 16 від 28.04.2022, № 17 від 06.05.2022, № 19 від 15.06.2022, № 20 від 29.06.2022, № 23 від 14.07.2022, № 24 від 22.07.2022, № 26 від 09.09.2022, № 27 від 11.10.2022, № 28 від 20.10.2022, № 29 від 10.11.2022, № 30 від 25.11.2022.
Пунктом 5.4 договору визначено, що розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником за цим договором, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Щодо строку оплати покупцем отриманого товару слід зазначити про таке.
Так, настання строку оплати поставленої продукції за приписами спірного договору пов'язано з умовою надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 530 ЦК України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Цю норму необхідно застосовувати (тлумачити) у взаємозв'язку з загальними положеннями частини другої статті 251, частини другої статті 252 ЦК України, які визначають, що терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Те, що при визначенні строку (терміну) виконання зобов'язання судам необхідно враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов'язання, вказувала також об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Відповідно до лексичного значення словосполучення "неминуче має настати" означає як те, що обов'язково та безумовно має відбутися.
За змістом норми частини першої статті 530 ЦК України у взаємозв'язку з частиною другою статті 251, частиною другою статті 252 цього Кодексу, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у разі визначення терміну виконання зобов'язання з вказівкою на майбутню подію нею може бути визнана лише та подія, неминучість якої є безумовна. Якщо юридичні наслідки мають певну ступінь вірогідності настання, то має місце не існування часової категорії у вигляді терміну, а умова.
Отже, правильного застосування норм статей 530, 607 ЦК України суд має відповісти по черзі на такі питання: по-перше, чи є визначена сторонами вказівка на певні обставини подією, яка неминуче має настати; по-друге, які правові наслідки погодження такої умови у договорі; по-третє, чи є у такому разі припиненим зобов'язання внаслідок неможливості його виконання (кредитора - поставити новий товар; боржника - оплати раніше поставлений товар)?
Так, у договорі термін виконання покупцем обов'язку з оплати партії товару у випадку не реєстрації постачальником в ЄРПН податкової накладної за наслідками відповідної господарської операції не встановлений. Також умовами договору не передбачається і припинення зобов'язання покупця з оплати партії товару у випадку не реєстрації постачальником в ЄРПН податкової накладної за наслідками відповідної господарської операції.
При цьому, в провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №922/2132/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сучасні системи з'єднання конвеєрних стрічок" про стягнення 577 605,20 грн. збитків, завданих не реєстрацією останнім податкових накладних за наслідками господарських операцій з поставки товару за видатковими накладними на загальну суму 3 465 631,20 грн.: № 4 від 13.01.2022 на суму 19 140,00 грн. з ПДВ; № 15 від 17.02.2022 на суму 81 624,00 грн. з ПДВ; № 158 від 16.08.2021 на суму 39 840,00 грн. з ПДВ; № 161 від 23.08.2021 на суму 108 960,00 грн.; № 202 від 16.11.2021 на суму 33 600,00 грн. з ПДВ; № 154 від 03.08.2021 на суму 235 920,00 грн. з ПДВ; № 29 від 10.11.2022 на суму 30 000,00 грн. з ПДВ; № 30 від 25.11.2022 на суму 35 190,00 грн. з ПДВ; № 24 від 22.07.2022 на суму 18 000,00 грн. з ПДВ; № 28 від 20.10.2022 на суму 60 000,00 грн. з ПДВ; № 195 від 26.10.2021 на суму 379 416,00 грн. з ПДВ; № 2 від 13.01.2022 на суму 77 604,00 грн. з ПДВ; № 157 від 09.08.2021 на суму 207 360,00 грн. з ПДВ; № 186 від 08.10.2021 на суму 256 368,00 грн. з ПДВ; № 188 від 13.10.2021 на суму 266 232,00 грн. з ПДВ; № 132 від 25.05.2021 на суму 66 816,00 грн. з ПДВ; № 136 від 14.06.2021 на суму 18 432,00 грн. з ПДВ; № 143 від 09.07.2021 на суму 478 404,00 грн. з ПДВ; № 72 від 12.03.2021 на суму 115 440,00 грн. з ПДВ; № 125 від 14.05.2021 на суму 21 342,00 грн. з ПДВ; № 19 від 15.06.2022 на суму 64 200,00 грн. з ПДВ; № 20 від 29.06.2022 на суму 43 020,00 грн. з ПДВ; № 23 від 14.07.2022 на суму 28 272,00 грн. з ПДВ; № 27 від 11.10.2022 на суму 54 600,00 грн. з ПДВ; № 10 від 04.02.2022 на суму 283 944,00 грн. з ПДВ; № 16 від 28.04.2022 на суму 17 760,00 грн. з ПДВ; № 17 від 06.05.2022 на суму 47 064,00 грн. з ПДВ; № 3 від 13.01.2022 на суму 34 800,00 грн. з ПДВ; № 8 від 28.01.2022 на суму 281 640,00 грн. з ПДВ; № 26 від 09.09.2022 на суму 60 643,20 грн. з ПДВ, частково заборгованість за якими є предметом стягнення у справі № 904/3283/24.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі № 922/2132/24, позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Сучасні системи з'єднання конвеєрних стрічок на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" збитки у сумі 577 605,20 грн. та судовий збір у сумі 8 664,08 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі № 922/2132/24 залишено без змін.
Тобто, реєстрація податкових накладних за результатами господарських операцій з поставки товару за видатковими накладними № 4 від 13.01.2022, № 15 від 17.02.2022, № 158 від 16.08.2021, № 161 від 23.08.2021, № 202 від 16.11.2021, № 154 від 03.08.2021, № 29 від 10.11.2022, № 30 від 25.11.2022, № 24 від 22.07.2022, № 28 від 20.10.2022, № 195 від 26.10.2021; № 2 від 13.01.2022, №157 від 09.08.2021, № 186 від 08.10.2021, № 188 від 13.10.2021, № 132 від 25.05.2021, № 136 від 14.06.2021, № 143 від 09.07.2021, № 72 від 12.03.2021, № 125 від 14.05.2021, № 19 від 15.06.2022, № 20 від 29.06.2022, № 23 від 14.07.2022, № 27 від 11.10.2022, № 10 від 04.02.2022, № 16 від 28.04.2022, № 17 від 06.05.2022, № 3 від 13.01.2022, № 8 від 28.01.2022, № 26 від 09.09.2022 є такою, що не відбулась.
Застосування норми частини першої статті 530 ЦК України до встановлених судом обставин цієї справи дає підстави для висновку, що у даному випадку реєстрація податкових накладних за наслідками господарських операцій з поставки товару не є подією, яка неминуче має настати.
Разом з тим, не реєстрація постачальником податкових накладних є наслідком настання у останнього інших видів відповідальності за вчинене порушення (накладання штрафів; виникнення обов'язку відшкодувати завдані збитки), але не може бути підставою для звільнення покупця від обов'язку сплатити повну вартість отриманого ним товару.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 квітня 2023 року у cправі № 916/1349/21.
З урахуванням п. 5.4 договору, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару є таким, що настав.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки у повному обсязі.
Всього відповідачем було здійснено оплату товару на суму 2 103 687,20 грн.
За таких обставин, у Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сучасні системи з'єднання конвеєрних стрічок" у розмірі 489 462,09 грн.
Оскільки ані позивач, ані відповідач під час розгляду цієї справи не надали до суду платіжних доручень про оплату поставленого товару, а також не довели належними та допустимими доказами того, що оплата поставленого позивачем товару здійснювалась відповідачем не в порядку календарної черговості, заборгованість у розмірі 489 462,09 грн., що утворилась, є заборгованістю за поставлений товар за видатковими накладними № 15 від 17.02.2022 (залишок несплаченої заборгованості 50 911,11 грн.), № 16 від 28.04.2022, № 17 від 06.05.2022, № 19 від 15.06.2022, № 20 від 29.06.2022, № 23 від 14.07.2022, № 24 від 22.07.2022, №26 від 09.09.2022, № 27 від 11.10.2022, № 28 від 20.10.2022, № 29 від 10.11.2022, № 30 від 25.11.2022.
А отже, вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 489 462,09 грн. є обґрунтованими.
Щодо застосування покупцем оперативно-господарської санкції до постачальника.
Так, відповідно до п. 4.3 договору, покупець має право застосувати оперативно-господарські санкції у випадку не направлення розрахунку коректування до податкової накладної або не реєстрації в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної (розрахунку коректування до податкової накладної), в тому числі в результаті зупинення її реєстрації, або внаслідок порушення постачальником її заповнення.
Під оперативно-господарською санкцією сторони розуміють право покупця затримати оплату товару на суму податкового кредиту з ПДВ, який покупець повинен отримати за податковою накладною (з розрахунком коректування до податкової накладної), не зареєстрованої постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних чи неналежного заповнення податкової накладної (розрахунку коректування до податкової накладної) до моменту надання постачальником належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коректування до податкової накладної).
