вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4970/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Клименка Олександра Івановича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80", 50084, м.Кривий Ріг, вул.Співдружності, будинок 80, код ЄДРПОУ 44362281
про стягнення заборгованості за договором № 339 від 01.08.2023
Фізична особа-підприємець Клименко Олександр Іванович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80" про стягнення заборгованості за договором № 339 від 01.08.2023 у розмірі 86 130,00грн, штрафних санкцій у розмірі 135 233,06грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 справу № 904/4970/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2025 у справі № 904/4970/25 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Клименка Олександра Івановича залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: уточнити суму позову (конкретизувати ціну позову та прохальну частину позовної заяви).
16.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою додана уточнена позовна заява.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 у справі № 904/4970/25 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
06.10.2025 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та часткове визнання позовних вимог.
Водночас до відзиву на позовну заяву відповідачем додано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, заяву про застосування позовної давності, клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та технічної експертизи документа, заяву про витребування доказів у Фізичної особи-підприємця Клименка Олександра Івановича та Петренка Олексія Володимировича.
10.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про проведення технічної експертизи документа, заперечення проти клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
13.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про визнання доказу недопустимим.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2025 у справі № 904/4970/25 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, про призначення будівельно-технічної експертизи та технічної експертизи документа; відмовлено у задоволенні заяв відповідача про витребування доказів у Фізичної особи-підприємця Клименка Олександра Івановича та ОСОБА_1 .
20.10.2025 до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, до яких долучено клопотання про виправлення описки в частині відзиву на позовну заяву та клопотанні про призначення будівельно-технічної експертизи стосовно акту виконаних робіт № 339 від 15.08.2023.
21.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справи, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
01.08.2023 між Фізичною особою-підприємцем Клименко Олександром Івановичем (далі - позивач, виконавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80" (далі - відповідач, замовник) укладений договір № 339.
Відповідно до пункту 1.1. договору виконавець зобов'язується надати послуги з поточного ремонту покрівлі за адресою м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 80, а замовник - прийняти та оплатити послуги.
Ціна цього договору становить 86 130,00грн (пункт 3.1. договору).
За виконані послуги замовник розраховується з виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг (пункт 4.1. договору).
Виконавець після надання послуг надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник зобов'язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг або надати мотивовану письмову відмову від підписання акту приймання-передачі наданих послуг. У випадку, якщо замовником акт приймання-передачі наданих послуг не підписаний після спливу 5 (п'яти) днів з дати його отримання, послуги вказані в такому акті приймання-передачі наданих послуг вважаються прийнятими без зауважень та підлягають оплаті в повному обсязі (пункт 4.2. договору).
Термін надання послуг: протягом 30 календарних днів з моменту надання фронту робіт, зокрема, але не виключно, безперешкодний доступ до покрівлі замовника (пункт 5.1. договору).
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити за надані послуги, приймати надані послуги згідно акту-приймання-передачі наданих послуг (пункт 6.1. договору).
Виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором, забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору (пункт 6.3. договору).
За порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості ненаданих послуг за кожний день прострочення (підпункт 7.2.1. пункту 7.2. договору).
У випадку несвоєчасної оплати послуг замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення, а також 36% річних. У випадку прострочення оплати вартості послуг понад 10 робочих днів, замовник додатково сплачує штраф у розмірі 15 % від вартості послуг за договором (підпункт 7.2.2. пункту 7.2. договору ).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023, або до повного виконання зобов'язань сторонами (пункт 10.1. договору).
Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів того, що договір № 339 від 01.08.2023 визнавався недійсним у судовому порядку.
На виконання умов договору позивачем були виконані роботи з поточного ремонту покрівлі, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 44 за серпень 2023 року від 15.08.2023, відомістю ресурсів до акту виконаних будівельних робіт № 44, розрахунком загальновиробничих витрат.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору № 339 від 01.08.2023, строк дії договору, умови надання послуг, правомірність заявленої до стягнення основної заборгованості, інфляційних втрат, пені, 36 % річних та штрафу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).
15.08.2023 сторонами був підписаний акт виконаних робіт № 339 у розмірі 86 130,00грн.
Доказів здійснення оплати у розмірі 86 130,00 грн станом на день прийняття рішення у справі відповідачем суду не надано.
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач не оспорює факт укладання договору № 339 від 01.08.2023 та виконання своїх зобов'язань Фізичною особою-підприємцем Клименко Олександром Івановичем, визнає позовні вимоги за договором у розмірі 86 130,00 грн.
Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за договором № 339 від 01.08.2023 складає 86 130,00 грн, що підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем, тому підлягає до стягнення.
Щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 19 144,78 грн за період з вересня 2023 по червень 2025, пені у розмірі 46 337,14 грн за період з 15.09.2023 по 15.07.2025, 36 % річних у розмірі 56 831,64 грн за період з 15.09.2023 по 15.07.2025 та штрафу (15 %) у розмірі 12 919,50 грн.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з цього договору винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 18 (вісімнадцять) відсотків від ціни замовленого товару зазначеного у видатковій накладній (пункт 6.4. договору).
