вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про результат розгляду заяви про відвід судді
18.11.2025м. ДніпроСправа № 904/6195/25
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" (м. Дніпро)
про відвід судді
у справі:
за позовом Дніпровської міської ради (м. Дніпро)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості за несплату розміру орендної плати
Суддя Фещенко Ю.В.
Без участі представників сторін
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 6005/25 від 14.11.2025), в якій заявник просить суд відвести суддю Господарського суду Дніпропетровської області Золотарьову Я.С. від розгляду справи № 904/6195/25.
В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Сілл Сервіс" посилається на те, що 13.11.2025 його представником одержано інформацію, з якої можна дійти висновку, що суддя Золотарьова Я.С. має особисте упереджене ставлення до засновників підприємства. Заявник посилається на те, що вказана обставина підтверджується особистими письмовими поясненнями судді Золотарьової Я.С., поданими нею дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, в яких суддя Золотарьова Я.С. виражає своє припущення, що усі скарги та заяви відносно неї, які надійшли на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя, пов'язані із особами, які є засновниками ТОВ "Сілл Сервіс", що, на думку заявника, свідчить про неможливість об'єктивного та неупередженого вирішення спору між Дніпровською міської радою та ТОВ "Сілл Сервіс".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Золотарьова Я.С.) від 17.11.2025 заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" відвід судді Золотарьовій Я.С. у справі № 904/6195/25 визнано необґрунтованим; матеріали справи передано для вирішення питання про відвід судді Золотарьової Я.С. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 № 453 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи для розгляду заяви про відвід судді Золотарьової Я.С.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2025, справу № 904/6195/25 передано судді Фещенко Ю.В. для вирішення питання про відвід.
Перевіривши доводи, викладені у заяві про відвід судді Золотарьової Я.С., суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Реалізації цих гарантій слугує запровадження в національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, встановлені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді в розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).
Зокрема, відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За змістом статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна встановлюватися згідно з:
1) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та
2) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пункти 28, 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24.02.1993 та рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Так, згідно з частиною 3 статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
За підпунктами 2.3.1, 2.3.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (у редакції рішення Ради суддів України від 26.03.2025; далі - Положення), розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою, зокрема шляхом автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи.
Слід відзначити, що склад суду по справі № 904/6195/25 був визначений у відповідності до вказаних вимог, що вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025 (а.с.72).
За суб'єктивним критерієм особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункти 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України").
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункти 27, 28, 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фей проти Австрії" від 24.02.1993; пункт 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України", № 7577/02 від 03.05.2007);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення Європейського суду з прав людини від 10.06.1996 у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства").
Суд також виходить із того, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (пункт 119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява № 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (пункт 32 рішення від 10.06.1996 у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства").
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини 4 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Проаналізувавши зміст заяви про відвід судді Золотарьової Я.С., суд констатує, що жодних відомостей про наявність реальних та фактичних дій судді Золотарьової Я.С. під час розгляду справи № 904/6195/25, які заявник міг би кваліфікувати як прояв упередженості, або внаслідок вчинення яких міг поставити під сумнів безсторонність судді Золотарьової Я.С., в заяві не наведено. Більше того, аргументи заявника не стосуються дій судді під час розгляду справи № 904/6195/25, а зводяться до висловлення припущення щодо існування упередженого ставлення до засновників підприємства відповідача.
Господарський суд констатує, що істинність твердження щодо упередженості та необ'єктивності судді має бути доведена в силу приписів частини 4 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, статей 74, 77 - 80 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, особа, яка подала заяву про відвід судді, має подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зважаючи на те, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного, приймаючи до уваги, що заявником не надано належних доказів, які б підтверджували, що суддя Золотарьова Я.С. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи № 904/6195/25 та/або існують переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо безсторонності судді Золотарьової Я.С., та/або існування наявності фактів, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності її безсторонності, суд дійшов висновку, що наведені ТОВ "Сілл Сервіс" доводи не можуть бути підставою для відводу судді Золотарьової Я.С. від розгляду справи № 904/6195/25 в розумінні норм статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявником не доведено наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "Сілл Сервіс" про відвід судді Золотарьової Я.С. від розгляду справи № 904/6195/25, у зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні.
Відповідно до частини 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 32, 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" про відвід судді Золотарьової Я.С. від розгляду справи № 904/6195/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 18.11.2025.
Відповідно до частини 2 статті 254 та статті 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Повна ухвала складена та підписана - 18.11.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко