вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
18.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5716/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Дніпро
до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради, м. Жовті Води Дніпропетровської області
про стягнення 1 388 593,13грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.
Представники:
Від позивача: Рудницький Е.С., адвокат, довіреність від 16.01.2025
Від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради заборгованості у розмірі 1 388 593,13грн, з яких:
- основний борг у розмірі 1 359 467,02грн;
- пеня у розмірі 26 556,16грн;
- 3 % річних у розмірі 2 569,95грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №09420NHXR3AT016 розподілу природного газу від 17 жовтня 2023 року в частині оплати наданих послуг з розподілу природного газу за серпень 2025 року.
У відзиві на позовну заяву, який долучено відповідачем до заяви про проведення судового засідання за відсутності його представника, КП "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради визнає, що позивачем виконано зобов'язання з надання послуги з розподілу природного газу у серпні 2025 року на загальну суму 1 359 467,02грн. Відповідач визнає частково вимоги щодо стягнення пені в сумі 2655,61грн та повністю визнає вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 2569,95грн.
Також відповідачем подано клопотання про зменшення розміру пені до 10% від заявленої суми та стягнення з відповідача 2655,61грн.
Клопотання про зменшення розміру пені обґрунтовано наступним:
- відповідач по справі є єдиним постачальником та виробником теплової енергії для забезпечення потреб споживачів м. Жовті Води комунальної послуги з централізованого опалення;
- відповідачем вживаються всі можливі заходи, які спрямовані на покращення фінансово-економічного стану підприємства;
- відповідачем у справі визнаються нарахування 3% річних, які частково компенсують несвоєчасні розрахунки;
- невиконання в повному обсязі з боку Держави фінансових зобов'язань щодо перерахування коштів теплопостачальній організації відповідно до нормативно-правових актів;
- заборона на законодавчому рівні підняття тарифу на послугу з теплопостачання; підприємство згідно розпорядження начальника військової адміністрації від вересня 2024 року визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності в особливий період.
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 29.10.2025 позивач підтримує позовні вимоги та заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення пені, мотивуючи тим, що при зменшенні пені до 10% грн (на 90%) взагалі буде знівельоване саме значення пені та недотримано баланс інтересів сторін.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025 справу №904/5716/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.11.2025; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали.
20.10.2025 від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності його представника.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 18.11.2025
Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.
У судовому засіданні 18.11.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частину) рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,
Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (Оператор ГРМ) та Комунальним підприємством теплових мереж "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради (Споживач) укладено Договір розподілу природного газу від 17.10.2023 № 09420NHXR3AT016 (далі - Договір).
Сторонами підписано Додаток 2 до Договору - заяву-приєднання до умов договору (для споживача, що не є побутовим).
У п.1.1. Договору визначено, що Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності.
Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у Додатку 1 (для побутових споживачів) або у Додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 Договору).
Згідно з пунктом 1.4 Договору терміни, що використовуються в цьому Договорі, мають такі значення:
- підтверджений обсяг природного газу - об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб Споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) та доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Регулятора від 30 вересня 2015 року № 2493;
- послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача.
Відповідно до пункту 2.1 Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки і порядку, визначені цим Договором.
Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.1. Договору).
Тариф встановлений згідно з пунктом 6.1. цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта Споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (п.6.2. Договору).
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.6.4. Договору).
Згідно з п. 6.6. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
Споживач має право здійснювати оплату за Договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Згідно з пунктом 6.7 Договору у разі виникнення у Споживача заборгованості за Договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача у поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення. Укладення сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіку погашення заборгованості не звільняє Споживача від виконання поточних зобов'язань за Договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи несплати поточних платежів Оператор ГРМ має право у порядку, визначеному Договором, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об'єкт Споживача до повного погашення заборгованості.
Відповідно до п.6.8. Договору надання Оператором ГРМ послуг з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.7.4. Договору).
У п.8.2. Договору сторони погодили, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Цей договір укладається на невизначений строк. (п. 12.1 Договору).
30.09.2015 НКРЕКП Постановою № 2494 затвердила Кодекс газорозподільних систем.
Відповідно до пунктів 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем. Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.
Пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві - приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об'єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).
Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об'єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Згідно з Постановою НКРЕКП від 29 вересня 2023 р. №1777, для клієнтів Дніпропетровської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ).
Згідно з актом приймання-передачі природного газу та інформації до нього від 30.09.2024 № 21292 на 2025 рік річна замовлена потужність визначена Оператором ГРМ в обсязі 10 789 011,45 куб.м. відповідно до обсягів споживання КП "Жовтоводськтепломережа" за попередній газовий рік (п.2 гл.6 розділу VI Кодексу ГРМ). Місячна замовлена потужність при цьому дорівнює 899 118,40 куб.м.
На виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" надані Комунальному підприємству теплових мереж "Жовтоводськтепломережа" послуги з розподілу природного газу за серпень 2025 року на загальну суму 1359467,02грн, що підтверджується актом про надані послуги з розподілу природного газу від 31.08.2025 №40490.
Акт наданих послуг підписано з обох сторін без зауважень.
Також Відповідачу надавався рахунок на оплату, який отримано відповідачем.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" направлено Комунальному підприємству теплових мереж "Жовтоводськтепломережа" вимогу про виконання боргового зобов'язання від 11.09.2025 №ДнпФ/100/16.3-ВИХ-9832-25.
Отримання вимоги підтверджується штампом з вхідним номером та відміткою про отримання Споживача. На дату подання цієї заяви коштів за надані послуги у серпні 2025 року від відповідача не надходило.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" просить стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Жовтоводськтепломережа" заборгованість за надані в серпні 2025 року послуги з розподілу природного газу в сумі 1359467,02грн, пеню в сумі 26556,16грн та 3% річних в сумі 2569,95грн.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору розподілу природного газу шляхом підписання Споживачем заяви - приєднання, факт надання послуг, строк оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати за договором.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов'язок замовника оплатити вартість цієї послуги.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позивач просить стягнути з відповідача 1359467,02грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу за серпень 2025 року.
З урахуванням приписів пункту 6.6 Договору строк оплати за надані послуги згідно акту наданих послуг, є таким що настав.
Відповідач доказів оплати вартості послуг у розмірі 1359467,02грн до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував, позов в цій частині визнав.
Згідно з статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України (що був чинний на дату виникнення спірних відносин), застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за Договором (пункт 8.2 Договору).
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеня у розмірі 26 556,16грн за період з 11.09.2025 по 03.10.2025 та 3 % річних у розмірі 2 569,95грн за період з 11.09.2025 по 03.10.2025.
Перевіркою наданого позивачем розрахунку судом помилок не виявлено.
Отже, вимоги про стягнення пені у розмірі 26 556,16грн та 3 % річних у розмірі 2 569,95грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Частиною першою статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частинами першою, четвертою статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 6 ст. 46, ч. 7 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).
Заява про визнання позову підписана директором Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради Едуардом Кривоніс (Статут, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а.с.45-47).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову в частині суми основного боргу 1 359 467,02грн, 3% річних у сумі 2569,95грн та пені у сумі 2569,95грн (всього 1362036,97грн) за встановлених судом обставин, не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, у зв'язку з чим приймається судом.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за послуги з розподілу природного газу за серпень 2025 року в сумі 1 359 467,02грн, пеня в сумі 26 556,16грн та 3% річних в сумі 2569,95грн, а всього 1388593,13грн.
Відповідач просить зменшити пеню та стягнути її в розмірі 2655,61грн.
Клопотання про зменшення пені обґрунтовано тяжким фінансовим станом відповідача, який викликаний незалежними від нього економічними обставинами, а саме: відповідач по справі є єдиним постачальником та виробником теплової енергії для забезпечення потреб споживачів м. Жовті Води комунальної послуги з централізованого опалення; невиконання в повному обсязі з боку Держави фінансових зобов'язань щодо перерахування коштів теплопостачальній організації відповідно до нормативно-правових актів; заборона на законодавчому рівні підняття тарифу на послугу з теплопостачання; підприємство згідно розпорядження начальника військової адміністрації від вересня 2024 року визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності в особливий період.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України (чинний на дату виникнення спірних відносин) у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Зменшення розміру неустойки залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. За відсутності в законі переліку виняткових обставин та врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та за своїм внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність / відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення і його конкретний розмір.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 зазначив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є різними, оскільки щоразу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України, а також досліджуватися й оцінюватися судом у порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.