У випадку несвоєчасної оплати послуг замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення, а також 36% річних. У випадку прострочення оплати вартості послуг понад 10 робочих днів, замовник додатково сплачує штраф у розмірі 15 % від вартості послуг за договором (підпункт 7.2.2. пункту 7.2. договору ).
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Відповідач не погоджується із заявленими позивачем позовними вимогами в частині стягнення пені у розмірі 46 337,14 грн за період з 15.09.2023 по 15.07.2025 та штрафу (15 %) у розмірі 12 919,50 грн, оскільки сплив строк позовної давності.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
При цьому відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (стаття 258 Цивільного кодексу України).
Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Кодексу, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Аналіз статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.
До правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених у статті 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).
Вимоги про стягнення грошових коштів передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України не є додатковими вимогами, в розумінні статті 266 Цивільного кодексу України, а тому закінчення перебігу строку позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення строку позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних витрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливо до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 по справі №127/15672/16-ц та від 24.04.2024 по справі № 657/1024/16-ц).
Отже, строк позовної давності у даному спорі становить три роки.
Таким чином, якщо період нарахування інфляційних втрат у даній справі розпочинається з вересня 2023 року, то трирічний строк позовної давності спливає у вересні 2026 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позов у даній справі було подано 03.09.2025, тобто в межах визначеного законодавством трирічного строку.
Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції, що діяла на 15.09.2023) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Дана редакція була чинна станом на 29.08.2025 (дата подання позовної заяви Позивача до суду). Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) був виключений. Цей Закон набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 04.09.2025.
Отже, перебіг строків позовної давності з вимог щодо стягнення штрафу та пені, встановлений статтею 258 ЦК України було зупинено протягом всього строку нарахування пені та штрафу.
Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд доходить висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, арифметично правильним, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо зменшення штрафних санкцій.
У своїх запереченнях на відповідь на відзив відповідач просить суд зменшити пеню, штраф та 36 % річних до 2 % , що складає 2 321,76грн.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України).
Зменшення розміру неустойки залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. За відсутності в законі переліку виняткових обставин та врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та за своїм внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність / відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення і його конкретний розмір.
Отже питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує на підставі статті 551 ГПК України, статей 86, 210 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність / відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих обставин, що свідчать про наявність / відсутність підстав для вчинення такої дії. Схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 05.09.2023 у справі №907/583/22, від 28.11.2023 у справі №916/1504/22, від 03.12.2024 у справі №904/872/24, від 03.12.2024 у справі № 909/321/24.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд зауважує, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
Як вже було зазначено судом, відповідачем не було дотримано умов пункту 4.1. договору.
Суд звертає увагу на те, що відповідач протягом двох років не здійснив оплату вартості послуг, не надав жодних доводів щодо причин несвоєчасності виконання таких зобов'язань.
Твердження відповідача, що він є неприбутковою організацією, яка фінансується за рахунок внесків учасників, суд не може визнати підставою для зменшення штрафних санкцій, оскільки приналежність до певної організаційно-правової форми не звільняє від обов'язку від виконання взятих на себе зобов'язань.
З огляду на усталену судову практику застосування статті 551 ЦК України, зважаючи на правове регулювання спірних правовідносин, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про зменшення розміру штрафних санкцій.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 339 від 01.08.2023 у розмірі 86 130,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 19 144,78 грн, пені у розмірі 46 337,14 грн, 36 % річних у розмірі 56 831,64 грн та штрафу (15 %) у розмірі 12 919,50 грн.
Щодо судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (221 363,06 грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 320,45 грн.
Відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно із частиною третьою статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на те, що відповідачем зазначено про часткове визнання позову до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про повернення позивачу із Державного бюджету України 50 % судового збору за визнану відповідачем частину позовних вимог у розмірі 1 514,00 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 1 806,45 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Клименка Олександра Івановича до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80" про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80", 50084, м.Кривий Ріг, вул.Співдружності, будинок 80, код ЄДРПОУ 44362281 на користь Фізичної особи-підприємця Клименка Олександра Івановича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованість у розмірі 86 130,00 грн (вісімдесят шість тисяч сто тридцять гривень 00 копійок), інфляційні втрати у розмірі 19 144,78 грн (дев'ятнадцять тисяч сто сорок чотири гривні 78 копійок), пеню у розмірі 46 337,14 грн (сорок шість тисяч триста тридцять сім гривень 14 копійок), 36 % річних у розмірі 56 831,64 грн (п'ятдесят шість тисяч вісімсот тридцять одна гривня 64 копійок), штраф (15 %) у розмірі 12 919,50 грн (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять гривень 50 копійок) та судовий збір у розмірі 1 806,45 грн (одна тисяча вісімсот шість гривень 45 копійок).
Повернути Фізичній особі-підприємцю Клименку Олександру Івановичу, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 514,00 грн (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок), перерахований відповідно до платіжної інструкції № 632 від 18.07.2025 у сумі 3 320,45грн, яка міститься в матеріалах справи.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 17.11.2025
Суддя О.В. Перова