Покупець повідомляє постачальника про застосування оперативно-господарських санкцій. Сторони погодили, що у випадку застосування покупцем оперативно-господарських санкцій, штрафні санкції (неустойки, пені, штрафи, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції, збитки і т.д.) за несвоєчасну оплату товару до покупця не застосовуються.
З вищенаведеного пункту договору слідує, що застосування покупцем оперативно-господарської санкції до постачальника, за своєю суттю є формою притримання. І на суму застосованої оперативно-господарської санкції не нараховуються неустойки, пені, штрафи, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції, збитки і т.д. за весь час такого притримання.
Так, на виконання умов договору, повідомленням від 21.12.2022 відповідач проінформував позивача про застосування оперативно-господарських санкцій на суму 167870,20 грн. на підставі п. 4.3 договору.
У відповідь, листом № 14 від 24.05.2023 позивач повідомляв про те, що ним вживаються заходи, направлені на розблокування ДПС спірних податкових накладних.
Відтак, в даному випадку покупець застосував до постачальника оперативно-господарську санкцію на суму 167 870,20 грн.
Як було вказано вище, ані нормами чинного законодавства, ані положеннями договору не встановлено, що не реєстрація продавцем податкових накладних в ЄРПН звільняє покупця від обов'язку оплати вартості поставленого товару.
Однак, як вже вказувалось, відповідно до п. 4.3 договору, застосування покупцем оперативно - господарської санкції, прямо впливає на право позивача нараховувати на суму на суму 167 870,20 грн. - неустойки, пені, штрафу, відсотків річних за користування чужими грошовими коштами, індексу інфляції тощо.
Разом з цим слід виокремити, що за умовами договору покупцю надано право затримати оплату товару тільки на суму податкового кредиту з ПДВ, а не на загальну вартість товару за певною видатковою накладною. І тільки на суму такого ПДВ у випадку використування покупцем свого права притримання не можуть бути нараховані неустойка, пеня, штраф, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції тощо.
Як було вказано судом вище, заборгованість, що є предметом цього спору, є заборгованістю за поставлений товар за видатковими накладними № 15 від 17.02.2022 (залишок несплаченої заборгованості 50 911,11 грн.), № 16 від 28.04.2022, № 17 від 06.05.2022, № 19 від 15.06.2022, № 20 від 29.06.2022, № 23 від 14.07.2022, № 24 від 22.07.2022, № 26 від 09.09.2022, № 27 від 11.10.2022, № 28 від 20.10.2022, № 29 від 10.11.2022, № 30 від 25.11.2022.
Тоді як повідомленням від 21.12.2022 відповідач проінформував позивача про застосування оперативно-господарських санкцій на суму ПДВ 167 870,20 грн. за видатковими накладними № 28 від 20.10.2022, № 27 від 11.10.2022, № 26 від 09.09.2022, № 2 від 13.01.2022, № 4 від 13.01.2022, №3 від 13.01.2022, № 143 від 09.07.2021, № 136 від 14.06.2021, № 132 від 25.05.2021, № 125 від 14.05.2021, № 72 від 12.03.2021.
Тобто, із спірних видаткових накладних відповідач застосував до позивача оперативно-господарську санкцію тільки за видатковими накладними № 28 від 20.10.2022 (10 000 грн. ПДВ), № 27 від 11.10.2022 (9 100 грн. ПДВ), № 26 від 09.09.2022 (10 107,20 грн. ПДВ).
Загалом сума ПДВ за видатковими накладними № 28 від 20.10.2022, № 27 від 11.10.2022, №26 від 09.09.2022 становить 29 207,20 грн. І саме на цю суму в силу положень п. 4.3 договору не можуть бути нараховані неустойка, пеня, штраф, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції тощо.
А отже, штрафні санкції, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції тощо мають нараховуватись на суму боргу 460 254,89 грн. (489 462,09 - 29 207,20 = 460 254,89).
Так, згідно з п. 6.5. договору, у випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно не оплаченої продукції, однак, не більше 5% від вартості своєчасно не оплаченої продукції.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пункту 6.8. договору позивач нарахував пеню за загальний період з 01.03.2023 по 01.05.2024 у розмірі 24 473,10 грн.
Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом було встановлено, що пеня на суму боргу 460 254,89 грн. за загальний період з 01.03.2023 по 01.05.2024 становить 213 787,31 грн. Що є більшим, аніж граничний розмір нарахування пені - 5% від суми загальної заборгованості 489462,09 грн.
А отже, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 24 473,10 грн. є обґрунтованими.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення покупцем строків оплати товару позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 18 065,17 грн. за загальний період з 01.03.2023 по 01.05.2024 та інфляційну складову у розмірі 30 322,18 грн. за загальний період з березня 2023 року по квітень 2024 року.
Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України. Так, позивачем було здійснено нарахування 3% річних та інфляційної складової на суму боргу 513 935,19 грн. (суму основного боргу 489 462,09 грн. та пені у розмірі 24 473,10 грн.).
Як було встановлено судом під час розгляду цієї справи, штрафні санкції, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції тощо мають нараховуватись на суму боргу 460 254,89 грн. (489 462,09 - 29 207,20 = 460 254,89).
Крім того, нарахування 3% річних та інфляційної складової на суму пені суперечить порядку нарахування таких сум, визначеному ст. 625 ЦК України, та не передбачено жодною нормою чинного законодавства.
За розрахунком суду, 3% річних на суму боргу 460 254,89 грн. за період з 01.03.2023 по 01.05.2024 становлять 17 204,93 грн.
А отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних є обґрунтованими у розмірі 17 204,93 грн.
За розрахунком суду, інфляційна складова на суму боргу 460 254,89 грн. за період з березня 2023 року по квітень 2024 року становить 24 384,26 грн.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової є обґрунтованими у розмірі 24 384,26 грн.
ЩОДО ЗАЯВИ ВІДПОВІДАЧА ПРО ЗАРАХУВАННЯ ЗУСТРІЧНИХ ОДНОРІДНИХ ВИМОГ.
Відповідач, 03.11.2025 надав до суду заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.
В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначив про наявність рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/2132/24, яке набрало законної сили, але залишається не виконаним.
Відповідно до цього рішення, за твердження відповідача, присуджено до стягнення з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Сучасні системи з?єднання конвеєрних стрічок" на користь ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" збитки в сумі 577 605,20 грн. за договором поставки № 8309-ПУ-УМТС-Т від 03.07.2019.
Так, відповідно до частин 1, 2 статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.
Згідно зі статтею 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За змістом частини 1 статті 601 ЦК України, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Виходячи із зазначеного, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).
В розумінні статті 601 ЦК України, спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством. За загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент висловлення учасником відповідних правовідносин волевиявлення у відповідній формі, зокрема письмовій, що містить чітке однозначне волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
В свою чергу характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.
Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 25 квітня 2019 року у справі № 918/541/18.
Так, відповідачем не надано до суду доказів вчинення ним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог (складання відповідної заяви, адресованої Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сучасні системи з'єднання конвеєрних стрічок", та направлення такої заяви на адресу кредитора).
Подання ж відповідачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, адресованої господарському суду (а не кредитору), є поданням заяви по суті справи і складовою судової процедури, а не господарських правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як односторонній правочин у розумінні статті 601 ЦК України.
Крім того слід зауважити, що до заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем не долучено доказів її надсилання позивачу.
За таких обставин, відсутні встановлені законом підстави для задоволення заяви відповідача та зарахування зустрічних однорідних вимог.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться видатковими накладними (том 1 а.с. 9 - 25, 128 - 142), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку (том 1 а.с. 26), договором № 8309-ПУ-УМТС-Т від 03.07.2019 з додатками (том 1 а.с. 27 - 34), специфікаціями (том 1 а.с. 39 - 41), податковими накладними (том 1 а.с. 143 - 149), текстом позовної заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (том 1 а.с. 150 - 152), витягом з електронного кабінету ЄРПН (том 1 а.с. 153 - 154).
Обставини, на які посилається відповідач, доводяться повідомленням від 21.12.2022 (том 1 а.с. 68 - 69), листом № 14 від 24.05.2023 (том 1 а.с. 70 - 71), видатковими накладними та податковими накладними (том 1 а.с. 72 - 102).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 489 462,09 грн., пені у розмірі 24473,10 грн., 3% річних у розмірі 17 204,93 грн., інфляційної складової у розмірі 24 384,26 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 860,24 грн. та інфляційної складової у розмірі 5 937,92 грн. - слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, ідентифікаційний код: 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сучасні системи з'єднання конвеєрних стрічок" (місцезнаходження: 61145, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, оф. 14/3; ідентифікаційний код: 40115847) суму основної заборгованості у розмірі 489 462,09 грн., пеню у розмірі 24473,10 грн., 3% річних у розмірі 17 204,93 грн., інфляційну складову у розмірі 24 384,26 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 666,29 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні вимог про стягнення 3% річних у розмірі 860,24 грн. та інфляційної складової у розмірі 5 937,92 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 17.11.2025.
Суддя М.О. Ніколенко