При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка подає відповідне клопотання (постанови Верховного Суду від 09.04.2024 у справі №908/145/23, від 13.03.2024 у справі №904/5899/21, від 21.02.2024 у справі №922/3438/23).
Право на зменшення розміру неустойки є дискреційним правом суду, яке може бути реалізованим з дотриманням статті 86 ГПК України та на підставі статей 551 ЦК України, 233 ГК України.
Сторони у справі є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленої пені, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань кореспондується з обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести на підставі належних і допустимих доказів та згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту.
При цьому винятковими є такі обставини, які дозволяють суду, а не зобов'язують його зменшити нараховані в силу закону чи договору штрафні санкції. Інакше нівелюється юридичне значення винятковості обставин та право суду на зменшення таких штрафних санкцій.
Також слід зауважити, що штрафні санкції за своєю правовою природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов'язок, а не покласти на нього додатковий. Тому передбачені договором санкції повинні застосовуватися у разі порушення зобов'язання, а їх зменшення допустиме лише за наявності виняткових обставин.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Газорозподільні мережі" є підприємством критичної інфраструктури, договір укладений сторонами під час збройної агресії проти України, тобто, як позивач так і відповідач знаходяться в рівному становищі.
З огляду на усталену та послідовну судову практику застосування статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, зважаючи на правове регулювання спірних правовідносин, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, не значний розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача за порушення виконання зобов'язання з надання послуги (2,0% від вартості наданої послуги), Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зменшення розміру неустойки.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 16663,12грн, що підтверджується платіжною інструкцією №15 від 08.10.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 34).
З огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом повністю, розподілу підлягає судовий збір у сумі 16663,12грн (1388593,13грн 1,5%х0,8).
Стаття 130 Господарського процесуального кодексу України регламентує розподіл судових витрат у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до частини першої названої статті у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, частина перша статті 130 ГПК України встановлює спеціальні правили, які стосуються певних окремих випадків розподілу судового збору, зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Такі положення статті 130 ГПК України кореспондуються із частиною третьою статті 7 Закону України "Про судовий збір", де, зокрема відзначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 ГПК України до питань, що суд вирішує при ухваленні судового рішення належать, зокрема питання розподілу судових витрат.
Системний аналіз положень частини першої статті 130, частини першої статті 129, пункту 5 частини першої статті 237 ГПК України та частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що у разі, зокрема визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу із державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
При цьому, як відзначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2025 у справі № 910/1157/24, з аналізу цих норм убачається, що відсутня умова повернення позивачу із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, саме за заявою чи клопотанням учасника справи: як-то позивача чи відповідача.
Частина перша статті 130 цього Кодексу передбачає, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення 1364692,58грн (основний борг - 1 359 467,02грн, 3% річних у сумі 2569,95грн та пені у сумі 2655,61грн), 50 відсотків судового збору, а саме: 8188,16грн (1364692,58грн * 1,5% * 0,8 = 16376,31грн * 50%) слід повернути позивачу з державного бюджету.
За таких обставин, з Державного бюджету на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у сумі 8188,16грн, про що суд зазначає в судовому рішенні.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 8474,96грн (16663,12грн - 8188,16грн).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради
про стягнення 1 388 593,13грн - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради (ідентифікаційний код 23645975; вул. Березнева, будинок 42, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ідентифікаційний код 44907200; вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ідентифікаційний код 45261177; вул. Шевченка, 2, м. Дніпро, 49044) заборгованість в сумі 1 359 467,02грн, пеню в сумі 26 556,16грн, 3% річних в сумі 2569,95грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 8474,96грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ідентифікаційний код 44907200; вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ідентифікаційний код 45261177; вул. Шевченка, 2, м. Дніпро, 49044) із Державного бюджету України 8188,16грн судового збору, перерахованого згідно платіжної інструкції №15 від 08.10.2025, про що постановити ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.11.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва